Постанова

від 17.07.2019 по справі 440/1115/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2019 р. Справа № 440/1115/19Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Жигилія С.П. , Чалого І.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.05.2019 року, головуючий суддя І інстанції: А.О. Чеснокова, м. Полтава, по справі № 440/1115/19

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства оборони України третя особа ІНФОРМАЦІЯ_1

про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 (далі по тексту ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України (далі по тексту Міноборони, відповідач), за участю третьої особи - ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі по тексту - ІНФОРМАЦІЯ_3 ), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати пункт 86 Протоколу № 32 засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 15 березня 2019 року щодо відмови в призначенні позивачу одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25 грудня 2013 року "Про затвердження порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві";

- зобов`язати відповідача прийняти рішення про призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25 грудня 2013 року та статтями 16-16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", як інваліду війни ІІ групи з 11 березня 2016 року, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії), захворювання, що пов`язані із виконанням обов`язків військової служби під час участі в бойових діях у складі Миротворчих Сил ООН, та вжити заходів щодо її виплати.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 10.05.2019 по справі № 440/1115/19, прийнятим в порядку письмового провадження, у задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства оборони України третя особа ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.

Позивач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального права, неврахування фактичних обставин справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.05.2019 року та прийняте нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що відмова Міноборони України в призначенні позивачу одноразової грошової допомоги є протиправною, оскільки позивачем на виконання вимог п. 11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 (далі по тексту - Порядок № 975), надані всі належні документи, що свідчать про причини та обставини поранення, травми, контузії та захворювання, які пов`язані з виконанням обов`язків військової служби під час участі в бойових діях у складі Миротворчих сил ООН. Зокрема, було надано висновок спеціаліста в галузі судово-медичної експертизи від 03.12.2015 № 2411/ж, висновок Центральної військової лікарської комісії Міноборони України від 08.12.2015 № 4652, довідку до акту огляду МСЕК № АВ 0188519, які, на думку позивача, є належним свідченням того, що поранення позивачем отримано саме під час участі в бойових діях у складі Миротворчих сил ООН, та виключають можливість отримання ним поранень при протиправних обставинах та обставинах, що не пов`язані із виконанням обов`язків військової служби. Зазначив, що судом першої інстанції безпідставно було відмовлено в задоволенні клопотання позивача про витребування додаткових доказів, а саме пояснень від Міноборони України з приводу того, чи здійснювалась перевірка та чи встановлювались обставини настання у позивача інвалідності за обставин, визначених у ст. 16-4 Закону №2011-ХІІ. У зв`язку з викладеним, вважає відмову Міноборони України в призначенні позивачу одноразової грошової допомоги протиправною, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач в надісланому до суду письмовому відзиві просив суд апеляційної інстанції вимоги апеляційної інстанції залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін. Зазначив, що надані позивачем документи не містять відомостей про обставини поранення позивача, зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, а тому не є документом, які б стверджували обставини поранення. У зв`язку з чим вважає позовні вимоги ОСОБА_1 такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно з ч. 4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 28 березня 1994 року по 22 липня 1994 року ОСОБА_1 брав участь у бойових діях у складі ОСБ Миротворчих сил ООН колишньої Югославії, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією військового квитка серії НОМЕР_1 (а.с. 21-29).

Під час проходження служби позивач отримав поранення/контузію, яке пов`язане з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країні, де велись бойові дії, та яке в подальшому призвело до настання інвалідності.

Згідно з витягом з протоколу № 4652 від 08.12.2015 засідання Центральної військово-лікарської комісії Міноборони України по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв - поранення (контузія) і захворювання рядового у відставці ОСОБА_1 , ТАК, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби під час участі в бойових діях у складі Миротворчих сил ООН (а.с. 17).

З довідки до акта огляду МСЕК серії АВ № 0188519 від 01.04.2016 вбачається, що позивачу з 11.03.2016 вперше встановлено ІІ групу інвалідності у зв`язку із пораненням, контузією, захворюванням, пов`язаними з виконанням обов`язків військової служби під час участі в бойових діях у складі Миротворчих сил ООН (а.с. 16).

03.07.2018 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявою про виплату одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Листом від 11.07.2018 № 12/1525 ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовив позивачу в складенні висновку та направленні його документів розпоряднику коштів з мотивів ненадання документа, що свідчить про причини та обставини поранення.

Не погодившись із зазначеною відмовою, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про її оскарження та зобов`язання Полтавського ОВК скласти відповідний висновок згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 та статей 16-163Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 03.10.2018 по справі 1640/2509/18, яке набрало законної сили 15.11.2018, позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено.Визнано протиправними дії Полтавського ОВК, що полягають у відмові скласти та направити Міністерству оборони України висновок щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" та постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві".Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 скласти та подати Міністерству оборони України висновок та додатки до нього щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" та постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві", у зв`язку із встановленням ОСОБА_1 другої групи інвалідності з 11.03.2016 (а.с.32-35).

На виконання вищевказаного рішення суду Полтавським ОВК складено та подано Міністерству оборони України висновок разом із документами позивача для вирішення питання про призначення позивачу одноразової грошової допомоги (а.с. 41-50).

Проте, згідно з наявною в матеріалах справи копією витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 15.03.2019 № 32 (п.86 протоколу) ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки ним не подано документ, що свідчить про причини та обставини поранення (травми, каліцтва), який передбачено пунктом 11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 (а.с. 51).

Не погодившись з рішенням Міністерства оборони України про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги, оформленим пунктом 86 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум (далі по тексту - Комісія Міноборони) від 15.03.2019 № 32, ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з правомірності оскаржуваного рішення Міноборони, оскільки позивачем не надано належних документів про обставини та причини поранення у розумінні п.11 Порядку № 975.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що юридичною підставою для прийняття оскарженого рішення відповідач зазначив положення п. 11 Порядку № 975, а фактичною підставою слугувало судження про відсутність документів, що свідчать про причину та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що поранення не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначеніЗаконом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі по тексту - Закон № 2011-ХІІ), статтею 1 якого встановлено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно дост. 41 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом № 2011-ХІІ.

Згідно з п. 2 ч. 1ст. 3 Закону № 2011-XIIдія цьогоЗаконупоширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов`язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Пунктом 4 ч. 2ст. 16 Закону № 2011-ХІІвстановлено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Водночас, у відповідності дост. 16-4 Закону № 2011-XIIпризначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста є наслідком: а) вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення; б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння; в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом); г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

Відповідно до ч. 9ст. 16-3 Закону № 2011-ХІІпорядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієїстатті Закону, Кабінет Міністрів України постановою від 25 грудня 2013 року №975затвердив Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (Порядок № 975).

Пунктом 11 Порядку № 975 визначено, що військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв`язку інвалідності чи втрати працездатності.

До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

Застосовані норми права дають підстави для висновку, що законодавець делегував Уряду повноваження визначати порядок призначення та виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16-2 Закону № 2011-XII.

Подання зазначених у п. 11 Порядку № 975 документів при зверненні за призначенням одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення інвалідності є необхідною умовою для призначення такої допомоги та ґрунтується на необхідності перевірити відсутність обмежень, встановлених уст. 16-4 Закону № 2011-XII (зокрема, коли інвалідність є наслідком вчинення особою дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю), за наявності яких особа позбавляється права на отримання такої допомоги.

Водночас, обов`язок перевірити, чи не настала інвалідність за обставин, перелік яких визначений уст.16-4 Закону № 2011-XII, покладено на орган, що приймає рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги.

Отже, вимога Міністерства оборони України щодо необхідності подання військовослужбовцем, військовозобов`язаним чи резервістом, щодо якого вирішується питання про виплату одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, має легітимну мету, відповідає вимогам законності та не є свавільною.

Доводи позивача про те, що ним було подано усі необхідні документи, які свідчать про причини та обставини його поранення, а саме: витяг з протоколу засідання військово-лікарської комісії, колегія суддів зауважує, що Порядком № 975 не визначено, який саме документ (військово-облікові документи, медична довідка, акт розслідування, архівна довідка, виписка з історії хвороби, тощо) повинна подати особа, яка звертається за отриманням одноразової грошової допомоги, на підтвердження обставин причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва).

