Постанова

від 09.07.2019 по справі 15/55/2011/5003

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2019 року

м. Київ

Справа № 15/55/2011/5003

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду :

Васьковського О.В. - головуючого, Огородніка К.М., Погребняка В.Я.,

за участю помічника судді Гріщенко О.В. (за дорученням судді)

розглянув касаційні скарги Акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельтабанк" Кадирова Владислава Володимировича

та Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у Вінницькій області

на ухвалу Господарського суду Вінницької області (суддя - Т.І. Лабунська) від 31.01.2019 (про стягнення з кредиторів на користь арбітражного керуючого витрат пропорційно до розміру грошових вимог)

та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду (головуючий - С.П.Дужич, судді: В.А. Саврій, В.В. Коломис) від 10.04.2019

за заявою Приватного підприємства "Металіст"

про визнання банкрутом.

Учасники справи:

представник боржника - Белінська Н.О. - ліквідатор,

представник кредитора-ПАТ "Дельта Банк" -Рішко Н.І., адвокат.

1. Короткий зміст вимог

1.1 15.08.2011 Приватне підприємство "Металіст" (далі - Боржник) подало заяву про порушення справи про банкрутство Боржника в порядку норм частини 5 статті 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакцій чинній до набрання чинності з 19.01.2013 внесених в закон змін та доповнень, далі -Закон про банкрутство)

1.2 16.08.2011 Господарський суд Вінницької області ухвалив порушити провадження у справі про банкрутство Боржника тощо.

1.3 26.01.2012 Господарський суд Вінницької області постановив визнати Боржника банкрутом, відкрити щодо Боржника ліквідаційну процедуру, призначити ліквідатором Боржника арбітражного керуючого Глєбова Василя Федоровича тощо.

1.4 10.05.2018 Господарський суд Вінницької області ухвалив призначити у справі ліквідатором Боржника арбітражного керуючого Белінську Н.О. (далі - Ліквідатор).

1.5 19.12.2018 до Господарського суду Вінницької області надійшов звіт ліквідатора за результатами проведення ліквідаційної процедури та ліквідаційний баланс Боржника з клопотанням ліквідатора про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу Боржника.

1.6 19.12.2018 Ліквідатор подав заяву про стягнення оплати послуг ліквідатора та відшкодування витрат, яка мотивована існуванням заборгованості з оплати послуг Ліквідатора та витрат у цій справі, яка кредиторами протягом розгляду справи не оплачувалась, а також неможливістю погасити цю заборгованість за рахунок активів Боржника через нездійснення ним господарської діяльності та відсутністю у нього активів, через що при покладенні на визнаних у справі кредиторів витрат з оплати послуг ліквідатора та з відшкодування витрат у ліквідаційній процедурі Боржника має бути врахований принцип пропорційності до визнаних у цій справі вимог кредиторів.

2. Короткий зміст рішення судів першої і апеляційної інстанцій

2.1 Справа в частині розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу переглядалась неодноразово.

2.2 Постановою Вищого господарського суду України від 05.07.2016 задоволено касаційну скаргу ПАТ "Дельта Банк", скасовано постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 28.03.2016 та ухвалу Господарського суду Вінницької області від 20.01.2016 у цій справі про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу Боржника, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

2.3 31.01.2019 Господарський суд Вінницької області постановив затвердити звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Боржника, ліквідувати Боржника як юридичну особу, припинити повноваження арбітражного керуючого Белінської Н.О., встановити, що вимоги кредиторів Боржника, що заявлені та визнані у справі, та вимоги кредиторів, що не заявлені у цій справі, вважаються погашеними; припинити дію мораторію та провадження у цій справі.

