Рішення

від 19.06.2019 по справі 907/23/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

19.06.2019 р. м. Ужгород Справа № 907/23/19

За позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» , м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія-2007» , м. Мукачево

до відповідача ОСОБА_1 , м. Полтава

про стягнення солідарно суми 190 000 грн. заборгованості за кредитом згідно Договору банківського обслуговування б/н від 04.08.2016 року,

Суддя господарського суду - Пригара Л.І.

Секретар судового засідання - Раткевич В.С.

представники :

Позивача -

Відповідачів - не з`явилися

СУТЬ СПОРУ: Акціонерним товариством Комерційним банком «Приватбанк» , м. Київ заявлено позов до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія-2007» , м. Мукачево та до відповідача ОСОБА_1 , м. Полтава про стягнення солідарно суми 190 000 грн. заборгованості за кредитом згідно Договору банківського обслуговування б/н від 04.08.2016 року.

Позивач просить суд задоволити позов повністю, обґрунтовуючи позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем 1 - ТОВ «Вікторія-2007» умов Договору банківського обслуговування б/н від 04.08.2016 року в частині повного та своєчасного повернення наданих у кредит грошових коштів та сплати відсотків за користування ними, а також невиконанням відповідачем 2 - ОСОБА_1 обов`язків поручителя за Договором поруки № P1482488768696954959 від 23.12.2016 року, укладеним на забезпечення виконання відповідачем 1 його зобов`язань перед позивачем за Договором банківського обслуговування б/н від 04.08.2016 року.

Відповідачі не скористалися наданим їм правом надати суду відзив на позов, на виклик суду жодного разу не з`явилися, хоча підготовче провадження судом неодноразово відкладалося. Враховуючи, що про час та місце розгляду справи відповідачі були повідомлені своєчасно та належним чином (ухвали суду було надіслано на їхні офіційні юридичні адреси), суд дійшов висновку, що відповідач 1 та 2 мали час та можливість надати свої заперечення з приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті.

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Згідно приписів ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, а тому відповідно до ст. 202 Господарського процесуального кодексу України та ст. 6 Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідачів за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Відтак, відповідно до положень ч. ч. 8, 9 ст. 165 ГПК України, у зв`язку з ненаданням відповідачами відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення по даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем .

Вивчивши та дослідивши матеріали справи,

суд Встановив:

04.08.2016 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Вікторія-2007» (відповідачем 1 у даній справі) було підписано заяву про відкриття рахунку, згідно якої відповідач приєднався до „Умов та правил надання банківських послуг" (далі - Умови) Публічного акціонерного товариства Комерційного банку „ПриватБанк" (позивача у справі), які разом із заявою про відкриття рахунку складають договір банківського обслуговування б/н від 04.08.2016 року (далі - Договір).

У відповідності до пункту 3.2.1.1.16. Умов, при укладанні договорів та угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до „Умов та правил надання банківських послуг» (або у формі „Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт - банк/інтернет клієнт - банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь - якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно - цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом „першого» підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

За умовами договору банківського обслуговування б/н від 04.08.2016 року банк (Позивач) взяв на себе зобов`язання встановити відповідачеві кредитний ліміт на поточний рахунок № НОМЕР_1 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв`язку банку та клієнта (системи клієнт - банк, Інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено та врегульовано Умовами.

Згідно з п. 3.2.1.1.1. Умов кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку банка та клієнта. Кредит надається в обмін на зобов`язання клієнта щодо його повернення, сплати процентів та винагороди (п. 3.2.1.1.3. Умов).

Пункт 3.2.1.1.8. Умов встановлює, що проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до „Умов та правил надання банківських послуг" (або у формі „Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт - банк/інтернет, клієнт - банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі - „Угода").

Відповідно до 3.2.1.1.6. Умов сторони погодили, що ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Підписавши угоду, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку банку і клієнта (системи клієнт - банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).

Розділом 3.2.1.4. Умов встановлено, що за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт сплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка). За сумами кредиту, отриманими клієнтами до 31.01.2015 року включно і до моменту обнулення кредитного ліміту, за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця або до 25-го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21-го до кінцевого числа поточного місяця, розрахунок відсотків проводиться за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

За сумами кредиту, отриманими з 01.02.2015 року період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо не повинен перевищувати 30 днів. За сумами кредиту, отриманими клієнтами до 31.01.2015 року включно і до моменту обнулення кредитного ліміту у випадку необнулення дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, на протязі 90 днів з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, клієнт сплачує банку за користування кредитом відсотки в розмірі 36% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню. За сумами кредиту, отриманими з 01.02.2015 року за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Позичальника при закритті банківського дня Клієнт сплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 30% річних. За сумами кредиту, отриманими з 01.05.2015 року за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Позичальника при закритті банківського дня Клієнт сплачує банку за користування кредитом відсотки в розмірі 33% річних. За сумами кредиту, отриманими з 01.01.2016 року, при наявності дебетового сальдо на поточному рахунку Позичальника при закритті банківського дня, проводиться нарахування відсотків за користування кредитом у розмірі 32% річних. Списання нарахованих відсотків проводиться по 1-х числах кожного місяця, за попередній місяць.

