Постанова

від 16.07.2019 по справі 805/8382/14-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 липня 2019 року

Київ

справа №805/8382/14-а

адміністративне провадження №К/9901/9062/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10.03.2015 (суддя - Аканов О.О.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.04.2015 (головуючий суддя - Васильєва І.А., судді: Казначеєв Е.Г., Жаботинська С.В.) у справі № 805/8382/14-а за позовом Публічного акціонерного товариства Єнакієвський металургійний завод до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

Публічне акціонерне товариство Єнакієвський металургійний завод звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 25.11.2014 №0000863720.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10.03.2015, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.04.2015, позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, Міжрегіональне головне управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників оскаржило їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10.03.2015, ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.04.2015 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.

В обґрунтування своїх вимог Міжрегіональне головне управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема пунктів 201.1, 201.4, 201.5, 201.6 статті 201 Податкового кодексу України та зазначає, що у разі невідображення даних податкової накладної в податкових зобов`язаннях продавця така податкова накладна не є податковим документом та не дає покупцю права на податковий кредит.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Єнакієвський металургійний завод зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, контролюючим органом проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість Публічного акціонерного товариства Єнакієвський металургійний завод щодо від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту та суми бюджетного відшкодування на платника у банку за серпень 2014 року, про що складено акт від 22.10.2014 №1211/28-10-37-10/191193.

За наслідками проведеної перевірки відповідач дійшов висновку про порушення позивачем пункту 185.1. статті 185, пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.2, 198.3, 198.6. статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит та від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за липень 2014 року на суму ПДВ 2950450 грн. та за серпень 2014 року на суму ПДВ 126761 грн., що підлягає зменшенню; підпункту 14.1.8 пункту 14.1 статті 14, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за серпень 2014 на суму ПДВ 2950450грн., яка підлягає зменшенню, у зв`язку з неправомірним включенням позивачем до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за липень 2014 року по податковим накладним, отриманим від контрагентів: ПАТ СФЗ , ПАТ Донецькоблгаз , КП Компанія Вода Донбсу , ПрАТ Брикет , які не задекларували та не відобразили в своїй податковій звітності зобов`язання з податку на додану вартість, що, в свою чергу, виключає право позивача на формування податкового кредиту.

На підставі названого акта перевірки, та з урахуванням результатів розгляду заперечень, відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 25.11.2014 №0000863720, згідно з яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 2950450 грн. та застосовано штрафні санкції 1475225 грн.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно з пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Як встановлено судами, господарські операції позивача з ПАТ СФЗ , ПАТ Донецькоблгаз , КП Компанія Вода Донбсу , ПрАТ Брикет з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг підтверджуються долученими позивачем до матеріалів справи належним чином оформленими копіями документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій, а саме: укладених договорів та додатків до них, податкових накладних, видаткових накладних, платіжних доручень, банківських виписок, актів здачі-прийняття робіт (послуг), специфікацій.

Податковий орган не ставив під сумнів достовірність первинних документів чи їх відповідність вимогам чинного законодавства, зокрема, відсутність у них обов`язкових реквізитів, передбачених частиною 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , а також, відповідність виписаних контрагентами позивача податкових накладних вимогам, встановленим пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, стосовно порядку оформлення та підстав їх видачі.

Посилання відповідача на невідображення спірними контрагентами в своїй податковій звітності зобов`язань з податку на додану вартість, як на підставу для висновку про неправомірність формування податкового кредиту Публічне акціонерне товариство Єнакієвський металургійний завод суди обґрунтовано відхилили, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, зокрема, від фактичної сплати контрагентом у ланцюгу постачання податку до бюджету, а відтак якщо останній не виконав свого зобов`язання щодо сплати податку або мінімізував свої податкові зобов`язання, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, проте вказана обставина не є підставою для позбавлення платника податку-покупця права на отримання податкової вигоди у разі, якщо такий платник має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Наведене правозастосування узгоджується з висновками Верховного Суду України, викладеними в постановах: від 01.06.2010 у справі за позовом Приватного підприємства Армавір до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва, третя особа - Головне управління Державного казначейства України у м. Києві, про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення; від 31.01.2011 у справі за позовом Закритого акціонерного товариства Мукачівський лісокомбінат до Мукачівської об`єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення; від 31.01.2011 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма ВІК до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, які мають враховуватись при застосуванні норм права у подібних правовідносинах відповідно до підпункту 8 пункту 1 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.

На момент здійснення господарських операцій, за наслідками яких сформовано податковий кредит, позивач та його контрагенти були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому поряду не визнавались.

Враховуючи викладене, Верховний Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог та скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Касаційну скаргу Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10.03.2015 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.04.2015 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна ,

Судді Верховного Суду