Рішення

від 15.07.2019 по справі 520/4389/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2019 р. № 520/4389/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Тітова О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Ломаги А.А.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - Урсу Н.О.,

представника 1-го відповідача - ОСОБА_2 .,

представника 1-го відповідача - ОСОБА_3 .,

представника 2-го відповідача - Крюкова А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Лисичанський желатиновий завод" (93109, Луганська обл., м. Лисичанськ, код ЄДРПОУ 00418030) до Південної регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті в особі Державного ветеринарного інспектора Рокачова О.Д. (61000, м. Харків, вул. Євгена Котляра, 8/10г, код ЄДРПОУ 00486008), Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в особі Головного Державного ветеринарного інспектора України Кобаль Б. (01001, м. Київ, вул. Б.Грінченка, 1, код ЄДРПОУ 39924774) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з додатковою відповідальністю "Лисичанський желатиновий завод" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати неправомірними дії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та соціального захисту населення, в особі Головного Державного ветеринарного інспектора України Б. Кобаль, щодо видачі розпорядження/наказу щодо заборони ввезення в Україну із республіки Узбекистан сприятливих до ящуру тварин, продукції, сировини тваринного походження, підтвердженого листом 602-113-18/5328 та його (Відповідача 2) бездіяльності щодо скасування цього наказу;

- визнати неправомірними дії Південної регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні на транспорті, в особі Державного ветеринарного інспектора Рокачова О.Д., щодо затримки Товару та повернення його за межі митної території України;

- зобов`язати відповідача 1, повторно розглянути надані транспортні документи на товар за накладної У-73 657450 та погодити ввезення Товару належного Позивачу на митну територію України (маршрут перевезення ст. "Сирдарья", республіка Узбекистан - ст. " ОСОБА_4 ", Україна).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у зв`язку із не визначенням статусу Республіки Узбекистан, за відомостями розміщеними всесвітньою організацією охорони здоров`я тварин, щодо захворювання на ящур, було заборонено ввезення на територію України тварин та продукції тваринного походження з Республіки Узбекистан відповідно до Наказу головного Державного інспектора ветеринарної медицини України №602-113-18/5328 від 04.04.2019. На адресу позивача надійшла телеграма про затримання ветеринарною службою вагону з товаром на підставі заборони на ввезення на територію України із Республіки Узбекистан сировини тваринного походження, сприятливих до ящуру тварин та у зв`язку із відсутністю ветеринарного свідоцтва на товар. Позивач зазначає, що епідеміологічна ситуація в Узбекистані є задовільною для ввезення товару тваринного походження на територію України та належно і в повному обсязі оформив супровідні документи на товар.

У зв`язку з цим вважає дії відповідачів незаконними та такими, що прямо порушують його права та інтереси.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2019 р. відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

24.06.2019 року в судовому засіданні протокольною ухвалою було закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті на 15.07.2019 р. о 15:00 год.

Представники позивача у судовому засіданні 15.07.2019 підтримали позовні вимоги у повному обсязі та просили суд задовольнити позов.

Представники відповідачів проти позову заперечували, зазначивши, що діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв`язку із чим просили у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників позивача та представників відповідачів, дослідивши документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

ТДВ «Лисичанский желатиновий завод", на підставі контракту поставки №4 У-БО від 01.05.2013 р. укладеного із ИП ООО «РЕNG SHENG CHARM" (Республіка Узбекистан) є покупцем товару: гольова обрізь шкур великої рогатої худоби (ВРХ) (далі -Товар).

Відповідно до контракту Продавець згідно накладної У-73 657450, здійснив поставку Товару, шляхом відправлення обумовленої кількості товару залізничним вагоном 29009495.

Разом із Товаром Продавець направив супровідні документи, а саме: сертифікат походження UZUA 91201013 від 02.04.2019 р., ветеринарне свідоцтво № 003628 від 05.04.2019 р., декларація ГТД, рахунок-фактура (інвойс) № 4-У- БО-L-66 від 01.04.2019 р., додаткова залізнична накладна, пакувальний лист, паспорт якості № 66 від 01.04.2019 р.

Відповідно до акту № 1 від 18.04.2019 р. заборонено ввезення Товару, належного Позивачу, на підставі ст.41, 53 Закону України Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин , а також у зв`язку із відсутністю ветеринарного свідоцтва на вантаж. Подальші дії з вантажем за актом: повернуто за межі митної території України.

22.04.2019 р. зі станції Куп`янськ-сортувальна , на адресу станції-отримувача товару, продавця, позивача та інших адресатів надійшла телеграма про затримання ветеринарною службою вагону із товаром у зв`язку із відсутністю ветеринарних документів та за наказом головного Державного інспектора ветеринарної медицини України, №602-113-18/5328 від 04.04.2019р.

У телефонограмі сформовано вимогу щодо термінового надання ветеринарного свідоцтва і вжиття заходів щодо просунення товару.

Згідно листа Відповідача 2 - Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в особі Головного Державного ветеринарного інспектора України Кобаль Б. №602-113-18/5328 від 04.04.2019р., у зв`язку із невизначеністю статусу республіки Узбекистан, за відомостями розміщеними всесвітньою організацією охорони здоров`я тварин, щодо захворювання на ящур, було заборонено ввезення в Україну тварин та продукції тваринного походження з Республіки Узбекистан. Вказаний лист став однією з підстав затримки вантажного вагону та повернення товару за межі митної території України.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 319 МК України товари, що переміщуються через митний кордон України, крім митного контролю, можуть підлягати державному санітарно-епідеміологічному, ветеринарно-санітарному, фітосанітарному, екологічному, радіологічному контролю, а також державному контролю за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин.

Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 18 Закону України Про ветеринарну медицину від 25.06.1992 р. № 2498-XII (далі - Закон № 2498) державний ветеринарно-санітарний контроль та нагляд на державному кордоні України та транспорті здійснюється регіональними службами державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні України та транспорті, їх структурними підрозділами (пунктами). Державний ветеринарно-санітарний контроль та нагляд на державному кордоні України та транспорті є обов`язковим у разі ввезення на митну територію України (у тому числі з метою транзиту), вивезення за межі митної території України об`єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду всіма видами транспорту.

Положення про регіональну службу державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні України та транспорті затверджується Кабінетом Міністрів України (ч. 5 ст. 18 Закону № 2498).

Відповідно до пункту 4 Типового положення про регіональну службу державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2009 р. № 801, до повноважень Регіональної ветслужби входить: перевірка достовірності ветеринарних документів; здійснення стандартного прикордонного ветеринарно-санітарного контролю, у разі потреби вибірковий і/або розширений контроль за об`єктами контролю та нагляду, що ввозяться на територію України або вивозяться з неї; тимчасове зупинення транспортування (переміщення) об`єктів контролю та нагляду у разі порушення операторами потужностей (об`єктів) ветеринарно-санітарних вимог.

Відповідно до пункту 1 Порядку пропуску вантажів, підконтрольних службі державної ветеринарної медицини, через державний кордон України, затвердженого наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 27.12.1999 року № 49 увезення, вивезення чи транзит через територію України тварин, продуктів і сировини тваринного походження та інших вантажів, в`їзд транспортних засобів, що підлягають обов`язковому ветеринарному контролю, дозволяються за наявності документів, передбачених міждержавними угодами (ветеринарних свідоцтв, сертифікатів), та в разі додержання ветеринарних вимог з урахуванням епізоотичного стану країн-експортерів.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 49, пропуск через митний кордон України вантажів, підконтрольних службі державної ветеринарної медицини, дозволяється тільки з країн, благополучних в епізоотичному відношенні, за наявності оригіналу ветеринарного сертифіката країни походження з обов`язковим зазначенням конкретного одержувача та при виконанні ветеринарних вимог щодо імпорту в Україну вантажів, підконтрольних службі державної ветеринарної медицини, після проходження обов`язкового ветеринарного контролю.

З вказаної норми вбачається, що товар може бути випущено у обіг на території України з благополучної в епізоотичному відношенні країни.

