Постанова

від 18.07.2006 по справі 3/60б

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

3/60б

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

18 липня 2006 р.                                                                                   № 3/60б  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Удовиченко О.В., –головуючого

Панової І.Ю.,

Яценко О.В.

розглянувши касаційну скаргуАКАПБ  “Україна”

на постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 27.03.2006

у справі господарського суду№ 3/60бЖитомирської області

за заявою АКАПБ  “Україна”

доТОВ “Інтерстиль”

проБанкрутство

розпорядник майнаЄгоренков С.В.

за участю представників сторін:

від кредитора: Шаповалов І.В.

від боржника : Доценко О.І.

                                              В С Т А Н О В И В :

    Ухвалою господарського суду Житомирської області від 09.06.2005 у справі № 3/60б ( суддя Філіпова Т.Л.) за результатами підготовчого засідання, суд першої інстанції визнав майнові вимоги кредитора АКАПБ “ Україна” до боржника на суму 541800,47 грн. ,а саме: 346777,55 грн. заборгованості по кредиту, 147755,69 грн. боргу по відсотках за користування кредитом , 33917,64 грн. пені по простроченому кредиту,11649,58 грн. пені по простроченим  відсоткам 1700 грн. витрат по сплаті держмита а також 85 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення  судового процесу, АКАПБ “ Україна” зобов”язаний також подати до офіційного друкованого органу оголошення про порушення справи про банкрутство боржника , розпорядником майна призначений арбітражний керуючий  Єгоренков С.В.  

    Постановою Житомирського апеляційного господарського суду у складі колегії суддів: Зарудяна Л.О., Вечірко І.О., Ляхевич А.А. ухвала господарського суду за результатами  підготовчого засідання від 09.06.2005 скасована , провадження у справі № 3/60б за заявою Акціонерного агропромислового банку “ Україна” до ТОВ “ Інтерстиль” про визнання банкрутом -  припинено.

      Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції ,  Акціонерний комерційний агропромисловий банк “ Україна” звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, згідно якої просив  скасувати Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 27.03.06 у справі № 3/60б , залишити в силі Ухвалу підготовчого засідання господарського суду Житомирської області від 09.06.2005, посилаючись на те, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовані норми Закону України “ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, суд другої інстанції помилково дійшов висновку стосовно того, що вимоги банку не мають грошового характеру.

    Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку ухвалу та постанову суду апеляційної інстанції на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Закону України “ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” вважає, що  касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

    - ухвалою господарського суду за результатами підготовчого засідання   від 09.06.2005  встановлено, що на підставі рішення господарського суду від 16.12.2002 у справі № 1582  було звернуто стягнення на заставлене згідно договору застави № 23 від 10.06.1998, укладеного між АКАПБ “ Україна та ТОВ “Інтерстиль”, майно ТОВ “ Інтерстиль” для відшкодування  заборгованості перед АК АПБ “ Україна” по кредитному договору № 23  від 10.06.1998, укладеному між АК АПБ “ Україна” та ТОВ “ Інтерстиль” ,   на суму 540100,47 грн. ,а саме: 346777,55 грн. –борг по кредиту, 147755,69 грн. –борг по відсотках  за користування кредитом, 33917,64 грн. –пеня по простроченому кредиту, 11649,58 грн.  пеня по прострочених відсотках, а також , стягнення заборгованості витрат по сплаті державного мита на суму 1700 грн. ( всього на суму 541800,47 грн.) в зв'язку з чим  господарським судом Житомирської області видано наказ № 3/1582 від 11.02.2003  про звернення стягнення на заставлене згідно договору застави № 23  від 10.06.98 року майно ТОВ “ Інтерстиль” для відшкодування заборгованості  по кредитному договору № 23 від 10.06.1998 на суму 540100,47 грн.

     На виконання наказу суду державним виконавцем 28.02.2003 було відкрито виконавче провадження, але за період проведення процесуальних дій виконавчого провадження станом на 25.04.2005 стягнення на рахунок заставного майна боржника не відбулося, через відсутність такого майна, відсутність майна, наданого боржником у заставу, підтверджується  актами Державної виконавчої служби.

     На підставі викладеного господарський суд дійшов висновку про необхідність продовження процедури банкрутства боржника.

     Постанова Житомирського  апеляційного господарського суду від 27 березня 2006 мотивована тим, що  зобов'язання боржника згідно рішення господарського суду Житомирської області  від 16.12.2002 № 1582  про звернення стягнення на майно  не мають грошового характеру,   надані ініціюючим кредитором документи ( акти державного виконавця) свідчать  про відсутність у боржника заставного майна, а  не про  відсутність грошових коштів на його рахунках , як того вимагають положення Закону при порушенні справи про банкрутство надані заявником документи не підтверджують неплатоспроможність боржника –його нездатність оплатити саме грошові зобов'язання ,згідно з ч.ч.1,8 ст.7 Закону України “ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

    Вказане виключає наявність підстав для порушення справи про банкрутство.

    Колегія суддів Вищого господарського суду України не згодна з висновками суду апеляційної інстанції, виходячи з наступного:

відповідно до вимог ч.3 ,ст.6 Закону України “ Про відновлення  платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора ( кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше непередбачено цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, рішення господарського суду № 1582 від 16.12.2002 ,яке було покладено в основу кредиторських вимог ініціюючого кредитора,  приймалося щодо задоволення та стягнення кредитних коштів з Боржника , за кредитним договором № 23 від 10.06.1998,  способом і порядком виконання даного рішення було погашення заборгованості шляхом звернення стягнення на заставлене майно.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що в даному випадку, суд першої інстанції правомірне дійшов висновку про грошовий характер кредиторських вимог банку, тобто такий що стосується стягнення грошових коштів , а не витребування майна.

Відповідно до вимог  ст.1 Закону України “ Про відновлення платоспроможності  боржника або визнання його банкрутом” безспірні  вимоги кредиторів –вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства  здійснюється списання коштів з рахунків боржника.  

Безспірність вимог банку , в даному випадку,  підтверджується наданими до заяви виконавчими документами.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що надані ініціюючим кредитором документи( акти державного виконавця) свідчать про відсутність у боржника заставного майна ,а також свідчать про неспроможність боржника  погасити  заборгованість за кредитним договором.

Відповідно до вимог ст.11 Закону “ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” у підготовчому засіданні суд має перевірити наявність ознак неплатоспроможності боржника розмір вимог кредитора ( кредиторів)їх без спірність.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що суд першої інстанції відповідно до вимог ст.43 ГПК України у повному обсязі з'ясував обставини справи та законно дійшов висновку про продовження процедури банкрутства боржника, підстави для припинення провадження у справі в даному випадку відсутні в зв'язку з наявністю ознак неплатоспроможності боржника та безспірності вимог кредитора які  не задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку і сукупно складають більш ніж 300 мінімальних розмірів заробітної плати.       

На підставі викладеного, керуючись статтями 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України –

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу АКАПБ  “Україна” задовольнити.

Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 27.03.2006 у справі № 3/60б  скасувати.

Ухвалу господарського суду Житомирської області  від 09 червня 2005 у справі № 3/60б залишити без змін.

Головуючий                                                                           О.С. Удовиченко

Судді                                                                                                       І.Ю. Панова

                    О.В. Яценко