Рішення

від 10.07.2019 по справі 560/1631/19

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/1631/19

РІШЕННЯ

іменем України

10 липня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І.

за участю:секретаря судового засідання Страхарської М.В., представника позивача Стьопіна О.Ю. , представника відповідача Ткачук М.П. розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Цембудіндустрія" до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Цембудіндустрія" звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Хмельницькій області в якому просить суд:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0001681402 від 28 лютого 2019 року;

судові витрати стягнути з відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у період з 09 жовтня 2018 по 25 січня 2019 року Головним управлінням ДФС України у Хмельницькій області проведена планова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Цембудіндустрія" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2015 року по 30 червня 2018 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2013 року по 30 червня 2018 року. За результатами перевірки складений акт від 01 лютого 2019 року №0059/22-01-14-02/ 0036212648 .

Позивач вказує, що Головним управлінням ДФС у Хмельницькій області на підставі висновків, викладених у Акті перевірки, було прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0001681402 від 28 лютого 2019 року, згідно якого позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств (код платежу 11021000) на суму 347466 грн. 00 коп., з яких: 277973 гри. за податковими зобов`язаннями, а 69493 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

У податковому повідомленні-рішенні зазначено, що на підставі Акта № 0059/22-01-14-02/0036212648 від 01 лютого 2019 року встановлено порушення пп. 134.1.1, п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу, п. 9, 11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08 жовтня 1999 року № 237, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 жовтня 1999 року за № 725/4018, п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 "Зобов`язання", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 січня 2000 року № 20 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2000 року за № 85/4306, п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року № 290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1999 року за № 860/4153.

Непогоджуючись із податковим повідомленням - рішенням позивач оскаржив його до ДФС України, проте відповідно до Рішення про результати розгляду скарги від 08 травня 2019 року № 21124/6/99-99-11-04-01-25, ДФС України залишила скаргу позивача без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін.

З податковим повідомленням - рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю "Цембудіндустрія" не погоджується, вважає його протиправним та прийнятим без достатніх на те підстав, тому звернулось до суду з даним адміністративним позовом за захистом своїх прав.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 травня 2019 року відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду за правилами загального позовного провадження.

13 червня 2019 року представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що перевіркою не підтверджено реальність господарських операцій з постачання (продажу) ТОВ "Цембудіндустрія" портландцементу ПЦ ІІ/АШ-400-Н (насип) на адресу ТОВ "Інтерполіхім" в кількості 1285,35 тон.

При цьому, представник відповідача вказує, що перевіркою не заперечується факт, що портландцемент ПЦ ІІ/АШ-400-Н (насип) на загальну суму 1440230 грн., в т.ч. ПДВ 240038 грн. ТОВ "Цембудіндустрія" було реалізовано, враховуючи його відсутність за даними бухгалтерського обліку на балансі та у підприємства виникли податкові зобов`язання з ПДВ, доходи, податковий кредит та витрати при його придбанні.

В той же час, посадовими особами ТОВ "Цембудіндустрія" в порушення вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", п. 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (далі - Положення №88), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05 червня 1995 року за №168/704 (змінами та доповненнями), оформлені завідомо недостовірні документи: видаткові та податкові накладні на адресу ТОВ "Інтерполіхім" при відсутності факту реальної поставки продукції даному суб`єкту господарювання.

На переконання представника відповідача ТОВ "Цембудіндустрія" поставку портландцементу ПЦ ІІ/АШ-400-Н (насип) ТОВ "Інтерполіхім" не здійснювало. Проте, сума податкових зобов`язань з ПДВ та доходів від реалізації по даних поставках залишається незмінною, оскільки товар реалізований та не обліковується на балансі платника. Неправомірно визначено саме контрагента - покупця ТОВ "Інтерполіхім" за даними бухгалтерського обліку по Д-ту рахунку 36 "Розрахунки з вітчизняними покупцями".

Оскільки, у ТОВ "Цембудіндустрія" відсутні належним чином оформленні первинні документи, які опосередковують рух активу (портландцемент ПЦ ІІ/АШ-400-Н (насип) безпосередньо до ТОВ "Інтерполіхім", відповідно ТОВ "Цембудіндустрія" за Даними бухгалтерського обліку по дебету рахунку № 36 "Розрахунки з вітчизняними покупцями" зобов`язання (кредиторська заборгованість) в сумі 1 440 230 грн. перед вказаним контрагентом відображено в порушення вимог п. 5 П (С) БО 11 "Зобов`язання".

Перевіркою зроблено висновок, що оскільки, надходження на рахунок в банку коштів в сумі 1 440 230 грн. призвело до збільшення активів ТОВ "Цембудіндустрія", то відповідно, виникає дохід у підприємства.

ТОВ "Цембудіндустрія" поставку (портландцемент ПЦ І1/АШ-400-Н(насип) ТОВ "Інтерполіхім" фактично не здійснювало, відповідно кошти в сумі 1 440 230 грн., перерахування яких ТОВ "Інтерполіхім" не пов`язано з постачанням товарів та за відсутності даних у ТОВ "Цембудіндустрія" щодо їх повернення у майбутньому, кваліфікуються як актив, який слід враховувати у складі інших доходів відповідного звітного періоду.

Крім цього, представник відповідача вказує на те, що в порушення вимог п.9 П(С)БО 10 ТОВ "Цембудіндустрія" у 2016 році при наявності станом на 01 січня 2016 року сумнівної дебіторської заборгованості по ПП "Коріф Енергосистеми" в сумі 104 065 грн., резерв сумнівних боргів в сумі 104 065 грн. не створило.

Лише у разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів така безнадійна заборгованість списується з активів на інші операційні витрати.

На переконання представника відповідача у позивача були відсутні законодавчі підстави відносити дебіторську заборгованість по ПП "Коріф Енергосистеми" до інших операційних витрат, оскільки пунктом 11 П(С)БО 10 визначено, що лише у разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів безнадійна дебіторська заборгованість списується з активів на інші операційні втрати.

Отже, представник відповідача стверджує, що позивачем на порушення вимог п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, п. 9,11 П(С)БО 10 "Дебіторська заборгованість", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08 жовтня 1999 року №237, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 жовтня 1999 року за №725/4018, завищено інші операційні витрати в результаті віднесення до них дебіторської заборгованості по ПП "Коріф Енергосистеми" на загальну суму 104 065 грн.

Таким чином, представник відповідача вказує, що абсолютно є доведеними порушення, що встановлені в ході документальної планової перевірки позивача, тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "Цембудіндустрія".

18 червня 2019 року представник позивача подав до суду відповідь на відзив в якій вказав, що фактично відзив є копією Акту перевірки, зменшеною до кількох сторінок, де повторюється текст Акта перевірки, без аналізу та відповідей на доводи вказані у позовній заяві.

Представник позивача у відповіді на відзив вказує, що відповідач визнає наступні факти: факт поставки цементу з ПАТ "Івано-Франківськ цемент"; факт реалізації цього цементу; факт доставки цементу на залізничні станції Дарниця, Київ-Петрівка; факт надходження коштів від ТОВ "Інтерполіхім" на рахунок позивача.

На думку представника позивача, фактично відповідач визнає факт руху активів: грошових коштів та товару по вказаній операції. Отже, це означає, що відбувся реальний рух активів та зміни в активах та пасивах сторін господарської операції. А, це в свою чергу є свідченням того, що господарська операція є реальною.

Крім цього, представник позивача зазначає, що відповідач, як на підставу своїх доводів, вказує на технічні питання, як от неможливість розвантаження вагонів з цементом. Але, ж вказані вагони були розвантажені, цемент був реалізований. Вагони ж не стоять з цементом до цього часу на станції. Жодних претензій до позивача чи його контрагентів з приводу простою вагонів Укрзалізниця не пред`являла. Отже, висновок про те, що ніхто не надавав послуги по розвантаженню вагонів, є умисним перекручуванням дійсності з боку відповідача.

Таким чином, представник позивача вважає, що відповідач у відзиві не спростував його твердження та аргументи стосовно суті позовних вимог, тому просить врахувати відповідь на відзив ГУ ДФС у Хмельницькій області та задоволити позов у повному обсязі.

Протокольною ухвалою проголошеною у судовому засіданні 27 червня 2019 року, суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив суд позов задоволити з підстав викладених у позовній заяві відповіді на відзив.

Представник відповідача заперечував проти задоволення заявлених позовних вимог, вказував на правомірність оскаржуваного податкового повідомлення - рішення та просив відмовити у задоволенні позову з підстав викладених у відзиві на позов.

Заслухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, повно та всебічно дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд встановив наступне.

Суд встановив, що ГУ ДФС Хмельницькій області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Цембудіндустрія" податкового законодавства за період з 01 січня 2015 року по 30 червня 2018 року, валютного за період з 01 січня 2015 року по 30 червня 2018 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2013 року по 30 червня 2018 року, за результатами якої складено акт від 01 лютого 2019 року №0059/22-01-14-02/ 0036212648 .

За результатами перевірки ГУ ДФС Хмельницькій області встановлено порушення Позивачем вимог 134.1.1, п.134.1, ст.134 Податкового кодексу України, п. 9, 11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08 жовтня 1999 року № 237, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 жовтня 1999 року за №725/4018, п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 "Зобов`язання", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 січня 2000 року № 20 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2000 року за №85/4306, п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року №290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1999 року за №860/4153, в результаті чого, занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 277 973 грн. за 2016 рік.

На підставі вказаного Акту перевірки Головним управлінням ДФС у Хмельницькій області винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0001681402 від 28 лютого 2019 року, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств (код платежу 11021000) на суму 347 466 грн. 00 коп., з яких: 277 973 грн. за податковими зобов`язаннями, а 69 493 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням ТОВ "Цембудіндустрія" оскаржило його в адміністративному порядку до ДФС України.

Рішенням про результати розгляду скарги від 08 травня 2019 року № 21124/6/99-99-11-04-01-25, ДФС України залишила скаргу ОВ "Цембудіндустрія" без задоволення, а податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0001681402 від 28 лютого 2019 року без змін.

Як встановлено з Акту перевірки від 01 лютого 2019 року №0059/22-01-14-02/0036212648, підставою для прийняття оскарженого податкового повідомлення - рішення за висновками перевірки зокрема стало порушення позивачем:

вимог п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 "Зобов`язання", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 січня 2000 року №20 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2000 року за №85/4306, п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року № 290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1999 року за № 860/4153 ТОВ "Цембудіндустрія" занижено інші операційні доходи в загальній сумі 1 440 230 грн. в результаті не підтвердження реальності поставки продукції на адресу ТОВ "Інтерполіхім";

вимог п. 134.1.1 п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, п.9, 11 П(С)БО 10 "Дебіторська заборгованість", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08 жовтня 1999 року №237, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 жовтня 1999 року за №725/4018 (далі - П(С)БО 10), завищено інші операційні витрати в результаті віднесення дебіторської заборгованості по ПП "Коріф Енергосистеми" на загальну суму 104 065 грн., яка не списана на витрати понад суму нарахованого резерву сумнівних боргів.

За висновками податкового органу, щодо не підтвердження реальності поставки ТОВ "Цембудіндустрія" продукції на адресу ТОВ "Інтерполіхім" було встановлено, що TOB "Цембудіндустрія" поставку портландцементу ПЦ ІІ/АШ-400-Н (насип) ТОВ "Інтерполіхім" не здійснювало. Проте, сума податкових зобов`язань з ПДВ та доходів від реалізації по даних поставках залишається незмінною, оскільки товар реалізований та не обліковується на балансі платника. Неправомірно на переконання відповідача визначено саме контрагента - покупця ТОВ "Інтерполіхім" за даними бухгалтерського обліку по Д-ту рахунку 36 "Розрахунки з вітчизняними покупцями".

Відповідач стверджує, що оскільки, у ТОВ "Цембудіндустрія" відсутні належним чином оформленні первинні документи, які опосередковують рух активу (портландцемент ПЦ ІІ/АШ-400-Н (насип) безпосередньо до ТОВ "Інтерполіхім", відповідно ТОВ "Цембудіндустрія" за Даними бухгалтерського обліку по дебету рахунку № 36 "Розрахунки з вітчизняними покупцями" зобов`язання (кредиторська заборгованість) в сумі 1 440 230 грн. перед вказаним контрагентом відображено в порушення вимог п.5 П(С)БО 11 "Зобов`язання".

Перевіркою зроблено висновок, що оскільки, надходження на рахунок в банку коштів в сумі 1 440 230 грн. призвело до збільшення активів ТОВ "Цембудіндустрія", то відповідно, виникає дохід у підприємства.

Отже, відповідача вважає, що ТОВ "Цембудіндустрія" поставку (портландцемент ПЦ ІІ/АШ-400-Н(насип) ТОВ "Інтерполіхім" фактично не здійснювало, відповідно кошти в сумі 1 440 230 грн., перерахування яких ТОВ "Інтерполіхім" не пов`язано з постачанням товарів та за відсутності даних у ТОВ "Цембудіндустрія" щодо їх повернення у майбутньому, кваліфікуються як актив, який слід враховувати у складі інших доходів відповідного звітного періоду.

Таким чином, відповідачем встановлено, що ТОВ "Цембудіндустрія" на порушення вимог п.134.1.1 п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, п.5 П(С)БО 15 "Дохід", занижено інші операційні доходи та не відображено в рядку 2120 Звіту про фінансові результати (форма № 2) за 2016 рік інші активи в загальній сумі 1 440 230 грн.

Крім цього, щодо взаємовідносин ТОВ "Цембудіндустрія" з ПП "Коріф Енергосистеми" податковий орган встановив, що станом на 01 січня 2015 року та на 01 січня 2016 у позивача відповідно до журналу-ордеру і відомості по рахунку 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями" по контрагенту ПП "Коріф Енергосистеми" рахувалась дебіторська заборгованість в сумі 104 065 грн.

В той же час, в порушення вимог п.9 П(С)БО 10 ТОВ "Цембудіндустрія" у 2016 році при наявності станом на 01 січня 2016 року сумнівної дебіторської заборгованості по ПП "Коріф Енергосистеми" в сумі 104 065 грн., резерв сумнівних боргів в сумі 104 065 грн. не створило. Лише у разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів така безнадійна заборгованість списується з активів на інші операційні витрати.

Зважаючи на викладене, відповідач стверджує, що у позивача були відсутні законодавчі підстави відносити дебіторську заборгованість по ПП "Коріф Енергосистеми" до інших операційних витрат, оскільки пунктом 11 П(С)БО 10 визначено, що лише у разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів безнадійна дебіторська заборгованість списується з активів на інші операційні втрати.

Отже, на переконання податкового органу позивачем на порушення вимог п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, п.9,11 П(С)БО 10 "Дебіторська заборгованість", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08 жовтня 1999 року №237, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 жовтня 1999 року за №725/4018, завищено інші операційні витрати в результаті віднесення до них дебіторської заборгованості по ПП "Коріф Енергосистеми" на загальну суму 104 065 грн.

Позивач не погоджується з такими висновками контролюючого органу, зробленими відповідачем в результаті проведення перевірки та винесеним податковим повідомленням - рішенням, у зв`язку із чим звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до підпункту 134.1.1. пункту 134.1. статті 134 Податкового кодексу України (далі - ПК України), об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Відповідно до пункту 44.1. статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з пунктом 44.2 статті 44 ПК України, для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до п. 138.1. ст. 138 ПК України, витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6- 138.9, підпунктами 138.10.2- 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності, за приписами пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об`єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2- 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у відповідності до п. 138.4 ст. 138 ПК України, визнаються витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення.

Згідно положень пп. 138.8.1, 138.10.2 п. 138.8 ст. 138 ПК України, до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку; до складу інших витрат включаються: адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством: а) загальні корпоративні витрати, в тому числі організаційні витрати, витрати на проведення річних та інших зборів органів управління, представницькі витрати; б) витрати на службові відрядження й утримання апарату управління підприємством (у тому числі витрати на оплату праці адміністративного апарату) та іншого загальногосподарського персоналу; в) витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського використання (оперативна оренда (у тому числі оренда легкових автомобілів), придбання пально-мастильних матеріалів, стоянка, паркування легкових автомобілів, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона); г) винагороди за консультаційні, інформаційні, аудиторські та інші послуги, що отримує платник податку для забезпечення господарської діяльності; ґ) витрати на оплату послуг зв`язку (пошта, телеграф, телефон, телекс, телефакс, стільниковий зв`язок та інші подібні витрати); д) амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання; е) витрати на врегулювання спорів у судах; є) плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків; ж) інші витрати загальногосподарського призначення.

Відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139 ст. 139 ПК України встановлено, що витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов`язань за звітний податковий період. Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, не підтверджені відповідними документами витрати не включаються до витрат за податковий звітний період та розрахунку об`єкта оподаткування, і на суму недосплаченого податку нараховується пеня в розмірі 120 відсотків облікової ставки Національного банку України. Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати (з урахуванням сплаченої пені) включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Як зазначено в постанові Верховного Суду від 17 січня 2018 року по справі №804/8943/13-а правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум валових витрат та податкового кредиту виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.

Водночас, наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв`язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування валових витрат, зокрема, це: не пов`язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності); фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій; видача податкової накладної особою, яка не є платником податку на додану вартість; відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем за результатами перевірки виявлено порушення, допущені позивачем з підстав відсутності у ТОВ "Цембудіндустрія" належним чином оформлених первиних документів, які опосередковують рух активу (портландцемент ПЦ ІІ/АШ-400-Н (насип) безпосередньо до ТОВ "Інтерполіхім", тому на переконання податкового органу ТОВ "Цембудіндустрія" за Даними бухгалтерського обліку по дебету рахунку № 36 "Розрахунки з вітчизняними покупцями" зобов`язання (кредиторська заборгованість) в сумі 1 440 230 грн. перед вказаним контрагентом відображено в порушення вимог п. 5 П (С) БО 11 "Зобов`язання".

Суд не погоджується з такою позицією податкового органу з огляду на таке.

В ході судового розгляду встановлено, що відповідно до Договору поставки № 230216 від 23 лютого 2016 року укладеного між ТОВ "Цембудіндустрія", що іменується в подальшому "Постачальник", в особі регіонального директора Чайки О.В. що діє на підставі довіреності № 110116 Д від 11 січня 2016 року з одного боку, та ТОВ "Інтерполіхім", в подальшому іменується "Покупець", в особі директора ОСОБА_2 , що діє на підставі Статуту, з іншого боку, уклали цей договір про наступне:

1. Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця Товар, в кількості і в строки, передбачені цим Договором, а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити Товар на умовах і в порядку, визначених цим Договором.

1.2. Постачальник зобов`язується поставити Товар Покупцю у відповідності до Специфікації, яка є невід`ємною частиною Договору у вигляді Додатку, і повинна містити найменування Товару та його ціну.

2. Ціна товару та загальна сума договору.

2.1. Ціна на Товар визначається в Специфікаціях, що являється Додатком та невід`ємною частиною даного Договору. Покупець оплачує поставлений Товар за ціною, погодженою у Специфікаціях. Ціна однієї тони поставленого Товару встановлюється з урахуванням вартості завантажувальних робіт, витрати по отриманню провізних дозволів, із залізничним тарифом від станції завантаження до станції призначення, тарифів і зборів по подачі-приймання вагонів на станції призначення та витрат по розвантаженню вагонів в металеві силоси для зберігання ( далі іменується - "цементний термінал". Постачальник узгоджує термін відвантаження із заводом-виробником.

3. Умови та строки передачі товару.

3.1. Товар повинен бути поставлений Постачальником згідно письмової Заявки від Покупця надісланої за допомогою факсимільного зв`язку або електронною поштою. Будь-яка Заявка Покупця має бути підписана уповноваженою особою Покупця та скріплена печаткою останнього, а також містити в собі наступну інформацію: кількість вагонів Товару; марку Товару, від упаковки, назву заводу-виробника; бажану дату відвантаження, але не пізніше 15 березня 2016 року.

3.2. Поставка Товару, здійснюється залізничними вагонами: хоперами (навал).

3.3. Місце поставки Товару місце розташування цементного терміналу за адресою: м. Київ, вул. Марка Вовчка, 18.

3.4. Відвантаження Товару із цементного терміналу відбувається власними силами Покупця за власний рахунок.

3.5. До відвантаженого Товару Продавець додає наступні документи: рахунок-фактуру, видаткову накладну, податкову накладну. Документ про якість на Товар надається заводом виробником із транспортними документами. Накладні є невід`ємною частиною даного Договору, в яких вказується найменування , кількість, ціни, загальна вартість Товару.

3.6. Право власності на Товар, а також усі пов`язані з цим ризики переходіть від Постачальника до Покупця з моменту відвантаження Товару із цементного терміналу.

3.7. Постачальник зобов`язується здійснити відвантаження замовленого Товару в термін 5-7 ми календарних днів з дня отримання заявки Покупця. Датою початку відвантаження вважається дата відмітки (штемпеля) у залізничній накладній про прийом вантажу до перевезення станцією відправлення.

3.8. Продавець сповіщає Покупця про початок відвантаження Товару, шляхом виставлення рахунку-фактури, який повинен містити дані: найменування, кількість партії товару, номер договору, дата відвантаження , номер залізничного вагону, або іншим способом за домовленістю Сторін.

Досліджуючи матеріали справи суд встановив, що на виконання умов вказаного договору TOB "Цембудіндустрія" забезпечила доставку Товару на цементний термінал за адресою м. Київ, вул. Марка Вовчка, 18, шляхом отримання його від ПАТ "Івано-Франківськцемент" згідно з Договором про продаж продукції №56/10-13 ВН, залізницею на ст. Київ-Петрівка.

З метою здійснення перевалки цементу з вагону в цементний термінал, TOB "Цембудіндустрія" укладено Договір про надання послуг № 16/02-23-1 від 23 лютого 2016 року з ТОВ "Торгово-виробнича компанія "Цементний Альянс" на приймання вантажу у вагонах-хоперах з портландцементом на ст. Київ-Петрівка на відвантажувальні реквізити по залізниці останнього (розділ 1.Предмет Договору), та Договір про надання послуг № 16/02-23-2 з ТОВ "Олекса" на розвантаження цементу із вагонів в металеві силоси для зберігання цементу та завантаження його в автомобільний транспорт (розділ 1. Предмет Договору).

На виконання умов Договору про надання послуг № 16/02-23-1 від 23 лютого 2016 року ТОВ "ТВК "Цементний Альянс" забезпечило приймання вантажу у вагонах-хоперах з портландцементом на свої відвантажувальні реквізити по залізниці: Отримувач по станції - ТОВ "Торгово-виробнича компанія "Цементний Альянс", код отримувача по станції - 3072, станція отримувача - Київ-Петрівка ПЗЗ, код станції - 320609, гілка - №18, під`їзна колія - ЗБК №1, та забезпечило організацію подачі вагонів до пункту розвантаження на цементний термінал за адресою: м. Київ, вул. Марка Вовчка, 18.

На виконання умов зазначеного Договору, ТОВ "Цембудіндустрія" оплатила винагороду за прийняті вагони та відшкодувала витрати по залізниці, понесені ТОВ "ТВК "Цементний Альянс" по прийнятих вагонах, що підтверджується копіями документів від Київ-Петрівської філії ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЖТ" по ст. Київ-Петрівка ПЗЗ.

В подальшому ТОВ "Інтерполіхім" надіслав Заявку №1 від 25 лютого 2016 року із графіком поставки десяти вагонів цементу на цементний термінал за адресою: м . Київ , вул. Марка Вовчка, 18.

Відповідно ТОВ "Цембудіндустрія" надіслала свої Заявки на ПАТ "Івано - Франківськцемент" на поставку десяти вагонів портландцементу по графіку, замовленим ТОВ "Інтерполіхім", на залізничні реквізити ТОВ "ТВК "Цементний Альянс" (Заявка № 11 від 25 лютого 2016 року, № 13 від 26 лютого 2016 року, № 16 від 04 березня 2016 року), як це передбачено Договором про надання послуг № 16/02-23-1 від 23 лютого 2016 року.

На підтвердження виконання відвантаження ПАТ "Івано-Франківськцемент" заявленого цементу, суду надано: сертифікат якості № 641, залізнична накладна №35585900, накладна № 005873/VOR від 28 лютого 2016 року; сертифікат якості № 642, залізнична накладна №35585918, накладна № 005874/VOR від 287 лютого 2016 року; сертифікат якості № 712, залізнична накладна №35622943, накладна № 006367/KOV1 від 01 березня 2016 року; сертифікат якості № 713, залізнична накладна №35622919, накладна № 006369/KOV1 від 01 березня 2016 року; сертифікат якості № 765, залізнична накладна №35664754, накладна № 006370/KOV1 від 04 березня 2016 року; сертифікат якості № 766, залізнична накладна №35667633, накладна № 006372/KOV1 від 05 березня 2016 року; сертифікат якості № 775, залізнична накладна №35667682, накладна № 007600/VOR від 05 березня 2016 року; сертифікат якості № 776, залізнична накладна №35667666, накладна № 007602/VOR від 05 березня 2016 року; сертифікат якості № 863, залізнична накладна №35703420, накладна № 007603/VOR від 07 березня 2016 року; сертифікат якості № 864, залізнична накладна №35705680, накладна № 007604/VOR від 08 березня 2016 року.

Вказані десять вагонів портландцементу були доставлені на станцію Київ-Петрівка ПЗЗ і прийняті вантажоодержувачем ТОВ "ТВК "Цементний Альянс" та доставлені для розвантаження на цементний термінал за адресою: м. Київ, вул. Марка Вовчка, 18, що підтверджується: актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ц-0000002 від 02 березня 2016 року - 2 послуги на суму 420.00 грн.; актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ц-0000003 від 04 березня 2016 року - 2 послуги на суму 420.00 грн.; актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ц-0000004 від 09 березня 2016 року - 2 послуги на суму 420.00 грн.; актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ц-0000005 від 10 березня 2016 року - 3 послуги на суму 630.00 грн.; актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ц-0000006 від 11 березня 2016 року - 1 послуга на суму 210.00 грн.

Крім цього, ТОВ "ТВК "Цементний Альянс" надано Акт на відшкодування витрат, виставлених від Київ-Петрівської філії ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" по перевезенню вантажу по коліях до місця розвантаження, разом з копіями підтверджувальних документів, а саме: акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ц-0000001 від 31 березня 2016 року - компенсація витрат, пов`язаних з подачею-прибиранням рухомого складу на цементний термінал на суму 14055.36 грн. з додатками: копія рахунку № 519 від 03 березня 2016 року на суму 2589,91 грн., відомість по ваг. .№ 58997206, 59322537; копія рахунку № 536 від 05 березня 2016 року на суму 3139,74 грн., відомість по ваг. .№ 59321141, 97120604; копія рахунку № 570 від 09 березня 2016 року на суму 3069,37 грн., відомість по ваг. № 58998931, 59493734; копія рахунку № 582 від 10 березня 2016 року на суму 1305,70 грн., відомість по ваг. № 59540682; копія рахунку № 600 від 11 березня 2016 року на суму 2627,35 грн., відомість по ваг. № 59540948, 59533836; копія рахунку № 608 від 12 березня 2016 року на суму 1323,29 грн., відомість по ваг. № 58999087.

Матеріалами справи підтверджується, що після доставки вагонів до місця розвантаження - цементного терміналу за адресою: м. Київ, вул. Марка Вовчка, 18 на виконання умов Договору про надання послуг № 16/02-23-2 з ТОВ "Олекса" з розвантаження цементу із вагонів в металеві силоси для зберігання та завантаження цементу в автомобільний транспорт, встановлено, що після надходження вагонів ТОВ "Олекса" забезпечило перевантаження цементу із вагонів в металеві силоси та його збереження, про що свідчать Акти приймання-передачі на взяття на відповідальне зберігання портландцементу в загальній кількості 712.2 т., а саме: №1 від 02 березня 2016 року в кількості 142.9 т.; №2 від 04 березня 2016 року в кількості 143.2 т.; №6 від 08 березня 2016 року в кількості 282.2 т.; №9 від 10 березня 2016 року в кількості 72.0 т.; №10 від 11 березня 2016 року в кількості 71.9 т.

Враховуючи викладене, на переконання суду, вказаними первинними документами підтверджується факт забезпечення та безпосереднє здійснення ТОВ "Цембудіндустрія" доставки портландцементу на цементний термінал за адресою м. Київ, вул. Марка Вовчка, 18.

Щодо відвантаження цементу ТОВ "Інтерполіхім" з цементного терміналу за адресою м . Київ , вул. Марка Вовчка , 18, суд встановив наступне.

Як уже було зазначено, згідно з п.3.4. Договору поставки № 230216 від 23 лютого 2016 року між ТОВ "Інтерполіхім" та ТОВ "Цембудіндустрія" - "відвантаження Товару із цементного терміналу відбувається власними силами Покупця та за власний рахунок".

Так, ТОВ "Інтерполіхім" за власний рахунок розпочав вибирати цемент із цементного терміналу з 04 березня 2016 року про що, ТОВ "Інтерполіхім" надало Довіреність №50 від 04 березня 2016 року, видану директору ОСОБА_2 , на отримання від ТОВ "Цембудіндустрія" портландцементу ПЦ ІІ/АШ-400-Н(насип) в кількості 713 т., відповідно ТОВ "Цембудіндустрія" на виконання умов договору почала відпуск Товару із цементного терміналу. Даний факт підтверджується Актами приймання-передачі на повернення з відповідального зберігання портландцементу в загальній кількості 712.2 т. від ТОВ "Олекса", а саме: №3 від 04 березня 2016 року в кількості 120.0 т.; №4 від 05 березня 2016 року в кількості 120.0 т.; №5 від 06 березня 2016 року в кількості 40.0 т.; №7 від 09 березня 2016 року в кількості 120.0 т.; №8 від 10 березня 2016 року в кількості 120.0 т.; №11 від 11 березня 2016 року в кількості 120.0 т.; №12 від 12 березня 2016 року в кількості 72.2 т.;

Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) за надані послуги перевалки цементу від ТОВ "Олекса", а саме: № ОУ-0000001 від 04 березня 2016 року - перевалка вантажу - 120.0 т. на суму 3240,00 грн.; № ОУ-0000002 від 05 березня 2016 року - перевалка вантажу - 120.0 т. на суму 3240,00 грн.; № ОУ-0000003 від 06 березня 2016 року - перевалка вантажу - 40.0 т. на суму 1080,00 грн.; № ОУ-0000004 від 09 березня 2016 року - перевалка вантажу - 120.0 т. на суму 3240,00 грн.; № ОУ-0000005 від 10 березня 2016 року - перевалка вантажу - 120.0 т. на суму 3240,00 грн.; № ОУ-0000006 від 11 березня 2016 року - перевалка вантажу - 120.0 т. на суму 3240,00 грн.; № ОУ-0000007 від 12 березня 2016 року - перевалка вантажу - 72.2 т. на суму 1949,40 грн.

Видатковими накладними від ТОВ "Цембудіндустрія" на ТОВ "Інтерполіхім" в загальній кількості 712.2 т портландцементу на суму 790 542,00 грн.: № РН-0000016 від 04 березня 2016 року в кількості 120.0 т. на суму 133200,00 грн.; № РН-0000017 від 05 березня 2016 року в кількості 120.0 т. на суму 133200,00 грн.; № РН-0000019 від 06 березня 2016 року в кількості 40.0 т. на суму 44400,00 грн.; № РН-0000022 від 09 березня 2016 року в кількості 120.0 т. на суму 133200,00 грн.; № РН-0000024 від 10 березня 2016 року в кількості 120.0 т. на суму 133200,00 грн.; № РН-0000025 від 11 березня 2016 року в кількості 120.0 т. на суму 133200,00 грн.; № РН-0000026 від 12 березня 2016 року в кількості 72.2 т. на суму 80142,00 грн.

З матеріалів справи та пояснень представника позивача наданих у судовому засіданні, суд також встановив, що у покупця ТОВ "Інтерполіхім" виникли труднощі із транспортуванням цементу із цементного терміналу, тому 18 березня 2016 року було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № 230216 від 23 лютого 2016 року, в якій було внесено коригування п.3.1; п.3.3; п.3.4 та п.3.6 розділу "3. УМОВИ ТА СТРОКИ ПЕРЕДАЧІ ТОВАРУ" на випадок поставки Товару залізничним транспортом вагонами-хоперами на заявлені Покупцем залізничні реквізити отримувача, а саме:

1. Сторони дійшли згоди змінити пункти 3.1, 3.3, 3.4 та 3.6 розділу "3. УМОВИ ТА СТРОКИ ПЕРЕДАЧІ ТОВАРУ" Договору поставки № 230216 від 23 лютого 2016 року, виклавши їх в наступній редакції:

"3.1. Товар повинен бути поставлений Постачальником згідно письмової Заявки від Покупця, надісланої за допомогою факсимільного зв`язку або електронною поштою. Будь- яка Заявка Покупця має бути підписана уповноваженою особою Покупця та скріплена печаткою останнього, а також містити в собі наступну інформацію: - кількість вагонів Товару; - марку (марки) Товару, вид упаковки, назву заводу-виробника; - бажану дату(дати) відвантаження, - найменування, код та поштову адресу одержувача(ів) Партії Товару; - найменування та код станції одержувача(ів), найменування залізниці, гілку, на яку має бути поставлена Партія Товару."

"3.3. Місце поставки Товару - місце розташування цементного терміналу за адресою: м. Київ, вул. Марка Вовчка, 18. У випадку поставки Товару на реквізити по залізниці, заявлені Покупцем в своїй Заявці, місце поставки Товару - станція призначення."

"3.4. Відвантаження Товару із цементного терміналу та зі станції призначення відбувається власними силами Покупця та за власний рахунок."

"3.6. Право власності на Товар, а також усі пов`язані з цим ризики, переходять від Постачальника до Покупця з моменту відвантаження Товару із цементного терміналу. У випадку поставки Товару на реквізити по залізниці, заявлені Покупцем в своїй Заявці, право власності на Товар, а також усі пов`язані з цим ризики, переходять від Постачальника до Покупця з моменту прибуття Товару на станцію призначення.

Інші пункти і розділи Договору залишені без змін.

Враховуючи ту обставину, що ТОВ "Інтерполіхім" вирішив залишок оплаченого Товару отримати вагонами-хоперами безпосередньо на станції призначення власними силами та за власний рахунок, на виконання вимог, уже уточненого п. 3.1. Договору відповідно до Додаткової угоди № 1 до Договору № 230216 від 23 лютого 2016 року, ТОВ "Інтерполіхім", надав належним чином оформлені письмові Заявки на отримання портландцементу, в яких зазначив одержувачем по залізниці третю сторону, а саме: Заявка № 2 від 18 березня 2016 року - одержувач по залізниці ТОВ СП "Основа-Солсиф"; Заявка № 2/1 від 22 березня 2016 року - одержувач по залізниці ВАТ "Експериментальний завод залізобетонних шпал"; Заявка № 3 від 29 березня 2016 року - одержувач по залізниці ТОВ СП "Основа-Солсиф"; Заявка № 5 від 08 квітня 2016 року - одержувач по залізниці ТОВ "Цембудіндустрія"; Заявка № 6 від 13 квітня 2016 року - одержувач по залізниці ТОВ "Цембудіндустрія".

В свою чергу, ТОВ "Цембудіндустрія" подала письмові заявки на ПАТ "Івано- Франківськцемент" для відвантаження цементу на залізничні реквізити, які отримали від свого Покупця, ТОВ "Інтерполіхім", а саме: Заявка № 19 від 21 березня 2016 року - одержувач по залізниці ТОВ СП "Основа-Солсиф"; Заявка № 20 від 22 березня 2016 року - одержувач по залізниці ВАТ "Експериментальний завод залізобетонних шпал"; Заявка № 23 від 29 березня 2016 року - одержувач по залізниці ТОВ СП "Основа-Солсиф"; Заявка № 27 від 08 квітня 2016 року - одержувач по залізниці ТОВ "Цембудіндустрія"; Заявка № 32 від 13 квітня 2016 року - одержувач по залізниці ТОВ "Цембудіндустрія".

На підтвердження виконання відвантаження ПАТ "Івано-Франківськцемент" заявленого цементу, суду надано: сертифікат якості № 581, залізнична накладна №35935725, накладна № 010205/VOR від 23 березня 2016 року; сертифікат якості № 582, залізнична накладна №35935741, накладна № 010207/VOR від 23 березня 2016 року; сертифікат якості № 1210, залізнична накладна №35953884, накладна № 010478/VOR від 24 березня 2016 року; сертифікат якості № 675, залізнична накладна №36079036, накладна № 011944/VOR від 01 квітня 2016 року; сертифікат якості № 681, залізнична накладна №36094225, накладна № 011947/VOR від 02 квітня 2016 року; сертифікат якості № 687, залізнична накладна №36094332, накладна № 011948/VOR від 02 квітня 2016 року; сертифікат якості № 1645, залізнична накладна №36230118, накладна № 013993/VOR від 11 квітня 2016 року; сертифікат якості № 1711, залізнична накладна №36282937, накладна № 014805/VOR від 14 квітня 2016 року.

У відповідності до п. 3.3. Договору № 230216 від 23 лютого 2016 року, у випадку поставки Товару на реквізити по залізниці, заявлені Покупцем в своїй Заявці, місце поставки Товару - станція призначення, відтак факт прибуття вагонів на станцію призначення, заявлених покупцем, підтверджується відмітками в залізничній накладній по графі 51 - календарним штемпелем прибуття вантажу на станцію; по графі 49 - одержувача повідомлено із зазначенням ПІБ відповідальної особи залізниці, його особистого ЕЦП та часу.

Згідно з п.3.6. Договору № 230216 від 23 лютого 2016 року, у випадку поставки Товару на реквізити по залізниці, заявлені Покупцем в своїй Заявці, право власності на Товар, а також усі пов`язані з цим ризики, переходять від Постачальника до Покупця з моменту прибуття Товару на станцію призначення, отже факт оприбуткування вантажу підтверджується розкредитуванням вагону, а саме - відміткою в залізничній накладній по графі 53 - підтвердження отримання вантажу Вантажоодержувачем шляхом заповнення даних відповідальної особи Вантажоодержувача по роботі із залізницею та накладанням його особистого ЕЦП, виданого сертифікованим центром залізниці.

На виконання п.3.4. Договору № 230216 від 23 лютого 2016 року, відвантаження Товару зі станції призначення відбувається власними силами Покупця та за власний рахунок.

Таким чином, по прибуттю вагонів на станцію призначення, заявлених покупцем, ТОВ "Цембудіндустрія" виконала свої зобов`язання по поставці портландцементу покупцю ТОВ "Інтерполіхім".

Як встановлено судом, для отримання цементу, ТОВ "Інтерполіхім" надав Довіреність №70 від 15 березня 2016 року видану директору ОСОБА_2 на отримання від ТОВ "Цембудіндустрія" портландцементу ПЦ ІІ/АШ-400-Н(насип) в кількості 320.0 т., портландцементу ПЦ-ІІ/Б-К(Ш-В-П)-400Р-Н(насип) в кількості 320.0 т.; та Довіреність №97 від 01 квітня 2016 року видану директору ОСОБА_2 на отримання від ТОВ "Цембудіндустрія" портландцементу ПЦ ІІ/АШ-400-Н(насип) в кількості 287.0 т., портландцементу ПЦ-ІІ/Б-К(Ш-В-П)-400Р-Н(насип) в кількості 216.0 т.

ТОВ "Цембудіндустрія" на виконання умов договору передала право власності на Товар ТОВ "Інтерполіхім" із станції призначення по даті прибуття вагонів на станцію. Даний факт підтверджується залізничними накладними: №35935725 від 22 березня 2016 року - 25 березня 2016 року по ст. Дарниця ваг. № 59303503 - 72.0 т.; №35935741 від 22 березня 2016 року - 25 березня 2016 року по ст. Дарниця ваг. № 59533042-71.55 т; №35953884 від 24 березня 2016 року - 27 березня 2016 року по ст. Київ-Волинський ваг. № 58958240 - 72.0 т.; №36079036 від 31 березня 2016 року - 03 квітня 2016 року по ст. Дарниця ваг. № 59303966-72.0 т.; №36094225 від 01 квітня 2016 року - 03 квітня 2016 року по ст. Дарниця ваг. № 59304667-71.35 т.; №36094332 від 02 квітня 2016 року - 03 квітня 2016 року по ст. Дарниця ваг. № 58996695-71.5 т.; №36230118 від 10 квітня 2016 року - 14 квітня 2016 року по ст. Дарниця ваг. № 59540641 -71.7 т.; №36282937 від 14 квітня 2016 року - 16 квітня 2016 року по ст. Дарниця ваг. № 59363903 - 71.05 т.

