Вирок

від 12.04.2019 по справі 522/20446/16-к

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

12.04.2019

Справа № 522/20446/16-к

Провадження № 1-кп/522/1031/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2019 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні у залі суду угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32016160000000117 від 04.08.2016 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, громадянина України, освіта вища, не одруженого, працюючого директором ТОВ «Агромакс Трейд», зареєстрованого: АДРЕСА_1 , проживаючого: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

-у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України, -

за участюсторін кримінального провадження:

-прокурора: ОСОБА_4 ,

-захисника адвоката: ОСОБА_5 ,

-підозрюваного: ОСОБА_3 , -

ВСТАНОВИВ

ТОВ «Агромакс Трейд» 06.02.2015 зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців за № 13391020000010763. Засновником та директором товариства виступила ОСОБА_6 та 09.02.2015 підприємство поставлено на облік як платник податків у Києво-Святошинській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області.

Протоколом № 2 загальних зборів учасників ТОВ «Агромакс Трейд» від 03.08.2015 звільнено з посади директора та виключено зі складу учасників ТОВ «Агромакс Трейд» ОСОБА_6 та включено ОСОБА_7 зі 100% часткою у статутному капіталі, і яку з 04.08.2015 призначено на посаду директора вказаного підприємства.

Юридичною адресою підприємства, згідно статутних та реєстраційних документів є приміщення за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Молодіжна, 26. Основним видом діяльності ТОВ «Агромакс Трейд» є оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.

В порушення вимог діючого законодавства, ст.ст. 81, 87, 89 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-ІV (зі змінами та доповненнями), ст.ст. 56, 57, 62, 79, 80, 89 Господарського кодексу України від 16.01.2003 № 436-ІУ (зі змінами та доповненнями) та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15.05.2003 №755-ІV (зі змінами та доповненнями), та інших нормативних документів, усвідомлюючи покладену на нього відповідальність, ОСОБА_3 вчинив умисні протиправні дії, які виразились в наступному:

ОСОБА_3 , влітку 2015 року, точної дати не встановлено, перебуваючи у місті Одеса, точну адресу слідством не встановлено, усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи умисно, з метою укриття відомостей щодо реального власника ТОВ «Агромакс Трейд» вніс в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдиві відомості, а саме у: протокол № 2 загальних зборів учасників ТОВ «Агромакс Трейд» від 03.08.2015, яким ОСОБА_7 нібито включено до складу учасників ТОВ «Агромакс Трейд» із 100% часткою у статутному капіталі, статут товариства у редакції від 03.08.2015, яким визначені види діяльності ТОВ «Агромакс Трейд» та інформація про те, що ОСОБА_7 нібито є його засновником, наказ № 1 від 04.08.2015, згідно якого ОСОБА_7 нібито приступила до виконання обов`язків директора та головного бухгалтера ТОВ «Агромакс Трейд».

Після чого, ОСОБА_3 перебуваючи у м. Одеса, точне місце, дату та час слідством не встановлено, запропонував мешканці м. Чорноморськ Одеської області ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за грошову винагороду в розмірі 1500 гривень підписати складені останнім документи, серед яких документи щодо реєстрації (перереєстрації) на її ім`я товариства з обмеженою відповідальністю «Агромакс Трейд» (код ЄДРПОУ 39625369), та призначення її на посаду директора даного підприємства.

ОСОБА_7 , погодившись на пропозицію ОСОБА_3 , з метою отримання грошової винагороди, не усвідомлюючи про злочинні наміри ОСОБА_3 , не маючи умислу на вчинення злочину, не знаючи про те, які документи вона підписує, засвідчила своїм підписом попередньо підготовлені та складені ОСОБА_3 у встановленій законом формі документи, які наданні їй ОСОБА_3 , наділивши їх таким чином значенням офіційних, серед яких в тому числі: протокол № 2 загальних зборів учасників ТОВ «Агромакс Трейд» від 03.08.2015, яким її нібито включено до складу учасників ТОВ «Агромакс Трейд» із 100% часткою у статутному капіталі, статут товариства у редакції від 03.08.2015, яким визначені види діяльності підприємства та інформація про те, що ОСОБА_7 нібито є його засновником, наказ №1 від 04.08.2015, згідно якого вона нібито приступила до виконання обов`язків директора та головного бухгалтера ТОВ «Агромакс Трейд». Після чого, вказані офіційні документи ОСОБА_7 передала ОСОБА_3 .

