Рішення

від 16.07.2019 по справі 748/704/19

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №2/748/393/19 Єдиний унікальний № 748/704/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" липня 2019 р.м. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області

у складі :

Головуючого судді Меженнікової С.П.,

при секретарі Красній О.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в місті Чернігові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Дніпровської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області про визнання права власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В:

27 березня 2019 року позивачка звернулася до суду із позовною заявою, в якій просить визнати за нею право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті бабусі, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , мотивуючи свої вимоги тим, що оскільки правовстановлюючі документи на будинок на спадкодавця не видавалися, вона позбавлена можливості оформити спадщину на своє ім`я, а тому вимушена звернутись з позовом до суду.

Учасники справи в підготовче засідання не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином. Позивачем та Відповідачем надані заяви про розгляд справи у їх відсутності, в яких також зазначили: позивач - про підтримання позову, відповідач - про визнання позову.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося через неявку учасників справи.

Як слідує з положень ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Враховуючи те, що відповідачем позов визнається, про що надана письмова заява, суд вважає можливим розглянути справу у підготовчому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами в порядку спадкування, підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 2 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно зі статтею 3 зазначеного Закону, речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Отже, право власності на збудоване до набрання чинності Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його спорудження, а не виникає у зв`язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, яка є лише офіційним визнанням державою такого права, а не підставою його виникнення.

Відповідно до копії технічного паспорту, домоволодіння АДРЕСА_1 було побудоване у 1950 році ( а.с. 6-7).

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).

Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Відповідно до довідок №213 від 16.07.2019, № 155 від 17.05.2018, виданих виконкомом Дніпровської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області на підставі записів в погосподарських книгах, станом на 01.07.1990 та на 15.04.1991, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , був зареєстрований на ім`я ОСОБА_2 . Дане господарство відносилось до категорії „колгоспний двір» , головою якого була ОСОБА_2 . Земельна ділянка за вказаною адресою з 1972 року і по день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 була зареєстрована за ОСОБА_2 і надавалася їй під забудову ( а.с. 53, 55).

Згідно ст.120 ЦК УРСР колгоспний двір - це сімейно-трудове об`єднання осіб, які використовують майно двору для ведення підсобного господарства і для сімейних потреб. Майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

Колгоспний двір був припинений 15 квітня 1991 року, коли відповідно до постанови Верховної Ради Української РСР №885-ХІІ був введений в дію Закон України « Про власність» .

Згідно п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 (із подальшими змінами) Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності , право власності на майно, яке належало колгоспному двору і зберіглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

Таким чином, ОСОБА_2 , як голова та єдиний колишній член колгоспного двору мала право на майно колгоспного двору, а значить, і на вказаний вище житловий будинок з господарськими будівлями в цілому.

Згідно інформації КП "Чернігівське районне бюро технічної інвентаризації" від 19.07.2018, право власності на спірне домоволодіння не зареєстровано (а.с. 8).

Відповідно до записів у копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого повторно у 2018 році, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 18).

Син спадкодавиці та батько позивачки - ОСОБА_3 , згідно записів у копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 15.08.1996, помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ( а.с. 17).

Родині відносини спадкодавиці ОСОБА_2 із позивачем ОСОБА_1 як бабусі та онуки підверджуються копією свідоцтва про народження останньої Серії НОМЕР_3 від 25.04.1964, де батьком записано ОСОБА_3 ; витягом із Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження ОСОБА_3 № НОМЕР_4 , сформованого 11.05.2018, де матір`ю записана ОСОБА_2 ( а.с. 11, 13). Зміна дошлюбного прізвища позивачки з " ОСОБА_4 " на " ОСОБА_5 " підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 від 25.07.1987 ( а.с. 12).

Враховуючи, що спадщина після смерті спадкодавиці ОСОБА_2 відкрилась до набрання чинності новим Цивільним кодексом України, тому, виходячи з Прикінцевих та Перехідних Положень ЦК України та постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30.05.2008 року, до даних правовідносин застосуванню підлягає чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР.

Відповідно до ч.2 ст. 529 ЦК УРСР, позивач ОСОБА_1 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 баби ОСОБА_2 , є спадкоємицею за законом, оскільки на час відкриття спадщини її бабусі не було в живих її батька та сина спадкодавиці.

Як вбачається із постанови державного нотаріуса Чернігівської районної державної нотаріальної контори № 1419/02-31 від 10.04.2019, після померлої ОСОБА_2 , спадщину за законом прийняла її онука - ОСОБА_1 , позивач по справі. У видачі свідоцтва про право на спадщину на спірний будинок позивачу ОСОБА_1 державним нотаріусом відмовлено в зв"язку з відсутність правовстановлюючого документу на будинок на ім"я спадкодавця, що відображено в постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії, винесеної державним нотаріусом Чернігівської районної державної нотаріальної контори Кравченко Т.В. ( а.с. 56).

Згідно п.4.15 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом МЮУ № 296/5 від 22 лютого 2012 року видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів про належність цього майна.

Підставою звернення позивача до суду з даним позовом є неможливість оформлення нею свого права на спадщину за законом в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючого документа на спадкове майно.

Суд вважає, що в даному випадку наявністю вказаної вище постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії державним нотаріусом Кравченко Т.В. доведено неможливість позасудового оформлення права на спадщину на вказаний житловий будинок через відсутність на нього правовстановлюючих документів.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що за позивачем ОСОБА_1 , як за спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 можливо визнати право власності на спірне домоволодіння в цілому.

Керуючись , ст.ст. ст.ст. 10, 12, 13, 76, 81, 141, 200, 247, 258, 263-265, 354-355 ЦПК України, п.п. 15.5, п. 15 Перехідних положень ЦПК України, ст. 120, 529 Цивільного кодексу Української РСР ( в редакції 1963 року ), суд, -

В и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 )до територіальної громади в особі Дніпровської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області (код ЄДРПОУ 04416631, місцезнаходження: 15545, с. Дніпровське Чернігівська область, Чернігівський район, вул. Святошинська, 35)про визнання права власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинкок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду через Чернігівський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: С.П. Меженнікова