У відповідності до п. 21.21 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 (далі - Положення №402) за наявності тілесних ушкоджень (відсутність кінцівки, дефекти кісток черепа, рубці після поранень, наявність чужорідних тіл) у колишніх військовослужбовців - учасників бойових дій у роки Великої Вітчизняної війни, в інші періоди ведення бойових дій, у тому числі при проходженні військової служби в країнах, де велися бойові дії, а також у колишніх військовополонених у разі відсутності даних про їх медичний огляд військово-лікарськими комісіями з цього приводу в період військової служби ці особи, незалежно від причини звільнення із Збройних Сил і ступеня придатності до військової служби у даний час, для встановлення характеру і давності тілесних ушкоджень за направленням військового комісара підлягають огляду судово-медичним експертом (за необхідності після обстеження у лікувально-профілактичному закладі). Результати медичного обстеження судово-медичним експертом заносяться в акт судово-медичного дослідження (висновок експерта) за наслідками поранення та разом з іншими документами, що підтверджують факт отримання поранення (контузії, травми або каліцтва), довідкою про проходження військової служби і перебування у частинах діючої армії, з посиланням на Перелік країн, посвідченням учасника бойових дій, військово-обліковими і медичними документами направляються до штатних військово-лікарських комісій для встановлення причинного зв`язку поранення (каліцтва).

Відповідно до п. 21.3 Положення № 402, причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців визначають штатні військово-лікарські комісії; у колишніх військовослужбовців інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та військових формувань колишнього СРСР, правонаступниками яких вони стали, - штатні військово-лікарські комісії цих військових формувань та оформлюють протоколом за формою, наведеною в додатку 19.

Згідно з п. 21.5 глави 21 розділу ІІ Положення № 402 постанови військово-лікарських комісій про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях:

в) Поранення (травма, контузія, каліцтво), одержане в результаті нещасного випадку, пов`язане з проходженням військової служби - якщо воно одержане за обставин, не пов`язаних з виконанням обов`язків, або одержане внаслідок правопорушення.

г) Захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), пов`язане з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії - якщо захворювання виникло, поранення (контузія, травма, каліцтво) одержане в період перебування в країнах, де велись бойові дії (Перелік країн затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1994 року № 63 Про організаційні заходи щодо застосування Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту (із змінами), і військовослужбовець визнаний учасником бойових дій.

Відповідно до п. 21.7 Положення № 402 постанова військово-лікарських комісій про причинний зв`язок поранення (травми, контузії, каліцтва) приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або засвідченої копії Акта про нещасний випадок (додаток 1 до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06 лютого 2001 року № 36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23 лютого 2001 року за № 169/5360 (зі змінами), у яких зазначаються обставини отримання поранення (контузії, травми, каліцтва).

При медичному огляді військовослужбовців, колишніх військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на збори, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) до введення в дію Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 04 січня 1994 року № 2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 липня 1994 року за № 177/386, і не мають довідки, виданої військовою частиною, військово-лікарськими комісіями можуть бути прийняті до уваги достовірні документи про причини і обставини одержання військовослужбовцем поранення (контузії, травми, каліцтва) (записи про первинне звернення по медичну допомогу із зазначенням обставин одержання поранення (травми), витяг із історії хвороби, матеріали службового розслідування, дізнання, досудового слідства за фактом поранення (травми) та інші медичні або військово-облікові документи) (п. 21.8 Положення № 402).

З огляду на викладене, відсутність у абзаці 6 п. 11 Порядку № 975 вказівки на певний конкретний документ (військово-облікові документи, медична довідка, акт розслідування, архівна довідка, виписка з історії хвороби, тощо), який свідчить про причини та обставини поранення, допускає, що в кожному конкретному випадку це можуть бути різні документи, які достовірно свідчать про причини та обставини поранення.

Водночас, подання до Міноборони витягу з протоколу № 4652 від 08.12.2015 засідання ЦВЛК Міноборони, яким встановлено, що отримані позивачем поранення (контузія), пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, не виключає необхідності подання інших, зазначених у п. 11 Порядку № 975, документів, що свідчать про причини та обставини поранення, травми, контузії та захворювання.

