Ухвала

від 18.07.2019 по справі 826/10048/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/10048/18

УХВАЛА

18 липня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Василенка Я.М. та суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києві від 14.03.2019 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Соурс Україна до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ Соурс Україна звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:

- визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві від 13.03.2018 № 0011991404 та визнати суму грошового зобов`язання недійсною.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києві від 14.03.2019 позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Всупереч вимог п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України апелянтом подано апеляційну скаргу, однак, не додано документ, що підтверджує сплату судового збору за подачу апеляційної скарги та не надано доказів, які б підтверджували наявність правових підстав для його звільнення від сплати судового збору.

Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 296 Кодексу, застосовуються правила ст. 169 Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху і апелянту надається строк для усунення її недоліків до десяти днів з дня вручення ухвали.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2019 апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києві від 14.03.2019 - залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом семи днів з моменту отримання цієї ухвали шляхом звернення до суду апеляційної інстанції з заявою про усунення недоліків та направити таку заяву на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду з додаванням доказів (оригіналів), що підтверджують сплату апелянтом судового збору за подачу апеляційної скарги в розмірі 27 413, 78 грн., або доказів, які б підтверджували наявність правових підстав для звільнення його від сплати судового збору.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.05.2019 продовжено Головному управлінню Державної фіскальної служби у м. Києві строк для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2019 на десять днів з моменту отримання копії даної ухвали.

На виконання вимог зазначеної ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2019 (з урахуванням ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.05.2019 про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги) апелянтом вдруге подано заяву, в якій, посилаючись на відсутність коштів для сплати судового збору, він просить відстрочити сплату судового збору або продовжити строк на усунення недоліків апеляційної скарги.

Перевіривши доводи заяви в частині відстрочення сплати судового збору, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України Про судовий збір .

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України Про судовий збір суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України Про судовий збір враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Перевіривши матеріали справи та доводи заяви відповідача, колегія суддів приходить до висновку, що він не є суб`єктом, на якого розповсюджується дія Закону України Про судовий збір щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 11.01.2018 у справі № 809/1045/16, від 10.01.2018 у справі № 242/3169/17, від 03.08.2018 у справі № 804/6222/17 та від 16.08.2018 у справі № 813/1524/18.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви відповідача в частині відстрочення сплати судового збору.

Щодо заяви в частині продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Тобто, законодавцем визначено, що десятиденний строк є достатнім для усунення як недоліків позовної заяви, так і апеляційної скарги.

При цьому, судом апеляційної інстанції з метою забезпечення доступу особи до правосуддя вже було продовжено Державній податковій інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві строк для усунення недоліків на сім днів. Однак, як вбачається з матеріалів справи, у межах встановленого судом строку недоліки апеляційної скарги, про які зазначено в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2019, усунуті не були.

Разом із тим, жодних доказів вчинення дій, спрямованих на забезпечення сплати судового збору на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, відповідачем не надано. А заявлена вдруге заява про продовження строку для усунення недоліків є за своїм змістом аналогічною вперше поданій.

Також, колегією суддів враховується, що законодавчо закріплений обов`язок суду надати достатній для усунення недоліків апеляційної скарги строк, насамперед, обумовлений специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс на інші проти Великобританії , справа Девеер проти Бельгії ).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не забезпечив оскарження у встановленому законом порядку рішення суду першої інстанції, відносини стають стабільними із набранням законної сили рішенням суду.

Таким чином, зважаючи на викладене та з огляду на подання апелянтом вдруге заяви про продовження строку для усунення недоліків без надання доказів вчинення дій, спрямованих на забезпечення сплати судового збору, колегія суддів приходить до висновку про необхідність відмови у її задоволенні.

На підставі ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, що оформлена не відповідно до вимог, встановлених ст. 296 зазначеного Кодексу, застосовуються правила ст. 169 КАС України, згідно яких така апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне повернути апеляційну скаргу апелянту, відмовивши у задоволенні вдруге поданої заяви про відстрочення сплати судового збору або продовження строку для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 296, 298, 321, 325, 328-331 КАС України, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про відстрочення сплати судового збору або продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги - відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києві від 14.03.2019 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Соурс Україна до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення - повернути апелянту разом із доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач Василенко Я.М.

Судді Кузьменко В.В.

Шурко О.І.