Постанова

від 17.07.2019 по справі 826/11270/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 липня 2019 року

Київ

справа №826/11270/17

адміністративне провадження №К/9901/61051/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

головуючого - Бучик А.Ю.,

суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 квітня 2018 року у складі колегії суддів Келеберди В.І., Качура І.А., Федорчука А.Б. та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2018 року у складі колегії суддів Губської Л.В., Епель О.В., Федотова І.В. у справі № 826/11270/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрлізинг" до Міністерства юстиції України, третя особа - державний реєстратор комунального підприємства "Бориспільське бюро технічної інвентаризації" Київської області Іванцок Евеліна Янівна, Товариство з обмеженою відповідальністю "Технік-Енерджі", про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрлізинг" (надалі по тексту - позивач, ТОВ "Укрлізинг") звернулось до суду з позовом, в якому, з урахуванням усного клопотання про відкликання позовної заяви в частині та залишення позову в частині без розгляду, яке задоволено ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва суду від 14 грудня 2017 року, просило:

визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України (надалі по тексту - відповідач) від 26 травня 2017 року № 1736/5 "Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень";

зобов`язати Міністерство юстиції України відновити рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 03.04.2017 № 34598037, прийняте державним реєстратором речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Комунального підприємства "Бориспільське бюро технічної інвентаризації" Київської області Іванцюк Е.Я.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Технік Енерджі" (надалі по тексту - ТОВ "Технік Енерджі") до відповідача подано скаргу на рішення Державного реєстратора Комунального підприємства "Бориспільське бюро технічної інвентаризації" Київської області Іванцок Евеліни Янівни від 03 квітня 2017 року № 34598037. За результатами її розгляду відповідачем прийнято наказ від 26 травня 2017 року № 1736/5 "Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень". Позивач зауважує, що наказ відповідачем видано без достатніх правових підстав, без ретельної перевірки поданої у скарзі інформації а також без урахування прав позивача та державного реєстратора на участь у процесі прийняття рішення.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 квітня 2018 року, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2018 року, визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 26 травня 2017 року № 1736/5 "Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень".

В решті позову відмовлено.

Не погодившись з рішеннями судів, Міністерством юстиції України подано касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове, про відмову в задоволенні позову.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що спірний наказ не підлягає перевірці по суті встановлених обставин, тобто, результатів перевірки скарги ТОВ "Технік Енерджі", оскільки її здійснення належить до дискреційних повноважень відповідача, що мають бути ним реалізовані у порядку та у спосіб, визначений Законом № 1952-IV та порядку № 1128 з дотримання прав, свобод і законних інтересів всіх осіб, передбачених п. 9 вказаного Порядку, за умови повного, всебічного. виваженого та об`єктивного встановлення всіх обставин виниклих правовідносин з дотриманням, зокрема, вимог п. 8 цього ж Порядку.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Укрлізинг" просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін. Вказує, що способи, якими були повідомленні суб`єкт оскарження та ТОВ "Укрлізинг" про час, місце та об`єкт оскарження, майже виключили можливість учасників вчасно ознайомитись із поданою скаргою ТОВ "Технік Енерджі" та вчасно потрапити на засідання Комісії. Отже, на думку позивача, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про недотримання відповідачем процедури розгляду скарги ТОВ "Технік Енерджі", що є самостійною підставою для скасування оскаржуваного наказу № 1736/5 від 26 травня 2017 року.

ТОВ "Технік Енерджі" звернулось до суду з заявою про скасування судових рішень та закриття провадження у справі в якому вказано, що спір у даній справі стосується оскарження (визнання протиправним) акту, який порушує право, тому за своєю суттю даний спір є спором про право, а тому має розглядатись за правилами господарського судочинства.

Касаційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

17 липня 2012 року між ТОВ "Технік Енерджі" (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Укрлізинг" (покупець) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки (кадастровий номер - 3220882200 :03 : 001: 0049 ), яка знаходиться за адресою: Київська область. Місто Бориспіль, вулиця Радгоспна, 1 та договір купівлі-продажу нерухомого майна, розташованого на цій земельній ділянці (арочна споруда відділення № 1, площею 501,5 кв.м.; склад металевий тракторної бригади, площею 303,4 кв.м.; газосклад, площею 47,4 кв.м.; будинок садоводів, площею 220,9 кв.м., загальною площе. 1073,0 кв.м.

У 2013 року позивачем зареєстровано право власності на земельну ділянку шляхом подання необхідних документів.

Документи на проведення державної реєстрації прав власності на нерухоме майно було подано у 2014 році. Оскільки ухвалою Господарського суду міста Києва від 27 серпня 2014 року порушено провадження у справі № 910/11048/14 про банкрутство ТОВ "Технік Енерджі" та ухвалою цього суду від 28 березня 2016 року у справі № 910/11048/14 відкрито процедуру санації боржника ТОВ "Технік Енерджі", а тому на майно товариства було накладено обтяження у рамках виконавчого провадження, позивач отримав відмову державного реєстратора в проведенні реєстраційних дій.

Окрім того, постановою Господарського суду Київської області від 23 червня 2016 року у справі № 911/415/15 ТОВ "Укрлізинг" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

08 вересня 2016 року засобами поштового зв`язку позивач отримав повідомлення від керуючого санацією ТОВ "Технік Енерджі" про відмову від договору купівлі-продажу нерухомого майна від 17 липня 2012 року, яку посвідчено нотаріально 31 серпня 2016 року та в якій зазначалось про те, що рішення про відмову від договору прийнято керуючим санацією 27 червня 2016 року, про що позивача було повідомлено.

20 вересня 2016 року позивачем було направлено лист третій особі - ТОВ "Технік Енерджі" про невизнання відмови від договору купівлі-продажу нерухомого майно від 17 липня 2012 року.

Постановою Господарського суду міста Києва від 24 жовтня 2016 року у справі № 910/11048/14 ТОВ "Технік Енерджі" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Позивач в межах даної справи звернувся до суду із клопотанням про зняття арештів з нерухомого майна, законним набувачем якого він є. Однак ухвалою суду від 15 березня 2017 року у задоволенні клопотання відмовлено.

Разом з тим, ухвалою Господарського суду міста Києва від 10 квітня 2017 року у справі № 910/11048/14 клопотання ліквідатора ТОВ "Технік Енерджі" про скасування арештів належного йому майна задоволено.

28 березня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю в особі ліквідатора Тимофеєвої Оксани Анатоліївни, як покупець за договором купівлі-продажу, звернулось до державного реєстратора із заявою про державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно (арочна споруда відділення № 1 площею 501,5 кв.м., склад металевий тракторної бригади площею 303,4 кв.м., газосклад площею 47,4 кв.м., будинок садоводів площею 220,9 кв.м., загальною площею 1073,0 кв.м.), яке розташовано за адресою: Київська область, місто Бориспіль, вулиця Радгоспна, 1 на земельній ділянці (кадастровий № 3220882200:03:001:0049 ) яка належить позивачу на підставі договору купівлі-продажу від 17 липня 2012 року, укладеного між позивачем та ТОВ "Технік Енерджі".

За результатами розгляду поданої заяви та доданих до неї документів, керуючись статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та пунктом 18 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, державним реєстратором комунального підприємства "Бориспільське бюро технічної інвентаризації" Київської області Іванцок Е.Я. прийнято рішення № 34598037 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та проведено державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за ТОВ "Укрлізинг".

12 травня 2017 року ліквідатором ТОВ "Технік Енерджі" до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України подано скаргу на зазначене рішення державного реєстратора.

За результатами розгляду скарги Міністерством юстиції України на підставі висновків Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації прийнято 26 травня 2017 року рішення, у формі наказу № 1736/5, про часткове задоволення скарги та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 03 квітня 2017 року № 34598037 та тимчасове блокування доступу державного реєстратора речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень комунального підприємства "Бориспільське бюро технічної інвентаризації" Київської області Іванцок Е.Я. до державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на шість місяців.

Вважаючи виданий наказ протиправним та таким, що прийнятий без достатніх підстав і належного повідомлення сторін про розгляд скарги, позивач звернувся до суду з позовом про його скасування.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, виходив з того, що державний реєстратор діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. За таких обставин підстави у відповідача для часткового задоволення скарги та скасування рішення державного реєстратора від 03 квітня 2017 року № 34598037 були відсутні. Надані позивачем документи підтверджують відповідність рішення державного реєстратора чинному законодавству. Жодних порушень законодавства державним реєстратором під час його прийняття допущено не було.

Розглядаючи справу по суті заявлених позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій керувалися тим, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.

Проте такий висновок не ґрунтується на правильному застосуванні норм процесуального права.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Згідно із частиною першою статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Виникнення спірних правовідносин зумовлено незгодою ТОВ "Укрлізинг" з наказом Міністерства юстиції України від 26 травня 2017 року № 1736/5 "Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень". Тобто позовні вимоги у справі заявлено на поновлення порушеного цивільного (майнового) права позивача.

Ураховуючи те, що позовні вимоги в цій справі є похідними при вирішенні судом питання щодо правомірності набуття Товариством права власності на спірне майно і можуть впливати на майнові права та інтереси цих осіб, Верховного Суду, незважаючи на участь у спорі суб`єкта владних повноважень, дійшов висновку про те, що цей спір не є публічно-правовим та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Тобто предметом спору у цій справі є визнання права власності на нерухоме майно, оскільки зазначені позовні вимоги приводять до вирішення питання про право власності на це нерухоме майно.

Отже, спірні правовідносини у справі пов`язані з необхідністю захисту права на об`єкт нерухомого майна, тобто права цивільного, тому позов у справі не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

З наведеного можна зробити висновок про те, що правовідносини, що склалися між сторонами, є цивільно-правовими та не можуть бути предметом спору в адміністративному процесі, оскільки в цьому випадку є спір про право цивільне, а саме про визнання прав, свобод та інтересів, що виникають із житлових відносин.

У справі, що розглядається, позовні вимоги спрямовані на захист порушеного, на думку позивача, права власності на спірну земельну ділянку та нерухоме майно, що розташоване на ній внаслідок реєстрації цього нерухомого майна.

Отже, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів особи, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту її цивільних прав та інтересів.

Зазначена вище правова позиція відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним, зокрема, у постанові від 29 травня 2019 року у справі № 826/9341/17 під час розгляду спорів у подібних правовідносинах.

Таким чином, розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речового права на об`єкт нерухомого майна, то спір стосується цивільного права і за суб`єктним складом сторін має розглядатися за правилами господарського судочинства.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Згідно п. 13 ч. 13 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами.

При цьому визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі з обов`язком суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.

За нормами частини третьої статті 3 КАС провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, установлених статтями 238, 240 КАС. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги (стаття 354 КАС).

Пунктом 5 частини першої статті 349 цього ж Кодексу передбачено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 КАС суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Отже, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 квітня 2018 року та постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2018 року підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі.

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 341, 345, 349, 354, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховного Суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Міністерства юстиції України задовольнити частково.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Технік-Енерджі" про закриття провадження задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 квітня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2018 року скасувати, провадження у справі закрити.

Роз`яснити позивачу, що даний спір підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Ю. Бучик

Судді: В.М. Кравчук

О.П. Стародуб