ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
12.07.2019Справа № 910/2489/19
Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., за участю секретаря судового засідання Зарудньої О.О., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ОФТ-18 (03151, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 92; ідентифікаційний код: 35507716)
До Товариства з обмеженою відповідальністю Анда Ейр (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, буд. 26-А; ідентифікаційний код: 40096636)
про стягнення 180424,34 грн.
Представники сторін:
від позивача: Заболотна Ю.С., Гаврилюк Т.В.
від відповідача: Сумеркін О.С.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
28.02.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю ОФТ-18 з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю Анда Ейр про стягнення 180424,34 грн., з яких 168106,27 грн. основного боргу та 12318,07 грн. пені.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав на те, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору №28/03-16 від 28.03.2016 не у повному обсязі оплатив поставлений позивачем товар (бортове харчування) та не у повному обсязі оплатив надані позивачем послуги (виконані роботи) з його доставки, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 168106,27 грн. Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 12318,07 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.2019 відкрито провадження у справі №910/2489/19, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання); встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.05.2019 постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 29.05.2019.
У підготовчому засіданні 29.05.2019 судом було оголошено перерву до 14.06.2019.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2019 закрито підготовче провадження у справі №910/2489/19, справу призначено до судового розгляду по суті на 12.07.2019.
У судовому засіданні 12.07.2019 представником відповідача було заявлене усне клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку з наміром укласти між сторонами договір про відступлення боргу.
Судом було відмовлено у задоволенні вказаного клопотання відповідача, враховуючи висловлені заперечення позивача щодо укладення між сторонами договору про переведення боргу, та беручи до уваги, що сторони не позбавлені можливості на будь-якій стадії вирішення спору (в тому числі в межах виконавчого провадження) укласти правочин щодо заміни боржника у зобов`язанні.
Представники позивача у судовому засіданні 12.07.2019 надали усні пояснення по справі, позовні вимоги підтримали у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні 12.07.2019 надав усні пояснення по суті спору, проти задоволення позову заперечив.
У судовому засіданні 12.07.2019 судом було закінчено розгляд справи по суті та оголошено вступну і резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
28.03.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю ОФТ-18 (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Анда Ейр (замовник) укладено Договір постачання бортового харчування №28/03-16, відповідно до умов якого виконавець виготовляє бортове харчування згідно з замовленнями, затвердженими сторонами раціонів харчування, а замовник приймає й оплачує бортове харчування і послуги надані на рейсах, виконуваних замовником; під час наземного обслуговування ПС, яке розпочинається з моменту прибуття ПС до аеропорту призначення та закінчується з моменту його відправлення з того ж аеропорту в межах узгодженого проміжку часу виконавець має поставити замовнику бортове харчування на умовах цього договору з усіма додатками до нього, які є невід`ємною частиною цього договору.
Згідно з п. 2.1.7 Договору №28/03-16 від 28.03.2016 замовник зобов`язується приймати замовлене бортове харчування і послуги на борт ПС по накладним виконавця.
Відповідно до п. 2.1.9 Договору №28/03-16 від 28.03.2016 замовник зобов`язується вчасно робити розрахунки з виконавцем у порядку і терміни, встановлені цим договором.
Згідно з п. 3.1.3 Договору №28/03-16 від 28.03.2016 замовник має право не оплачувати виконавцю поставлені на борт ПС товари та послуги, що не були зазначені у замовленні.
У п. 4.1 Договору №28/03-16 від 28.03.2016 сторонами погоджено, що постачання бортового харчування здійснюється на борт повітряного судна, що знаходиться на території КП МА Жуляни , а саме: виконавець здійснив постачання і надав послуги, коли бортове харчування доставлено на борт (в салон) ПС замовника за допомогою авто ліфта (іншого спецтранспорту) та персоналом виконавця або передано представнику замовника на території цеху бортового харчування, що підтверджується підписами на накладних. Це означає, що з цього моменту усі витрати або ушкодження бортового харчування повинен нести замовник.
Відповідно до п. 9.1 Договору №28/03-16 від 28.03.2016 договір набирає сили з моменту його підписання і діє до 31.12.2016.
При відсутності письмової заяви однієї із сторін про припинення дії договору або його зміни протягом місяця до закінчення терміну його дії, договір вважається продовженим на наступні календарні роки на тих же умовах, передбачених цим договором (п. 9.2 Договору №28/03-16 від 28.03.2016).
