Постанова

від 17.07.2019 по справі 922/1409/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" липня 2019 р. Справа № 922/1409/19

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Гребенюк Н.В. , суддя Пелипенко Н.М. , суддя Пушай В.І. ,

за участі секретаря судового засідання Пляс Л.Ф.,

за участі представників сторін:

позивача - не з`явився,

відповідача - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Вігс", м. Харків, (вх. №1687 Х/3) на ухвалу господарського суду Харківської області від 15.05.2019 (ухвалу складено та підписано 15.05.2019; суддя Лавренюк Т.А.) у справі № 922/1409/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Вігс", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідачльністю "ТПК "Агромаш", м. Харків

про заборону використання винаходу та стягнення 571 937,96 грн, -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2019 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Вігс", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК "Агромаш", в якій просив заборонити відповідачу використовувати винахід "Аеродинамічний рециркуляційний сепаратор сипучих матеріалів", захищений патентом України № 111922 від 24.06.2016; стягнути з відповідача на користь позивача суму збитків за порушення прав на винахід № 111922 від 24.06.2016 в розмірі 571 937,96грн, посилаючись на порушення з боку відповідача майнових прав інтелектуальної власності, засвідчених патентом України № 111922 від 24.06.2016 на винахід "Аеродинамічний рециркуляційний сепаратор сипучих матеріалів" та переданих відповідачу на підставі виключної ліцензії на використання винахіду відповідно до ліцензійного договору від 01.01.2018.

Одночасно з наданням позовної заяви позивач подав заяву про забезпечення позову, в якій просив накласти арешт на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті Товариству з обмеженою відповідальністю "ТПК "Агромаш" і знаходяться у нього чи в інших осіб в межах позову у розмірі 571 937,96 грн, посилаючись на випадки порушення прав інтелектуальної власності юридичним особами ТОВ "Завод Харківагромаш" та ТОВ "ТПК "Агромаш", що мають однакових засновників та аналогічні види економічної діяльності, у зв`язку з чим позивач має обґрунтовані підстави вважати, що відразу після відкриття провадження у цій справі, засновники та керівники ТОВ "Завод Харківагромаш" та ТОВ "ТПК "Агромаш" (відповідача) ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з метою уникнення відповідальності створять чергове підприємство, що, на думку позивача, істотно ускладнить або навіть унеможливить виконання рішення суду у справі за цим позовом.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.05.2019 у справі № 922/1409/19 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Вігс" про забезпечення позову відмовлено. Ухвала обгрунтована тим, що заявник не довів наявності зв`язку між необхідністю вжиття заходів забезпечення позову, у вигляді накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача, та ускладненням або неможливістю виконання рішення суду у даній справі у зв`язку із можливим утворенням відповідачем нового підприємства.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Вігс", з ухвалою господарського суду першої інстанції не погодився, 28 травня 2019 року (в межах строку на апеляційне оскарження ухвали суду) звернувся до Східного апеляційного с господарського суду з апеляційною скаргою в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 15.05.19 у даній справі повністю та прийняти нове рішення, яким заяву про забезпечення позову задовольнити та накласти арешт на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті Товариству з обмеженою відповідальністю "ТПК "Агромаш" 9вул Молодої Гвардії, 15/17, м. Харків, 61001; код ЄДРПОУ 42270126) і знаходяться у нього чи в інших осіб в межах ціни позову у розмірі 571 937,96грн; судові витрати просить покласти на відповідача.