У відповідності до ч. 1 ст. 53 Закону України Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин від 18.05.2017 р. № 2042-VIII (що є чинним на момент вирішення питання про наявність/відсутність заборон для пропуску спірного товару, далі - Закон № 2042) у разі спалаху на території іншої країни хвороб, внесених до списку хвороб, затвердженого МЕБ, чи інших хвороб, які становлять загрозу для здоров`я людини та/або тварини, або у разі виявлення таких хвороб у вантажі з продуктами компетентний орган має право залежно від рівня загрози вжити один із таких заходів:

1) заборонити ввезення (пересилання) вантажів із продуктами з усієї території зазначеної країни або її окремої частини (зони або компартмента) та, за необхідності, з країни транзиту;

2) встановити спеціальні умови щодо вантажів з продуктами, які надходять з цієї країни або її окремої території (зони або компартмента).

При цьому, частина друга ст. 54 Закону № 2042 визначає, що якщо інше не передбачено цим Законом, державний інспектор (державний ветеринарний інспектор) проводить затримання вантажів, які не відповідають законодавству, та після консультацій з оператором ринку або особою, відповідальною за вантаж, вживає таких заходів:

1) перевіряє, чи вантаж не становить загрози для здоров`я людини та/або тварини;

2) приймає рішення про знищення чи зміну призначеного використання відповідних продуктів, харчових продуктів нетваринного походження або кормів нетваринного походження, застосування у разі необхідності особливого поводження відповідно до частини сьомої цієї статті або повернення (вивезення) вантажу до країни-експортера (іншої країни).

Суд зауважує, що суттю заборонних заходів по відношенню до товару є убезпечення зараження небезпечними хворобами людей та тварин на території України, попередження розповсюдження епізоотії.

У розумінні п. 8 Порядку № 49 тимчасова заборона перевезення (переміщення) вантажів, підконтрольних службі державної ветеринарної медицини, оформлюється відповідним актом у трьох примірниках.

Згідно п. 6 Порядку № 49 у митниці призначення оформлення вантажів проводиться лише при наявності свідоцтва за формою Ф-2, яке видається спеціалістами структурних підрозділів регіональних служб державного ветеринарного контролю на державному кордоні та транспорті після проведення ветеринарно-санітарної експертизи у державній лабораторії ветеринарної медицини за місцем одержання вантажу.

Щодо позовних вимог про визнання неправомірними дій Південної регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні на транспорті, в особі Державного ветеринарного інспектора Рокачова О.Д., щодо затримки товару та повернення його за межі митної території України та зобов`язання Південної регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті в особі Державного ветеринарного інспектора Рокачова О.Д., повторно розглянути надані транспортні документи на товар за накладною У-73 657450 та погодження ввезення Товару належного Позивачу на митну територію України (маршрут перевезення ст. "Сирдарья", республіка Узбекистан - ст. " ОСОБА_4 ", Україна) суд зазначає наступне.

Як вбачається судом з матеріалів справи, на території України листом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 04.04.2019 р. № 602-113-18/5328 введена заборона на ввезення з Узбекистану в Україну сприйнятливих до ящуру тварин, продукції, сировини та генетичного матеріалу, отриманих від них та кормів тваринного походження.

Заборона перевезення (переміщення) вантажів, підконтрольних службі державної ветеринарної медицини була оформлена відповідним актом.

З положень Порядку №49 вбачається, що за умови відсутності свідоцтва за вказаною формою, видачі якого передує проведення ветеринарно-санітарної експертизи, акт затримки №1 від 18.04.2019 р. складений відповідно до чинного законодавства з посиланням на ст.41, 53 Закону України Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин .

Відповідно до ч.1 ст. 85 Закону України "Про ветеринарну медицину" вантажі з товарами, що ввозяться на територію України, повинні:

1) бути вільними від хвороб, що підлягають повідомленню, згідно з вимогами МЕБ;

2) супроводжуватися оригіналами міжнародних ветеринарних сертифікатів, підписаних державним ветеринарним інспектором країни походження, як це передбачається відповідними ветеринарно-санітарними заходами;

3) у разі ввезення на територію України живих тварин - походити з країн або зон або компартментів, вільних від хвороб, що підлягають повідомленню, або у випадках, рекомендованих МЕБ, - із зон або компартментів з низьким рівнем присутності хвороби, що

підлягає повідомленню, в межах країни походження та не транспортуватися через територію, щодо якої існують обмеження, підтверджені відповідною міжнародною організацією або ветеринарною адміністрацією країни походження чи транзиту;

4) мати прийнятну ідентифікацію.