2.4 31.01.2019 Господарський суд Вінницької області постановив ухвалу (залишену без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.04.2019): задовольнити заяву Ліквідатора; зобов`язати кредиторів сплатити арбітражному керуючому Белінській Н.О. суму оплати послуг ліквідатора та відшкодувати втрати, пов`язані з виконанням повноважень ліквідатора у цій справі за пропорційністю вимог, а саме: стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на користь арбітражного керуючого Белінської Наталії Олександрівни 5429 грн. 66 коп. - оплати послуг ліквідатора, 44 грн.76 коп. - відшкодування витрат, пов`язаних із виконанням повноважень ліквідатора у цій справі; з Хмільницького відділення Калинівської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Вінницькій області - 15073 грн. 50 коп. оплати послуг ліквідатора, 124 грн. 26 коп. відшкодування витрат, пов`язаних із виконанням повноважень ліквідатора; з Хмільницького об`єднаного управління Пенсійного фонду України у Вінницької області - 5 696 грн. 15 коп. оплати послуг ліквідатора, 46 грн. 95 коп. відшкодування витрат, пов`язаних із виконанням повноважень ліквідатора; з Хмільницького відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області - 27 123 грн. 50 коп. - оплати послуг ліквідатора, 223 грн. 60 коп. - відшкодування витрат, пов`язаних із виконанням повноважень ліквідатора.

2.5 Рішення судів мотивовані існуванням підстав для за задоволення заяви Ліквідатора щодо покладення на кредиторів пропорційно визнаним вимогам у цій справі витрат з оплати послуг ліквідатора та з відшкодування витрат у ліквідаційній процедурі Боржника з огляду на те, що арбітражному керуючому Белінській Н.О. ухвалою від 14.09.2018 затверджено основну грошову винагороду як ліквідатору Боржника в розмірі двох мінімальних заробітних плат щомісячно з дати призначення - з 10.05.2018, Ліквідатор перед кредиторами щомісячно звітувала про нарахування основної грошової винагороди та понесені витрати у ліквідаційній процедурі, а кредитори не надавали заперечень проти цих звітів та протягом розгляду справи ці витрати не оплачували, а цю заборгованість неможливо погасити за рахунок активів Боржника, оскільки він не здійснює господарської діяльності та у нього відсутні активи.

3. Встановлені судами обставини

3.1 Ухвалою від 14.09.2018 арбітражному керуючому Белінській Н.О. затверджено основну грошову винагороду, як ліквідатору Боржника в розмірі двох мінімальних заробітних плат щомісячно з дати призначення, з 10.05.2018.

3.2 Оплата послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого Белінської Н.О. у зв`язку з виконанням повноважень ліквідатора Боржника кредиторами не здійснювалась.

3.3 Боржник не здійснює господарської діяльності та у нього відсутні будь-які активи, тому оплату послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого не можливо здійснити за рахунок наявних у боржника коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника.

3.4 Ліквідатор щомісячно звітувала усім кредиторам у справі про нарахування основної грошової винагороди та витрат понесених нею за весь період процедури ліквідації Боржника. У вказаних звітах жоден кредитор заперечень чи будь-яких інших пояснень щодо звітів про нарахування основної грошової винагороди та витрат за весь період процедури ліквідації боржника не надавав.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги

4.1 23.04.2019 Акціонерне товариство "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельтабанк" Кадирова Владислава Володимировича (далі - Банк) подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.04.2019 та ухвалу Господарського суду Вінницької області від 31.01.2019 в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на користь арбітражного керуючого Белінської Наталії Олександрівни 5429 грн. 66 коп. - оплати послуг ліквідатора; 44 грн. 76 коп. - відшкодування витрат, пов`язаних із виконанням повноважень ліквідатора.

4.2 03.05.2019 Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у Вінницькій області (далі - Фонд) подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.04.2019 та ухвалу Господарського суду Вінницької області від 31.01.2019 в частині стягнення з Хмільницького відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області - 27123 грн. 50 коп. - оплати послуг ліквідатора, 223 грн. 60 коп. - відшкодування витрат, пов`язаних із виконанням повноважень ліквідатора.