За сумами кредиту, отриманими клієнтами до 31.01.2015 року включно до моменту обнулення кредитного ліміту у разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення переводу, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення переводу, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов`язання клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь - якого з грошових зобов`язань клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов`язань.

За сумами кредиту, отриманими з 01.02.2015 року у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 31-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов`язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань Клієнт сплачує Банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 60 (шістдесят) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов`язань.

За сумами кредиту, отриманими з 01.05.2015 року у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 31-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов`язання Клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань Клієнт сплачує Банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 66 (шістдесят шість) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань і при реалізації права банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов`язань.

За сумами кредиту, отриманими з 01.01.2016 року, при наявності дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня, проводиться нарахування процентів за користування кредитом у розмірі 32 (тридцять два) % річних. Списання нарахованих процентів проводиться у 1-х числах кожного місяця, за попередній місяць.

За сумами кредиту, отриманими з 01.04.2016 року, при наявності дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня, проводиться нарахування процентів за користування кредитом у розмірі 30 (тридцять) % річних - для договорів забезпечених порукою, 34 (тридцять чотири) % річних - для договорів не забезпечених порукою. Списання нарахованих процентів проводиться у 1-х числах кожного місяця, за попередній місяць.

За сумами кредиту, отриманими з 01.11.2016 року, при наявності дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня, проводиться нарахування процентів за користування кредитом у розмірі 29 (двадцять дев`ять) % річних - для договорів забезпечених порукою, 34 (тридцять чотири) % річних - для договорів не забезпечених порукою. Списання нарахованих процентів проводиться у 1-х числах кожного місяця, за попередній місяць.

За сумами кредиту, отриманими з 10.02.2017 року, при наявності дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня, проводиться нарахування процентів за користування кредитом у розмірі 21 (двадцять один) % річних - для договорів забезпечених порукою, 34 (тридцять чотири) % річних для договорів незабезпечених порукою. Списання нарахованих процентів проводиться у 1-х числах кожного місяця, за попередній місяць.

Під "непогашенням кредиту" мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.

Позивач свої договірні зобов`язання щодо надання позичальнику (Відповідачу 1) кредиту (встановлення кредитного ліміту) відповідно до умов договору банківського обслуговування б/н від 04.08.2016 року виконав в повному обсязі, що підтверджується випискою по рахунку боржника (відповідача 1).

Як вбачається із матеріалів справи, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе згідно з договором банківського обслуговування б/н від 04.08.2016 року зобов`язань, у останнього виникла заборгованість, яка станом на 28.11.2018 року складає 190 000 грн. заборгованості за кредитом, 57 852 грн. 95 коп. заборгованості по відсотках за користування кредитом, 21 537 грн. 55 коп. пені.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Однією з підстав виникнення зобов`язань, згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 634 Цивільного кодексу України передбачено, що договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, є договором приєднання, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У відповідності до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Нормами ст. 184 Господарського кодексу України встановлено, що при укладенні господарського договору на основі вільного волевиявлення сторін проект договору може бути розроблений за ініціативою будь-якої із сторін у строки, погоджені самими сторонами. Укладення договору на основі вільного волевиявлення сторін може відбуватися у спрощений спосіб або у формі єдиного документа, з додержанням загального порядку укладення договорів, встановленого статтею 181 цього Кодексу.

Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода (ст. 180 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 181 Господарського кодексу України визначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Документи, розміщені на сайті банку, - це публічна оферта, що містить умови та правила надання послуг банком і його партнерами, до якої приєднується клієнт, підписуючи заяву у відділенні банку. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг Банку.

Отже, підписавши заяву від 04.08.2016 року, відповідач 1 погодився з Умовами і Правилами надання банківських послуг та Тарифами Банку (далі - Умови), розміщеними на сайті банку www.privatbank.ua, які разом з цією заявою складають договір, та взяв на себе зобов`язання його виконувати.

Статтею 1066 Цивільного кодексу України визначено, що за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком та клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.

Договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами (ст. 1067 Цивільного кодексу України).

Разом з цим, у відповідності до ч. ч. 1 та 2 ст. 1069 Цивільного кодексу України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Приписами ст. 1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

За умовами ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України).

На підставі ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України).

За нормою ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Враховуючи приписи статей 15 та 16 Цивільного кодексу України позивачем самостійно обрано спосіб судового захисту та визначено розмір своїх позовних вимог.

В силу вимог ч. 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором

Частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України).

Розмір позовних вимог до відповідачів, які позивач просить задовольнити, складає 190 000 грн.

З долучених до матеріалів справи виписок по рахунку боржника вбачається, що відповідач 1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконував, внаслідок чого станом на 28.11.2018 року за відповідачем 1 рахується заборгованість в розмірі 190 000 грн. за кредитом згідно Договору банківського обслуговування б/н від 04.08.2016 року, та станом на день розгляду справи є непогашеною.

Розділом 3.2.8.8. Умов визначено порядок забезпечення зобов`язань клієнта, а саме встановлено, що в якості забезпечення виконання зобов`язань за цим Договором Клієнт за вимогою Банку зобов`язується передавати в заставу майно або майнові права по додаткових угодах. Забезпеченням виконання зобов`язань Клієнтом - юридичною особою за цим Договором є укладення Договору поруки.

Як вбачається із матеріалів справи, 23.12.2016 року між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 (відповідачем 2) було укладено договір поруки № Р1482488768696954959 (далі - Договір поруки), предметом якого є надання поруки відповідачем 2 за виконання зобов`язань відповідача 1, які випливають з Договору банківського обслуговування б/н від 04.08.2016 року (п. 1.1. Договору поруки).

Згідно із п. 1.2. Договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за Угодою 1 та Угодою 2 в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Враховуючи те, що відповідач 1 належним чином не виконує свого обов`язку щодо повернення кредиту у відповідності до умов договору, позивач звернувся до суду із матеріально-правовою вимогою про солідарне стягнення заборгованості, що відповідає способу судового захисту, передбаченому п. 5 ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України.

Щодо солідарного обов`язку відповідача 2 суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька особі.

Правові наслідки порушення зобов`язання, забезпеченого порукою, визначені ст. 554 Цивільного кодексу України за якою у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Частиною 4 статті 559 Цивільного кодексу України встановлено, що порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя. Для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання.

Пунктом 4.1. договору поруки сторони взаємно домовились, що порука за цим договором припиняється через 15 років після укладання цього договору.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до приписів ст. ст. 610, 554 Цивільного кодексу України, боржник та поручитель несуть відповідальність як солідарні боржники.

Частина 1 статті 543 Цивільного кодексу України визначає, що у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Пунктом 1 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи підприємці.

Предметом розгляду за даним позовом є стягнення заборгованості за кредитним договором, сторонами якого є суб`єкти господарювання. Крім цього, Позивачем заявлена позовна вимога до поручителя - фізичної особи, який уклав правочин в забезпечення виконання зобов`язання відповідача 1 (суб`єкта господарської діяльності). За таких обставин, враховуючи приписи статей 4, 20, 45 ГПК України, даний позов підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищенаведене, судом встановлено, що відповідач 1 порушив свої зобов`язання за Договором, не здійснив повернення суми кредитних коштів, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 190 000 грн., факт існування якої позивачем належним чином доведений та відповідачем 1 у встановлений законом спосіб не спростований, у зв`язку з чим у відповідача 2 виник солідарний обов`язок щодо повернення вказаного боргу.

Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі шляхом солідарного стягнення з відповідачів заборгованості в сумі 190 000 грн.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до абз. 3 п. 4.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", у разі коли позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

Враховуючи задоволення позовних вимог щодо солідарного стягнення суми основного зобов`язання з відповідачів повністю, судові витрати за розгляд даної справи підлягають розподілу між відповідачами порівну від суми 2 850 грн. судового збору, сплаченого позивачем при поданні позовної заяви у даній справі, тобто, по 1 425 грн. з кожного з відповідачів.

За приписами частин 4 та 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 73 - 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 248 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія-2007» , 89600, Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Берегівська, 42 (код ЄДРПОУ: 40710499) та з ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» , 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д (код ЄДРПОУ 14360570) суму 190 000 (Сто дев`яносто тисяч гривень) грн. заборгованості за кредитом згідно Договору банківського обслуговування б/н від 04.08.2016 року.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія-2007» , 89600, Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Берегівська, 42 (код ЄДРПОУ: 40710499) на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» , 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д (код ЄДРПОУ 14360570) суму 1 425 (Одна тисяча чотириста двадцять п`ять гривень) грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

4. Стягнути з ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» , 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д (код ЄДРПОУ 14360570) суму 1 425 (Одна тисяча чотириста двадцять п`ять гривень) грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

6. На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.

7. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повне судове рішення складено 17.07.2019 року

Суддя Пригара Л.І.