22.04.2019 р. зі станції Куп`янськ-сортувальна , на адресу станції-отримувача товару, продавця, позивача та інших адресатів надійшла телеграма про затримання ветеринарною службою вагону із товаром у зв`язку із відсутністю ветеринарних документів та за листом Головного Державного інспектора ветеринарної медицини України, №602-113-18/5328 від 04.04.2019р.

У телефонограмі сформовано вимогу щодо термінового надання ветеринарного свідоцтва і вжиття заходів щодо просунення товару.

Позивачем на вимогу акту №1 надано ветеринарне свідоцтво на вантаж, що видане календарною датою, яка передує забороні на ввезення такої категорії товару з Республіки Узбекистан.

В судовому засіданні 15.07.2019 представники сторін підтвердили, що після надання ветеринарного свідоцтва на вантаж, товар, який був затриманий за актом №1 від 18.04.2019 року ввезений на територію України. Позивач товар за договором отримав в повному обсязі.

Отже, на момент винесення рішення товар не затриманий та ввезений на митну територію України.

Враховуючи вищевикладене, зазначені позовні вимоги не підлягають задоволенню у зв`язку із фактичним виконанням, що у наслідку виключає порушення права позивача.

Суд зазначає, що листом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 04.04.2019 р. № 602-113-18/5328 встановлена імперативна заборона, яка не дозволяє ввезення з Узбекистану в Україну сприйнятливих до ящуру тварин, продукції, сировини та генетичного матеріалу, отриманих від них та кормів тваринного походження.

Вказана заборона надіслана відповідним органам у вигляді листа від 04.04.2019 р. №602-113-18/5328. Підставою для винесення для такого листа Головного державного ветеринарного інспектора України є не визначення статусу Республіки Узбекистан щодо захворювання на ящур, згідно до офіційної інформації всесвітньої організації охорони здоров`я тварин.

Позивач вважає, що відповідно до інформації всесвітньої організації охорони здоров`я тварин Узбекистан є вільним від хвороби ящуру, а вказаний лист порушив його права.

Для правильного вирішення спору у цій справі важливо встановити чи порушує заборона, викладена у листі від 04.04.2019 права позивача.

Суд зазначає, що вказана заборона на ввезення товару не є актом індивідуальної дії щодо ТДВ "Лисичанський желатиновий завод" та не порушує його право на час винесення рішення у справі. Позивач не надав доказів заборони ввезення товарів, затримання та/або повернення такого за межі митної території України на підставі листа від 04.04.2019 №602-113-18/5328. Натомість, суд дав оцінку обставинам, які мали місце при затримці товару та подальшого його отримання позивачем за контрактом поставки товару від 01.05.2013 року залізничним вагоном 29009495, згідно накладної У-73 657450.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З урахуванням вищевикладеного, позовна вимога про визнання неправомірними дій Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та соціального захисту населення, в особі Головного Державного ветеринарного інспектора України Б. Кобаль, щодо видачі розпорядження/наказу щодо заборони ввезення в Україну із республіки Узбекистан сприятливих до ящуру тварин, продукції, сировини тваринного походження, підтвердженого листом 602-113-18/5328 та його (Відповідача 2) бездіяльності щодо скасування цього наказу не підлягає задоволенню, як і адміністративний позов в цілому з огляду на те, що позивач не довів обставин, які б свідчили про порушення його прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин.

Посилання представників позивача щодо порушення прав ТДВ "Лисичанський желатиновий завод" вказаним листом при подальших поставках, суд не приймає до уваги, оскільки такі вимоги звернені на майбутнє

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до вимог ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись п.4 ч.6 ст. 246, ст.ст. 250, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з додатковою відповідальністю "Лисичанський желатиновий завод" до Південної регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті в особі Державного ветеринарного інспектора ОСОБА_5 О.Д., Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в особі Головного Державного ветеринарного інспектора України Кобаль Б. про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 18.07.2019 року.

Суддя О.М. Тітов