Зі змісту п. 11 Порядку № 975 вбачається, що питання призначення одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення інвалідності, носить заявницький характер, тобто розглядається виключно за ініціативою заявника. Цим же пунктом Порядку передбачена необхідність додання до заяви про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності, у тому числі, документа про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

Згідно з п. 13 Порядку № 975 керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Разом з цим, п. 4. 7 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей, затвердженогонаказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2014 року № 530, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2014 року за № 1294/26071 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі по тексту - Положення № 530) встановлено, що документи на одержання одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності особам, звільненим з військової служби (зборів, резерву), оформляє та подає в Департамент фінансів Міністерства оборони України обласний військовий комісар за місцем проживання цих осіб.

У разі настання інвалідності подаються такі документи: висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцю, який визнаний інвалідом (додаток 13); заява про виплату одноразової грошової допомоги (додаток 12); копія довідки МСЕК про встановлення групи та причинного зв`язку інвалідності; копії свідоцтва про хворобу, постанови чи довідки відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва); витяг з наказу командира військової частини про виключення зі списків особового складу частини (для військовослужбовців строкової військової служби - копія військового квитка); копії сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я, по батькові та місце реєстрації; копія документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копія сторінки паспорта з такою відміткою); копія акта про нещасний випадок, складеного за матеріалами розслідування військової частини, або довідки командира військової частини про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), зокрема про те, що поранення (контузія, травма, каліцтво) не пов`язане з учиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком учинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, - у разі якщо поранення (контузія, травма або каліцтво) не пов`язане з виконанням обов`язків військової служби.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що за зверненням особи за призначенням одноразової грошової допомоги, уповноважений орган (обласний військовий комісар за місцем проживання цієї особи) оформляє та подає в Департамент фінансів Міністерства оборони України затверджений п. 11 Порядку № 975 перелік документів для призначення такої допомоги. У свою чергу, розпорядник бюджетних коштів в особі Комісії Міноборони приймає рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги.

З огляду на заявницький характер відносин між особою, яка звертається за призначенням одноразової грошової допомоги, та Міністерством оборони України, обов`язок довести зазначені обставини шляхом подання до комісії Міністерства оборони України достовірних документів про причини і обставини одержання військовослужбовцем поранення (контузії, травми, каліцтва) покладено на заявника.

В той же час, неподання особою, яка звернулася за призначенням одноразової грошової допомоги, документів, що свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), не створює для Міноборони України обов`язку щодо їх витребування та доведення, що позивач отримав поранення (контузію, травму, каліцтво) при вчиненні кримінального чи адміністративного правопорушення, або у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, оскільки відповідна комісія Міноборони приймає рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги виключно на підставі документів, які надійшли від обласного військового комісаріату.

Надані позивачем документи, на підтвердження причин та обставин поранення (контузії, травми або каліцтва), а саме: висновок спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи № 2411/ж від 03 грудня 2015 року та витяг із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 08 грудня 2015 року № 4652, не містять відомостей про обставини поранення позивача, зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, а тому не є документами, які б підтверджували обставини поранення.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не подано усіх необхідних документів, які зазначені у п. 11 Порядку № 975, та свідчать про причини та обставини його поранення, травми та захворювання.

Такий висновок суду апеляційної інстанції узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 10.04.2019 по справі № 822/220/18, яка є обов`язковою для врахування в силу ч.5 ст.242 КАС України.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституціюта законами України.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач, відмовляючи позивачеві у призначенні одноразової грошової допомоги, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіЗаконом № 2011-ХІІ, з дотриманням вимог ч.2ст.2 КАС України, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування пункту 86 Протоколу № 32 засідання комісії Міністерства оборони України від 15.03.2019 та зобов`язання відповідача призначити вказану допомогу, задоволенню не підлягають.

Відповідно дост. 316 КАС Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ч.4 ст.229, ч.4 ст.241, ст.ст.243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.05.2019 по справі № 440/1115/19 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)Т.С. Перцова Судді(підпис) (підпис) С.П. Жигилій І.С. Чалий