У подальшому, ОСОБА_3 , реалізуючи свій злочинний намір, точної дати не встановлено, перебуваючи у місті Одеса, точну адресу слідством не встановлено, усвідомлюючи протиправність своїх дій, передав підписані ОСОБА_7 документи невстановленій особі на ім`я ОСОБА_8 , який не усвідомлюючи про злочинні наміри ОСОБА_3 , не маючи умислу на вчинення злочину, не знаючи про те, що в документи внесено завідомо неправдиві відомості, для подання до Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області та проведення подальшої державної реєстрації змін установчих документів ТОВ «Агромакс Трейд», який за грошову винагороду у розмірі 2000 гривень виконав усі необхідні дії, внаслідок яких 07.08.2015 проведено державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ «Агромакс Трейд» за №13391050002010763.

Таким чином, ОСОБА_3 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, склав та надав на підпис ОСОБА_7 документи із завідомо неправдивими відомостями, а саме: протокол № 2 від 03.08.2015, у якому зазначено, що ОСОБА_7 , перебуваючи у м. Києві, придбала у ОСОБА_6 100% частку статутного капіталу ТОВ «Агромакс Трейд», тоді як ОСОБА_7 ніколи там не була, ніколи не приймала участі у загальних зборах Учасників підприємства, ніколи не бачила і не знає колишнього засновника ОСОБА_6 ; статут ТОВ «Агромакс Трейд» із відомостями щодо мети, основних напрямків та предмету діяльності товариства, видів економічної діяльності, якими ОСОБА_7 не планувала займатись; наказ № 1 від 04.08.2015 щодо призначення ОСОБА_7 на посаду директора та головного бухгалтера ТОВ «Агромакс Трейд», попри те, що вона не збиралася бути директором та головним бухгалтером вказаного товариства та не мала наміру займатися його фінансово-господарською діяльністю, фактично не приступала до виконання обов`язків, покладених на неї згідно даного наказу та в подальшому подав ці документи до Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, внаслідок чого 07.08.2015 проведено державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ «Агромакс Трейд» за № 13391050002010763.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 1 ст.205-1 КК України за ознаками: внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, а також умисне подання для проведення такої реєстрації документів, які містять завідомо неправдиві відомості.

Допитаний в якості підозрюваного ОСОБА_3 , вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України визнав та показав, що в 2015 році він склав та надав на підпис ОСОБА_7 документи із завідомо неправдивими відомостями, а саме: протокол № 2 від 03.08.2015, у якому зазначено, що ОСОБА_7 , перебуваючи у м. Києві, придбала у ОСОБА_6 100% частку статутного капіталу ТОВ «Агромакс Трейд».

31 жовтня 2016 року між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_3 укладено угоду про визнання винуватості, згідно якої ОСОБА_3 беззастережно визнав свою винуватість в повному обсязі у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України.

Сторони узгодили покарання за ч. 1 ст.205-1 КК України у вигляді штрафу у розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Згідно умов даної угодиобвинуваченому роз`яснено наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, та наслідки невиконання угоди.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав свою винуватість у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.205-1 КК України, та підтримав вищезазначену угоду. При цьому пояснив, що він повністю розуміє права, надані йому законом, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, який буде застосовано до нього у разі затвердження угоди судом, відтак просив затвердити угоду.

Прокурор просив затвердити угоду про визнання винуватості від 31 жовтня 2016 року укладену між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_3 .

Суд, перевіривши надані матеріали, заслухавши учасників судового розгляду, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 468 КПК України в кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо:

1) кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів;

2) особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у вчиненні злочину, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, якщо інформація щодо вчинення такою особою злочину буде підтверджена доказами;

3) особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами.

Згідно вимог ст. 474 КПК України якщо угоду досягнуто обвинувальний акт із підписаною між сторонами угодою невідкладно надсилається до суду. Розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов`язковою участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, який згідно ст. 12 КК України, є злочином невеликої тяжкості, внаслідок якого шкода суспільним інтересам чи інтересам держави не завдана.

