Рішення

від 15.07.2019 по справі 548/1345/19

ХОРОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 548/1345/19

Провадження № 2/548/538/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.07.2019 року м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді- Коновод О.В.

за участю секретаря судового засідання- Вовк М.І.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Хорол у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мусіївської сільської ради Хорольського району Полтавської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю , -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Мусіївської сільської ради Хорольського району Полтавської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю , мотивуючи його тим, що вона ОСОБА_1 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Дубово Хорольського району Полтавської області, що підтверджується копією мого паспорта Серія НОМЕР_1 .

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого державним нотаріусом Хорольської державної нотаріальної контори Рибкою К.О., зареєстрованого в реєстрі за № 828, житловий будинок з господарчими та побутовими будівлями та спорудами, що знаходяться в селі АДРЕСА_1 на землі сільської ради та в цілому складається з жилого будинку літ. А жилою площею 25, 8 кв.м., літня кухня літ. Б, сараю літ. В, погребу літ. Г, сараю літ. Д, вбиральні літ.Е, колодязя №1, огорожі №2, належав на праві приватної власності ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт. Диканька Полтавської області, що підтверджується копією свідоцтва про її смерть Серія НОМЕР_2 .

З рішення Двадцять дев`ятої сесії сьомого скликання Мусіївської сільської ради Хорольського району Полтавської області від 15 травня 2019 року слідує, що домоволодінню ОСОБА_2 присвоєно адресу: АДРЕСА_1 .

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з"явилася, але в позовній заяві прохала суд провести розгляд справи за її відсутності.

В судове засідання представник відповідача Мусіївської сільської ради Хорольського району Полтавської областів не з"явився, але подали заяву про розгляд справи за відсутності представника сільської ради, зазначивши, що сільська рада позов визнає повністю.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, від яких надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності, що відповідає положенням ч. 3ст. 211 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється,що відповідає положенням ч. 2ст. 247 ЦПК України.

Врахувавши позицію позивача, дослідивши матеріали справи, врахувавши думку відповідача, викладену у письмовій заяві, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Повноваження сторін на вчинення дій по визнанню позову судом перевірені.

Відповідач не обмежений в цивільній процесуальній дієздатності, а тому розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, включаючи і право на визнання позову.

Як вбачається з правових позицій Верховного Суду України, викладених в Постанові Пленуму Суду № 2 від 12.06.2009 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції, у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без зясування і дослідження інших обставин справи.

За вимогами ч. 3 ст. 12 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Цивільно-процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Цивільно-процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до довідки виконавчого комітету Мусіївської сільської ради Хорольського району Полтавської області від 07 червня 2019 року за № 217 позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дійсно проживає без реєстрації зі своїм сином ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_4 , в АДРЕСА_1 з 1999 року по даний час.

Згідно акту обстеження домоволодіння сім`ї ОСОБА_1 від 10 червня 2019 року, складеного комісією в складі Мусіївського сільського голови Решти Григорія Борисовича, депутата Мусіївської сільської ради Коваленка Богдана Вікторовича, сусідів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтверджується, що позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дійсно проживає з червня 1999 року в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 . За період проживання здійснювала поточні ремонти, перекрила шифером будинок, встановила паркан, побудувала гараж, газифікувала будинок, провела водопровід, постійно поліпшувала стан домоволодіння, оплачувала за комунальні послуги.

З довідки про технічний стан нерухомого майна, виданої 19.06.2019 року інженером з інвентаризації нерухомого майна фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 , вбачається, що житловий будинок з господарчими та побутовими будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 з літерою АДРЕСА_3 А АДРЕСА_1 та в цілому складається з: житлового будинку літ. А загальною площею 51. 5 кв.м., житловою площею 28, 3 кв.м., веранди літ. а, літньої кухні літ. Б, погребу літ. Г, сараю літ. Д, прибудови до сараю літ. д, вбиральні літ.Ж, гаража літ. З, літнього душа І, колодязя №1, огорожі №2, огорожі з воротами №3, каналізації №4, не є самовільним будівництвом, переобладнання відсутні.

З технічного паспорта на садибний ( індивідуальний) житловий будинок, виданого 26.12. 2018 року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 , вбачається, що житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 ( АДРЕСА_4 один з АДРЕСА_5 А ) Хорольського району Полтавської області перебуває у задовільному технічному стані, придатному до подальшої експлуатації.

Таким чином, позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з червня 1999 року добросовісно набула у володіння та користування житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 ( АДРЕСА_4 один з літерою АДРЕСА_3 А АДРЕСА_6 ) Хорольського району АДРЕСА_1 області, і продовжую відкрито, безперервно володіти цим нерухомим майном по даний час, що підтверджується вищевказаними доказами та письмовими поясненнями свідків: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які проживають в с. Мусіївка Хорольського району Полтавської області.

Нормою статті 41 Конституції України та ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону № 475/97-ВР від 17.07.1997 р., закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема визнання права.

Згідно з ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до частин 1, 4 статті 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Згідно з п.п. 1, 8 Прикінцевих та перехідних положень зазначеного Кодексу він набирає чинності з 1 січня 2004 року, а правила статті 344 Цивільного кодексу України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.

Таким чином, перебіг строку володіння майном для визнання права власності на нього за набувальною давністю слід рахувати тільки після 1 січня 2001 року.

Отже, правила про набувальну давність можуть поширюватись на випадки, коли володіння майном (в тому числі нерухомим) почалося за три роки до набрання чинності ЦК України, тобто відлік строків, про які йдеться в частині першій статті 344 цього Кодексу, зокрема, 10-річного, може починатися з 01.01.2001 року, тому право на звернення до суду в порядку ст.344 ЦК України з вимогою про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю виникає тільки після 1 січня 2011 року.

Оскільки позивач добросовісно заволодів указаним нерухомим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти ним по даний час, тобто більше десяти років, починаючи з червня 1999 року по даний час, у відповідності до частин 1, 4 статті 344 ЦК України є таким, що набув право власності на нього за набувальною давністю.

За даних обставин суд приходить до висновку, що права позивача є доведеним, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 328, 344, 391 ЦК України, ст.ст.1-18,76-81,141,209-241,259,263-265,268,354,355 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Мусіївської сільської ради Хорольського району Полтавської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю , - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 , за набувальною давністю право власності на нерухоме майно - житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 літерою АДРЕСА_7 та в цілому складається з: житлового будинку літ. А загальною площею 51, 5 кв.м., житловою площею 28, 3 кв.м., веранди літ. а, літньої кухні літ. Б, погребу літ. Г, сараю літ. Д, прибудови до сараю літ. д, вбиральні літ.Ж, гаража літ. З, літнього душа І, колодязя №1, огорожі №2, огорожі з воротами №3, каналізації №4 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 15.07.2019 року.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_8 .

Відповідач: Мусіївська сільська рада Хорольського району Полтавської області , адреса: 37830, Полтавська область, Хорольський район, с. Мусіївка, код ЕДРПОУ: 22535492.

Суддя : О.В. Коновод