Рішення

від 09.07.2019 по справі 574/1459/18

БУРИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 574/1459/18

Провадження №2/574/256/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2019 року Буринський районний суд Сумської області

в складі: головуючого судді Куцан В.М.

з участю секретаря судового засідання Кошелєвої Н.В.

в присутності

позивачки ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Буринського районного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Михайлівської сільської ради Буринського району Сумської області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору Буринська районна державна адміністрація, про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування,

в с т а н о в и в:

Позивачка звернулася до суду з даним позовом мотивуючи тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 , у зв`язку з чим відкрилася спадщина, до складу якої ввійшло, в тому числі, право на земельну частку пай, яке було посвідчено сертифікатом серії НОМЕР_1 , яку вона прийняла шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном після смерті своєї сестри ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , але юридично за життя не оформила. Вона прийняла спадщину шляхом подання відповідної заяви до органів нотаріату, будучи спадкоємцем першої черги за законом та отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на частину спадкового майна. Однак нотаріус відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вище згадану земельну частку (пай) оскільки оригінал вищевказаного правовстановлюючого документу був втрачений. Крім того, нотаріус звернув увагу, що не підтверджуються родинні відносини між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , оскільки відсутній актовий запис про народження останньої. При вказаних обставинах вона не може отримати свідоцтво про право на спадщину в нотаріальній конторі, у зв`язку з чим просила встановити факт родинних відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та визнати за нею право на цю земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом.

В судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представники відповідача Михайлівської сільської ради та третьої особи Буринської РДА про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, в судове засідання не явилися по невідомій причині, клопотання про відкладення розгляду справи не подали, відзив на позовну заяву не надали. З врахуванням положень ст.223 ЦПК України, суд визнав можливим справу розглянути у їх відсутності за наявними доказами.

Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 кожна окремо підтвердили, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 були рідними сестрами, обоє вже давно померли. Вони знали їх особисто так, як проживали по сусідству в одному селі.

Вислухавши пояснення позивачки, дослідивши обставини справи, врахувавши покази свідків, надані докази та давши їм оцінку, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, в судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати позивачки ОСОБА_2 , що вбачається з копії паспорта позивачки, копії свідоцтва про смерть спадкодавця та рішення Буринського районного суду (а.с.9,11-12).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої ввійшло, в тому числі, право на земельну частку (пай) розміром 2,91 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) на території Михайлівської сільської ради Буринського району Сумської області, що було посвідчено сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 , яку вона прийняла після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 своєї сестри ОСОБА_3 , фактично вступивши в управління та володіння спадковим майном згідно вимог п.1 ч.1 ст.549 ЦК Української РСР, але за життя юридично не оформила, що підтверджується копією свідоцтва про смерть ОСОБА_3 , довідкою Михайлівської сільської ради, інформаційною довідкою про вартість земельної частки (паю), Витягами зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) та Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) (а.с.10,13,26-28).

Спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняла її дочка ОСОБА_1 - позивачка по справі, подавши згідно ст.1269 ЦК України до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, будучи спадкоємцем першої черги за законом та на частину спадкового майна отримала свідоцтво про право на спадщину за законом, що вбачається з Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі та копії свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с.24-25).

Однак, позивачка не спроможна отримати свідоцтво про право на спадщину в нотаріуса, оскільки оригінал вищевказаного правовстановлюючого документу був спадкодавцем втрачений, а дублікат отримати позивачка також не спроможна, у зв`язку із змінами в законодавстві та смертю спадкодавця, що вбачається з роз`яснення приватного нотаріуса Анохіна О.В., витягу з газети Рідний Край та листа відділу у Буринському районі головного управління Держгеокадастру у Сумській області (а.с.14-16).

Разом з тим право ОСОБА_3 на вказану земельну частку( пай) у суду сумнівів не викликає, так як фактично, паювання сільськогосподарських земель в Україні розпочалося після прийняття Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва» №666/94 від 10.11.1994 року та Указу від 08.08.1995 року «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям» №720/95.

Зокрема, згідно п.2 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям» , право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Згідно із законодавством, членами КСП були, зокрема, такі особи: постійні працівники - члени КСП, пенсіонери, які раніше працювали в КСП і залишилися його членами. Крім того, право на земельний пай мають спадкоємці тих членів КСП, які мали таке право, але померли до моменту видачі документа про це право, а саме - земельного сертифіката (Указ Президента України від 10 листопада 1994 року № 666/94 Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва ).

Тобто відповідно до змісту статей 22,23 Земельного кодексу України ( 1990 р. N 561-XII) та Указу Президента України від 08.08.1995 року право на земельний пай у таких випадках особа набуває за наявності усіх трьох умов - перебування в членах КСП, включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю, одержання КСП Державного акта.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , будучи колишнім членом КСП, пенсіонеркою, була включена до списку громадян, який додавався до Державного акту на право колективної власності на землю серії НОМЕР_2 , який був виданий колективному сільськогосподарському підприємству ім. Воровського 25.05.1995 року і їй вищевказаний сертифікат на право на земельну частку (пай) , розміром 2,91 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), був виданий, про що було зроблено запис в Книзі реєстрації сертифікатів на право за земельну частку (пай) за №878, але оригінал цього правовстановлюючого документу був втрачений (а.с.17-20).

Відповідно до ч.2 ст.548 ЦК Української РСР, положення якого діяли на час відкриття спадщини, прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Крім того, позивачка також не спроможна належними чином оформити свої спадкові права через неможливість підтвердження родинних відносин між її тіткою ОСОБА_3 та матір`ю ОСОБА_2 , оскільки відсутній актовий запис про народження останньої, що вбачається з листа приватного нотаріуса Анохіна О.В. (а.с.14).

Між тим, родинні відносини між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , щодо їх кровної спорідненості, повністю підтверджені матеріалами справи та показами свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які тривалий час знали їх обох, у зв`язку з чим сумнівів в достовірності їх показів у суду не виникає.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Таким чином, даючи оцінку наведеним вище доказам, суд вважає, що покійні ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , були рідними сестрами.

З огляду на зміст зазначених норм матеріального права та їх аналізу, враховуючи, що позивачка прийняла спадщину після смерті своєї матері, суд приходить до висновку про обґрунтованість її вимог та необхідності задоволення позову в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2-7, 10-13, 23, 258, 259, 265, 268, 354 ЦПК України, ст.ст.529,549 ЦК Української РСР, ст.ст. 392, 1218, 1261, 1269, 1297 ЦК України, ст. ст.22,23 ЗК України (1990 р. N 561-XII), ст.ст.81,126, 131 ЗК України, Указами Президента України Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва №66/94 від 10.11.1994 року, Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям №720/95, ст.5 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство", суд -

віришив:

Позов ОСОБА_1 до Михайлівської сільської ради Буринського району Сумської області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору Буринська районна державна адміністрація, про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування задовольнити повністю.

Встановити факт про те, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 88 років в м.Суми була рідною сестрою ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 86 роки в м.Буринь Сумської області.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце проживання АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , право на земельну частку (пай) у землі, що перебуває у колективній власності САПТЗТ ім.Воровського розміром 2,91 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що належало померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 , зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №878 і було успадковане ОСОБА_2 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду через Буринський районний суд (а з початком функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до Сумського апеляційного суду) шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий:

Повний текст рішення виготовлений 10.07.2019 року.