Додатковою угодою №1 від 30.12.2016 сторони дійшли згоди продовжити строк дії Договору №28/03-16 від 28.03.2016 до 31.12.2018.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Судом встановлено, що за період з 01.09.2018 по 01.10.2018 позивачем було поставлено відповідачу товар (бортове харчування) на загальну суму 300141,54 грн., що підтверджується видатковими накладними, які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками юридичних осіб позивача і відповідача (копії долучені позивачем до матеріалів справи).
Крім того, судом встановлено, що за період з 01.09.2018 по 01.10.2018 позивачем були надані послуги з доставки бортового харчування на загальну суму 25901,00 грн., що підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг), які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками юридичних осіб позивача і відповідача (копії долучені позивачем до матеріалів справи).
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п. 5.6 Договору №28/03-16 від 28.03.2016 розрахунок за відпущене бортове харчування, посуд та послуги замовник здійснює тричі на місяць на підставі рахунків, наданих виконавцем, за періоди: з 1 по 10 число, з 11 по 20 число та з 21 по 30 (31) число поточного місяця, протягом 10 банківських днів з моменту одержання рахунку замовником.
Суд зазначає, що кожна видаткова накладна та кожний акт здачі-приймання робіт (долучені позивачем до матеріалів справи) містять посилання на відповідний рахунок із зазначенням дати його складення.
Зокрема, в акті здачі-прийняття робіт №ОУ-0000380 від 22.09.2018 на суму 380,00 грн. вказано, що даний акт складено на підставі рахунку СФ-0000573 від 22.09.2018; в акті здачі-прийняття робіт №ОУ-0000431 від 01.10.2018 на суму 1134,00 грн. вказано, що даний акт складено на підставі рахунку СФ-0000603 від 01.10.2018; в акті здачі-прийняття робіт №ОУ-0000364 від 01.09.2018 на суму 380,00 грн. вказано, що даний акт складено на підставі рахунку СФ-0000492 від 01.09.2018; в акті здачі-прийняття робіт №ОУ-0000367 від 10.09.2018 на суму 10773,00 грн. вказано, що даний акт складено на підставі рахунку СФ-0000502 від 10.09.2018; в акті здачі-прийняття робіт №ОУ-0000377 від 17.09.2018 на суму 5670,00 грн. вказано, що даний акт складено на підставі рахунку СФ-0000567 від 17.09.2018; в акті здачі-прийняття робіт №ОУ-0000378 від 17.09.2018 на суму 380,00 грн. вказано, що даний акт складено на підставі рахунку СФ-0000571 від 17.09.2018; в акті здачі-прийняття робіт №ОУ-0000379 від 22.09.2018 на суму 380,00 грн. вказано, що даний акт складено на підставі рахунку СФ-0000572 від 22.09.2018; в акті здачі-прийняття робіт №ОУ-0000381 від 24.09.2018 на суму 6804,00 грн. вказано, що даний акт складено на підставі рахунку СФ-0000574 від 24.09.2018.
У видаткові накладній №РН-0000418 від 01.10.2018 на суму 3207,65 грн. зазначено, що вона складена на підставі рахунку №СФ-0000603 від 01.10.2018; у видаткові накладній №РН-0000419 від 01.10.2018 на суму 4145,93 грн. зазначено, що вона складена на підставі рахунку №СФ-0000605 від 01.10.2018; у видаткові накладній №РН-0000350 від 01.09.2018 на суму 3374,45 грн. зазначено, що вона складена на підставі рахунку №СФ-0000492 від 01.09.2018; у видаткові накладній №РН-0000349 від 01.09.2018 на суму 1651,20 грн. зазначено, що вона складена на підставі рахунку №СФ-0000489 від 01.09.2018; у видаткові накладній №РН-0000356 від 10.09.2018 на суму 45551,01 грн. зазначено, що вона складена на підставі рахунку №СФ-0000501 від 10.09.2018; у видаткові накладній №РН-0000357 від 10.09.2018 на суму 77685,38 грн. зазначено, що вона складена на підставі рахунку №СФ-0000502 від 10.09.2018; у видаткові накладній №РН-0000365 від 17.09.2018 на суму 39909,61 грн. зазначено, що вона складена на підставі рахунку №СФ-0000567 від 17.09.2018; у видаткові накладній №РН-0000366 від 17.09.2018 на суму 20882,00 грн. зазначено, що вона складена на підставі рахунку №СФ-0000566 від 17.09.2018; у видаткові накладній №РН-0000372 від 17.09.2018 на суму 10969,20 грн. зазначено, що вона складена на підставі рахунку №СФ-0000571 від 17.09.2018; у видаткові накладній №РН-0000374 від 22.09.2018 на суму 8535,19 грн. зазначено, що вона складена на підставі рахунку №СФ-0000573 від 22.09.2018; у видаткові накладній №РН-0000373 від 22.09.2018 на суму 8535,19 грн. зазначено, що вона складена на підставі рахунку №СФ-0000572 від 22.09.2018; у видаткові накладній №РН-0000375 від 24.09.2018 на суму 49836,06 грн. зазначено, що вона складена на підставі рахунку №СФ-0000574 від 24.09.2018; у видаткові накладній №РН-0000376 від 24.09.2018 на суму 25858,67 грн. зазначено, що вона складена на підставі рахунку №СФ-0000575 від 24.09.2018.
