Ухвала

від 08.07.2019 по справі 308/1845/19

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/1845/19

Закарпатський апеляційний суд

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

08.07.2019 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі суддів:

ОСОБА_1 (головуючої),

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 , адвоката ОСОБА_6 як представника ОСОБА_7 розглянув у відкритому судовому засіданні судове провадження №11-сс/4806/201/19, за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 лютого 2019 року про арешт майна у кримінальному провадженні відомості про яке внесено до ЄРДР 01.03.2016 за №42016071030000021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України.

Цією ухвалою клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу прокуратури Закарпатської області ОСОБА_9 задоволено.

Накладено арешт із забороною відчуження на:

- земельну ділянку з кадастровим номером №2110100000:54:001:0532 площею 0,0967 га., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 645504721101, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , яка перебуває у приватній власності ОСОБА_7 ;

- земельну ділянку з кадастровим номером №2110100000:54:001:0680 площею 0,0945 га., яка розташована за адресою АДРЕСА_2 , яка перебуває у приватній власності ОСОБА_10 .

З клопотання вбачається, що в ході проведення досудового розслідування по зазначеному кримінальному провадженню встановлено, що Управлінням захисту економіки в Закарпатській області ДЗЕ Національної поліції здійснено розгляд заяви гр. ОСОБА_11 стосовно незаконного заволодіння земельною ділянкою по АДРЕСА_2 площею 0,0945 га, кадастровий номер№2110100000:54:001:0680 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд на підставі рішення 5 сесії 5 го скликання №1368 від 05.02.2010 та встановлено підробку документів, а саме, що підпис у дорученні від імені ОСОБА_12 з приводу отримання нею земельної ділянки та відчудження, виконані не нею.

Крім того, Управлінням захисту економіки в Закарпатській області ДЗЕ Національної поліції здійснено розгляд заяви гр. ОСОБА_13 щодо незаконного заволодіння земельною ділянкою по АДРЕСА_1 . В ході розгляду заяв було встановлено наступне, а саме: гр. ОСОБА_13 ніколи не звертався із письмовою заявою та нікому не надавав такого права на отримання у власність земельної ділянки на його ім`я в м. Ужгород. Коли звернувся з такою заявою, то в Управлінні Держкомзему в Ужгородському районі (в усній формі) йому повідомили, що він уже має у власності земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,0967 га, кадастровий номер №2110100000:54:001:0532 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд на підставі рішення 5 сесії 5- го скликання №1316 від 04.12.2009 року.

Також в ході проведення досудового розслідування по зазначеному кримінальному провадженню встановлено, що на підставі рішення 5-ої сесії 5-го скликання, №1368 від 05.02.2010 р. Ужгородська міська рада надала гр. ОСОБА_14 у приватну власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,0906 га, за кадастровим номером №2110100000:54:001:0681 за адресою АДРЕСА_3 . Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №578795 від 23.03.2010. На копії даного державного акту стоїть відмітка скасовано, з причини того, що 12.05.2010 нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_15 посвідчила договір купівлі продажу земельної ділянки право власності на яку набув гр. ОСОБА_10 . Також цим же нотаріусом 28.09.2009 посвідчено довіреність про те, що гр. ОСОБА_14 уповноважує ОСОБА_16 , мешк. АДРЕСА_4 та гр. ОСОБА_17 , мешк. АДРЕСА_5 бути його представниками, а також розпоряджатися земельною ділянкою. 09.03.2010 цим же нотаріусом ОСОБА_15 посвідчено довіреність про те, що гр. ОСОБА_18 уповноважує ОСОБА_19 , мешк. АДРЕСА_6 бути представником ОСОБА_14 , а також розпоряджатися земельною ділянкою. 12.05.2010 цим же нотаріусом посвідчено договір купівлі-продажу земельної ділянки №2110100000:54:001:0681 за адресою АДРЕСА_3 між ОСОБА_19 , мешк. АДРЕСА_6 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешк. АДРЕСА_7 . 26.06.2018 приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_20 проведено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку №2110100000:54:001:0681 за ТзОВ «ВЕСТ-ЛЕНД КОМПАНІ» код ЄДРПОУ 41395890.

Крім того, органом досудового розслідування також в рамках даного кримінального провадження проводиться розслідування з приводу того, що 11 квітня 2016 року через секретаріат до Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області надійшла заява ОСОБА_21 , про вчинення кримінального правопорушення посадовими особами Ужгородської міської ради та приватним нотаріусом Ужгородського нотаріального округу ОСОБА_15 по факту оформлення на гр. ОСОБА_21 земельної ділянки за адресою АДРЕСА_3 , без його відома. В ході розслідування по даному факту встановлено, що на підставі рішення 5-ої сесії 5-го скликання, №1368 від 05.02.2010 Ужгородська міська рада надала гр. ОСОБА_21 у приватну власність земельну ділянку, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,0906 га, за кадастровим №2110100000:54:001:0783 за адресою АДРЕСА_3 . Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №895969 від 30.03.2010. На копії даного державного акту стоїть відмітка скасовано, з причини того, що 12.05.2010 року нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_15 посвідчила договір купівлі продажу земельної ділянки, право власності на яку набув гр. ОСОБА_10 29.10.2009 приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_15 посвідчено довіреність про те, що гр. ОСОБА_21 уповноважує ОСОБА_16 , мешк. АДРЕСА_4 та гр. ОСОБА_19 , мешк. АДРЕСА_6 , бути його представниками, а також розпоряджатися земельною ділянкою. 09.03.2010 цим же нотаріусом ОСОБА_15 посвідчено довіреність про те, що гр. ОСОБА_18 уповноважує ОСОБА_19 , мешк. АДРЕСА_6 , бути представником ОСОБА_21 , а також розпоряджатися земельною ділянкою. 12.05.2010 приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_15 посвідчено договір купівлі-продажу земельної ділянки №2110100000:54:001:0783 за адресою АДРЕСА_3 між ОСОБА_19 , мешк. АДРЕСА_6 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешк. АДРЕСА_7 .

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка з кадастровим номером №2110100000:54:001:0532 площею 0,0967 га., яка розташована за адресою АДРЕСА_1 перебуває у приватній власності гр. ОСОБА_7 .

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка з кадастровим номером №2110100000:54:001:0680 площею 0,0945 га., яка розташована за адресою АДРЕСА_2 - відомості відсутні, а згідно відомостей з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, земельна ділянка з кадастровим номером №2110100000:54:001:0680 площею 0,0945 га., яка розташована за адресою АДРЕСА_2 перебуває у власності ОСОБА_10 .

Клопотання мотивоване з посиланням на ст. 98, ч.1, ч.2, ч.3 ст. 170 КПК України з проханням про накладення арешту на земельні ділянки за кадастровими номерами №2110100000:54:001:0532 та №2110100000:54:001:0680 з метою забезпечення збереження нерухомого майна, недопущення його продажу чи зміни власника, у спосіб заборони відчудження.

Вирішуючи питання про накладення арешту на земельні ділянки, слідчий суддя дійшов до висновку, що слідчим у клопотанні доведено необхідність накладення арешту, з метою збереження земельних ділянок та недопущення продажу чи зміни власника, визначивши спосіб арешту шляхом заборони їх відчудження.

В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції в частині накладення арешту на земельну ділянку, яка перебуває у його власності, тобто за кадастровим номером №2110100000:54:001:0532, площею 0,0967 га по АДРЕСА_1 та ухвалити нову, якою відмовити задоволенні такого клопотання. Вказує, що суд безпідставно наклав арешт на належну йому земельну ділянку, оскільки жодної із підстав, вказаних в ч. 1 ст. 170 КПК України ухвала суду не містить. Зокрема, накладення арешту на земельну ділянку з підстав визнання її об`єктом злочину, чи можливої конфіскації, спеціальної конфіскації, або у зв`язку із заявленим цивільним позовом ухвала суду не містить. Крім того, за ч. 2 ст. 366 КПК України, за якою розслідується кримінальне провадження, не передбачає такого виду покарання як конфіскація. Також ухвала суду не містить обґрунтування цілей арешту майна, передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України. Вважає, що слідчим не доведено яким чином накладення арешту може забезпечити збереження земельної ділянки. Мета недопущення продажу чи зміни власника, на яку вказує слідчий суддя, не передбачена ч. 2 ст. 170 КПК України. А тому вважає ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтовано, оскільки не містить жодної підстави та цілі накладення арешту на належне йому майно.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, думку прокурора, який заперечив щодо задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно. Будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Зазначених вимог закону слідчий та слідчий суддя в повній мірі дотрималися.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, клопотання слідчого заявлене в рамках кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України.

Слідчий суддя дійшов до висновку, що в клопотанні слідчого належними доказами доведено необхідність накладення арешту на майно, оскільки таке визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

Згідно ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст.98 КПК України речовими доказами у кримінальному провадженні є матеріальні об`єкти, які зберегли на собі сліди кримінального правопорушення або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій.

Судом встановлено, що земельні ділянки, підпадають під критерії ст. 98 КПК України, що існують обставини, які підтверджують, що незастосування до них арешту, призведе до їх відчудження( передачі).

Таким чином, апеляційний суд вважає, що ступінь втручання у право власності ОСОБА_7 на земельну ділянку, у зв`язку із кримінальним провадженням, є виправданим, а спосіб арешту земельної ділянки - не обтяжливим.

З урахуванням викладеного, апеляційна скарга є необгрунтованою та задоволенню не підлягає.

Таких порушень норм КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали, не вбачається.

Керуючись ст. ст.405,407,422,419 КПК України, апеляційний суд -

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_7 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 лютого 2019 року про арешт майна ( земельної ділянки) у кримінальному провадженні ЄРДР від 01.03.2016 за №42016071030000021 - залишити без зміни.

Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.

Судді: