Постанова

від 11.07.2019 по справі 440/393/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2019 р.Справа № 440/393/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Кононенко З.О.,

Суддів: Калиновського В.А. , Мельнікової Л.В. ,

за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.

позивача ОСОБА_1 ; представника відповідача Андрусів А.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.04.2019 року, головуючий суддя І інстанції: С.С. Сич, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 15.04.19 року по справі № 440/393/19 за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області в особі Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області , Октябрського районного відділу Полтавського МУ УМВС України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

31 січня 2019 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області в особі Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, Октябрського районного відділу Полтавського МУ УМВС України в Полтавській області, в якій просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність УМВС України в Полтавській області щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації за невикористану відпустку за 2012 рік;

- зобов`язати Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області в особі Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за невикористану відпустку за 2012 рік тривалістю три дні в сумі 398 грн. 10 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що у період з 30.07.1994 по 31.01.2012 позивач проходив службу в органах внутрішніх справ та був звільнений за пунктом "ж" статті 64 (у запас за власним бажанням) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114. Вказує, що при звільненні УМВС України в Полтавській області не виплатило йому грошову компенсацію за невикористані три дні відпустки за 2012 рік в сумі 398 грн. 10 коп., яку позивач розрахував наступним чином: (46709,58 грн. /352) * 3 дні. Позивач вважає протиправною бездіяльність Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області в особі Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації за невикористану відпустку за 2012 рік, посилаючись на те, що особам рядового і начальницького складу, які звільняються з органів внутрішніх справ, за невикористану в році звільнення відпустку виплачується грошова компенсація відповідно до законодавства України.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 09.04.2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області в особі Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, Октябрського районного відділу Полтавського МУ УМВС України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Октябрського районного відділу Полтавського МУ УМВС України в Полтавській області щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористану відпустку за 2012 рік.

Зобов`язано Октябрський районний відділ Полтавського МУ УМВС України в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористану відпустку за 2012 рік тривалістю три дні в сумі 367 грн. 36 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення частково та прийняти нове, яким визнати протиправною бездіяльність УМВС України в Полтавській області щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористану відпустку за 2012 рік.

Зобов`язати УМВС України в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористану відпустку за 2012 рік тривалістю три дні в сумі 367 грн. 36 коп.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Відзиви на цю апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надійшли.

В судовому засіданні апеляційної інстанції позивач підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, позивача, представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справи, що підтверджується послужним списком ОСОБА_1 , копія якого наявна у матеріалах справи /а.с. 51-55/.

Наказом Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області від 24.12.2012 №22 дско/с "По особовому складу" згідно з Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України звільнено з органів внутрішніх справ за пунктом 64 "ж" (у запас за власним бажанням) підполковника міліції ОСОБА_1 , старшого слідчого першого відділення слідчого відділу Октябрського районного відділу Полтавського міського управління, 31 січня 2012 року. Вислуга років станом на 31 січня 2012 року складає в календарному обчисленні 17 років 06 місяців 01 день /а.с. 19/.

Компенсація за невикористану відпустку ОСОБА_1 не нараховувалась та не виплачувалась, що підтверджується довідкою УМВС України в Полтавській області від 23.08.2018 №4/П-263Л К, копія якої наявна у матеріалах справи /а.с. 17/.

Позивач звернувся до УМВС України в Полтавській області із заявою про компенсацію невикористаної відпустки ліквідаційною комісією УМВС України в Полтавській області, на яку отримав відповідь листом УМВС України в Полтавській області від 20.12.2018 №П-686/115/12/01-18 /а.с. 20-21/, яким ОСОБА_1 , серед іншого, повідомлено, що ліквідаційна комісія в Полтавській області діє виключно з метою забезпечення ліквідації УМВС як юридичної особи і не має повноважень щодо здійснення будь-яких заходів, не пов`язаних із ліквідацією УМВС. Зазначено, що фінансової заборгованості щодо компенсації за невикористані дні відпусток у 2012 році перед ОСОБА_1 у ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області не числиться. Повідомлено про відсутність підстав для виплати позивачу компенсації за невикористану відпустку під час проходження служби в УМВС України в Полтавській області в зазначений період.

Вважаючи протиправною бездіяльність УМВС України в Полтавській області щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації за невикористану відпустку за 2012 рік, позивач звернувся до суду з даним позовом, у якому також просить зобов`язати Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області в особі Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за невикористану відпустку за 2012 рік тривалістю три дні в сумі 398 грн. 10 коп.

Зобов`язуючи Октябрський районний відділ Полтавського МУ УМВС України в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористану відпустку за 2012 рік, суд першої інстанції виходив з того, що на час звільнення позивача наказом УМВС України в Полтавській області №22 дско/с від 24.12.2012 з органів внутрішніх справ місцем служби ОСОБА_1 був Октябрський районний відділ Полтавського МУ УМВС України в Полтавській області, який є окремою юридичною особою, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Октябрського районного відділу Полтавського МУ УМВС України в Полтавській області, отже належним відповідачем у справі є саме Октябрський районний відділ Полтавського МУ УМВС України в Полтавській області.

Колегія суддів погоджується з цим висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З апеляційної скарги позивача вбачається, що останній фактично не погоджується рішенням суду першої інстанції щодо зобов`язання нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористану відпустку, саме Октябрський районний відділ Полтавського МУ УМВС України в Полтавській області, а не Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області в особі Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, як того вимогав позивач.

Згідно з п. 9 ст. 116 Конституції України Кабінет Міністрів України утворює, реорганізовує та ліквідовує відповідно до закону міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади.

Відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 №730 Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства внутрішніх справ в тому числі Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області.

Так, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань міститься запис про те, що Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області з 06.11.2015 перебуває у стані припинення.

Згідно з ч.3 ст.105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи що припиняється.

Крім того, п. 3 ст. 105 ЦКУ передбачено, що від дня призначення ліквідаційної комісії до неї переходять усі повноваження щодо управління справами підприємства. Це дозволяє стверджувати, що така комісія є уповноваженим представником такого підприємства. Разом із тим слід мати на увазі, що комісія не має статусу юридичної особи, а установа, що ліквідується, в період її роботи статусу юридичної особи не втрачає.

Так, наказом МВС України №1341 від 03.11.2015 утворено ліквідаційні комісії територіальних органів Міністерства внутрішніх справ у Полтавській області, та, зокрема, затверджено голову ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області.

Водночас слід зазначити, що Постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 №1074 затверджено Порядок здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією та ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади.

Відповідно до п.18 зазначеного Порядку до комісії з припинення органу виконавчої влади або територіального органу (далі - комісія) з моменту затвердження її персонального складу переходять повноваження щодо управління справами у частині забезпечення здійснення заходів, пов`язаних з реорганізацією або ліквідацією відповідно органу виконавчої влади або територіального органу.

Порядок та умови виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ визначала Інструкція про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31.12.2007 № 499 /яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, надалі Інструкція №499/.

Відповідно до пункту 1.6 Інструкції №499 грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ виплачується за місцем служби і виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисом доходів і видатків органу, підрозділу, закладу чи установи МВС на грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.

Згідно з приписами пункту 1.18 Інструкції №499 у разі звільнення зі служби грошове забезпечення особі рядового чи начальницького складу виплачується до дня виключення зі списків особового складу включно.

Отже, колегія суддів увагу на те, що спірні правовідносини виникли між позивачем та Октябрським РВ Полтавського міського управління УМВС України в Полтавській області.

Полтавське міське управління УМВС України в Полтавській області та УМВС України в Полтавській області - це окремі юридичні особи, які мають окремі ідентифікаційні коди, мали різний порядок та джерела фінансування.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань міститься запис про те, що Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області з 17.11.2015 перебуває у стані припинення.

Колегія суддів зазначає, що на момент звільнення позивача з посади старшого слідчого 1-го відділення слідчого відділу Октябрського РВ Полтавського міського управління УМВС України в Полтавській області (січень 2012 року) саме Полтавське міське управління УМВС здійснювало усі розрахунки та виплати грошових забезпечень працівників міліції, в тому числі виплати, що належать особі рядового та начальницького складу при її звільненні.

Так, виплата грошового забезпечення, а також усіх належних виплат при звільненні ОСОБА_1 здійснювалася за рахунок коштів, що були у розпорядженні Полтавського міського управління, а не УМВС в Полтавській області.

Вказане підтверджується картками грошового забезпечення позивача, які містяться в матеріалах справи.

З огляду на вищевикладене, за наведених норм та встановлених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що за місцем служби позивача - Октябрським районним відділом Полтавського МУ УМВС України в Полтавській області у порушення вимог Порядку проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов`язки встановлені Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 № 114, та Інструкції про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31.12.2007 № 499, ОСОБА_1 не виплачено грошову компенсацію за невикористану відпустку за 2012 рік тривалістю три дні в сумі 367 грн. 36 коп.

Натомість, в Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області відсутній обов`язок виплачувати ОСОБА_1 компенсацію за невикористану відпустку за 2012 рік, а тому у задоволенні позовних вимог до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області в особі Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області суд першої інстанції правомірно відмовив.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправною бездіяльність Октябрського районного відділу Полтавського МУ УМВС України в Полтавській області щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористану відпустку за 2012 рік та зобов`язання Октябрського районного відділу Полтавського МУ УМВС України в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористану відпустку за 2012 рік тривалістю три дні в сумі 367 грн. 36 коп.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано частково задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.04.2019 року по справі № 440/393/19 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог позивача.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.04.2019 року по справі № 440/393/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко Судді (підпис) (підпис) В.А. Калиновський Л.В. Мельнікова Повний текст постанови складено 18.07.2019 року