Ухвала

від 18.07.2019 по справі 826/13156/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 липня 2019 року

м. Київ

справа №826/13156/18

адміністративне провадження №К/9901/19699/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Білоуса О.В., Гусака М.Б.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.11.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.03.2019 у справі № 826/13156/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АП ТРЕЙД до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ,

ВСТАНОВИВ:

12.07.2019 до Верховного Суду надійшли матеріали касаційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до суду поштою 11.07.2019.

Виходячи з положень статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України та враховуючи те, що повний текст оскаржуваного судового рішення апеляційного суду складено 18.03.2019, останнім днем для його оскарження було 18.04.2019, що дає підстави вважати, що вищезгадану касаційну скаргу подано до суду після закінчення строку на касаційне оскарження.

У касаційній скарзі заявник порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження, посилаючись на те, що вперше подану ним касаційну скаргу ухвалою Верховного Суду від 29.05.2019 повернуто, оскільки скаржником вимоги ухвали про залишення касаційної скарги шляхом надання документу про сплату судового збору не виконано. На думку скаржника, обмежене фінансування видатків на сплату судового збору є незалежною від учасника судового процесу обставиною та є поважною причиною для поновлення пропущеного строку звернення до суду з касаційною скаргою.

Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування порушеного клопотання, колегія суддів вважає, що наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження є неповажними, оскільки виникнення організаційних чи фінансових складнощів у суб`єкта владних повноважень для сплати судового збору є суто суб`єктивною перешкодою для своєчасного оскарження судового рішення в касаційному порядку, яка має підтверджуватись належними доказами. Поряд слід відзначити, що неможливість сплати судового збору не є перешкодою для повторного подання до суду касаційної скарги у найкоротший термін після її попереднього повернення, оскільки скаржник не позбавлений права подавати касаційну скаргу до суду без документу про сплату судового збору, заявляти клопотання про відстрочення чи розстрочення сплати судового збору.

Як вбачається з відомостей реєстраційної картки поштового повідомлення (провадження № К/9901/10616/19) ухвалу Верховного Суду від 29.05.2019 про повернення вперше поданої касаційної скарги у цій справі скаржником отримано 07.06.2019, проте повторно цю касаційну скаргу подано до суду лише 11.07.2019, що свідчить про необґрунтоване зволікання з боку скаржника щодо повторного звернення до касаційного суду з цією касаційною скаргою, враховуючи і той факт, що повторно подана касаційна скарга не містить доказів сплати судового збору за її подання, що спростовує поважність причин пропуску скаржником строку на касаційне оскарження у період з квітня 2019 по червень 2019, у зв`язку з неможливістю сплатити судовий збір за її подання.

Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України, касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків на касаційне оскарження і підстави, вказані у заяві про поновлення строку, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право вказати інші підстави для поновлення строку.

Крім того, під час перевірки матеріалів встановлено, що подана касаційна скарга не відповідає також вимогам статті 330 КАС України, а тому підлягає залишенню без руху, з огляду на наступне.

Відповідно до частини четвертої та п`ятої статті 330 КАС України, до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи. Якщо касаційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.

Під час перевірки дотримання вищезазначених вимог КАС встановлено, що скаржник до касаційної скарги документ про сплату судового збору не додав, проте просить суд на підставі статті 133 КАС України відстрочити сплату судового збору з огляду на відсутність коштів для сплати судового збору.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

З огляду на наведене суд вважає, що клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору з наведених ним підстав задоволенню не підлягає, оскільки незадовільне матеріальне забезпечення суб`єкта владних повноважень не є належною правовою підставою для цього в розумінні положень частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI), за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, розмір судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, позов у цій справі заявлено юридичною особою у 2018 році щодо майнових вимог у загальному розмірі 8 260 560,00 грн.

Згідно підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI (у редакції чинній на день подання позову до суду), за подання до адміністративного суду адміністративного позову юридичною особою майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на наведене та виходячи з того, що станом на січень 2018 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 1 762 гривень, за подання касаційної скарги у цій справі скаржник має сплатити судовий збір у розмірі 247 816,80 гривень (8 260 560,00 гривень * 1,5% < 350 РПМПО)* 200%).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду сплачується шляхом внесення або перерахування коштів на розрахунковий рахунок 31219207026007, отримувач коштів: УК у Печерському районі/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, код банку отримувача (МФО): 899998, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходу бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)", символ звітності банку: 207, призначення платежу: " 101; судовий збір за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), номер справи (чи номер касаційного провадження), Касаційний адміністративний суд".

Відповідно до частини другої статті 332 КАС України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Згідно положень частини першої та другої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 169, 329-330, 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними причини пропуску строку на касаційне оскарження Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.11.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.03.2019 у справі №826/13156/18.

Клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про відстрочення сплати судового збору залишити без задоволення.

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.11.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.03.2019 у справі № 826/13156/18 - залишити без руху.

Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, а саме:

- для повідомлення інших поважних причини пропуску строку на касаційне оскарження;

- для надання платіжного документа про оплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі встановленому Законом № 3674-VI.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.М. Гімон

О.В. Білоус

М.Б. Гусак,

Судді Верховного Суду