Рішення

від 26.06.2019 по справі 911/728/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" червня 2019 р. м. Київ Справа № 911/728/19

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Киїоблгаз Збут» , м. Київ

до Управління соціального захисту населення Баришівської районної державної адміністрації, Київська обл., Баришівський р-н., смт. Баришівка

про стягнення 740450,17 грн.

За участі секретаря судового засідання: Зорі В.С.

За участю представників:

від позивача: Осадчий В.М. (дов. № 225 від 29.12.2018 р.);

від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут» (позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Управління соціального захисту населення Баришівської районної державної адміністрації (відповідач) про стягнення 10262327,84 грн. боргу, 389852,71 грн. інфляційних втрат та 350597,46 грн. 3% річних, всього 11002778,01 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем в порушення вимог Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 р. № 256, не здійснено в повному обсязі відшкодування позивачу наданих послуг громадянам, які потребують надання субсидій, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути 10262327,84 грн. боргу, та посилаючись на ст. 625 Цивільного кодексу України 389852,71 грн. інфляційних втрат та 350597,46 грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.04.2019 р. відкрито провадження у справі; підготовче засідання призначено на 03.05.2019 р.

24.04.2019 р. до господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. При цьому відповідач зазначає, що в частині стягнення суми 10262327,84 грн. як відшкодування позивачу витрат за надані послуги газопостачання громадянам, які мають право на отримання субсидій, відсутній предмет спору, адже, дане зобов`язання виконано відповідачем на момент розгляду справи. Також відповідач зазначає, що Управління соціального захисту населення Баришівської районної державної адміністрації, як місцевий орган державної влади, діяло в межах повноважень та у спосіб передбачений Порядком № 256, і вжило всіх необхідних заходів щодо належного виконання зобов`язань. Поряд з цим, відповідач зазначає, що ні законодавством, ні договором не встановлені терміни щодо здійснення відповідачем відшкодування. Всі встановлені Управлінню соціального захисту населення Баришівської районної державної адміністрації законодавством зобов`язання, як головному розпоряднику коштів місцевого бюджету на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, здійснені відповідачем вчасно та сумлінно, тому підстави для здійснення нарахувань інфляційних втрат та 3% річних відсутні.

13.05.2019 р. до господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій позивач у зв`язку зі сплатою відповідачем основного боргу зменшив розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача 389852,71 грн. інфляційних втрат та 350597,46 грн. 3% річних.

Таким чином, судом розглядаються позовні вимоги про стягнення з відповідача 389852,71 грн. інфляційних втрат та 350597,46 грн. 3% річних, всього 740450,17 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.05.2019 р. повернуто позивачу переплачену суму судового збору в розмірі 153934,92 грн.

16.05.2019 р. до господарського суду Київської області від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій він просить суд задовольнити позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог. При цьому, позивач зазначає, що неналежне фінансування заходів соціального захисту окремих категорій громадян не є підставою для звільнення відповідача від відшкодування втрат, понесених позивачем внаслідок постачання природного газу субсидіантам (населенню) Баришівського району Київської області та не може бути підставою звільнення від відповідальності у вигляді інфляційних втрат та 3% річних за порушення зобов`язання.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.05.2019 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 28.05.2019 р.

У судовому засіданні 28.05.2019 р. судом оголошувались перерва до 20.06.2019 р.

Представник позивача у підготовчому засіданні 16.05.2019 р. та у судових засіданнях 28.05.2019 р., 26.06.2019 р. позовні вимоги підтримав. У підготовче засідання 03.05.2019 р. та у судове засідання 20.06.2019 р. представник позивача не з`явився.

Представник відповідача у підготовчих засіданнях 03.05.2019 р., 16.05.2019 р. та у судових засіданнях 28.05.2019 р., 20.06.2016 р. проти позову заперечував. У судове засідання 26.06.2019 р. представник відповідача не з`явився, хоча про дату, час та місце судового засідання був належним чином повідомлений.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

01.03.2018 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Киїоблгаз Збут» (виконавець) та Управлінням соціального захисту населення Баришівської районної державної адміністрації (платник) було укладено договір № 3 про порядок відшкодування витрат за надані житлово-комунальні послуги пільговим категоріям громадян та громадянам, які отримують субсидію за рахунок субвенцій з державного бюджету.

Відповідно до п. 1.1 договору цей договір регламентує взаємовідносини сторін щодо відшкодування коштів за надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату газопостачання пільговим категоріям громадян та громадянам, які отримують субсидії, за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам.

Відшкодування здійснюється відповідно до Закону України Про Державний бюджет на відповідний рік, постанови Кабінету Міністрів України від 04 березня 2002 року № 256 Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенції з державного бюджету (із змінами), постанови КМУ від 29 січня 2003 № 117 "Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги" (із змінами), постанови КМУ від 21 жовтня 1995 року № 848 "Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива" (із змінами), постанови КМУ від 14 липня 2010 року № 621 "Про посилення соціального захисту населення під час оплати житлово - комунальних послуг" (із змінами).

Згідно з п.п. 2.4.1 договору платник зобов`язується в повному розмірі перераховувати виконавцю кошти для компенсації витрат по наданню послуг пільговим категоріям громадян.

Пунктом 3.1 договору встановлено, що виконавець щомісяця до 7 робочого дня наступного за звітним подає платнику на паперових та електронних носіях розрахунки та акти звіряння щодо вартості фактично нарахованих сум за надані послуги пільговикам, субсидіантам у минулому місяці згідно з формою 2-пільга .

Платник на підставі розрахунків та актів звіряння про надання житлово-комунальних послуг пільговикам забезпечує перерахування сум відшкодування по пільговому наданню послуг виконавцю (п. 3.2 договору).

На виконання умов договору № 3 від 01.03.2018 р. про порядок відшкодування витрат за надані житлово-комунальні послуги пільговим категоріям громадян та громадянам, які отримують субсидію за рахунок субвенцій з державного бюджету, позивачем надано послуги з газопостачання населенню Баришівського району Київської області, які мають право на субсидії та включені до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на субсидії, за період з січня 2018 року по жовтень 2018 року на загальну суму 37480312,76 грн., що підтверджується актами звірки взаємних розрахунків за використаний природний газ за січень 2018 року, лютий 2018 року, березень 2018 року, квітень 2018 року, травень 2018 року, червень 2018 року, липень 2018 року, серпень 2018 року, вересень 2018 року та актами розрахунку загального обсягу невикористаних сум субсидій, що підлягають поверненню до бюджету за 2017-2018 р.р.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 87 Бюджетного кодексу України видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення належать до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України. При цьому порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим визначаються Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 97 Бюджетного кодексу України). Разом з тим, відповідно до пп. б п. 4 ч. 1 ст. 89 та ст. 102 Бюджетного кодексу України видатки на відшкодування вартості послуг наданих пільговим категоріям громадян здійснюються з місцевих бюджетів за рахунок коштів, які надходять з Державного бюджету України (субвенцій з Державного бюджету України) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 р. № 256 затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету (далі - Порядок № 256), яким встановлено механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення компенсаційних виплат за вказані пільги та надані субсидії окремих категорій громадян за рахунок субвенцій з Державного бюджету України. Зокрема, п. 2 вказаної постанови КМУ встановлено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.

Відповідно до п. 3 Порядку № 256 головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.

Згідно з ч. 1 п. 8 Порядку № 256 отримані місцевими бюджетами суми субвенцій в межах отриманих коштів за відповідним видом послуг (витрат) перераховуються протягом двох операційних днів на рахунки головних розпорядників коштів, відкриті в територіальних управліннях Державної казначейської служби, для здійснення відповідних видатків. При цьому, головні розпорядники коштів місцевих бюджетів в межах отриманих коштів за відповідним видом послуг (витрат) здійснюють протягом двох операційних днів розрахунки з постачальниками відповідних послуг (ч. 2 п. 8 Порядку № 256).

Таким чином, зобов`язання відповідача про відшкодування витрат за надані послуги газопостачання громадянам, які мають право на отримання пільг та громадянам які потребують надання субсидій, виникають безпосередньо із законодавства України і не залежать від їх вільного волевиявлення.

Порядком № 256 встановлено процедуру та строки відшкодування витрат за надані житлово-комунальні послуги пільговим категоріям громадян, за рахунок субвенції з державного бюджету, зокрема, визначено, що Казначейство перераховує протягом місяця, але не пізніше 20 числа місяця, що настає за звітним періодом, субвенцію для виплати пільг та житлових субсидій населенню на оплату природного газу (абз. 13 п. 6 Порядку № 256).

Фінансові органи обласних держадміністрацій в межах сум, отриманих від Казначейства за відповідним видом послуг, протягом двох операційних днів після отримання коштів субвенцій надають органам Державної казначейської служби платіжні доручення щодо перерахування цих коштів на рахунки районних бюджетів, бюджетів обласного значення тощо (абз. 1 п. 7 Порядку № 256).

Органи Державної казначейської служби протягом операційного дня з часу отримання відповідних платіжних доручень направляють кошти субвенцій на рахунки місцевих бюджетів, відкриті в територіальних управліннях Державної казначейської служби, (абз. 4 п. 7 Порядку № 256).

Отримані місцевими бюджетами суми субвенцій в межах отриманих коштів за відповідним видом послуг (витрат) перераховуються протягом двох операційних днів на рахунки головних розпорядників коштів, відкриті в територіальних управліннях Державної казначейської служби, для здійснення відповідних видатків (ч. 1 п. 8 Порядку № 256).

Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів в межах отриманих коштів за відповідним видом послуг (витрат) здійснюють протягом двох операційних днів розрахунки з постачальниками відповідних послуг (ч. 2 п. 8 Порядку № 256).

Отже, відшкодування витрат за надані позивачем житлово-комунальні послуги пільговим категоріям громадян, які потребують надання субсидій, за рахунок субвенції з державного бюджету мало бути здійснене відповідачем у наступні строки: за січень 2018 року до 02.03.2018 року; за лютий 2018 року до 30.03.2018 року; за березень 2018 року до 07.05.2018 року; за квітень 2018 року до 30.05.2018 року; за травень 2018 року до 02.07.2018 року; за червень 2018 року до 01.08.2018 року; за липень 2018 року до 31.08.2018 року; за серпень 2018 року до 02.10.2018 року; за вересень 2018 року до 31.10.2018 року; за жовтень 2018 року до 29.11.2018 року.

Відповідачем було компенсовано витрати за надані позивачем послуги пільговим категоріям громадян, які зараховані на рахунок позивача у наступних сумах: 01.02.2018 р. у сумі 26233700,00 грн., 26.02.2018 р. у сумі 18071349,57 грн., 23.05.2018 р. у сумі 15000000,00 грн., 05.06.2018 р. у сумі 718063,57 грн., 27.08.2018 р. у сумі 3465814,00 грн., 27.09.2018 р. у сумі 874500,00 грн., 26.10.2018 р. у сумі 1500000,00 грн.

Позивач у поданому позові зазначав, що відповідач не в повному обсязі здійснив відшкодування наданих послуг громадянам, які потребують надання субсидій, внаслідок чого борг платника станом на 01.11.2018 р. становив 10262327,84 грн. Наявність вказаного боргу підтверджується складеним та підписаним сторонами актом звірки взаєморозрахунків за використаний природній газ за жовтень 2018 року.

Відповідно до виписок по рахунку № 23/11/2018, № 28/11/2018, № 22/12/2018, відповідачем було перераховано на користь позивача кошти у сумі 2820774,69 грн., які зараховані на рахунок позивача 27.11.2018 р., кошти у сумі 13812,28 грн., які зараховані на рахунок позивача 28.11.2018 грн., кошти у сумі 9442805,19 грн., які зараховані на рахунок позивача 22.12.2018 р. Всього 12277392,16 грн.

Отже, заборгованість платника у сумі 10262327,84 грн. була повністю погашена відповідачем 22.12.2018 р.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з приписами статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач, заперечуючи проти позову, у поданому відзиві зазначав, що всі встановлені Управлінню соціального захисту населення Баришівської районної державної адміністрації законодавством зобов`язання як головному розпоряднику коштів місцевого бюджету на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, здійснені відповідачем вчасно та сумлінно, тому підстави для здійснення нарахувань інфляційних втрат та 3% річних відсутні.

Згідно п. 3.3 договору платник забезпечує своєчасне перерахування сум відшкодування по пільговому наданню послуг виконавцю саме на підставі розрахунків та актів звіряння про надання пільг та житлових субсидій громадянам.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Законодавством не передбачена залежність розміру відшкодування від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, чи випадки повного або часткового звільнення від обов`язку здійснення розрахунків з постачальниками послуг на пільгових умовах, оскільки надання пільг певним категоріям населення відбувається не внаслідок власної недбалості, чи власного бажання, а у відповідності до вимог законів України.

Згідно ч. 2 ст. 617 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не виправдовує бездіяльність відповідача.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 р. у справі № 11/446 та у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України від 18.10.2005 р.

Отже, неналежне фінансування заходів соціального захисту окремих категорій громадян не є підставою для звільнення відповідача від відшкодування втрат, понесених позивачем внаслідок постачання природного газу населенню Баришівського району, яке отримує пільги, та не може бути підставою звільнення від відповідальності у вигляді інфляційних втрат та 3% річних за порушення зобов`язання.

Позивач просить стягнути з відповідача 389852,71 грн. інфляційних втрат та 3% річних у сумі 350597,46 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що кошти у сумі 26233700,00 грн., що надійшли на рахунок позивача 01.02.2018 р. та частина коштів у сумі 12411742,22 грн., що надійшли на рахунок позивача 26.02.2018 р. (у сумі 18071349,57 грн.), зараховані сторонами в рахунок погашення заборгованості за попередніми відносинами сторін.

Залишок перерахованих 26.02.2018 р. відповідачем коштів становить 5659607,35 грн. (18071349,57 грн. - 12411742,22 грн. = 5659607,35 грн.), які зараховані сторонами як відшкодування витрат за зобов`язаннями січня 2018 року на суму 12784744,71 грн., відшкодування витрат за рахунок субвенцій з державного бюджету, за яким мало бути повністю відшкодовано до 02.03.2018 р.

Таким чином, станом на 02.03.2018 р. заборгованість відповідача щодо компенсації витрат за надані позивачем послуги газопостачання пільговим категоріям громадян за зобов`язаннями січня 2018 року становила 7125137,36 грн.

Отже, в порушення зазначених положень Порядку № 256 відповідачем за період з січня 2018 року по жовтень 2018 року здійснено перерахування коштів для компенсації витрат за надані позивачем послуги з газопостачання пільговим категоріям громадян наступним чином: 23.05.2018 р. у сумі 15000000,00 грн., 05.06.2018 р. у сумі 718063,57 грн., 27.08.2018 р. у сумі 3465814,00 грн., 27.09.2018 р. у сумі 874500,00 грн., 26.10.2018 р. у сумі 1500000,00 грн., 27.11.2018 р. у сумі 2820774,69 грн., 28.11.2018 грн. у сумі 13812,28 грн. та 22.12.2018 р. у сумі 9442805,19 грн.

Таким чином, судом встановлено неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань в частині своєчасної компенсації витрат за надані позивачем послуги газопостачання пільговим категоріям громадян за зобов`язаннями січня 2018 року - жовтня 2018 року.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 350597,46 грн., нарахованих на заборгованість відповідача за зобов`язаннями січня 2018 року, лютого 2018 року, березня 2018 року, квітня 2018 року, травня 2018 року, червня 2018 року, липня 2018 року, серпня 2018 року, з урахуванням дат виникнення заборгованості, здійснених відповідачем оплат та перерахунків сум субсидій, за загальний період з 02.03.2018 р. по 21.12.2018 р.

Оскільки наданий позивачем розрахунок 3% річних є арифметично вірним, то позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 350597,46 грн. 3% річних підлягає задоволенню.

Позивач просить стягнути з відповідача 389852,71 грн. інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість відповідача за зобов`язаннями січня 2018 року, лютого 2018 року, березня 2018 року, квітня 2018 року, травня 2018 року, червня 2018 року, липня 2018 року, серпня 2018 року, з урахуванням дат виникнення заборгованості, здійснених відповідачем оплат та перерахунків сум субсидій, за загальний період з 01.04.2018 р. по 30.11.2018 р..

Оскільки наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат є арифметично вірним, то позовна вимога позивача про стягнення з відповідача 389852,71 грн. інфляційних втрат підлягає задоволенню.

Судовий збір відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Управління соціального захисту населення Баришівської районної державної адміністрації (07500, Київська обл., Баришівський р-н, смт. Баришівка, вул. Київський шлях, буд. 36, код 03193749) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Киїоблгаз Збут» (04108, м. Київ, пр-т Свободи, буд. 2Г, літ. А, код 39592941) 389852,71 грн. (триста вісімдесят дев`ять тисяч вісімсот п`ятдесят дві грн. 71 коп.) інфляційних втрат, 350597,46 грн. (триста п`ятдесят тисяч п`ятсот дев`яносто сім грн. 46 коп.) 3% річних та 11106,75 грн. (одинадцять тисяч сто шість грн. 75 коп.) судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України .

У той же час згідно пункту 17.5 Перехідних Положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено 19.07.2019 р.

Суддя О.О. Рябцева