5. Доводи осіб, які подали касаційні скарги

5.1 Банк у касаційній скарзі вказує на відсутність підстав для виплати ліквідатору Боржника її грошової вимоги і можливості для стягнення з Банку цих грошових коштів з огляду на те, що стосовно Банку запроваджена ліквідаційна процедура, у зв`язку із чим здійснення оплати послуг ліквідатора у цій справі призведе до порушення черговості задоволення вимог кредиторів Банку, що визначена статтею 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

5.2 Суди не надали оцінки обставинам справи і наданим Ліквідатором доказам стосовно належності виконання ним обов`язків у ліквідаційній процедурі Боржника (виявлення дебіторської заборгованості Боржника, порядку її розпорядження, її залишків, можливості реалізації майна, за рахунок якого можна здійснити оплату послуг ліквідатора), а відповідно і щодо існування підстав для здійснення оплати послуг ліквідатора у цій справі за умови, що у ліквідаційній процедурі вимоги кредиторів не були задоволені навіть частково, у зв`язку із чим при ухваленні оскаржуваних рішень за підсумками оцінки судами результатів ліквідаційної процедури був порушений баланс інтересів кредиторів і боржника у цій справі та не був забезпечений справедливий розгляд справи.

5.3 Фонд у касаційній скарзі зазначає про порушення судами Закону про банкрутство, оскільки норми цього закону не покладають на кредиторів обов`язку створювати фонд для оплати витрат ліквідатора, що не мало місце у цій справі, за рахунок якого і мали оплачуватись відповідні витрати Ліквідатора. Оплата послуг ліквідатора має здійснюватись за рахунок коштів, одержаних від продажу його майна, а примусове стягнення з кредиторів коштів для оплати послуг ліквідатора не передбачено чинним законодавством так як завдає кредитору не передбачених законом додаткових збитків та порушує права власності кредитора на належні йому кошти.

5.4 Стягнення з кредиторів витрат з оплати послуг ліквідатора та витрат у процедурі ліквідації з урахуванням принципу пропорційності не відповідає вимогам законодавства, оскільки цей принцип не передбачений нормами Закону про банкрутство, а застосування цього принципу за аналогією з розподілом судових витрат у справі про банкрутство є неправомірним.

5.5 Суд неправомірно поклав витрати з оплати послуг ліквідатора та витрати у процедурі ліквідації на Хмільницьке відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області, яке припинено 27.10.2017, не є юридичною особою, не є стороною у цій справі та не є правонаступником Відділення виконавчої дирекції у Хмільницькому районі Вінницької області ФССНВВПЗ України, яке визнано кредитором у цій справі.

6. Позиція Ліквідатора, викладена у відзиві на касаційну скаргу

6.1 Оплата Банком послуг ліквідатора у цій справі не порушує норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" щодо черговості задоволення вимог кредиторів Банку, оскільки ці витрати належать до витрат Банку, пов`язаних із здійсненням ліквідації Баку у розумінні пунктів 5, 7 частини 5 статті 12 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

6.2 Відділення виконавчої дирекції у Хмільницькому районі Вінницької області ФССНВВПЗ України було припинено шляхом реорганізації в Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у Вінницькій області, яке є правонаступником його прав та обов`язків. Зокрема ці обставини були встановлені ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 23.06.2018 у справі № 802/3219/13-а.

6.3 Фонд виконав оскаржувані судові рішення та здійснив Ліквідатору оплату витрат з оплати послуг ліквідатора та витрат у процедурі ліквідації у відповідних сумах, що були стягнені з нього за оскаржуваними рішеннями, тим самим визнавши існування зобов`язань на спірну суму та законність вимог щодо стягнення з Фонду цієї суми.

7. Касаційне провадження

7.1 Суд не бере до уваги доводи у відповіді Фонду на відзив Ліквідатора як у доповненні до власної касаційної скарги Фонду з огляду на подання ним цих доповнень до касаційної скарги 26.06.2019, тобто з пропуском встановленого законом строку на касаційне оскарження (стаття 288 та частина 1 статті 298 ГПК України), без клопотання про поновлення строку для вчинення цієї процесуальної дії.

8. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права

8.1 Правовідносини щодо здійснення оплати послуг арбітражного керуючого (ліквідатора) та відшкодування витрат, пов`язаних із виконанням повноважень ліквідатора у ліквідаційній процедурі боржника (підстави та порядок), врегульовані, зокрема нормами статті 3-1 Закону про банкрутство.

Згідно з нормами цієї статті Закону надання послуг професійного арбітражного керуючого відбувається на платній основі, а відповідно у справі про банкрутство арбітражний керуючий виконує покладені на нього судом обов`язки та, відповідно, здійснює діяльність арбітражного керуючого на платній основі.