Відповідно до ст. 314 ч.3 п.1 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Дослідивши угоду про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_3 , суд переконавшись, що укладена угода є добровільним волевиявленням обвинуваченого, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угодах, встановивши правильне розуміння обвинуваченим змісту та наслідків укладення та затвердження угод, передбачені ст.473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим; вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угод судом, а також перевіривши їх на відповідність вимогам ч.4 ст. 469, ст. 472 КПК України, суд вважає, що угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_3 відповідає вимогам КПК України та закону, дії обвинуваченого кваліфіковані вірно за ч. 1 ст.205-1 КК України, умови угод не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, фактичні підстави для визнання винуватості наявні, очевидна неможливість визнання взятих на себе умов угод відсутні, узгоджені вид та міра покарання відповідають загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, у зв`язку із чим, суд вважає, що угода підлягає затвердженню.

Також суд враховує обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 згідно ст. 66 КК України, а саме: щире каяття.

Обставини, що обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України відсутні.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 за вчиненийним злочин,передбачений ч.1ст.205-1 КК України, покарання у вигляді штрафу та на підставі ч.5 ст.74, п.2 ч.1 ст.49 КК України звільнити засудженого від покарання у зв`язку із закінченням строків давності.

Як встановлено судом, ОСОБА_3 вперше притягується до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.205-1 КК України, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості.

З моменту вчинення вказаного злочину минуло майже три роки.

ОСОБА_3 не ухилявся від слідства та суду, нових злочинів не вчинив.

Відповідно до ч.5 ст.74 КК України, особа також може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах передбачених статтею 49 цього Кодексу.

Згідно із п.2 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення злочину минуло три роки, у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження волі.

З урахуванням викладених обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 підлягає звільненню від покарання на підставі ч.5 ст.74, п.2 ч.1 ст.49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

12.04.2019 року від підозрюваного ОСОБА_3 надійшла заява про звільнення від кримінальної відповідальності, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

12.04.2019 року захисник обвинуваченого звернувся до суду із клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності підозрюваного ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 32016160000000117 від 04.08.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 205-1 ч. 1 КК України, з підстав передбачених ст. 49 КК України.

В судовому засіданні прокурор, що приймав участь по даному провадженні, підтримав подане клопотання, наполягаючи на його задоволенні.

ОСОБА_3 та його захисник також підтримали подане клопотання та в свою чергу просили закрити кримінальне провадження № 32016160000000117 від 04.08.2016 року за ст. 205-1 ч. 1 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Розглянувши клопотання, заслухавши прокурора та думку інших учасників провадження, вивчивши надані матеріали, дослідивши докази по справі, суд вважає, що клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Як встановлено судом, інкриміноване ОСОБА_3 кримінальне правопорушення, передбачене ст. 205 КК України у відповідності зі ст. 12 КК України (в редакції 2001 року), відноситься до категорії невеликої тяжкості, оскільки за його вчинення законом передбачено покарання у вигляді штрафу від п`ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або арешт на строк від трьох до шести місяців, або обмеження волі на строк до двох років.

В ході розгляду від ОСОБА_3 надійшла заява про те, що останній надає свою згоду на закриття кримінального провадження № 32016160000000117 від 04.08.2016 року за ст. 205-1 ч.1 КК України, у якому він є підозрюваним, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України та закриття кримінального провадження.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до набрання вироком законної сили минуло два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі.

Згідно п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

За таких обставин, з урахуванням вказаних обставин, суд вважає, що існують всі передбачені Законом підстави для звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності.

Цивільний позову провадженніне заявлено.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Підстав для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36, 284-286, 350, 372, 373, 374, 376, 468-470, 472,474, 475, 476 КПК України, ст. 49 КК України суд, -

У Х В А Л И В :

Угоду про визнання винуватості, укладену 31 жовтня 2016 року, між прокурором ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 32016160000000117 від 04.08.2016 року затвердити.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 205-1 КК України, та призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 /вісім тисяч п`ятсот/ гривень 00 копійок.

Звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,від призначеного покарання на підставі ч. 5 ст. 74, п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України у зв`язку з закінченням строків давності.

Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

Вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений: 1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК України, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди; 2)прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.

Апеляційна скарга на вирок суду, може бути подана, через суд який ухвалив судове рішення, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Судом також роз`яснено обвинуваченому наслідки невиконання угоди передбачені ст. 476 КПК України. Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити прокурору та обвинуваченому.

Суддя: