Рішення

від 17.07.2019 по справі 664/740/19

ЦЮРУПИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17.07.2019

Справа№664/740/19

Провадження № 2/664/638/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

17 липня 2019 року м. Олешки Херсонської області

Цюрупинський районний суд Херсонської області у складі головуючого судді Сіденка С. І., за участю секретаря судового засідання Скорик Н. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Олешки Херсонської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального підприємства Технік Винаградівської сільської ради Олешківського району Херсонської області про стягнення невиплаченої заробітної плати при звільненні та середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні,

встановив:

Позивач звернулася до суду з позовом до Комунального підприємства Технік Винаградівської сільської ради Олешківського району Херсонської області про стягнення невиплаченої заробітної плати при звільненні та середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні.

Позивач свої позовні вимоги мотивує тим, що 16.01.2019 року був звільнений з займаної посади машиніста насосних установок. При звільнені з ним не був проведений повний розрахунок.

Згідно зі ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення, але відповідач цього не зробив.

Стаття 117 КЗпП України передбачає, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Тому позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі в розмірі 29215,42 грн. та середній заробіток до моменту повного погашення заборгованості по заробітній платі.

Позивач, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримує, не заперечує проти розгляду справи в заочному порядку.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився повторно, про місце та час судового засідання повідомлявся належним чином судовою повісткою, про причини неявки до суду не повідомив, від нього не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності, відзиву чи заперечень проти позову.

Відповідно до ч. 3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи вказане, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За нормою ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Перевіривши матеріали справи та дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню частково виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач перебував у трудових відносинах з Комунальним підприємством Технік Винаградівської сільської ради Олешківського району Херсонської області, займаючи посаду машиніста насосних установок та 16.01.2019 року був звільнений з займаної посади.

Приписами ст.43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно ч.1ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Судом встановлено, що в день звільнення позивачу, в порушення ст. 116 КЗпП України, не виплачені належні суми заробітної плати, що є підставою для стягнення на користь позивачки заборгованості по заробітній платі, з урахуванням вимог ст. 117 КЗпП України, є підстави для стягнення середнього заробітку за весь час затримки.

Так, заборгованість підприємства перед позивачем на момент звернення до суду з вказаним позовом склала 32485,42 грн. Після чого в своїй заяві позивач повідомив суду про часткову виплату боргу в розмірі 3270,00 грн., зменшивши позовні вимоги в частині стягнення заборгованості на вказану суму та просив стягнути на його користь 29215 грн. 42 коп.

Поряд з тим, суд не погоджується з наданим позивачем розрахунком щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, оскільки такий розрахунок не відповідає вимогам Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженої Постановою КМУ від 08.02.19958 р. № 100.

Обчислюючи розмір середньої заробітної плати, яка підлягає стягненню, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При цьому, суд не знаходить підстав для звільнення відповідача від сплати середнього заробітку за час затримки розрахунку, оскільки відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності його вини у невиплаті належних позивачу сум в день звільнення. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Відповідно до п. 21 постанови Пленуму ВСУ Про практику застосування судами законодавства про оплату праці № 13 від 24.12.1999 р. при визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівником, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ №100 від 08.02.1995 р.

Відповідно до абзацу 3 пункту 2 Порядку №100 ,середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарних місяці роботи, що передують події, з якої пов`язана відповідна виплата.

Як вбачається з довідки про заборгованість останніми повними календарними місями роботи, що передували звільненню є листопад та грудень 2018 року в яких було 22 та 20 робочих днів - всього 42 робочих дні, за які позивачу було нараховано 4722,40 грн. за листопад та 4325,40 грн. за грудень - всього 9047,80 грн. без врахування податків та зборів.

Згідно п. 8 Порядку, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Таким чином, середньоденний заробіток позивача складає 215,4238 грн. Всього робочих днів з дати звільнення позивача на момент ухвалення рішення - 124 робочих дні. Тому до стягнення на користь позивача з відповідача підлягає 26712,55 грн. середнього заробітку за весь час затримки розрахунку за період з 16.01.2019 р. по 17.07.2019 р. з утриманням від даного розміру відшкодування податків та інших обов`язковий зборів та платежів, визначених Законом.

Згідно зі ст.ст.12-13 та 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до вимог ч.2 ст.229 ЦПК України, докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Статтею 83 ЦПК України передбачено, що позивач … повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються…

Тому докази не надані сторонами суду першої інстанції не можуть в подальшому подаватись судам інших інстанцій і такі докази не можуть бути покладені в основу їхніх рішень.

Отже, вирішуючи позов у межах заявлених вимог, дотримуючись принципу диспозитивності цивільного судочинства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення невиплаченої заробітної плати при звільненні та середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні підлягають задоволенню частково і з стягненням з відповідача на користь позивача 29215,42 грн. невиплаченої заробітної плати з утриманням від неї податків та інших обов`язковий зборів та платежів, визначених Законом та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку за період з 16.01.2019 р. по 17.07.2019 р. в розмірі 26712,55 грн. з утриманням від даного розміру відшкодування податків та інших обов`язковий зборів та платежів, визначених Законом.

Згідно вимог ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір у сумі 768,40 грн.

Керуючись ст.ст. 7, 8, 10, 12, 13, 141, 430 ЦПК України, ст.ст.116,117 КЗпП України, суд -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 , місце проживання якого зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 до Комунального підприємства Технік Виноградівської сільської ради, яке знаходиться за адресою: смт. Брилівка Олешківського району Херсонської області, вул. Будівельна, 12, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 35294190 про стягнення невиплаченої заробітної плати при звільненні та середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні - задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства Технік Виноградівської сільської ради на користь ОСОБА_1 29215,42 грн. (двадцять дев`ять тисяч двісті п`ятнадцять грн. 42 коп.) невиплаченої заробітної плати з подальшим утриманням від неї податків та інших обов`язковий зборів та платежів, визначених Законом.

Стягнути з Комунального підприємства Технік Виноградівської сільської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 16.01.2019 р. по 17.07.2019 р. в розмірі 26712,55 грн. (двадцять шість тисяч сімсот дванадцять грн. 55 коп.) з утриманням від даного розміру відшкодування податків та інших обов`язковий зборів та платежів, визначених Законом.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення в частині виплати заробітної плати в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з Комунального підприємства Технік Виноградівської сільської ради на користь держави судовий збір в розмірі 768,40 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто Цюрупинським районним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Херсонського апеляційного суду через Цюрупинський районний суд в 30-денний строк з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цивільним процесуальним кодексом України.

Суддя підпис С.І.Сіденко

Згідно з оригіналом

Суддя С.І.Сіденко