Ухвала

від 19.07.2019 по справі 911/1786/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"19" липня 2019 р. Справа № 911/1786/19

Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., розглянувши матеріали

за заявою боржника Товариства з обмеженою відповідальністю Унібелт (ідентифікаційний код - 33156146)

про порушення справи про банкрутство

встановив:

До господарського суду Київської області надійшла заява боржника Товариства з обмеженою відповідальністю Унібелт вих. № 15/07-1 від 15.07.2019 (вх. № 1854/19 від 16.07.2019) про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 95 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

Дослідивши матеріали вказаної заяви, суд дійшов висновку, що вона не може бути прийнята судом до розгляду з підстав невідповідності її вимогам статей 11, 95 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Перелік документів (доказів), які в обов`язковому порядку додаються до заяви боржника чітко визначений, зокрема, ч. 3 ст. 11 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

Виходячи з вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В порушення вимог ч. 3 ст. 11 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом Товариством з обмеженою відповідальністю Унібелт до заяви про порушення справи про банкрутство вих. № 15/07-1 від 15.07.2019 (вх. № 1854/19 від 16.07.2019) не додано:

- бухгалтерський баланс боржника на останню звітну дату;

- довідки органів приватизації (органів, уповноважених управляти об`єктами державної власності) стосовно наявності або відсутності на балансі підприємства, щодо якого порушено справу про банкрутство, державного майна, що в процесі приватизації (корпоратизації) не увійшло до його статутного капіталу;

- відомості про всі рахунки, на яких обліковуються цінні папери, що належать боржнику, їх реквізити;

- копія спеціального дозволу на провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею, а в разі закінчення терміну дії такого дозволу - довідка про наявність у боржника матеріальних носіїв секретної інформації (технічної документації, виробів, їхніх дослідних зразків тощо).

Крім того, суд звертає увагу, що бухгалтерський баланс боржника на останню звітну дату має відповідати вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом боржник подає заяву до господарського суду за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат, якщо інше не передбачено цим Законом.

Таким чином, заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником лише за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат, а у визначенні таких витрат слід враховувати необхідність виплати винагороди арбітражному керуючому у мінімальному розмірі не менше ніж за дванадцять місяців його роботи, відшкодування витрат, пов`язаних з провадженням у справі про банкрутство та судового збору, сплаченого кредиторами.

Згідно з ст. 115 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) виконує повноваження за грошову винагороду.

Грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна визначається в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень або в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, якщо такий розмір перевищує дві мінімальні заробітні плати.

Основна грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора визначається в розмірі двох середньомісячних заробітних плат керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до введення господарським судом процедури санації боржника або відкриття процедури ліквідації банкрута за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень керуючого санацією або ліквідатора.

Статтею 8 Закону України Про Державний бюджет України на 2019 рік встановлено мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі з 1 січня - 4 173, 00 грн.

З розрахунку двох мінімальних заробітних плат (8 346, 00 грн.) на дванадцять місяців роботи арбітражного керуючого, оплата праці останнього становитиме 100 152, 00 грн.

Як вбачається з матеріалів заяви вих. № 15/07-1 від 15.07.2019 (вх. № 1854/19 від 16.07.2019) у боржника із активів наявні лише грошові кошти у розмірі 122 855, 22 грн., що підтверджується довідкою Філії АТ Укрексімбанк в м. Києві № 040-41/3070 від 13.06.2019.

Відповідно до вищезазначеної довідки Філії АТ Укрексімбанк в м. Києві № 040-41/3070 від 13.06.2019 залишок коштів на рахунку боржника у розмірі 122 855, 22 грн. визначений станом на 13.06.2019, в той час як 26.06.2019 боржником здійснено оплату судового збору за подання заяви про порушення справи про банкрутство у розмірі 19 210, 00 грн., а тому встановити дійсну наявність грошових коштів у боржника на момент подання заяви вих. № 15/07-1 від 15.07.2019 (вх. № 1854/19 від 16.07.2019) не вбачається за можливе.

Разом з тим, будь-яких доказів щодо розміру середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до матеріалів заяви вих. № 15/07-1 від 15.07.2019 (вх. № 1854/19 від 16.07.2019) не додано.

Таким чином, заявником до заяви про порушення справи про банкрутство вих. № 15/07-1 від 15.07.2019 (вх. № 1854/19 від 16.07.2019) не надано належних та допустимих доказів наявності у боржника коштів та майна, що можуть забезпечити покриття вищезазначених судових витрат.

Вищевказані докази повинні подаватися разом із заявою про порушення справи про банкрутство, як це передбачено ст. 11 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , можливість витребування цих доказів після прийняття такої заяви Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом не передбачена.

Згідно з ч. 1 ст. 95 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. Обов`язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

Такий порядок передбачений нормами статей 105, 110, 111 Цивільного кодексу України, які містять загальні положення про ліквідацію юридичної особи.

Відповідно до ч. 3 ст. 111 Цивільного кодексу України під час проведення заходів щодо ліквідації юридичної особи до завершення строку пред`явлення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) закриває рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи.

Суд звертає увагу, що згідно приписів пунктів 9.1 та 11.9 Порядку обліку платників податків та зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1588 від 09.12.2011, належним доказом наявності відкритих/закритих рахунків у боржника є довідка державної податкової інспекції щодо наявності таких рахунків.

Відповідно до доданої до матеріалів заяви вих. № 15/07-1 від 15.07.2019 (вх. № 1854/19 від 16.07.2019) довідки Ірпінського відділення Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області № 1441/10/10-31 від 12.06.2018 у боржника 13 відкритих рахунків у банківських установах, зокрема у Ф АКІБ Укрсиббанк КРУ у м. Києві, АТ Укрсиббанк , Казначействі України та АТ Укрексімбанк .

Разом з тим, заявником до матеріалів заяви вих. № 15/07-1 від 15.07.2019 (вх. № 1854/19 від 16.07.2019) додано лише довідку Філії АТ Укрексімбанк в м. Києві № 040-41/3070 від 13.06.2019 із зазначенням залишку коштів на рахунках та довідку АТ Укрсиббанк № 57-3-19-32/068 від 14.02.2019 про закриття 4 поточних рахунків та 4 розподільчих рахунків, інформації щодо інших рахунків та їх закриття не надано.

Згідно з ч. 7 ст. 111 Цивільного кодексу України для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку. До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.

Відповідно до ч. 10 ст. 111 Цивільного кодексу України до затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.

Проте, до заяви про порушення справи про банкрутство вих. № 15/07-1 від 15.07.2019 (вх. № 1854/19 від 16.07.2019) не надано доказів подання ліквідатором боржника до органів доходів і зборів документів Товариства з обмеженою відповідальністю Унібелт , у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку, для проведення відповідних перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості зі сплати податків та зборів, не надано доказів проведення контролюючим органом відповідної позапланової перевірки боржника, а також доказів складання та подання відповідним органам звітності за останній звітний період.

Разом з тим, суд звертає увагу, що частина 7 ст. 111 Цивільного кодексу України має імперативний характер, тому незалежно від здійснення публікації оголошення про ліквідацію боржника та звернення (або не звернення) відповідних контролюючих органів з вимогами до боржника в межах встановленого в публікації строку, перевірка фінансового-господарської діяльності підприємства, що ліквідується, є обов`язковою складовою ліквідаційної процедури, тому обов`язок ліквідатора надати всі необхідні для проведення такої перевірки документи є безумовним (висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 16.08.2018 у справі № 915/1490/16 та постанові від 23.01.2019 у справі № 908/608/18).

Крім того, суд зазначає, що частиною 7 ст. 111 Цивільного кодексу України визначено як обов`язок голови ліквідаційної комісії у процедурі самоліквідації не тільки подання до контролюючих органів відповідної звітності, але й своєчасне надання первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку. Отже, у межах процедури самоліквідації ліквідатор (ліквідаційна комісія) повинен вжити самостійних активних кроків до надання контролюючому органу такої документації для того, щоб він міг виконати свої обов`язки з проведення перевірки суб`єкта господарювання на предмет дотримання податкового законодавства, а не обмежитись поданням відомостей про прийняте рішення щодо припинення юридичної особи.

Таким чином, отримані судом матеріалі заяви про порушення справи про банкрутство вих. № 15/07-1 від 15.07.2019 (вх. № 1854/19 від 16.07.2019) у розумінні статей 73-79 Господарського процесуального кодексу України не є належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами на підтвердження дотримання заявником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України та вимог, передбачених Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вказана заява не відповідає змісту вимог, зазначених у Законі України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , а тому підлягає поверненню на підставі п. 2 ч. 1 ст. 15 даного Закону.

Разом з тим, суд зазначає, що повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку після усунення допущених порушень.

Керуючись Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та статями 3, 73-79, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Унібелт вих. № 15/07-1 від 15.07.2019 (вх. № 1854/19 від 16.07.2019) про порушення справи про банкрутство (всього на 141 аркушах) повернути заявнику без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 255-257 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу підписано 19.07.2019.

Суддя Т.В. Лутак