Рішення

від 18.07.2019 по справі 520/5343/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

18 липня 2019 р. № 520/5343/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бадюкова Ю.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова (далі по тексту - відповідач, Шевченківське ОУПФУ м. Харкова), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з розгляду спірних питань при призначенні (перерахунку) пенсій Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова, щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- зобов`язати Шевченківське об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова, призначити пенсію за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 , відповідно до п. 2 частини другої ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» .

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 , зареєстрована на тимчасово окупованій території, але фактично на підставі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи проживаю за адресою: АДРЕСА_1 . На підставі довідки № 102 від 20.07.2018 позивач працювала в ПАТ Концерн Стирол з 17.07.1986 року по 01.08.1997 та довідки № 103 від 20.07.2018 за період з 01.03.1997 по 01.05.1997 року. Дана робота відноситься до робіт з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці.

В зв`язку з досягненням пенсійного віку, позивач звернулась до Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова, з відповідними документами про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Однак, комісія з розгляду спірних питань при призначенні (перерахунку) пенсії відмовила. Загальний стаж роботи позивача складає 31 рік 03 місяці 28 днів. З них, 11 років стаж роботи на особливо шкідливих і особливо важких умовах праці. Зазначає, що неврахування довідок, які видані підприємством ПАТ Концерн Стирол Шевченківським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України, з непідконтрольної території, порушує конституційне право на отримання пенсії на пільгових умовах.

Крім того, не тільки довідками ПАТ Концерн Стирол підтверджується стаж роботи на пільгових умовах, а також необхідні відомості містяться і в трудовій книжці.

Вважає оскаржуване рішення протиправним, у зв`язку з чим просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі та зазначив, що при звернені, 25.02.2019, за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2, позивач надала трудову книжку, як це передбачено Порядком № 637, але у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах.

Відповідно до п.2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, яка затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.

У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (абзац 1 пункт 20 Порядку №637).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу: професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка (абзац 2 пункт 20 Порядку №637).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території» №1207-VIІ від 15.04.2014 тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України. Датою початку тимчасової окупації є 20 лютого 2014 року.

Згідно із ч. 2 ст. 9 Закону №1207- VIІ будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Будь-який акт (рішення, документ) виданий органами та/або особами, передбаченими частиною 2 цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків (ч. 3 ст. 9 Закону №1207- VII).

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (абзац 4 пункт 20 Порядку №637).

Оскільки адміністрація міста Горлівки, яка видала ОСОБА_1 довідки №102 від 20.07.2018 за період роботи в ПАТ «Концерн Стирол» з 17.07.1986 по 01.08.1997 та №103 від 20.07.2018 за період з 01.03.1997 по 01.05.1997, зареєстрована на тимчасово окупованій території України, тому прийняти до розгляду довідки видані вищезазначеною організацією немає підстав.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.

Згідно положень ст. 12, 257 КАС України даний спір віднесено до категорії справ, що підлягають розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, а тому суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача повідомлено належним чином про наявність позову щодо оскарження його рішення.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 263 КАСУ справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачами обставини, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

25.02.2019 року позивачка звернулася до Шевченківського ОУПФУ м. Харкова із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2 згідно зі статтею 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

За результатами розгляду заяви від 25.02.2019 ОСОБА_1 рішенням від 01.03.2019 №8 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. У вказаному рішенні зазначено, що адміністрація міста Горлівки, яка видала ОСОБА_1 довідки №102 від 20.07.2018 за період роботи в ПАТ «Концерн Стирол» з 17.07.1986 по 01.08.1997 та №103 від 20.07.2018 за період з 01.03.1997 по 01.05.1997, зареєстрована на тимчасово окупованій території України, тому прийняти до розгляду довідки видані вищезазначеною організацією немає підстав (а.с.16-17).

Отже, спірними періодами стажу позивача, в зарахуванні яких позивачу відмовлено, є період роботи з 17.07.1986 по 01.08.1997 на посаді лаборанта хімічного аналізу.

Надана до позовної заяви копія трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 містить наступні записи про трудову діяльність позивача за спірні періоди (а.с.25-36):

- 17.07.1986 переведена в цех МЗА лаборантом хім. аналізу 4 розряду (запис № 3);

- 01.06.1987 переведена в ЦОТК лаборантом хім. аналізу по цеху МЗА 4 розряду в лабораторію з контролю виробництва (запис № 4);

- 01.12.1988 у зв`язку з реорганізацією ЦОТК переведена до МЗА лаборантом хім. аналізу 3 розряду (запис № 5);

- 29.05.1992 звільнена за ст. 36 п. 5 КЗпП УРСР за переведенням на МП Авіценна (запис № 6);

- 10.06.1992 прийнята лаборантом хімічного аналізу за переведенням до МП Авіценна (запис № 7);

- 31.08.1994 звільнена за ст. 36 п. 5 КЗпП УРСР у зв`язку з переведенням (запис №8);

- 01.09.1994 прийнята за переведенням на завод Авіценна лаборантом хім. аналізу (запис №9);

- 01.08.1996 переведена на ОФЗ Фармація лаборантом хім. аналізу дільниці з виробництва медичного закису азоту (запис №11);

- 01.08.1997 переведена до ИПИ Стиролмежпроект лаборантом хімічного аналізу (запис №12);

- 01.02.1998 переведена до Компанії Стиролфарм лаборантом хімічного аналізу лабораторії з контролю якості виробництва МЗА лікарських засобів (запис №13);

- 29.07.1998 звільнена за скороченням штату, ст. 40 п.1 КЗпП України (запис №14).

Також, позивачем надано довідку для підтвердження наявного трудового стажу № 102 від 20.07.2018, видану ПАТ Стирол , в якій зазначено, що ОСОБА_1 дійсно працювала зазначених посадах, а саме:

- з 17.07.1986 по 31.05.1987 виконувала роботу лаборанта хімічного аналізу цеху медичного закису азоту (МЗА) у виробництві медпрепаратів;

- з 01.06.1987 по 30.11.1988 виконувала роботу лаборанта хімічного аналізу по цеху МЗА у центральному відділі технічного контролю (ЦОТК) у виробництві медпрепаратів;

- з 01.12.1988 по 29.05.1992 виконувала роботу лаборанта хімічного аналізу цеху МЗА у виробництві медпрепаратів;

- з 10.06.1992 по 31.08.1994 виконувала роботу лаборанта хімічного аналізу МГП Авіценна , згодом перейменованого у завод Авіценна у виробництві медпрепаратів.

У примітці до цього періоду вказано, що МГП Авіцена , в подальшому завод Авіценна були структурними підрозділами орендного концерну Стирол , особисті архівні картки, розрахункові відомості та книги наказів зберігаються в архіві ПАТ Стирол , наказ про атестацію №395к від 04.04.1995 року є дійсним для вказаних структурних підрозділів.

- з 01.09.1994 по 01.08.1997 виконувала роботу лаборанта хімічного аналізу заводу Авіценна , в подальшому реорганізованого в ділянку МЗА ОФЗ Фармація у виробництві медпрепаратів.

У примітці до цього періоду вказано, що у зв`язку з реорганізацію заводу Авіценна у ділянку з виробництва медичного закису азоту (МЗА) ОФЗ Фармація (наказ №1481 від 20.07.1996р) умови праці й найменування професій працівників не змінювалось, наказ про атестацію №395к від 04.04.1995 року є дійсним для вказаних структурних підрозділів.

Довідка видана на підставі особистої картки форми Т-2 (а.с.18).

З довідки №103 від 20.07.2018 року виданої ПАТ Стирол , встановлено, що ОСОБА_1 за період з роботи на Горлівському ВАТ Концерн Стирол знаходилась у безоплатній відпустці з 01.03.1997 року по 01.05.1997 року (наказ №56б). Довідка видана на підставі особистої архівної картки, розрахункових відомостей, книги наказів (а.с.19).

Таким чином, інформація щодо спірного періоду роботи позивача, зазначена в трудовій книжці, збігається з інформацією зазначеною у наданих позивачем довідках.

Крім того в матеріалах справи наявний наказ № 395-к від 04.04.1995 року, згідно якого затверджено перелік робочих місць, виробництв, професій та посад з пільговим пенсійним забезпеченням (зі списків №1 та №2). Згідно додатку №2 до вказаного наказу включено Завод Авіценна та посаду Лаборант хімічного аналізу (а.с. 20-22).

Згідно з відомостями з ЄДРПОУ, ПАТ Концерн Стирол (код 05761614) знаходиться за адресою: 84610, Донецька обл., місто Горлівка, вулиця Горлівської Дивізії, будинок 10.

Суд вирішує справу на підставі таких вимог чинного законодавства.

Згідно з вимогами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 63 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі по тексту Порядок).

Пунктом 1 Порядку передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Підпунктом 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці 1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до підпункту 2 пункту 2.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846, до заяви про призначення пенсії, серед іншого, додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.

Указом Президента України № 405/2014 від 14.04.2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України".

Статтею 1 Закону України від 02 вересня 2014 року № 1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" встановлено, що період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 05/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України; територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Розпорядженням КМУ від 02.12.2015 №1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, у який у розділі Донецька область у пункті Міста обласного значення (у тому числі всі населені пункти, які адміністративно підпорядковані міським радам цих міст) включено м. Горлівка.

Розпорядженням КМУ №1085-р від 07.11.2014 затверджено Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, до якого включено у тому числі місто Горлівка.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

У Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року "Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії" зазначено, що держави члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але "у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконним і недійсним, ця недійсність не може бути застосована до таких дій як, наприклад реєстрації народжень, смертей і шлюбів". Так, у справі "Лоізіду проти Туреччини" (Loizidou v. Turkey 18.12.1986 &45) ЄСПЛ обмежився коротким пунктом посилання на відповідний пункт названого висновку Міжнародного суду, то, у правах Кіпр проти Туреччини" ( Cyprus v. Nurkey 10.05/2001) та Мозер проти Республіки Молдови та Росії" (Mozer v. The Republic of Moldova and Russia 23.02.2016) він приділив значну увагу аналізу цього висновку та в подальшої міжнародної практики. При цьому, ЄСПЛ констатував, що Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de fackto та інститутів (окупаційної влади) далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше, означало б зовсім позбавити людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать" ( Cyprus v. Turkey 10.05.2001&92).

Спираючись на сформульований у вищезазначеній справі підхід, Європейський суд з прав людини у справі "Мозер проти Республіки Молдови та Росії" (Mozer v. The Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) зауважив, що "першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою]".

Відповідно до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15.04.2014 № 1207-VII та постанови Верховної Ради України "Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями" від 17.03.2015 № 254-VIII, територію Автономної Республіки Крим та окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської області, визнано тимчасово окупованими територіям.

Згідно з частиною 2 та частиною 3 статті 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Таким чином, оскільки ПАТ Концерн Стирол не є органом, а особи, що видали позивачу - посадовими чи службовими особами органу в розумінні ч.ч. 2, 3 статті 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", а є підприємством - юридичною особою, щодо якої у відповідача відсутні відомості щодо його незаконного створення та функціонування, то суд вважає за необхідне зазначити про безпідставне не взяття пенсійним органом до уваги поданих позивачем на підтвердження стажу документів від ПАТ Концерн Стирол .

Крім того, суд вважає за можливе застосувати названі загальні принципи ("Намібійські винятки"), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки довідки для підтвердження наявного трудового стажу № 102 від 20.07.2018 року та №103 від 20.07.2018 року, виданої установою, що знаходяться на окупованій території, як доказ, оскільки суд розуміє, що можливості збору доказів на окупованій території можуть бути істотно обмеженими, у той час як встановлення цього факту має істотне значення для реалізації цілої низки прав людини, включаючи право на пенсійне забезпечення.

Таким чином, суд приймає довідку № 102 від 20.07.2018, видану ПАТ Стирол , яка містить відомості про період роботи позивача з 17.07.1986 року по 01.08.1997 року та довідку, видану ПАТ Стирол №103 від 20.07.2018 року.

Враховуючи вище викладене, беручи до уваги те, що подана позивачем довідка містить усі необхідні відомості про періоди роботи позивача, суд дійшов висновку, що у відповідача були відсутні підстави їх не враховувати.

При цьому, суд також вважає за необхідне зазначити, що неможливість відповідача провести перевірку відповідності записів довідок первинним документам, не повинна покладати надмірного тягаря та обов`язку на позивача, оскільки довідка містить усі необхідні реквізити та відомості, а також, інформація зазначена в даній довідці збігається з інформацією зазначеною в трудовій книжці позивача.

Аналогічні за змістом висновки з приводу подібних правовідносин відображені у постанові Верховного Суду від 23.01.2018 року (справа №583/392/17).

З практики Європейського суду з прав людини слідує таке: в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.

Статтею 58 Закону № 1058-IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, територіальний орган Пенсійного фонду має виключну компетенцію у питаннях призначення (переведення з одного виду пенсії на інший) та перерахунку пенсії. Повноваження територіального органу Пенсійного фонду у питаннях зарахування періодів роботи до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, є дискреційними. Відповідно суд не повноважний втручатися до таких повноважень і не може підміняти територіальний орган Пенсійного фонду, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, у питаннях призначення (переведення з одного виду пенсії на інший) та перерахунку пенсії.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Згідно з частиною третьою статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Зважаючи на те, що відповідач під час розгляду заяви позивача про призначення пенсії безпідставно не врахував довідки № 102 від 20.07.2018, видану ПАТ Стирол , яка містить відомості про період роботи позивача з 17.07.1986 року по 01.08.1997 року та довідку №103 від 20.07.2018 року, видану ПАТ Стирол , суд дійшов висновку, про необхідність визнати протиправним та скасувати рішення комісії з розгляду спірних питань при призначенні (перерахунку) пенсій Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова, яке відбулось 01.03.2019 протокол №8, щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Щодо вимоги позивача про зобов`язання Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова, призначити пенсію за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 , відповідно до п. 2 частини другої ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» , суд зазначає наступне.

У постанові Верховного суду від 06.03.2019 року по справі № 1640/2594/18 судом зазначено, що згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

У разі наявності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.

Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Відповідно до пункту 4 частини першої 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.

Частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З документів, наявних у матеріалах справи судом встановлено, що у суб`єкта владних повноважень була можливість прийняти обґрунтоване та законне рішення про призначення пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 .

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач відмовляючи позивачу у призначенні пенсії діяв не на підставі, та не у спосіб передбачений чинним законодавством України, а відтак належним та найбільш ефективним способом відновлення порушених прав позивача є саме зобов`язання Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова, призначити пенсію за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 , відповідно до п. 2 частини другої ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» .

Частинами 1 та 2 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про задоволення адміністративного позову.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Ухвалою від 03.06.2019 року ОСОБА_1 звільнено від сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 263, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з розгляду спірних питань при призначенні (перерахунку) пенсій Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова, яке відбулось 01.03.2019 протокол №8, щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 )

Зобов`язати Шевченківське об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова (адреса: майдан Свободи, 5, 4 під., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 41248278) призначити пенсію за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ), відповідно до п. 2 частини другої ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» .

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення .

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 18 липня 2019 року.

Суддя Бадюков Ю.В.