Рішення

від 18.07.2019 по справі 120/1633/19-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

18 липня 2019 р. Справа № 120/1633/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Яремчука Костянтина Олександровича, розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Управління Держпраці у Вінницькій області до комунального підприємства "Томашпільводоканал" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду,

ВСТАНОВИВ:

20 травня 2019 року до Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Управління Держпраці у Вінницькій області до комунального підприємства "Томашпільводоканал" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що під час планової перевірки дотримання комунальним підприємством "Томашпільводоканал" вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки виявлено порушення, що є підставою для застосування заходів державного нагляду шляхом заборони виконання робіт та експлуатації устаткування, у зв`язку із неусуненням таких порушень у наданий строк.

З метою виконання позивачем покладених на нього завдань останній звернувся до суду із позовом.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 22 травня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Цією ж ухвалою встановлено відповідачу пятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали суду для подання відзиву та призначено справу до розгляду на 11 червня 2019 року.

Відзив на позовну заяву від відповідача на адресу суду в строки, визначені ухвалою суду від 20 травня 2019 року, не надійшов. Водночас, копія ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 20 травня 2019 року направлялася на адресу відповідача, що зазначена у позовній заяві (така ж адреса вказана і у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як адреса місцезнаходження юридичної особи).

Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Окрім того, у судове засідання представники сторін не з`явилися, хоч про дату, час та місце його проведення повідомлені належним чином, що підтверджується розпискою про вручення судової повістки та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. При цьому, 11 червня 2019 року представником позивача подано до суду заяву про розгляд справи без його участі.

З урахуванням положень частини 3 статті 194 та частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішив розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Водночас, при ухваленні судового рішення в порядку письмового провадження слід враховувати особливості складення повного тексту судового рішення, постановленого в порядку письмового провадження.

Так, при ухваленні судового рішення суд зважає на положення частини 4 статті 243 КАС України, якою передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Разом із тим, суд звертає увагу на частину 5 статті 250 КАС України, згідно із якою датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Відтак, аналіз приписів статтей 243 та 250 КАС України дає підстави для висновку, що у разі постановлення рішення у письмовому провадженні воно має бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення строку розгляду відповідної справи; при цьому, дата ухвалення рішення в порядку письмового провадження має співпадати із датою складення повного рішення.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши надані докази, суд встановив такі обставини.

У період з 15 по 22 березня 2019 року головними державними інспекторами Управління Держпраці у Вінницькій області проведено планову перевірку з питань дотримання комунальним підприємством "Томашпільводоканал" вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки.

За результатами такої перевірки 22 березня 2019 року складено акт №015.0406.19. У вказаному акті зафіксовано порушення, серед яких:

- суб`єкт господарської діяльності не отримав дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки (пункт 2) та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (пункт 8), що є порушенням вимог Закону України "Про охорону праці" та п. 6 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Мінстрів України №1107 від 26 жовтня 2011 року;

- роботодавець не надав декларацію відповідності матеріально-технічної бази на виконання робіт підвищеної небезпеки вимогам законодавства з охорони праці згідно з пунктами 6, 8, 9, 19 додатку 6, що є порушенням вимог пункту 6 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Мінстрів України №1107 від 26 жовтня 2011 року;

- для забезпечення безперебійної та ефективної роботи вентиляційних установок на підприємстві не здійснюється їх правильна експлуатація, яка передбачає проведення робіт з визначення ефективності роботи вентиляційних установок і їх наладки, що є порушенням вимог пункту 4.2.1 НПАОП 0.00-1.27-09 "Правил з безпечної експлуатації систем вентиляції у хімічних виробництвах";

- новоприйняті на підприємство працівники, що виконують роботи підвищеної небезпеки після первинного інструктажу на робочому місці допускаються до самостійної роботи без проведення стажування або дублювання, що є порушенням вимог пункту 7.1 НПАОП 0.00-4.12-05 "Типового положення про службу охорони праці";

- не видаються наряди-допуски на ведення газонебезпечних робіт, що є порушенням пункту 1.11 НПАОП 0.00-5.11-85 "Типова інструкція з організації безпечного проведення газонебезпечних робіт";

- посадові особи, відповідальні за безпечне проведення робіт на автомобільному транспорті не пройшли навчання і перевірку знань з питань охорони праці, що є порушенням пункту 1.3 Розділу І НПАОН 0.00-1.62-12 "Правил охорони праці на автомобільному транспорті" та пункту 3.16 НПАОП 0.00-4.12-05 "Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці".

Акт перевірки від 22 березня 2019 року містить підпис директора комунального підприємства "Томашпільводоканал" ОСОБА_1 , яким підтверджено те, що він брав участь у перевірці. Також у акті перевірки директором комунального підприємства зазначено, що зауважень та заперечень щодо проведеного позивачем заходу не має.

У зв`язку з виявленими порушеннями Управлінням Держпраці у Вінницькій області 22 березня 2019 року складено приписи №012.0406.19 та №013.0204.2019 про усунення виявлених порушень. У вказаних приписах вказано на необхідності інформування про усунення порушень у тижневий строк після закінчення терміну усунення порушення (термін усунення вказано 24 квітня 2019 року). Приписи містять підписи директора комунального підприємства "Томашпільводоканал", якими підтверджується факт їх отримання 22 березня 2019 року.

Проте, відповідачем частково виконано вимоги приписів. Однак, вимоги приписів в частині виявлених в ході перевірки порушень, що наведені вище, так і залишились невиконаними.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) врегульовано Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

В розумінні статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

Статтею 38 Закону України "Про охорону праці" передбачено, що державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 (надалі - Положення), Державна служба України з питань праці є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Державна служба України з питань праці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 Положення).

За приписами статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Водночас, підпунктом 16 пункту 4 Положення передбачено, що Державна служба України з питань праці здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства у сфері охорони праці в частині безпечного ведення робіт, гігієни праці, промислової безпеки, безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, у тому числі з питань: забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального та колективного захисту; монтажу, ремонту, реконструкції, налагодження і безпечної експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва і машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, проведення робіт з утилізації звичайних видів боєприпасів, ракетного палива та вибухових матеріалів військового призначення; виробництва, зберігання, використання отруйних речовин у виробничих процесах, у тому числі продуктів біотехнологій та інших біологічних агентів; організації проведення навчання (в тому числі спеціального) і перевірки знань з питань охорони праці; навчання працівників у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення та перевірки їх знань.

Згідно з підпунктом 5 пункту 6 Положення Державна служба України з питань праці для виконання покладених на неї завдань має право безперешкодно проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об`єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Державна служба України з питань праці.

Приписами частини 1 статті 39 Закону України "Про охорону праці" передбачено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, зокрема, мають право видавати в установленому порядку роботодавцям, керівникам та іншим посадовим особам юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям та органам місцевого самоврядування обов`язкові для виконання приписи (розпорядження) про усунення порушень і недоліків в галузі охорони праці, охорони надр, безпечної експлуатації об`єктів підвищеної небезпеки, а також забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих.

Частиною 5 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено, що виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відповідно до частини 7 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Як свідчать обставини справи, підставою для звернення з позовом до суду про застосування заходів реагування слугувало виявлення органом нагляду порушень відповідачем вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, про які зазначено в акті перевірки.

Визначаючись щодо наявності підстав для вжиття заходів реагування шляхом заборони експлуатації устаткування та виконання робіт, суд зважає на те, що виявлені в ході перевірки порушення не усунені відповідачем, а відтак наявні підстави для вжиття відповідних заходів реагування.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відтак, зважаючи на те, що відповідачем не надано ані відзиву на позовну заяву, ані доказів, які б спростовували доводи позивача, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується положеннями частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки позивачем не понесені витрати по залученню свідків та проведенню експертиз, тому відсутні підстави для відшкодування судових витрат.

Керуючись статтями 73-77, 90, 94, 139, 162, 194, 205, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Управління Держпраці у Вінницькій області до комунального підприємства "Томашпільводоканал" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду задовольнити.

Застосувати до комунального підприємства "Томашпільводоканал" заходи реагування у сфері державного нагляду шляхом заборони: технічного обслуговування устаткування підвищеної небезпеки (устаткування напругою понад 1000 В); експлуатації устаткування напругою понад 1000 В; робіт, що виконуються на висоті понад 1,3 метрів; робіт в колодязях, траншеях, котлованах, бункерах, камерах, колекторах, замкнутому просторі; виконання земляних робіт на глибині понад 2 метри або в зоні розташування підземних комунікацій чи під водою; виконання зварювальних робіт; виконання робіт посадовою особою, відповідальною за безпечне проведення робіт на автомобільному транспорті без проходження навчання і перевірки знань з питань охорони праці; виконання робіт підвищеної небезпеки новоприйнятими працівниками без проведення стажування або дублювання; ведення газонебезпечних робіт без видачі нарядів-допусків.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Управління Держпраці у Вінницькій області (місцезнаходження: 21050, м. Вінниця, вул. Магістратська, 37; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 39845483)

Відповідач: Комунальне підприємство "Томашпільводоканал" (місцезнаходження: 24200, Вінницька обл., Томашпільський р-н, смт. Томашпіль, вул. Лермонтова, 40; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 40689059)

Повний текст рішення складено 18.07.2019

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович