Рішення

від 18.07.2019 по справі 640/3964/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 липня 2019 року № 640/3964/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Васильченко І.П. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Бюро інвестиційних проектів-проектний менеджмент ДоДепартаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві провизнання протиправними та скасування постанови та припису В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Бюро інвестиційних проектів-проектний менеджмент (далі-позивач/ТОВ Бюро інвестиційних проектів-проектний менеджмент ) звернулось до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві (далі-відповідач/ДАБІ у м. Києві) про визнання протиправними та скасування постанови відповідача про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 14.02.2019 р. № 21/19/10/26-15/1402/02/5 та припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 04.02.2019 р.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.03.2019 р. прийнято вказану вище позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та встановлено, що справа буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю винесення оскаржуваних припису та постанови, оскільки на момент проведення перевірки порушення у сфері містобудівної діяльності були відсутні.

Відповідач у письмовому відзиві на позов вказав на відповідність оскаржуваних рішень вимогам чинного законодавства.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553, на підставі звернення мешканців приватного сектору мікрорайону Добрий Шлях, ЖК Голосіївський та гр. ОСОБА_1 20.12.2018 р. посадовою особою Департаменту проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об`єкті будівництва: Будівництво житлового комплексу з об`єктами інфраструктури для обслуговування населення та паркінгу на вул. Цимбалів Яр, 31 у Голосіївському районі м. Києва .

За результатом проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності складено акт від 04.02.2019 р. № б/н (далі - акт перевірки).

З акту перевірки вбачається, що відповідачем виявлено порушення ч. 2 ст. 5 та ч. 2 ст. 26, ч. 1 ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , п. 7.43, ДБН 360-92** Планування і забудова міських і сільських поселень , п. 5.10 ДБН В. 2.2-15-2005 Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення , п. 5.7, п. 6.26 ДБН В.2.3-15:2007 Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів, ст. 26 Закону України Про архітектурну діяльність , а саме:

-відповідно до розрахункової щільності населення наведеному у проектній документації становить 538 чол/га, а відповідно до вимог ДБН 360-92** Планування і забудова міських і сільських поселень , щільність населення слід приймати 180-450 чол/га, що перевищує нормативну;

-відповідно до містобудівних умов та обмежень проектом не забезпечено одночасне будівництво зі спорудженням житлових будинків, об`єктів соціальної сфери (дитячі дошкільні заклади, загальноосвітні школи, об`єкти охорони здоров`я, тощо);

-у житлових будинках не запроектовано сміттєпроводи;

-проектом не забезпечено нормативну площу озеленення, а саме: проектом передбачено 3547,3 м. кв., а згідно розрахунку 822 чол. х 6 = 4932 м. кв.;

-проектом не забезпечено необхідну кількість паркомісць, а саме запроектовано 92 м/м у паркінгу та 17 м/м на наземній автостоянці, а за розрахунком передбачено 206 м/м для постійного зберігання та 26 м/м для тимчасового зберігання автомобілів, тобто дефіцит 123 м/м. Також не запроектовано місця для відстою велосипедів;

-не передбачено накопичувальних майданчиків перед в`їздом до підземного паркінгу;

-відстань від в`їзду в підземний паркінг менше 15 м до існуючого житлового будинку на вул. Цимбалів Яр, 23 б .

З метою усунення виявлених порушень, відповідно до статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553, Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві видано припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 04.02.2019 р., яким встановлено термін до 04.03.2019 р. для усунення допущених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у встановленому законодавством порядку.

У зв`язку із виявленими порушеннями, на підставі акта перевірки Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 04.02.2019 р. та прийнято постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 14.02.2019 р. № 21/19/10/26-15/1402/02/5, якою позивача визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у сумі 172 890,00 грн.

Вважаючи, що вказаний припис та постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності не відповідають вимогам законодавства, позивач звернувся до суду із позовом за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначено Законом України від 17.02.2011 р. № 3038-VI Про регулювання містобудівної діяльності .

Згідно частин 1, 2 статті 41 Закону України Закону України Про регулювання містобудівної діяльності державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт; 4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; 5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об`єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством; 6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій; 7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; 8) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій; 9) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію; 10) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото-, аудіо- та відеотехніки; 11) здійснювати контроль за дотриманням порядку обстеження та паспортизації об`єктів, а також за реалізацією заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації.

Отже, відповідач наділений повноваженнями здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль.

Відповідно до пункту 2 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (далі - Порядок), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням, зокрема, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції.

Згідно пункту 5 Порядку, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до пункту 7 Порядку, позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема: перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до пункту 9 Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Пунктами 19 Порядку визначено, що припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , що правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності передбачено, що суб`єкти містобудування, які здійснюють проектування об`єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за нестворення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, незабезпечення приладами обліку води і теплової енергії, а також за заниження категорії складності об`єкта будівництва: проектна організація - у розмірі дев`яноста мінімальних заробітних плат, експертна організація - у розмірі вісімнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Як вже зазначалось, підставою для винесення спірного припису стали порушення позивачем ч. 2 ст. 5 та ч. 2 ст. 26, ч. 1 ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , п. 7.43, ДБН 360-92** Планування і забудова міських і сільських поселень , п. 5.10 ДБН В. 2.2-15-2005 Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення , п. 5.7, п. 6.26 ДБН В.2.3-15:2007 Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів, ст. 26 Закону України Про архітектурну діяльність , а відтак досліджуючи вказані порушення, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до п. 3.7 ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень , щільність населення житлового кварталу з повним комплексом установ і підприємств місцевого значення слід приймати відповідно до щільності більших структурних елементів у межах 180-450 люд./га.

Згідно з прим. 5 величина щільності населення житлового кварталу може бути прийнята як 450 люд./га при відповідному обґрунтуванні.

З наданих позивачем документів вбачається, що площа земельної ділянки проектування становить 1.527 га.

Відповідно до розрахунку, наведеного в пояснювальній записці Проекту ТОВ Бюро інвестиційних проектів-проектний менеджмент , кількість мешканців житлового комплексу, що проектується становить 822 чол., згідно ДСТУ-Н.Б.В.1.1-16:2013.

Відтак, вказаним проектом передбачена щільність населення на ділянці проектування 538 люд./га, 822 люд./1.5267 га.

Відповідно до п. 3.8 примітки 1 ДБН 360-92** мінімальну розрахункову площу ділянки для окремого житлового будинку (без розміщення на ній дитячих дошкільних установ і підприємств обслуговування, гаражів, що належать громадянам, фізкультурних і спортивних споруд) необхідно приймати відповідно до кількості його мешканців - не менше як: 12,2 - 12,0 м2 /люд. (9 - 12 поверхів), тобто 15267 м.кв./12,2 люд. = 1 251 люд., що є значно більшим ніж заявлено позивачем.

В частині встановленого порушення щодо не забезпечення одночасного будівництво зі спорудженням житлових будинків, об`єктів соціальної сфери (дитячі дошкільні заклади, загальноосвітні школи, об`єкти охорони здоров`я, тощо), суд зазначає наступне.

Згідно з абз. 3 п. 5 Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 14.01.2014 р., виданих Департаментом містобудування та архітектури КМДА замовникові - ТОВ БК Міськжитлобуд , необхідно передбачити умови щодо забезпечення комплексної забудови територій, в тому числі розміщення і будівництво одночасно зі спорудженням жилих будинків, об`єктів соціальної сфери (дитячі дошкільні заклади, загальноосвітні школи, об`єкти охорони здоров`я, тощо) згідно з містобудівними розрахунками щодо забезпечення населення об`єктами соціальної сфери .

Так, п. 1.3 Містобудівного розрахунку передбачено, що у ЖК Голосієво , що межує з об`єктом проектування позивача є школа-дитячий садок на 300 місць, блок соціально-побутового призначення, підприємства торгівлі і громадського харчування, заклади охорони здоров`я та фізичної культури та підприємства побутового обслуговування.

Разом з тим, для розрахунку установ та підприємств обслуговування населення житлового комплексу повинні застосовуватись нормативи забезпеченості, які відображають соціально-гарантований рівень відповідно до табл. 6.1 ДБН 360-92**.

Як зазначено позивачем, виконання забудовником вимог Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки щодо забезпечення населення об`єктами соціальної сфери підтверджується тим, що потреба майбутніх мешканців проектуємого позивачем житлового комплексу в об`єктах соціальної сфери забезпечується за рахунок вже існуючих закладів розташованих на території ЖК Голосієво (розташування у пішохідній допустимості до об`єкта проектування (на відстані не більше 500 м) трьох шкіл та чотирьої дитячих садочків).

У свою чергу, суд звертає увагу на розмежування сфер відповідальності забудовника і проектувальника в частині виконання вимог Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки .

Зокрема, ч. 1 ст. 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності передбачено, що проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

Отже, містобудівні умови та обмеження є лише однією складовою із трьох обов`язкових вихідних даних, які забудовник надає проектувальнику для розроблення проекту будівництва.

Відтак, з огляду на те, що забудовником не надавалось позивачу завдання на проектування об`єкту соціальної сфери, відповідальність за вказане правопорушення відносить виключно до замовника - ТОВ БК Міськжитлобуд .

На спростування встановленого порушення щодо відсутності запроектованих не сміттєпроводів у житлових будинках, позивачем надано висновок Державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 17.02.2014 р. № 05.03.02-07/26889, яким погоджена можливість облаштування житлового комплексу, що проектується, без сміттєпроводів.

В частині не забезпечення нормативної площі озеленення, суд зазначає наступне.

Згідно з додатком 5.2 ДБН 360-92** рівень озеленення житлового району має складати не менше 25%.

З проектного рішення позивача вбачається, що площа озеленення 23,2% (0,35437 га/1,5267 га = 23,2%, де 0,35437 га або 3543,70 м.кв. - запроектована площа озеленення, 1, 5267 га-площа земельної ділянки). 822 х 6 м.кв. = 4 932 м.кв. - нормативна площа озеленення, 4 932-3 544=1 388 м.кв. - додаткова площа озеленення необхідна для досягнення нормативної.

Відповідно до примітки 1 п. 3.15 ДБН 360-92** до площі окремих ділянок озелененої території житлового кварталу входять майданчики для відпочинку, для дитячих ігор, пішохідні доріжки, якщо вони займають не більше 30 % загальної площі ділянки.

Площа озеленення об`єкта проектування додатково забезпечена за рахунок запроектованої площі майданчиків, доріжок та тротуарів, що становить: 3 556,51 м. кв.=23,3% від площі ділянки - 3 556,51 м.кв./1,5267 м.кв. = 23,3%.

Відтак, з викладеного вбачається, що 3543,70 м.кв.+3 556,51 м.кв.=7100,21 м.кв. - загальна площа озеленення складає 46,5% площі ділянки проектування.

В частині не забезпечення необхідної кількості паркомісць у проектованому житловому комплексі, суд звертає увагу на наступне.

Згідно з проектом, будівництво паркінгу запроектовано на 92 машиномісця та передбачено 17 машиномісць для наземного (гостьового) паркінгу, що становить 109 машиномісць.

У відповідності до вимог ДБН 360-92** нормативний розрахунок кількості машиномісць становить: для постійного зберігання автомобілів - 206 машиномісць, для тимчасового зберігання автомобілів - 26 машиномісць, що загалом становить 232 машиномісця.

Таким чином, запроектовано на 123 машиномісця менше, ніж передбачено вимогами ДБН 360-92**.

Разом з цим, позивачем надано гарантійний лист ТОВ БК Міськжитлобуд від 13.02.2018 р., про розміщення 123 машиномісць для потреб мешканців житлового комплексу за адресою: вул. Цимбалів Яр, 31 , розташованих в надземно-підземному паркінгу по вул . Голосіївській, 13-В (паркінг ЖК Голосієво ).

Щодо відсутності накопичувальних майданчиків перед в`їздом до підземного паркінгу, суд зазначає, що запроектований позивачем паркінг 92 м/м не відносить до великих автостоянок, у зв`язку із чим, з урахуванням п. 5.7 та 4.8 ДБН В.2.3-15:2007 влаштування таких накопичувальних майданчиків не вимагається.

В частині встановленого порушення щодо відстані від в`їзду в підземний паркінг, яка становить менше 15 м до існуючого житлового будинку на вул. Цимбалів Яр, 23 б , суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 6.50 ДБН В.2.3-15:2007, в`їзди - виїзди з окремо розташованих підземних гаражів повинні розташовуватися від вікон житлових і робочих приміщень, ділянок загальноосвітніх шкіл, дитячих дошкільних і лікувально-профілактичних закладів, площадок відпочинку на відстані не менше ніж 15 м.

Згідно табл. 7.5 ДБН 360-92** прим. 1 - відстань слід визначати від вікон житлових будівель до стін гаража.

З наданих позивачем матеріалів вбачається, що в проектних рішеннях останнього, відстань від в`їзду в підземний паркінг (ворота в стіні паркінгу) до вікон існуючого житлового будинку на вул. Цимбалів Яр, 23-б становить 41 м .

Разом з цим, як зазначено позивачем та не спростовано відповідачем, на момент видачі Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки в 2014 році приватного житлового будинку на вул. Цимбалів Яр, 23-б не існувало.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позивачем під час розробки проектної документації по об`єкту Будівництво житлового комплексу з об`єктами інфраструктури для обслуговування населення та паркінгу на вул. Цимбалів Яр, 31 у Голосіївському районі м. Києва на замовлення ТОВ БК Київміськбуд не порушено вимог будівельних норм, державних стандартів і правила не допущено порушень містобудівного законодавства, а відтак у відповідача були відсутні правові підстави для винесення спірних припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

У свою чергу, необґрунтованими є посилання позивача на порушення відповідачем Порядку № 533, щодо проведення перевірки за відсутності позивача, оскільки присутність розробників проектної документації під час здійснення державного архітектурного контролю чинним законодавством не передбачена, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 24.04.2018 р. по справі № 816/1559/16.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 цієї статті).

Відповідно до ч. 2 ст. 2 названого Кодексу у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінивши наявні в справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для скасування оскаржуваного ріщень. Разом з тим, відповідач як суб`єкт владних повноважень в ході судового розгляду не довів обґрунтованість своїх висновків і правомірності прийнятого на їх підставі рішень.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати підлягають відшкодуванню в повному обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 242- 243, 245-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Бюро інвестиційних проектів-проектний менеджмент (04071, м.Київ, вул. Воздвиженська, 52-54 А, код ЄДРПОУ 31059394) задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 04.02.2019 р.

Визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 14.02.2019 р. № 21/19/10/26-15/1402/02/5.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Бюро інвестиційних проектів-проектний менеджмент (04071, м.Київ, вул. Воздвиженська, 52-54 А, код ЄДРПОУ 31059394) судові витрати в сумі 4 514,35 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві (01133, м. Київ, бульв. Л. Українки, 26, код ЄДРПОУ 37471912).

Рішення суду відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.П. Васильченко