Апеляційна скарга мотивована тим, що:

- суд першої інстанції залишив поза увагою та не надав оцінки тому факту, що станом на день підписання заяви про забезпечення позову за зверненням позивача слідчим відділом Слобідського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області здійснюється досудове розслідування за№ 12017220540002417 від 24.10.2017 відносно керівника ТОВ Завод Харківагромаш та ТОВ ТПК Агромаш (Відповідача) ОСОБА_3 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 177 КК України;

- місцевий господарський суд не надав оцінки тим обставинам, що ухвалою Комінтернівського районного суду від 28.08.2018 у справі № 641/334/18, яка набрала законної сили, у рамках вищевказаного кримінального провадження після проведення обшуку в приміщенні, де здійснює господарську діяльність відповідач було встановлено ряд суттєвих фактичних обставин, які відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України мають преюдиціальний характер та не підлягають доказуванню;

- судом у рамках кримінального провадження встановлено, що юридичні особи ТОВ Завод Харківагромаш та ТОВ ТПК Агромаш мають однакових засновників та аналогічні види економічної діяльності, обопільно причетні до порушення прав інтелектуальної власності на винахід, що належить позивачу;

- ТОВ ТПК Агромаш - це підприємство, яке створене задля безперешкодного продовження порушення прав інтелектуальної власності позивача.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.05.2019 визначено склад колегії суддів: Гребенюк Н.В. - головуючий суддя (суддя-доповідач), судді: Пелипенко Н.М., Чернота Л.Ф.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 31.05.2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Вігс" на ухвалу господарського суду Харківської області від 15.05.2019 у справі № 917/1409/19; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 5 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; призначено справу до розгляду на "20" червня 2019 р. о 11:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 117; повідомлено учасників апеляційного провадження про дату, час та місце розгляду справи в судовому засіданні.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.06.2019 у зв`язку з відпусткою судді Чернота Л.Ф. визначено склад колегії суддів: Гребенюк Н.В. - головуючий суддя (суддя-доповідач), судді: Пелипенко Н.М., Пушай В.І.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.06.2019 року оголошено перерву в судовому засіданні до 17.07.2019 об 11:00 год.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подавши клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, яке мотивоване участю в іншому судовому засіданні.

Розглядаючи заявлене клопотання, судова колегія враховує, що господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу щодо відкладення розгляду справи з причин, пов`язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п. При цьому, господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні свого представника. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах.

Судова колегія зазначає, що позивач не був позбавлений можливості прийняти участь у судовому засіданні особисто або забезпечити участь у судовому засіданні іншого представника.

За викладених обставин, оскільки явка представників учасників провадження у справі обов`язковою не визнавалась, а їх неявка в свою чергу не перешкоджає вирішенню спору, беручи до уваги, що причини неявки скаржника не є поважними та зважаючи на те, що відкладення є правом суду, а не обов`язком, з метою недопущення безпідставного затягування розгляду справи, судова колегія дійшла висновку, що заявлене клопотання про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами у відсутність представника скаржника.

Представник відповідача відзиву на апеляційну скаргу не надав, про причини неявки суд не сповістив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, встановлений ст. 273 ГПК України, а саме, 30 днів з дня відкриття апеляційного провадження, а також те, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, колегія суддів також дійшла висновку про розгляд справи за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Вігс", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК "Агромаш", в якій просив заборонити відповідачу використовувати винахід "Аеродинамічний рециркуляційний сепаратор сипучих матеріалів", захищений патентом України № 111922 від 24.06.2016; стягнути з відповідача на користь позивача суму збитків за порушення прав на винахід № 111922 від 24.06.2016 в розмірі 571 937,96 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення з боку відповідача майнових прав інтелектуальної власності, засвідчених патентом України № 111922 від 24.06.2016 на винахід "Аеродинамічний рециркуляційний сепаратор сипучих матеріалів" та переданих відповідачу на підставі виключної ліцензії на використання винахіду відповідно до ліцензійного договору від 01.01.2018.

Одночасно з наданням позовної заяви позивач подав заяву про забезпечення позову, в якій просив накласти арешт на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті Товариству з обмеженою відповідальністю "ТПК "Агромаш" і знаходяться у нього чи в інших осіб в межах позову у розмірі 571 937,96 грн.

В обґрунтування поданої заяви позивач посилається на випадки порушення прав інтелектуальної власності юридичним особами ТОВ "Завод Харківагромаш" та ТОВ "ТПК "Агромаш", що мають однакових засновників та аналогічні види економічної діяльності, у зв`язку з чим позивач має обґрунтовані підстави вважати, що відразу після відкриття провадження у цій справі, засновники та керівники ТОВ "Завод Харківагромаш" та ТОВ "ТПК "Агромаш" (відповідача) ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з метою уникнення відповідальності створять чергове підприємство, що, на думку позивача, істотно ускладнить або навіть унеможливить виконання рішення суду у справі за цим позовом.

Надаючи правову кваліфікацію обставинам справи, колегія суддів зазначає таке.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 136 ГПК України, згідно з приписами якої господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно до ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Забезпечення позову виступає як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичних або фізичних осіб, і може застосовуватись на будь-якій стадії процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.139 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову повинна містити захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України, законів України "Про Вищу раду юстиції", "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо недопущення зловживань правом на оскарження" від 16.06.2011 № 5-рп/2011 зазначено, що регулювання підстав та порядку забезпечення позову здійснюється в інтересах не лише позивача, а й інших осіб - учасників провадження, суспільства, держави в цілому з дотриманням критеріїв домірності (пропорційності).

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтвердження доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Як вбачається із змісту позовної заяви предметом позову є заборона використання винаходу та стягнення збитків у розмірі 571 937,96грн.

Як підставу для вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті Товариству з обмеженою відповідальністю "ТПК "Агромаш" і знаходяться у нього чи в інших осіб в межах позову у розмірі 571 937,96грн. заявник вказує на наявність в нього обґрунтованих підстав вважати, що відразу після відкриття провадження у цій справі, засновники та керівники ТОВ "Завод Харківагромаш" та ТОВ "ТПК "Агромаш" (відповідача) ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з метою уникнення відповідальності створять чергове підприємство, що істотно ускладнить або навіть унеможливить виконання рішення суду у даній справі.

Проте, в порушення п.4 ч.1 ст.139 Господарського процесуального кодексу України, заявником не доведено суду яким саме чином утворення відповідачем нового підприємства є пов`язаним з предметом позову про заборону використання винаходу та стягнення 571 937,96грн., та яким чином дії відповідача щодо можливого утворення нового підприємства можуть істотно ускладнити або навіть унеможливити виконання рішення суду у даній справі за позовом ТОВ "Агро-Вігс" до ТОВ "ТПК "Агромаш".

Посилання апелянта на ряд кримінальних проваджень відносно керівника ТОВ "Завод Харківагромаш" та ТОВ "ТПК "Агромаш", на те, що юридичні особи ТОВ Завод Харківагромаш та ТОВ ТПК Агромаш мають однакових засновників та аналогічні види економічної діяльності, обопільно причетні до порушення прав інтелектуальної власності на винахід, що належить позивачу, також не свідчать про наявність істотного ускладнення або унеможливлення виконання рішення суду у даній справі.

Таким чином, колегія суддів повністю погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що заявник не довів наявності зв`язку між необхідністю вжиття заходів забезпечення позову, у вигляді накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача, та ускладненням або неможливістю виконання рішення суду у даній справі у зв`язку із можливим утворенням відповідачем нового підприємства.

Колегія суддів вважає, що позивач не довів чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Враховуючи вищевикладені обставини, виходячи з вимог процесуального закону, який регулює підстави забезпечення позову та заходи забезпечення позову, зокрема з вимог статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про відмову у задоволенні поданої заяви про забезпечення позову з огляду на відсутність доказів та обґрунтованих мотивів, які б могли свідчити, що невжиття заходів до забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Вігс", м. Харків, без задоволення, а ухвалу господарського суду Харківської області від 15.05.2019 у справі № 922/1409/19 - без змін.

Враховуючи те, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені заявником апеляційної скарги, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 254, 255, 269, 270, п.1 ч.1 ст. 275, 276, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Вігс", м. Харків, на ухвалу господарського суду Харківської області від 15.05.2019 у справі № 922/1409/19 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 15.05.2019 у справі № 922/1409/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови складено 19.07.2019.

Головуючий суддя Н.В. Гребенюк

Суддя Н.М. Пелипенко

Суддя В.І. Пушай