Рішення

від 18.07.2019 по справі 203/3266/18

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 203/3266/18

Провадження № 2/172/56/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.07.2019 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Битяка І.Г. за участі секретаря судового засідання - Глушко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Васильківка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Васильківської селищної ради об`єднаної територіальної громади Дніпропетровської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Васильківська державна нотаріальна контора про визнання в порядку спадкування прав засновника (власника) на селянське фермерське господарство та права користування земельною ділянкою, -

В С Т А Н О В И В

Позивачі звернулися до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Васильківська державна нотаріальна контора про визнання у порядку спадкування прав засновника (власника) на селянське фермерське господарство та права користування земельною ділянкою.

В обґрунтування позовних вимог вказують, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер їхній батько ОСОБА_3 , який за життя у законний спосіб набув право постійного користування на земельну ділянку площею 33,00 га для ведення селянського (фермерського) господарства та отримав державний акт на право постійного користування землею, виданий 01.02.2002 року Васильківською районною радою народних депутатів Дніпропетровської області та зареєстрований у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 298.

05.02.2002 року ОСОБА_3 заснував Селянське (фермерське) господарство Лавс . У 2006 році ОСОБА_3 була оформлена технічна документація з нормативної грошової оцінки вказаної земельної ділянки, а у 2016 році виготовлена технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та присвоєний кадастровий номер - НОМЕР_1 .

Після смерті батька, 06.02.2018 року вони звернулися до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини, де була заведена спадкова справа № 61966668.

На даний час С ОСОБА_4 ОСОБА_5 є діючим суб`єктом господарювання, здійснює господарську діяльність відповідно до цілей, визначених Статутом, виключно на земельній ділянці, що була надала у постійне користування засновнику та голові ОСОБА_6 Лавс ОСОБА_3 . Заборгованість господарства із земельного податку перед бюджетом відсутня, процедура реорганізації, ліквідації та банкрутства після смерті батька не розпочиналась. На сьогоднішній день головою господарства є ОСОБА_2 .

Вказують, що жодним нормативно-правовим актом України не врегульовано питання припинення права постійного землекористування у зв`язку зі смертю особи, тому до складу спадщини після смерті ОСОБА_3 входять його права і обов`язки як засновника (власника) ОСОБА_6 ОСОБА_5 та право постійного користування земельною ділянкою, що посвідчене державним актом.

Просять суд визнати на ними право на спадкування за законом усіх передбачених прав і обов`язків засновника (власника) ОСОБА_7 ОСОБА_3 та визнати за ними у порядку спадкування за законом після смерті засновника (власника) ОСОБА_6 ОСОБА_5 ОСОБА_3 право постійного користування земельною ділянкою площею 33,00 га призначеної для ведення фермерського господарства.

Ухвалою судді від 04.12.2018 року провадження у справі відкрито та постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 04.02.2019 року до участі у справі в якості співвідповідача залучено Васильківську селищну раду об`єднаної територіальної громади Дніпропетровської області.

Ухвалою суду від 05.06.2019 року виключено Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області з кола відповідачів у даній цивільній справі та залучено вказаний орган до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору у зв`язку з передачею права розпорядження земельною ділянкою Васильківській територіальній громаді.

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та представник позивачів ОСОБА_8 надали заяву про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_9 надала заяву про розгляду справи у її відсутність, заперечень по справі не має.

19.1.22018 року Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області надано відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказує, що ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області є не належним відповідачем у справі, оскільки розпорядником земельної ділянки з 27.09.2018 року є Васильківська селищна рада об`єднаної територіальної громади Дніпропетровської області. Крім того, посилається на правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 05.10.2016 року у справі № 181/698/14-ц, відповідно до якої право користування земельною ділянкою, що виникло в особи на підставі державного акта на право користування земельною ділянкою, не входить до складу спадщини і припиняється зі смертю особи, якій належало таке право.

На підставі ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України справа слухається у відсутність сторін без фіксування судового процесу технічними засобами.

Вивчивши матеріали справи суд встановив таке.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 27.09.2017 року.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина за законом. Позивачі є спадкоємцями першої черги за законом, що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_2 та витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження ОСОБА_1 .

Державним нотаріусом Васильківської державної нотаріальної контори Гордієнко І.В. відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 на спадкове майно у вигляді земельної ділянки площею 33,00 га, призначеної для ведення селянського (фермерського) господарства та розташованої на території Васильківської селищної ради Дніпропетровської області у зв`язку з відсутністю відомостей щодо перебування у приватній власності спадкодавця вказаної земельної ділянки, що підтверджується постановою державного нотаріуса від 23.07.2018 року.

За життя ОСОБА_3 як ОСОБА_10 С ОСОБА_4 Лавс набув право постійного користування на земельну ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства та отримав державний акт на право постійного користування землею серії ДП, виданий 01 лютого 2002 року Васильківською районною радою народних депутатів Дніпропетровської області.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що земельна ділянка площею 33,00 га з цільовим призначенням для ведення селянського (фермерського) господарства розташована на території Васильківської селищної ради об`єднаної територіальної громади Дніпропетровської області, при цьому, будь-яких договорів про право користування цією земельною ділянкою або оренди не укладалося із власником землі на час смерті засновника та голови ОСОБА_6 ОСОБА_5 - ОСОБА_3 .

Разом з цим, вищевказана земельна ділянка фактично продовжує використовуватися для ведення селянського (фермерського) господарства С ОСОБА_11 )Г Лавс .

Як зазначалось вище, позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обґрунтовані тією обставиною, що рішенням Конституційного суду України положення п. 6 перехідних положень Земельного Кодексу України були визнані неконституційними, та що законодавством не передбачено автоматичного позбавлення права постійного користування земельною ділянкою.

Аналізуючи зміст п. 6 перехідних положень Земельного Кодексу України 2001 року та визнаючи їх неконституційними щодо зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення, Конституційний суд України даючи аналіз законодавства, яке регулювало право постійного користування земельними ділянками в мотивувальній частині свого рішення зробив правові висновки, що: за особами які отримали державні акти про право постійного користування земельною ділянкою це право визнається державою, наголошено що новий Земельний Кодекс України регулює питання набуття прав на земельну ділянку після набрання ним чинності, а особи які раніше користувалися земельною ділянкою мають право на переоформлення цих прав та що на законодавчому рівні це питання переоформлення цих прав належним чином не врегульовано.

На право постійного користування земельними ділянками діє механізм захисту, гарантований статтями 13, 14, 41, 55 Конституції України.

Ні в Земельному Кодексі України, ні в інших нормативно-правових актах не розкривається юридичний зміст термінів оформлення і переоформлення , не визначається їх співвідношення. Невизначеність суті цих термінів негативно впливає на практику здійснення суб`єктивних прав на земельні ділянки громадянами та юридичними особами. Від правильного визначення сутності оформлення і переоформлення прав на землю залежить можливість здійснення громадянами та юридичними особами гарантованого Конституцією України права власності на землю і права користування нею, довіра громадян до держави.

Це свідчить про те, що поряд із впровадженням приватної власності на землю громадянам, на їх вибір, забезпечувалася можливість продовжувати користуватися земельними ділянками на праві постійного (безстрокового) користування, оренди, пожиттєвого спадкового володіння або тимчасового користування. При цьому в будь-якому разі виключалась як автоматична зміна титулів права на землю, так і будь-яке обмеження права користування земельною ділянкою у зв`язку з непереоформленням правового титулу. Чинний Земельний Кодекс України визначив право постійного користування земельною ділянкою як право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку (частина перша статті 92).

Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень від 01.07.2004 року передбачено, зокрема, обов`язковість державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою, права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб тощо .

При цьому положеннями Закону передбачено визнання права власності чи користування на об`єкти, набуті в установленому законом порядку до прийняття закону.

Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності згідно зі ст. 92 Земельного Кодексу України набувають лише підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності, а також громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об`єднання), установи та організації.

Використання терміна набувають , що означає ставати власником чого-небудь, здобувати що-небудь , після набрання чинності статтею 92 Кодексу свідчить, що ця норма не обмежує і не скасовує діюче право постійного користування земельними ділянками, набуте громадянами в установлених законодавством випадках за станом на 01 січня 2002 року до його переоформлення.

Невизначеним є словосполучення переоформити у встановленому порядку без посилання на відповідні норми Земельного Кодексу України або інших законів. При цьому в ЗК України та інших законах немає спеціальних норм щодо такого порядку переоформлення права постійного користування. Оскільки переоформлення може означати оформлення за тих самих умов, що й раніше, а також за новими, іншими умовами, то ці умови мають бути зазначені в Перехідних положеннях Кодексу. Відсутність розмежування надання земельної ділянки і зміни титулу прав на земельні ділянки ускладнює переоформлення і на практиці вирішується довільно.

Переоформлення права постійного користування земельними ділянками, наданими для ведення селянських (фермерських) господарств, на право власності або право оренди на них за конституційно-правовим змістом має виходити з рівності сторін, автономності їх волі та майнової самостійності і повинно бути спрямоване на реалізацію зазначених принципів щодо місця фермерських господарств в економічній системі держави та цивільно-правових відносинах (частина друга статті 13, частина друга статті 14 Конституції України, стаття 3 ЦК України).

Статтею 141 ЗК України не передбачено, що право постійного користування земельною ділянкою припиняється в зв`язку зі смертю особи.

У відповідності з вимогами ст. 1218 ЦК України (як загальної норми права) до складу спадщини входять усі права та обв`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилося внаслідок його смерті.

Статтею 1219 ЦК України визначено, що не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою.

Право користування земельною ділянкою на підставі державного акту на право постійного користування землею не є особистим немайновим правом.

Законом України Про фермерське господарство є спеціальним законом в якому на відміну від Земельного Кодексу України по іншому регулюються питання надання та користування земельними ділянками, їх успадкування (Постанова ВСУ у справі № 6-248цс16).

Відповідно до норми ч. 1 ст. 14 Закону України Про фермерське господарство фермерське господарство та його члени відповідно до закону мають право, зокрема продавати або іншим способом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину.

Згідно з нормою статті 19 Закону України Про фермерське господарство до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.

Згідно із ч. 1 ст. 20 даного Закону, майно фермерського господарства належить йому на праві власності. Член фермерського господарства має право на отримання частки майна фермерського господарства при його ліквідації або у разі припинення членства у фермерському господарстві. Розмір частки та порядок її отримання визначаються статутом фермерського господарства.

Статтею 23 Закону України Про фермерське господарство передбачено, що успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону.

Вказаним законом не передбачено, що спадкуванню підлягає лише земельна ділянка, право на користування якої оформлено на підставі цивільно-правового договору, а в законі зазначено право користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 1225 ЦK України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Тобто нормативно-правовими актами не врегульовано питання припинення права землекористування в зв`язку зі смертю особи.

У відповідності з вимогами ст. 6, ст. 1 протоколу № 1 ст. 14 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, практики Європейського суду висловленої у справах Рисовський проти України , Кривенький проти України дано аналіз питанню власності в контексті ст. 1 протоколу № 1 Конвенції.

З цих справ можна зробити висновок, що право постійного користування землею є - власністю особи. Також держава (державні органи) не вправі свавільно , всупереч вимог закону, позбавляти особу права власності (чи права користування).

З огляду на викладене, враховуючи обставини, що право користування земельною ділянкою на підставі договору може успадковуватися, суд приходить до висновку, що особа має право на спадкування у випадку коли право користування чужою земельною ділянкою виникло у особи на підставі Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою.

Розмежування права спадкування користування земельною ділянкою на осіб, які переоформили право та осіб, які не встигли переоформити право постійного користування землею є дискримінаційним.

Після успадкування права постійного землекористування (фіксування цих прав в установленому законом порядку) ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вправі у відповідності з вимогами Земельного законодавства переоформити право постійного користування земельною ділянкою на інше право (в тому числі укладення договору оренди, користування чужою земельною ділянкою).

Таким чином визнання за спадкоємцями померлого права успадкування на постійне землекористування забезпечує їм реальний правовий захист на користування земельною ділянкою та надає їм можливість вирішити питання переоформлення прав на користування земельною ділянкою та є належним правовим заходом згідно з вимогами ст. 6 Конституції України, ст. 1 протоколу № 1 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод.

За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи встановлені судом обставини та оцінивши усі надані сторонами докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання в порядку спадкування прав засновника (власника) на селянське фермерське господарство та права користування земельною ділянкою обґрунтовані, тому підлягають задоволенню.

Щодо вирішення питання про стягнення судових витрат суд керується ч. 1 ст. 141 ЦПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивачів необхідно стягнути судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4789,33 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 1218, 1219, 1225 ЦК України, ст.ст. 92, 141 ЗК України, Законом України Про фермерське господарство , ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 211, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В

1. Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Васильківської селищної ради об`єднаної територіальної громади Дніпропетровської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Васильківська державна нотаріальна контора про визнання в порядку спадкування прав засновника (власника) на селянське фермерське господарство та права користування земельною ділянкою - задовольнити.

2. Визнати за ОСОБА_1 право на спадкування за законом 1/2 частини усіх прав і обов`язків засновника (власника) селянського (фермерського) господарства Лавс (місцезнаходження: вул. Гаркуші, 119, сел. Васильківка, Дніпропетровська область, код ЄДРПОУ 31852289) ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

3. Визнати за ОСОБА_2 право на спадкування за законом 1/2 частини усіх прав і обов`язків засновника (власника) селянського (фермерського) господарства Лавс (місцезнаходження: вул. Гаркуші, 119, сел. Васильківка, Дніпропетровська область, код ЄДРПОУ 31852289) ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

4. Визнати за ОСОБА_1 у порядку спадкування за законом право постійного користування 1/2 частини земельної ділянки загальною площею 33,00 га призначеної для ведення селянського (фермерського) господарства та розташованої на території Васильківської селищної ради Дніпропетровської області відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії ДП, виданого 01.02.2002 року Васильківською районною радою народних депутатів Дніпропетровської області після смерті засновника (власника) селянського (фермерського) господарства Лавс ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

5. Визнати за ОСОБА_1 у порядку спадкування за законом право постійного користування 1/2 частини земельної ділянки загальною площею 33,00 га призначеної для ведення селянського (фермерського) господарства та розташованої на території Васильківської селищної ради Дніпропетровської області відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії ДП, виданого 01.02.2002 року Васильківською районною радою народних депутатів Дніпропетровської області після смерті засновника (власника) селянського (фермерського) господарства Лавс ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

6. Стягнути з Васильківської селищної ради об`єднаної територіальної громади Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 судові витрати пов`язані з поданням позовної заяви до суду в розмірі 2819,20 грн.

7. Стягнути з Васильківської селищної ради об`єднаної територіальної громади Дніпропетровської області на користь ОСОБА_2 судові витрати пов`язані з поданням позовної заяви до суду в розмірі 1970,13 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Васильківський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.Г. Битяк