А також видатковими накладними від ТОВ "Цембудіндустрія" на ТОВ "Інтерполіхім" в загальній кількості 573.15 т, портландцементу на суму 649688,44 грн.: № РН-0000030 від 25 березня 2016 року в кількості 72.0 т (ст. Дарниця, ваг. № 59303503) на суму 77040,29 грн.; № РН-0000031 від 25 березня 2016 року в кількості 71.55 т (ст. Дарниця, ваг. № 59533042) на суму 76558,79 грн.; № РН-0000032 від 27 березня 2016 року в кількості 72.0 т (ст. Київ-Волинський, ваг. № 58958240) на суму 79920,00 грн.; № РН-0000035 від 03 квітня 2016 року в кількості 72.0 т (ст. Дарниця, ваг. № 59303966) на суму 77040,29 грн.; № РН-0000036 від 03 квітня 2016 року в кількості 71.35 т (ст. Дарниця, ваг. № 59304667) на суму 76344,78 грн.; № РН-0000037 від 03 квітня 2016 року в кількості 71.5 т (ст. Дарниця, ваг. № 58996695) на суму

76505,29 грн.; № РН-0000041 від 14 квітня 2016 року в кількості 71.7 т (ст. Дарниця, ваг. № 59540641) на суму 92493,00 грн.; № РН-0000044 від 16 квітня 2016 року в кількості 71.05 т (ст. Дарниця, ваг. № 59363903) на суму 93786,00 грн.

Вагони № 59540641-71,7т та № 59363903-71,05т ТОВ "Цембудіндустрія" отримала на свої залізничні реквізити по станції Дарниця, так як це було передбачено Заявками від ТОВ "Інтерполіхім" № 5 від 08 квітня 2016 року та № 6 від 11 квітня 2016 року.

Щодо обставин, що підприємство ТОВ "Цембудіндустрія" не понесла додаткових затрат по залізниці по розвантаженню вказаних вагонів на ст. Дарниця, суд встановив наступне.

Вищевказані вагони були поставлені на ст. Дарниця на під`їзну колію загального користування про що свідчить відмітка у графі 11 - ПК (під`їзна колія) без зазначення номеру, в залізничних накладних № 36230118 від 10 квітня 2016 року (вагон № 59540641-71,7т) та № 36282937 від 14 квітня 2016 року (вагон № 59363903-71,05т).

Тобто, вагони не потребували подачі-забирання. Крім того, вагони розвантажилися протягом дня прибуття. Відповідно станція Дарниця ПЗЗ не мала підстав стягувати з ТОВ "Цембудіндустрія" додаткових коштів по роботі на станції, а викачка цементу із вагону-хопера в транспорт покупця відбувалася власними силами та за власний рахунок ТОВ "Інтерполіхім", так як це було передбачено п.3.4. Договору № 230216 від 23 лютого 2016 року з врахуванням Додаткової угоди №1 від 18 березня 2016 року.

Суд враховує, що аналіз реальності господарської операції повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків, усіх первинних документів, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, - договори, акти виконаних робіт тощо та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Так, дослідивши надані позивачем документи на підтвердження виконання умов Договору № 230216 від 23 лютого 2016 року з врахуванням Додаткової угоди №1 від 18 березня 2016 року, суд встановив, що видаткові накладні виписані ТОВ "Цембудіндустрія" належним чином оформлені, підписані уповноваженими особами та скріплені відбитками печаток ТОВ "Цембудіндустрія" та ТОВ "Інтерполіхім", відтак підтверджують факт здійснення господарських операцій, що дає право для відображення їх в бухгалтерському обліку.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що на виконання умов Договору поставки № 230216 від 23 лютого 2016 року, ТОВ "Цембудіндустрія" поставило, а ТОВ "Інтерполіхім" оплатило та отримало Товар - портландцемент в кількості 1285.35 т. на загальну суму 1440230,44 грн.

Отже, суд приходить до висновку, що ТОВ "Цембудіндустрія" правомірно відобразило зазначені операції в по рахунку 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями" з контрагентом ТОВ "Інтерполіхім".

Крім цього, слід зазначити, що аналізуючи зміст Акту перевірки та відзиву на позов, суд встановив, що відповідач не заперечує факти поставки ТОВ "Цембудіндустрія" цементу з ПАТ "Івано-Франківськ цемент", факту реалізації позивачем цього цементу, доставки цементу на залізничні станції Дарниця, Київ-Петрівка, а також факт надходження коштів від ТОВ "Інтерполіхім" на рахунок ТОВ "Цембудіндустрія".

Таким чином, відповідач, фактично визнає факт руху активів: грошових коштів та товару по вказаній операції, що у свою чергу свідчить про те, що відбувся реальний рух активів та зміни в активах та пасивах сторін господарської операції, а це є прямим свідченням того, що господарська операція є реальною.

При цьому, суд звертає увагу на те, що в ході проведення планової виїзної документальної перевірки ТОВ "Цембудіндустрія" про що свідчить п. 2.8. Акту перевірки, в якому зазначено, що "В ході проведення перевірки запити щодо проведення зустрічних звірок з питань підтвердження отриманих від платника податків відомостей стосовно відносин з суб`єктами господарювання - контрагентами не направлялися". Водночс Главою 7 ПК України, встановлений чіткий порядок отримання та опрацювання податкової інформації. Зустрічна звірка на переконання суду є одним з інструментів отримання такої інформації, з метою зіставлення даних, отриманих від платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з`ясування повноти їх відображення в обліку платника податків (п. 73.5 ст. 73 ПК України), попри це, як встановив суд, зустрічні звірки контролюючим органом не проводилися.

Досліджуючи взаємовідносини ТОВ "Цембудіндустрія" з ПП "Коріф Енергосистеми", суд встановив наступне.

Між TOB "Цембудіндустрія" (Постачальник) та ПП "Коріф Енергосистеми", (Покупець) укладено договір №101013 від 10 жовтня 2013 року на поставку цементу (далі - Договір).

Відповідно до умов вказаного Договору, ТОВ "Цембудіндустрія як Постачальник зобов`язувалося поставити та передати у власність Покупця товар (далі - Цемент) згідно його письмової заявки, а ПП "Коріф Енергосистеми" як Покупець приймати належним чином поставлений Цемент та оплачувати його вартість.

Згідно п.2.2. Договору, вартість Цементу визначається, як сукупна вартість Цементу, який буде поставлений Постачальником Покупцю протягом терміну дії Договору.

У період з 10 жовтня 2013 року по 31 грудня 2013 року ТОВ "Цембудіндустрія" поставило, а ПП "Коріф Енергосистеми" прийняло Цементу на загальну суму 159 120,50 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-0000181 від 21 жовтня 2013 року на суму 55 055,00 грн. та № РН-0000222 від 10 грудня 2013 року на суму 104 065,50 грн.

Вказані видаткові накладні, підписані належним чином з боку Покупця свідчать, що зауважень та претензій з боку ПП "Коріф Енергосистеми" до ТОВ "Цембудіндустрія" немає.

Відповідно до п. 5.1. Договору "Покупець здійснює оплату за товар шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника на протязі 10-ти днів після отримання рахунку із зазначенням номеру вагону та фактичного тоннажу".

Станом на 22 грудня 2016 року за ПП "Коріф Енергосистеми" рахувалася дебіторська заборгованість в сумі 104 065,50 грн., яка виникла внаслідок відвантаження позивачем на адресу ПП "Коріф Енергосистеми" цементу згідно поданої заявки № 3 від 06 грудня 2013 року., що підтверджується: залізничною накладною № 35437722 від 07 грудня 2013 року, ваг. № 97271829 та №93661726, цемент в кількості 135,15 т. на суму 104 065,50 грн.

Згідно з Актом інвентаризації дебіторської або кредиторської заборгованості, яка проведена на підставі Наказу про організацію бухгалтерського обліку та облікову політику підприємства № 1 від 02 січня 2015 року, встановлено, що строк позовної давності в сумі 104 065,50 грн. по ПП "Коріф Енергосистеми" минув 20 грудня 2016 року.

Ознаки безнадійної заборгованості для цілей застосування положень Кодексу наведено у пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу. Так, у податковому обліку безнадійною заборгованістю, зокрема, є заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Згідно з пп. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 Кодексу, фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Відповідно до п. 8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість", затвердженого наказом Міністерства фінансів України (далі - МФУ) від 08 жовтня 1999 року № 237, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 жовтня 1999 року № 725/4018, величина сумнівних боргів, що визначена на дату балансу на основі класифікації дебіторської заборгованості, становить залишок резерву сумнівних боргів. Коригування раніше нарахованого резерву сумнівних боргів на чергову дату балансу в бік зменшення відображається у бухгалтерському обліку у кореспонденції з рахунком обліку доходів згідно з Інструкцією, затвердженою наказом МФУ від 30 листопада 1999 року №291.

Отже, фінансовий результат до оподаткування зменшується лише тоді, коли здійснюється коригування у бік зменшення резерву сумнівних боргів, і на цю суму збільшується фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

У разі списання безнадійної дебіторської заборгованості за рахунок резерву сумнівних боргів, фінансовий результат до оподаткування, який визначений у фінансовій звітності, не підлягає зменшенню на суму списаної заборгованості.

При цьому, на суму витрат від списання понад суму резерву сумнівних боргів дебіторської заборгованості, яка не відповідає ознакам, встановленим пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, підлягає збільшенню фінансовий результат до оподаткування.

Водночас, якщо безнадійна дебіторська заборгованість, яка відповідає ознакам, встановленим пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, у разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів списується з активів на інші операційні витрати, то збільшення фінансового результату до оподаткування не здійснюється.

У разі використання резерву для списання дебіторської заборгованості, така заборгованість перевіряється на відповідність критеріям безнадійності, визначеним пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу. У разі її відповідності коригування фінансового результату до оподаткування згідно з частиною другою пп. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 Кодексу на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суми резерву сумнівних боргів не здійснюється.

Згідно з визначенням у п. 4 П(С)БО 10 безнадійна дебіторська заборгованість - це поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності. Це визначення перекликається з пп. 14.1.11 ПКУ і, по суті, повністю перекриває всі встановлені ним чіткі критерії.

Суд встановив, що на підставі Наказу про організацію бухгалтерського обліку та облікову політику підприємства № 1 від 02 січня 2015 року, резерв сумнівних боргів не нараховувався. Списана дебіторська заборгованість в сумі 104 065,00 грн. відповідає ознакам безнадійної заборгованості, встановленим пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, і не підлягає для коригування фінансового результату в сторону збільшення.

Суд також враховує ту обставину, що ТОВ "Цембудіндустрія" було вжито заходи для стягнення заборгованості з зазначеного боржника, зокрема велася претензійна робота, що підтверджується такими документами, як: Претензія № 1 про сплату заборгованості за вих. № 7 від 11 лютого 2014 року надіслана Укрпоштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення ІН 2900107298159 від 11 лютого 2014 року, яка вручена ОСОБА_3 17 лютого 2014 року; Претензія № 2 про сплату заборгованості за вих. №11 від 14 березня 2014 року надіслана Укрпоштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення ІН 2900107395316 від 14 березня 2014 року, яка вручена ОСОБА_3 31 березня 2014 року; Претензія № 3 про сплату заборгованості за вих. №23 від 16 травня 2014 року та Акт звірки розрахунків надісланий Укрпоштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення ІН 2900107549020 від 16 травня 2014 року, які вручені ОСОБА_3 26 травня 2014 року.

Крім цього, суд встановив, що ТОВ "Цембудіндустрія" зверталося до прокуратури Шевченківського району міста Чернівці із Заявою про вчинення кримінального правопорушення від 17 березня 2015 року.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що оскільки ТОВ "Цембудіндустрія" в 2016 році отримало позитивний результат господарювання і мало всі законні підстави для списання безнадійної заборгованості, яка відповідає ознакам пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, в сумі 104 065,50 грн. списати на рахунок інших операційних витрат без створення резерву сумнівних боргів.

Таким чином, беручи до уваги вищевказане, оскільки факт реальності господарської операції ТОВ "Цембудіндустрія" із ТОВ "Інтерполіхім", підтверджується наявною в матеріалах справи первинною документацією, яка вищеописана та досліджена у ході судового розгляду, а також те, що позивач мав усі законодавчі підстави відносити дебіторську заборгованість по ПП "Коріф Енергосистеми" до інших операційних витрат, суд вважає, що відповідач в результаті проведення перевірки протиправно прийняв рішення про винесення оскарженого податкового форми "Р" №0001681402 від 28 лютого 2019 року.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому, відповідач доказів на спростування вищенаведених обставин, всупереч вимогам ч. 2 ст. 77 КАС України, суду не надав.

Враховуючи зазначене, оцінюючи у сукупності встановлені обставини та перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що факт реальності здійснення господарських операцій між ТОВ "Цембудіндустрія" та ТОВ "Інтерполіхім", підтверджується належним чином оформленими, підписаними уповноваженими особами та скріпленими відбитками печаток, а також те, що ТОВ "Цембудіндустрія" обґрунтовано та цілком правомірно віднесено безнадійну заборгованість, яка відповідає ознакам пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, в сумі 104 065,50 грн. на рахунок інших операційних витрат без створення резерву сумнівних боргів, що у свою чергу вказує на те, що винесене Головним управлінням ДФС у Хмельницькій області податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0001681402 від 28 лютого 2019 року є протиправним та підлягає до скасування, а тому на переконання суду наявні всі підстави для задоволення позовних вимог ТОВ "Цембудіндустрія".

У зв`язку із задоволенням позовних вимог ТОВ "Цембудіндустрія", з врахуванням положень ст. 139 КАС України, суд приходить до висновку, що на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 5211,99 грн., за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Хмельницькій області.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов - задоволити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0001681402 від 28 лютого 2019 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Цембудіндустрія" 5211 (п`ять тисяч двісті одинадцять) грн. 99 коп. судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 18 липня 2019 року

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Цембудіндустрія" (вул. Шевченка, 34, офіс 304, Хмельницький, Хмельницька область, 29001 , код ЄДРПОУ - 36212648) Відповідач:Головне управління ДФС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 39492190)

Головуючий суддя П.І. Салюк