Рішення

від 09.07.2019 по справі 915/1379/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2019 року Справа № 915/1379/19

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Ковальжи А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аммоліт Трейд» , вул. Крижанівського, 2А, м. Біла Церква, Київська обл., 09109 (код ЄДРПОУ 39882085)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЛДПРО» , вул. Артилерійська, 18/2, оф. 7, м. Миколаїв, 54030 (код ЄДРПОУ 40340987)

про стягнення коштів в розмірі 206 102, 17 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Гура С.В., довіреність № б/н від 10.06.2019 року;

від відповідача: Макаренков В.М., керівник.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Миколаївської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Аммоліт Трейд» з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЛДПРО» кошти в сумі 206 102, 17 грн., у тому числі: 190 325, 00 грн. - заборгованість за Договором про надання поворотної фінансової допомоги від 14.08.2017 року № 01/07-1 з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час заборгованості; 15 777, 17 грн. - пені у відповідності до ч. 6 ст. 231 ГПК України.

І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 15.05.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні на 13.06.2019 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 13.06.2019 року відкладено розгляд справи в судовому засіданні на 01.07.2019 року

В судовому засіданні 01.07.2019 року судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, якою оголошено перерву в судовому засіданні до 09.07.2019 року.

В судовому засіданні 09.07.2019 року судом відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ІІ. ЗАЯВИ ТА КЛОПОТАННЯ У СПРАВІ.

Заяви та клопотання відсутні.

ІІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.

1. Правова позиція позивача.

Позивач зазначає, що предметом спору є вимога про стягнення грошової заборгованості. Підставою позову позивачем зазначено обставини щодо неналежного виконання відповідачем умов договору про надання поворотної фінансової допомоги № 01/17-1 від 14.08.2017 року, укладеного між сторонами, внаслідок чого позивачем заявлено до стягнення суму заборгованості в розмірі 175 435, 50 грн., на яку нараховано інфляційні втрати та 3 % річних. Крім того, на підставі ч. 6 ст. 231 ГК України позивачем нараховано на вказану суму пеню. Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 11, 509, 526, 530, 611, 625, 626, 629 ЦК України, ст. 30, 193, 231, 232 ГК України та умовами договору.

2. Правова позиція (заперечення) відповідача.

Відповідач у відзиві на позовну заяву (вх. № 8829/19 від 28.05.2019 року) просить суд в позові відмовити. В обгрунтування заперечень зазначив, що договір в такій редакції він не підписував. Підпис та печатка є підробленими. Відповідач не був і не міг бути позичальником своїх же коштів.

Заперечення обгрунтовані приписами ст. 77, 78, 81, 86, 91 ГПК України.

ІV. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.

Відповідач документально підтверджує, що між ТзОВ «Аммоліт Трейд» (постачальник) та ТзОВ ВАЛДПРО (покупець) було укладено договір поставки № 290517-01 від 29.05.2017 року (арк. 28-34), на виконання умов якого позивач ТзОВ «Аммоліт Трейд» (постачальник) поставив відповідачу ТзОВ ВАЛДПРО (покупець) товар, а відповідач прийняв товар (вугілля кам`яне) на суму 5 476 755 грн., що підтверджується видатковими накладними (арк. 42-46). Крім того, по договору були надані транспортно-експедиторські послуги на суму 66 114, 88 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) (арк. 47-48).

Відповідач також вказує, що за отриманий товар та послуги сплатив грошові кошти в сумі 5 542 869, 88 грн., у тому числі ПДВ 923 811, 65 грн. Проте, оскільки ТзОВ «Аммоліт Трейд» (постачальник) не зареєстрував податкові накладні № 30 та № 31 від 26.06.2017 року (арк. 40-41), ТзОВ ВАЛДПРО (покупець) не зміг включити суму податку на додану вартість в розмірі 185 435, 50 грн. до податкового кредиту, у зв`язку із чим позивач ТзОВ «Аммоліт Трейд» платіжним дорученням № 164 від 15.08.2017 року на суму 185 435, 50 грн. повернув відповідачу грошові кошти (фактично сума податку на додану вартість), які відповідач в свою чергу сплатив до бюджету згідно платіжних доручень № 127 від 28.08.2017 року та № 132 від 31.08.2017 року (арк. 36-37).

Відповідач вказує, що договір в такій редакції він не підписував. Підпис та печатка є підробленими. Відповідач не був і не міг бути позичальником своїх же коштів.

Позивач, в свою чергу, вказує, що між ТзОВ «Аммоліт Трейд» (позичальник) та ТзОВ ВАЛДПРО (покупець) було укладено договір № 01/17-1 про надання поворотної фінансової допомоги.

На виконання умов договору ТзОВ «Аммоліт Трейд» надав відповідачу поворотну фінансову допомогу згідно платіжного доручення № 164 від 15.08.2017 року в сумі 184 435, 50 грн. (арк. 13).

В свою чергу відповідач ТзОВ ВАЛДПРО в порушення умов договору повернув лише частину коштів згідно платіжного доручення № 339 від 15.03.2018 року в розмірі 10 000 грн. (арк.14).

Враховуючи, що відповідач не виконав взяті за договором зобов`язання щодо повернення поворотної фінансової допомоги у встановлений договором строк, позивачем було нараховано 3 % річних та інфляційні втрати, а також відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України пеню.

Предметом спору у даній справі є вимога про стягнення грошових коштів (поворотної фінансової допомоги) з урахуванням штрафних санкцій. Підставою позову зазначено обставини щодо невиконання відповідачем умов договору про надання поворотної фінансової допомоги № 01/17-1 від 14.08.2017 року.

До матеріалів справи позивачем долучено ксерокопію договору про надання поворотної фінансової допомоги № 01/17-1 від 14.08.2017 року (арк. 11-12), яку керівник позивача ОСОБА_1 посвідчив написом "Копія згідно з оригіналом" 28.03.2019 року, підпис, печатка.

Ухвалою суду від 13.06.2019 року судом витребувано у позивача оригінал договору. На виконання вимог ухвали суду позивачем подано суду додаткові пояснення, в яких позивачем зазначено, що "сторони обмінялись електронними фотокопіями підписаного ними договору та відповідно до платіжного доручення від 15.08.2017 року позивач перерахував, а відповідач прийняв на свій рахунок поворотну фінансову допомогу у розмірі 185 435, 50 грн. з призначенням платежу оплата поворотної фінансової допомоги згідно договору № 01/17-1. Також позивач направив на адресу ТзОВ "Валдпро" за допомогою "Нової пошти" свій підписаний оригінальний примірник укладеного договору, але назад підписаного відповідачем оригінального примірника договору не отримав . Тому на даний час у позивача договір з підписами та печатками існує лише в фотокопії, яка і надана була суду".

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 ЦК України дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами . Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно ч. 1 до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі , якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 96 ГПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

Відповідно до ч. 6 ст. 91 ГПК України якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу.

Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Відповідно до ч. 11 ст. 80 ГПК України у разі подання заяви про те, що доданий до справи або поданий до суду учасником справи для ознайомлення документ викликає сумнів з приводу його достовірності або є підробленим, особа, яка подала цей документ, може просити суд до закінчення підготовчого засідання виключити його з числа доказів і розглядати справу на підставі інших доказів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем факту укладення договору про надання поворотної фінансової допомоги № 01/17-1 від 14.08.2017 року, оскільки позивачем не подано суду оригіналу вказаного договору. Крім того, в поданих суду додаткових поясненнях позивач підтвердив про відсутність у нього оригіналу договору, що свідчить про те, що договір між сторонами не підписано, отже, не укладено, а відтак не виникли права та обов`язки за договором, який позивачем визначено підставою позову.

Враховуючи вказані обставини, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача коштів на підставі договору про надання поворотної фінансової допомоги № 01/17-1 від 14.08.2017 року, якого не існує. Оскільки вимоги про стягнення 3 % річних, інфляції та пені є похідними, в цій частині позов також є безпідставним.

Враховуючи вищевикладене, в позові слід відмовити.

V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір в розмірі 3 091, 53 грн. покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено 15.07.2019 року.

Суддя Е.М. Олейняш