Частиною 4 статті 3-1 Закону про банкрутство передбачено, що арбітражний керуючий має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Законом.

Відповідно до частин 12, 13 статті 3 1 Закону про банкрутство оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв`язку з виконанням ним своїх обов`язків здійснюються в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника.

8.2 Нормами частини 12 статті 3-1 Закону про банкрутство також передбачено, що оплата послуг арбітражного керуючого за період від дня винесення господарським судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство і до дня першого засідання комітету кредиторів, на якому встановлюється розмір оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, здійснюється кредитором або боржником, за заявою якого порушено справу, у максимальному розмірі, визначеному цією статтею. Кредитори можуть створювати фонд для оплати послуг, відшкодування витрат та виплати додаткової винагороди арбітражному керуючому (розпоряднику майна, керуючому санацією, ліквідатору).

Оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом, якщо інше не встановлено цим Законом, але не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство (частина 14 статті 3 1 Закону про банкрутство).

Згідно з нормами частини 16 статті 3 1 Закону про банкрутство звіт про оплату послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого затверджується рішенням комітету кредиторів та ухвалою господарського суду. Ухвала може бути оскаржена у встановленому порядку.

8.3 Отже, узагальнюючи висновки щодо застосування наведених норм Закону про банкрутство, Суд зазначає про таке.

У випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватися за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам.

Закон не ставить визначення джерела оплати послуг арбітражного керуючого та порядок розподілу витрат на оплату послуг ліквідатора в залежність від майнового стану кожного кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів арбітражного керуючого у справі про банкрутство.

Тобто, не виявлення ліквідатором боржника в процедурі ліквідації майна боржника, чи інших його активів та грошових коштів, жодним чином не впливає на оплату його послуг.

Отже, у зв`язку з відсутністю у банкрута будь-яких майнових активів, покладення оплати грошової винагороди арбітражного керуючого за період виконання повноважень ліквідатора у справі пропорційно на кредиторів, є правомірним.

Суд звертається до власної правової позиції, викладеної в постановах Верховного суду від 21.03.2018 у справі № 3/67-Б, від 19.04.2018 у справі № 265/2б-02/14/13-08, від 01.08.2018 у справі №912/1783/16 та від 13.02.2019 у справі № 910/22696/15.

8.4 У зв`язку із викладеним та враховуючи встановлені судами обставини, що:

- Боржник не здійснює господарської діяльності та у нього протягом ліквідаційної процедури не виявлені будь-які активи, за рахунок яких було б можливо здійснити оплату послуг та витрат Ліквідатора (пункт 3.3 цієї постанови);

- Ліквідатор щомісячно звітувала усім кредиторам у справі про нарахування основної грошової винагороди та витрат понесених нею за весь період виконання нею повноважень у процедурі ліквідації Боржника, щодо яких жоден кредитор заперечень чи будь-яких інших пояснень щодо звітів про нарахування основної грошової винагороди та витрат за весь період процедури ліквідації боржника не надавав;

- під час ухвалення рішення про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу встановлені обставини одноголосного схвалення 14.12.2018 на засіданні комітету кредиторів Боржника звіту арбітражного керуючого (ліквідатора) Белінської Н.О. за період з 10 травня по 14 грудня 2018 року та ліквідаційного балансу Боржника, визнання роботи ліквідатора достатньою та такою, що не суперечить діючому законодавству, інтересам кредиторів та банкрута (пункти 3.6, 7.8 постанови Верховного суду у цій справі від 09.07.2019);

- суди у цій справі не встановили обставин надходження протягом усієї ліквідаційної процедури Боржника скарг на дії Ліквідатора від кредиторів та, зокрема від Банку та від Фонду (пункт 7.9. постанови Верховного суду у цій справі від 09.07.2019), а також не встановили обставин ухвалення у цій справі жодних рішень з приводу неналежного виконання жодним із призначених у цій справі ліквідатором обов`язків у цій справі;

Суд погоджується з правильними висновками судів в оскаржуваних рішеннях про те, що за недостатністю майнових активів банкрута, за рахунок яких можна б було відшкодувати оплату послуг та витрати арбітражному керуючому у ліквідаційній процедурі Боржника, ця оплата повинна здійснюватися за рахунок коштів кредиторів відповідно до принципу пропорційності голосів кредиторів кількості їх грошових вимог, який суд вправі застосувати до розподілу витрат між кредиторами за відсутності коштів від реалізації майна боржника на проведення ліквідаційної процедури.