Враховуючи, що рахунки на оплату датовані тією ж датою, що і відповідні видаткові накладні та акти здачі-прийняття, та відповідачем не надано будь-яких заперечень щодо неотримання відповідних рахунків в дати підписання відповідачем актів здачі-прийняття робіт та видаткових накладних, суд дійшов висновку, що датою отримання відповідачем рахунків на оплату є дати відповідних видаткових накладних та актів здачі-прийняття виконаних робіт.
При цьому, відповідачем не висловлено будь-яких заперечень щодо неотримання ним від позивача рахунків на оплату, які вказані у спірних видаткових накладних та актах здачі-прийняття виконаних робіт.
Таким чином, відповідач повинен був оплачувати роботи, виконані позивачем, та товар (бортове харчування), поставлений позивачем, протягом 10 банківських днів з моменту одержання рахунку замовником.
Судом встановлено, що відповідач не у повному обсязі виконав свої зобов`язання з оплати товару, поставленого позивачем, та оплати вартості робіт, виконаних позивачем, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 168106,27 грн.
Вказаний розмір заборгованість відповідача підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків станом на 30.09.2018 та станом на 31.10.2018, які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками Товариства з обмеженою відповідальністю ОФТ-18 та Товариства з обмеженою відповідальністю Анда Ейр (копії долучені позивачем до позовної заяви).
Доказів сплати грошових коштів у розмірі 168106,27 грн. станом на дату розгляду справи у суді відповідачем суду не надано.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Наявність та розмір заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю Анда Ейр за Договором №28/03-16 від 28.03.2016 у сумі 168106,27 грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, у зв`язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ОФТ-18 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Анда Ейр суми основного боргу у розмірі 168106,27 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Крім того, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 12318,07 грн.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання зобов`язання.
Згідно з статтею 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
Згідно з п. 6.2.2 Договору №28/03-16 від 28.03.2016 замовник несе відповідальність за несплату платежів у терміни, встановлені договором, і сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період порушення даного зобов`язання, від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, включаючи день оплати.
Як вбачається з розрахунку пені, долученого позивачем до позовної заяви, позивач не вказує ані конкретних накладних (актів), за якими наявна заборгованість, ані суми заборгованості за ними, а ні строків порушення зобов`язання по кожній накладній.
При цьому, вказуючи, що загальний період нарахування пені становить 75 днів, позивач у розрахунку вказує періоди нарахування пені, які менші за 75 днів.
За наведених обставин, оскільки розрахунок пені, наданий позивачем, є необґрунтованим, суд дійшов висновку про відмову у позові Товариства з обмеженою відповідальністю ОФТ-18 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Анда Ейр пені у розмірі 12318,07 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання позову покладається сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, ч. 1 ст. 129, ст.ст. 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю ОФТ-18 - задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Анда Ейр (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, буд. 26-А; ідентифікаційний код: 40096636) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ОФТ-18 (03151, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 92; ідентифікаційний код: 35507716) суму основного боргу у розмірі 168106 (сто шістдесят вісім тисяч сто шість) грн. 27 коп. та судовий збір у розмірі 2521 (дві тисячі п`ятсот двадцять одна) грн. 60 коп.
3. В іншій частині позову - відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено: 17.07.2019
Суддя Д.О. Баранов
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 12.07.2019 |
Оприлюднено | 22.07.2019 |
Номер документу | 83115811 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Баранов Д.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні