Рішення

від 09.07.2019 по справі 904/911/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.2019м. ДніпроСправа № 904/911/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудь І.А., за участю секретаря судового засідання Хавіної О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Полтавський турбомеханічний завод", м. Полтава

до Акціонерного товариства "Дніпроазот", м. Кам`янське Дніпропетровської області

про стягнення заборгованості в сумі 1 037 490 грн. 00 коп. за договором № 639/16-30 на виконання робіт з ремонту ротора турбіни ПР-25-90/10/0,9 ст. № 1 від 13.06.2016

Представники:

від позивача: Жеба Д.М., ордер серія СМ №76-2019 від 27.05.2019, адвокат;

від відповідача: Данканич Є.І., дов. №38/016-юр. від 27.12.2018, адвокат.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Полтавський турбомеханічний завод" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просило стягнути з Акціонерного товариства "Дніпроазот" заборгованість за виконані роботи у розмірі 1 487 490 грн. 00 коп., відповідно до умов договору № 639/16-30 на виконання робіт з ремонту ротора турбіни ПР-25-90/10/0,9 ст. № 1 від 13.06.2016.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов спірного договору в частині повної та своєчасної оплати виконаних позивачем робіт.

Ухвалою господарського суду від 18.03.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 11.04.2019.

08.04.2019 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що не має можливості для одночасного та повного погашення заборгованості через скрутне фінансово-економічне становище. Крім того, відповідач надав докази часткової оплати після відкриття провадження у справі (25.03.2019) заборгованості у розмірі 100 000 грн. 00 коп. Відповідач просив суд, у випадку стягнення з нього залишку заборгованості у розмірі 1 387 490 грн. 00 коп., розстрочити виконання рішення на 7 місяців, згідно із викладеним у відзиві графіком. Також відповідач просив суд відмовити у задоволенні вимог позивача щодо стягнення витрат на правову допомогу, оскільки останній не надав доказів понесення таких витрат. До того ж, враховуючи незначну складність справи та обсяг робіт адвоката, а також те, що вирішення справи не має впливу на репутацію сторони, відсутній публічний інтерес до справи, відповідач вважає такі витрати неспіврозмірними і значно завищеними позивачем.

Ухвалою господарського суду від 11.04.2019 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів; підготовче засідання відкладене на 28.05.2019.

28.05.2019 позивач подав до суду додаткові пояснення щодо витрат на професійну правничу допомогу, відповідно до яких просив стягнути з відповідача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000 грн. 00 коп. та надав відповідні докази.

У підготовчому засіданні 28.05.2019 оголошено перерву до 13.06.2019.

07.06.2019 на адресу суду надійшла відповідь позивача на відзив, в якій він заперечував проти доводів відповідача, оскільки вони не спростовують факту порушення ним господарського зобов`язання та не підтверджують права відповідача на розстрочення виконання рішення. Позивач підтвердив отримання від відповідача часткової оплати заборгованості після пред`явлення позову у загальній сумі 300 000 грн. 00 коп. (платіжні доручення № 1831 від 25.03.2019, № 2481 від 18.04.2019, № 2949 від 10.05.2019), у зв`язку з чим на підставі п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України заявив про зменшення розміру позовних вимог до 1 187 490 грн. 00 коп. При цьому, керуючись ч. 3 ст. 130 ГПК України, оскільки зменшення позовних вимог відбулось внаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, позивач просив суд судові витрати стягнути з відповідача у повному обсязі. Крім того, позивач наголошував, що вимога про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000 грн. 00 коп. є обґрунтованою та підтверджена відповідними доказами. Таким чином, з урахуванням зменшення позовних вимог, позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 1 187 490 грн. 00 коп., 22 331 грн. 80 коп. судового збору та 25 000 грн. 00 коп. витрат на правову допомогу.

13.06.2019 відповідач подав до суду заперечення на додаткові пояснення позивача, в яких зазначив, що Додаток № 11 від 01.03.2019 до договору про надання правової (професійної правничої) допомоги № 21-2018 від 01.08.2018 та детальний опис наданих послуг, виконаних АО "АДВОС" згідно Додатку № 11 від 01.03.2019, не є належними доказами надання адвокатських послуг, оскільки Додаток № 11 від 01.03.2019 складений вже після підготовки, підписання і направлення позову відповідачу. Відповідач наголошує на неспіврозмірності заявлених витрат на правову допомогу складності справи та обсягу робіт адвоката. У зв»язку з цим відповідач просив суд у задоволенні вимог про стягнення з нього витрат на правову допомогу відмовити.

Ухвалою господарського суду від 13.06.2019 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні на 09.07.2019.

09.07.2019 позивач подав до суду заяву про відмову від частини позовних вимог та обґрунтування розміру судових витрат, згідно якої просив суд прийняти часткову відмову від позовних вимог на суму 150 000 грн. 00 коп. і позов задовольнити в повному обсязі, з урахуванням зменшення позовних вимог, стягнувши з відповідача заборгованість у розмірі 1 037 490 грн. 00 коп., 22 331 грн. 80 коп. судового збору та 25 000 грн. 00 коп. витрат на правову допомогу. В обґрунтування поданої заяви позивач зазначав, що відповідач 26.06.2019 частково сплатив борг у розмірі 150 000 грн. 00 коп. При цьому, керуючись ч. 3 ст. 130 ГПК України, оскільки зменшення та відмова від частини позовних вимог відбулись внаслідок задоволення їх відповідачем після пред»явлення позову, позивач просив суд судові витрати стягнути з відповідача у повному обсязі. Крім того, позивач вважав вимогу про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу обґрунтованою, співрозмірною з ціною позову (складає менше 2% пред»явлених позовних вимог) та підтверджена належними і допустимими доказами. До того ж, згідно додаткової угоди від 07.03.2019 до договору про надання правової допомоги № 21-2018 від 01.08.2018 умови додатку № 11 від 01.03.2019 до договору застосовуються до відносин між сторонами, починаючи з 15.01.2019, тобто до моменту підготовки та відправлення позову відповідачу.

У судовому засіданні 09.07.2019 представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити, з урахуванням зменшення позовних вимог та відмови від частини позовних вимог; представник відповідача просив розстрочити виконання рішення в частині стягнення залишку заборгованості, а також відмовити у задоволенні вимог позивача щодо стягнення витрат на правову допомогу з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

13.06.2016 між Публічним акціонерним товариством "Дніпроазот" (замовник) та Публічним акціонерним товариством "Полтавський турбомеханічний завод" (виконавець) укладено договір № 639/16-30 на виконання робіт з ремонту ротора турбіни ПР-25-90/10/0,9 ст. № 1 (далі - договір).

За п. 1.1. договору виконавець зобов`язується, в порядку та на умовах, визначених у договорі, на свій ризик, своїми силами, з використанням свого обладнання, машин та механізмів виконати роботи з ремонту ротора турбіни ПР-25-90/10/0,9 ст. № 1 (далі - роботи), а замовник зобов»язується в порядку і на умовах, визначених в договорі, прийняти та оплатити виконані згідно умов договору роботи.

Згідно із п. 1.2. договору, з урахуванням протоколу узгодження розбіжностей від 04.01.2017, для виконання своїх зобов»язань, передбачених п. 1.1. договору, та досягнення мети за цим договором виконавець зобов»язується виконати конкретний перелік робіт, зазначених в акті №1 (Додаток №2), який підписується обома сторонами і є невід»ємною частиною договору.

Відповідно до п. 1.4. договору одиниця виміру робіт - штука, код одиниці виміру згідно з КСПОВО - 2009.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що вартість робіт узгоджена сторонами у Протоколі узгодження договірної ціни на виконання робіт з ремонту ротора турбіни ПР-25-90/10/0,9 ст. № 1, що є невід`ємною частиною договору (Додаток № 1 до договору), і складає 2 974 980 грн. 00 коп., у т.ч. ПДВ 20% - 495 830 грн. 00 коп. Загальна сума договору складає 2 974 980 грн. 00 коп.

Вартість робіт є твердою і підвищенню не підлягає (п. 2.2. договору).

За п. 2.4. договору, з урахуванням протоколу узгодження розбіжностей від 04.01.2017, оплата робіт здійснюється замовником на підставі виставленого виконавцем рахунку в такому порядку:

2.4.1. перший платіж у розмірі 1 487 490 грн. 00 коп., що становить 50% загальної суми договору, замовник перераховує на поточний рахунок виконавця протягом 10 календарних днів від дати укладення договору;

2.4.2. остаточна оплата за фактично виконані виконавцем роботи здійснюється замовником протягом 5 банківських днів з моменту отримання від виконавця письмового повідомлення про готовність відремонтованого ротора до відвантаження на підставі рахунку на оплату виконаних робіт.

Відповідно до п. 3.1. договору роботи розпочинаються та виконуються виконавцем після доставки замовником своїм транспортом і за власний рахунок ротора в тарі на ремонтний майданчик виконавця та здійснення першого платежу згідно з пп. 2.4.1. п. 2.4. договору. Передача ротора для виконання робіт замовником виконавцю здійснюється за накладною за формою № М-11, яка підписується обома сторонами.

Приймання-передача ротора для виконання робіт та його повернення після виконання робіт здійснюється сторонами за місцезнаходженням виконавця за адресою: м. Полтава, вул. Зіньківська, 6 (п. 3.2. договору).

Відповідно до п. 3.4. договору, з урахуванням протоколу узгодження розбіжностей від 04.01.2017, виконавець зобов`язаний виконати роботи протягом 180 (сто вісімдесят) календарних днів від дати здійснення першого платежу згідно з пп. 2.4.1. п. 2.4. договору та підписання обома сторонами накладної за формою № М-11 на ротор, переданий виконавцю для виконання робіт, а після одержання оплати згідно пп. 2.4.2. п. 2.4. договору виконавець виконує відвантаження відремонтованого ротору протягом 5 календарних днів. У разі несвоєчасної оплати відповідно до умов договору термін виконання робіт автоматично продовжується на термін затримання оплати.

Пунктом 3.5. договору, з урахуванням протоколу узгодження розбіжностей від 04.01.2017, після завершення виконання робіт виконавець зобов»язаний письмово повідомити замовника про готовність ротора до відвантаження та надати для підписання акт здачі-приймання виконаних робіт у двох примірниках і рахунок на оплату виконаних робіт. Протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту отримання від виконавця зазначених документів, замовник зобов»язаний розглянути надані документи та, за відсутності зауважень до виконаних робіт, підписати їх і здійснити оплату або надати мотивовану відмову у прийманні робіт. Передача виконавцем замовнику ротора після виконання робіт здійснюється після одержання оплати згідно пп. 2.4.2. п. 2.4. договору та оформлюється накладною за ф. № М-11 або іншим документом, що підписується обома сторонами.

Згідно із п. 4.2. договору замовник зобов`язаний вчасно та у повному обсязі оплатити належним чином виконанівиконавцем роботи, відповідно до п.п. 2.3. та 2.4. договору.

У свою чергу, виконавець має право вимагати від замовника своєчасної оплати виконаних якісно, вчасно та в повному обсязі робіт (пп. 4.5.1. п. 4.5. договору).

Сторони підтверджують, що відповідач 28.03.2017 перерахував позивачу перший платіж у розмірі 1 487 490 грн. 00 коп. (50%).

Позивач виконав роботи, передбачені договором, на загальну суму 2 974 980 грн. 00 коп., що підтверджується актом виконання робіт (надання послуг) №3 від 16.01.2018 та актом здачі-приймання виконаних робіт від 16.01.2018, які підписані сторонами без будь-яких зауважень (а.с. 53-56).

Крім того, в акті здачі-приймання виконаних робіт від 16.01.2018 зазначено, що ротор готовий до відвантаження замовнику.

Враховуючи умови пп. 2.4.2. п. 2.4. договору, відповідач повинен був здійснити остаточну оплату за фактично виконані позивачем роботи у розмірі 1 487 490 грн. 00 коп. до 23.01.2018 включно.

Позивач звернувся до відповідача з претензією за № 12/16-013437 від 31.10.2018, в якій повідомив про наявність заборгованості за виконані роботи у розмірі 1 487 490 грн. 00 коп. і про те, що ротор знаходиться на виробничій дільниці та заважає технологічному процесу, у зв`язку з чим просив здійснити остаточну оплату за виконані роботи і повідомити про конкретну дату вивозу ротора (а.с. 57).

У відповіді на претензію за № 016/102/Н-1 від 22.11.2018 відповідач посилався на скрутне фінансово-економічне становище та просив перенести вирішення питання розрахунків за договором на березень 2019 (а.с. 59).

У зв`язку з неоплатою відповідачем заборгованості за виконані роботи у розмірі 1 487 490 грн. 00 коп. позивач звернувся з позовом до суду.

Водночас, сторони підтверджують, що після звернення позивача з позовом до суду відповідач згідно платіжних доручень № 1831 від 25.03.2019, № 2481 від 18.04.2019 та № 2949 від 10.05.2019 сплатив частину заборгованості у розмірі 300 000 грн. 00 коп., у зв`язку з чим позивач 07.06.2019 зменшив суму позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 1 187 490 грн. 00 коп.

Надалі, 09.07.2019 позивач подав до суду заяву про відмову від частини позовних вимог, згідно якої просив суд прийняти часткову відмову від позовних вимог на суму 150 000 грн. 00 коп. і позов задовольнити в повному обсязі, з урахуванням зменшення позовних вимог, стягнувши з відповідача заборгованість у розмірі 1 037 490 грн. 00 коп . В обґрунтування поданої заяви позивач зазначав, що відповідач 26.06.2019 частково сплатив борг у розмірі 150 000 грн. 00 коп.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору на виконання робіт з ремонту ротора турбіни, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання.

За приписами ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно із ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання).

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, заборгованість відповідача за договором № 639/16-30 на виконання робіт з ремонту ротора турбіни ПР-25-90/10/0,9 ст. № 1 від 13.06.2016 складає 1 037 490 грн. 00 коп .

З урахуванням пп. 2.4.2. п. 2.4. договору, строк оплати виконаних позивачем робіт є таким, що настав.

Згідно із ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої договірні зобов`язання, чим порушив умови укладеного із позивачем договору та вищевказані приписи чинного законодавства, тому позовні вимоги позивача щодо стягнення заборгованості у розмірі 1 037 490 грн. 00 коп . є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

За нормами ст. 191 Господарського процесуального кодексу України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

До ухвалення судового рішення у зв`язку з частковою відмовою позивача від позову судом у відповідності до вимог ст. 191 Господарського процесуального кодексу України перевірено, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення, та роз`яснено сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, передбачені ч. 3 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне прийняти відмову позивача від позову в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 150 000 грн. 00 коп., а також закрити провадження у справі в цій частині позовних вимог.

Доводи відповідача щодо відсутності у нього коштів для здійснення розрахунку з позивачем суд вважає безпідставними з огляду на таке.

Згідно із ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Наведена норма кореспондується з положеннями ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, де зазначено, що непереборною силою, тобто надзвичайними і невідворотними обставинами не вважаються, зокрема відсутність у боржника необхідних коштів.

Таким чином, на законодавчому рівні встановлено, що відсутність у боржника коштів не є підставою для звільнення його від відповідальності за порушення договірного зобов`язання.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 № 11/446 та в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005.

У поданому 08.04.2019 відзиві на позовну заяву відповідач просив суд, у випадку стягнення з нього залишку заборгованості, розстрочити виконання рішення згідно із викладеним у відзиві графіком.

В обґрунтування поданого клопотання відповідач просив врахувати його скрутне фінансово-економічне становище, а також те, що:

- відповідач є єдиним постачальником теплофікаційної води для опалення Південного району міста Кам`янського;

- відповідач зобов`язаний направляти отримані від реалізації хлорної продукції грошові кошти для технічної підготовки підприємства, зокрема його обладнання і комунікацій, для забезпечення теплом мешканців міста, державних, громадських та релігійних організацій в опалювальний період 2018-2019;

- для забезпечення підтримання устаткування підвищеної небезпеки у безпечному стані, забезпечення зберігання небезпечних хімічних продуктів, відповідач зобов`язаний здійснювати повний комплекс заходів з охорони праці та екології, безперервне придбання (оплату) необхідних товарів (послуг), матеріалів та обладнання, енергоресурсів, у тому числі природного газу, електроенергії, води тощо;

- відповідач є одним з основних бюджетоутворюючих підприємств як міста Кам`янське, так і Дніпропетровської області;

- відповідач, працюючи в умовах постійного підвищення ціни на природний газ, вже опинився на межі повної зупинки виробництва, що може призвести до звільнення близько 4 000 працівників, а примусове виконання судового рішення зупинить виробництво хлорної продукції, що завдасть вкрай значної матеріальної та фінансової шкоди не тільки колективу підприємства, мешканцям міста Кам"янське, але і державі в цілому, призведе до безпідставного підвищення соціально-економічної напруженості та інших можливих негативних наслідків, які є вкрай недопустимими;

- у разі припинення виробничого процесу хлорної продукції знову може виникнути дефіцит знезаражувальних реагентів на ринку України, які необхідні для виготовлення питної води.

Проте суд не вбачає підстав для надання розстрочки судового рішення з таких підстав.

За приписами ч. 1 ст. 239 Господарського процесуального кодексу України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Згідно із ч. 1 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

За умовами ч. 3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до ч. 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Таким чином, обов`язковою умовою надання розстрочки виконання судового рішення є в тому числі наявність обставин, що ускладнюють виконання такого рішення.

При вирішенні питання про надання розстрочки виконання рішення суд враховує матеріальні інтереси сторін, ступінь вини відповідача у виникненні спору.

Суд зазначає, що відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження скрутного фінансового стану, не додано звіту про фінансові результати за останній звітний період чи інших доказів, які вказують на скрутне фінансове становище відповідача чи підтверджують наявність обставин, які ускладнюють виконання рішення. В обґрунтування клопотання про розстрочку виконання рішення суду відповідач послався на обставини, які є звичайними обставинами при веденні господарської діяльності відповідачем, яку він здійснює на свій ризик. Позивач та відповідач знаходяться в рівних економічних умовах при здійсненні своєї господарської діяльності. Розстрочка виконання рішення суду призведе до надання переваг відповідачу у порівнянні з позивачем за відсутності для цього підстав. Відповідачем не доведено винятковості випадку, з наявністю якого процесуальний закон пов`язує можливість надання розстрочки виконання рішення суду.

Також, при розгляді заяви суд враховує положення міжнародного договору, а саме статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що передбачає право на справедливий суд. Під терміном справедливий судовий розгляд розуміється у тому числі забезпечення реального виконання рішення, на що Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу держав - членів Ради Європи. Обов`язок забезпечення механізмів реалізації права на справедливий суд покладено на держави-учасниці Конвенції.

Надання за вищезазначених обставин відповідачу можливості тимчасово не виконувати рішення суду (розстрочка) буде порушенням права власності позивача у розумінні ч. 1 ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З урахуванням вищевикладеного, клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення суду задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Водночас, оскільки позивачем під час розгляду справи подано заяву про зменшення позовних вимог, а також відмову від частини позовних вимог, за приписами ч. 1 ст. 130 ГПК України та п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена ним сума судового збору у розмірі 5 644 грн. 45 коп. підлягає поверненню позивачу за ухвалою суду, у разі подання відповідного клопотання.

Посилання позивача на ч. 3 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України суд вважає безпідставним, оскільки ця норма стосується стягнення з відповідача понесених позивачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, а не судового збору.

У наданих до суду 28.05.2019 додаткових поясненнях щодо витрат на професійну правничу допомогу позивач просить стягнути з відповідача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000 грн. 00 коп.

Водночас, відповідач просить суд відмовити у задоволенні вимог позивача щодо стягнення витрат на правову допомогу. Посилаючись на незначну складність справи та обсяг робіт адвоката, а також те, що вирішення справи не має впливу на репутацію сторони, відсутній публічний інтерес до справи, відповідач вважає такі витрати неспіврозмірними і значно завищеними позивачем.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно із ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За приписами ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав суду: договір про надання правової (професійної правничої) допомоги № 21-2018 від 01.08.2018,

укладений між позивачем та Адвокатським об`єднанням "АДВОС"; Додаток № 11 від 01.03.2019 до договору про надання правової (професійної правничої) допомоги № 21-2018 від 01.08.2018, укладений між позивачем та Адвокатським об`єднанням "АДВОС", щодо захисту прав та інтересів позивача у Господарському суді Дніпропетровської області з приводу стягнення заборгованості за договором № 639/16-30 від 13.06.2016 (розмір гонорару складає 25 000 грн. 00 коп.); додаткову угоду від 07.03.2019 до договору про надання правової допомоги № 21-2018 від 01.08.2018; платіжне доручення № 1586 від 24.05.2019 на суму 25 000 грн. 00 коп.; детальний опис наданих послуг, виконаних АО "АДВОС" згідно Додатку № 11 від 01.03.2019, на суму 25 000 грн. 00 коп.; ордер серія СМ № 76-2019 від 27.05.2019 на адвоката Жебу Д.М., що є заступником керуючого партнера Адвокатського об`єднання "АДВОС".

Згідно із ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, судом враховано, що принцип «розумного обґрунтування» розміру оплати юридичної допомоги набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати - обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка тощо.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

Таким чином, витрати на професійну правничу допомогу покладаються на відповідача, у зв`язку із чим сума витрат на професійну правничу допомогу, яка підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача, складає 20 000 грн. 00 коп., з огляду на необхідність, розумність та справедливість відповідних судових витрат для даної справи.

Керуючись ст. 2, п. 1 ч. 2 ст. 46, ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 126, 129, 191, п. 4 ч. 1 ст. 231, 232, 233, 236-238, 331, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Прийняти відмову позивача від позову в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 150 000 грн. 00 коп.

Закрити провадження у справі №904/911/19 в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 150 000 грн. 00 коп.

В іншій частині позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Акціонерного товариства "Дніпроазот" (51909, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. С.Х. Горобця, 1, код ЄДРПОУ 05761620) на користь Приватного акціонерного товариства "Полтавський турбомеханічний завод" (36029, м. Полтава, вул. Зіньківська, 6, код ЄДРПОУ 00110792) 1 037 490 грн. 00 коп. (один мільйон тридцять сім тисяч чотириста дев`яносто грн. 00 коп.) заборгованості за виконані роботи, 15 562 грн. 35 коп. (п`ятнадцять тисяч п`ятсот шістдесят дві грн. 35 коп.) витрат зі сплати судового збору, 20 000 грн. 00 коп. (двадцять тисяч грн. 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

У задоволенні клопотання Акціонерного товариства "Дніпроазот" про розстрочку виконання рішення суду відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Суддя І.А. Рудь

Повне рішення складено 18.07.2019