8.5 Дійшовши цих висновків, суд відхиляє протилежні аргументи скаржників (пункти 5.1-5.4).

8.6 Аргументи скаржника (пункт 5.2) про відсутність підстав для оплати послуг Ліквідатора через незадоволення у ліквідаційній процедурі Боржника вимог кредиторів навіть частково спростовуються встановленими у цій справі обставинами, а саме: ухвалюючи постанову від 05.07.2016, зокрема про направлення цієї справи на новий розгляд, Вищий господарський суд України послався на встановлені судами попередніх інстанцій обставини, вказав на часткове погашення кредиторських вимог Банку у цій справі, що забезпечені заставою - в сумі 10 440 грн. 00 коп., за рахунок коштів, отриманих від продажу майна Боржника у ліквідаційній процедурі, а також про погашення заборгованості із заробітної плати перед працівниками Боржника за рахунок передачі ним майна Боржника.

8.7 Суд також відхиляє аргументи Фонду (пункт 5.5) про відсутність підстав для покладення на Хмільницьке відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області замість визнаного у справі кредитора - Відділення виконавчої дирекції у Хмільницькому районі Вінницької області ФССНВВПЗ України витрат з оплати послуг ліквідатора та витрат у процедурі ліквідації, з огляду на правонаступництво цих осіб в силу норм Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (пункт 4 розділу VII Прикінцеві та Перехідні положення у редакції Закону України від 06.12.2016 р. N 1774-VIII), через що слід погодитись із аналогічними аргументами Ліквідатора у відзиві на касаційну скаргу (пункт 6.2).

8.8 Таким чином доводи скаржників щодо незаконності здійсненого судами у цій справі розподілу витрат з оплати послуг ліквідатора та витрат у процедурі ліквідації з покладенням цих витрат, зокрема на кожного із скаржників у відповідних розмірах не знайшли свого правого та матеріального підтвердження, оскільки не ґрунтуються на нормі закону та не відповідають обставинам справи, а тому відповідні вимоги не підлягають задоволенню.

8.9 Висновки судів першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях в оскаржуваних частинах зроблені відповідно до норм законодавства, а також відповідно до встановлених на підставі доказів у справі обставин справи. У зв`язку з викладеним та з урахуванням положень пункту 1 частини 1 статті 308 та статті 309 ГПК України оскаржувані постанова апеляційного суду та ухвала місцевого суду про стягнення з кредиторів на користь арбітражного керуючого витрат пропорційна до розміру грошових вимог) в частині стягнення з Фонду і з Банку на користь арбітражного керуючого Белінської Н.О. сум оплати послуг ліквідатора та витрат, пов`язаних із виконанням повноважень ліквідатора, підлягають залишенню без змін як законні та обґрунтовані.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційні скарги Акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельтабанк" Кадирова Владислава Володимировича та Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у Вінницькій області залишити без задоволення.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.04.2019 та ухвалу Господарського суду Вінницької області від 31.01.2019 (про стягнення з кредиторів на користь арбітражного керуючого витрат пропорційно до розміру грошових вимог) в частині стягнення з Хмільницького відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області на користь арбітражного керуючого Белінської Наталії Олександрівни 27 123 грн. 50 коп. оплати послуг ліквідатора та 223 грн. 60 коп. відшкодування витрат, пов`язаних із виконанням повноважень ліквідатора, та в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на користь арбітражного керуючого Белінської Наталії Олександрівни 5 429 грн. 66 коп. оплати послуг ліквідатора та 44 грн. 76 коп. відшкодування витрат, пов`язаних із виконанням повноважень ліквідатора у справі № № 15/55/2011/5003 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.В. Васьковський

Судді К.М. Огороднік

В.Я. Погребняк