Рішення
від 19.07.2019 по справі 120/1929/19-а
ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

19 липня 2019 р. Справа № 120/1929/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ямпільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Ямпільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області (далі - відповідач) про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що при обрахунку розміру пенсії за віком, на отримання якої він набув право згідно вимог чинного законодавства, відповідачем не були враховані довідки з місця роботи про отриману ОСОБА_1 заробітну плату №34-С, №35-С, №36-С, №37-С, №38-С, №39-С, №40-С від 07.05.2018, видані командатним товариством "Крим-інвестбуд і компанія". Зокрема, листом від 31.05.2019 за вих. №18-Л відповідач повідомив, що документи, видані органами, їх посадовими особами чи службовими особами, створеними, обраними чи призначеними на тимчасовоокупованій території всупереч діючому законодавству України є недійсними і не можуть бути враховані при обчисленні розміру пенсії.

Позивач вважає, відмову відповідача у врахуванні довідок з місця роботи про заробітну плату № 34-С, № 35-С, № 36-С, № 37-С, № 38-С, № 39-С, № 40-С від 07 травня 2018 року, виданих командантним товариством Крим-інвестбуд і компанія при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком протиправною, такою що порушує його законні права та інтереси, що і стало підставою звернення до суду з даним адміністративним позовом, у якому просив:

- визнати протиправною відмову Ямпільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області у врахуванні довідок з місця роботи про заробітну плату № 34-С, № 35-С, № 36-С, № 37-С, № 38-С, № 39-С, № 40-С від 07 травня 2018 року, виданих командантним товариством Крим-інвестбуд і компанія при призначенні ОСОБА_1 пенсії;

- зобов`язати Ямпільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області врахувати довідки з місця роботи про заробітну плату № 34-С, № 35-С, № 36-С, №37-С, № 38-С, № 39-С, № 40-С від 07 травня 2018 року, виданих командантним товариством Крим-інвестбуд і компанія при призначенні ОСОБА_1 пенсії та провести йому розрахунок пенсії із добавкою стажу та заробітної плати, зазначених у даних довідках.

Ухвалою суду від 19.06.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у адміністративній справі та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження у письмовому проваджені. Крім того, даною ухвалою надано відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

01.07.2019 представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву (вх. № 34009), у якому заперечив щодо позовних вимог. Вказав, що для зарахування страхового стажу згідно довідок №34-С, №35-С, №36-С, №37-С, №38-С, №39-С, №40-С від 07.05.2018 відсутні підстави, оскільки дані довідки видані на тимчасово купованій території всупереч законодавству України. Додаткових уточнюючих довідок до Управління не надходило.

Таким чином, загальний стаж ОСОБА_1 склав 35 років 03 місяці 05 днів, чого недостатньо для призначення пенсії позивачу. Виходячи з наведеного, на думку відповідача, управління діяло правомірно. З урахуванням вищезазначеного просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову виходячи з наступного.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Ямпільському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Вінницької області.

В червні 2018 року позивач звернувся до Ямпільського ОУПФУ Вінницької області із заявою про призначення йому пенсії. В липні 2018 року позивачу була призначена пенсія за віком. При зверненні до відповідача ОСОБА_1 до заяви про призначення пенсії були надані довідки з місця роботи про отриману заробітну плату № 34-С, № 35-С, № 36-С, № 37-С, № 38-С, № 39-С, № 40-С від 07 травня 2018 року, видані командантним товариством Крим-інвестбуд і компанія .

При цьому, як вбачається з листа відповідача від 31.05.2019 за № 18-Л при визначенні розміру пенсійних виплат не враховано інформацію про отримане позивачем грошове забезпечення, що зазначена в довідках № 34-С, № 35-С, № 36-С, № 37-С, № 38-С, № 39-С, № 40-С від 07 травня 2018 року, позаяк останні видані на тимчасово окупованій території всупереч діючому законодавству України.

Вважаючи відмову відповідача врахувати вказані довідки при розрахунку розміру пенсійних виплат протиправною, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Враховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" врегульовано Порядком. За змістом пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою Правління ПФУ 25.11.2005 № 22-1, за бажанням пенсіонера у період до 01 січня 2016 року ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) до 01 липня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Так, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами (пункт 2.10 Порядку).

Проаналізувавши наведені норми матеріального права, суд приходить до висновку, що обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами. Іншого чинним законодавством не передбачено.

Статтею 62 Закону № 1788-ХІІ визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до пунктів 1 та 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно із вимогами пункту 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

З наведеного слідує, що уточнюючі довідки для підтвердження трудового стажу необхідно надавати лише в разі, коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці.

Як встановлено судом, з метою проведення перерахунку пенсії з додаванням стажу роботи та заробітної плати згідно довідок № 34-С, № 35-С, № 36-С, № 37-С, № 38-С, № 39-С, № 40-С від 07 травня 2018 року позивач звернувся до Ямпільського УПФУ Вінницької області із відповідною заявою до якої долучив зазначені довідки (а.с. 14-19).

Не заслуговують на увагу доводи відповідача щодо неможливості врахувати подані позивачем документи для зарахування до страхового стажу, що обчислюється під час визначення права на призначення пенсії, в зв`язку з тим, що вони видані органами, їх посадовими особами чи службовими особами, створеними, обраними чи призначеними на тимчасово окупованій території всупереч діючому законодавству України, а тому такі документи є недійсними і не можуть бути враховані, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону України від 15 квітня 2014 року №1207-VII "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" (далі - Закон № 1207-VII) тимчасово окупованою територією визначено сухопутну територію Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій.

Згідно з частинами першою та другою статті 4 Закону № 1207-VII на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.

На підставі частини першої статті 17 Закону № 1207-VII передбачено, що у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені Законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.

Згідно із статтею 18 Закону № 1207-VII громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та прав на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Правовий статус органів та посадових осіб, які діють на території України та створені і проводять свою діяльність не у відповідності із законодавством України, визначено, зокрема, Законом № 1207-VII.

Частинами першою - третьою статті 9 Закону № 1207-VII передбачено, що державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Разом з цим, суд вважає необхідним зазначити, що у 1971 році Міжнародний суд Організації Об`єднаних Націй (далі - ООН) у документі "Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії" зазначив, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але "у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів".

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) розвиває цей принцип у своїй практиці. Наприклад, у справах "Лоізіду проти Туречиини" (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), "Кіпр проти Туреччини" (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та "Мозер проти Республіки Молдови та Росії" (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016). "Зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного, - вважають судді ЄСПЛ, - Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать".

При цьому, у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.

Судом встановлено, що довідки про заробітну плату позивачу видані командатним товариством "Крим-інвестбуд і компанія" Республіки Крим.

На переконання суду, те, що архівні документи залишились на окупованій території, з урахуванням того, що заробітна плата позивача отримана ним у період з 1986 року по 2000 рік, не визнається відповідачем та не врахована ним при обрахунку розміру пенсії позивача, в даному випадку не може бути підставою для позбавлення права ОСОБА_1 на отримання пенсії з врахуванням отримуваної заробітної плати в цей період.

Положення Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", на який посилається відповідач, дають підстави для висновку, про те, що вказаний нормативно-правовий акт жодним чином не скасовують, не обмежують і не звужують закріплені Конституцією України гарантії, права чи свободи позивачів стосовно здійснення соціальних виплат, а лише встановлюють особливий порядок (механізм) реалізації державної політики, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Таким чином, позивачем було представлено належні та достатні документи для прийняття відповідачем законного та обґрунтованого рішення про проведення перерахунку пенсії, з урахуванням показників заробітної плати за період роботи у командатному товаристві "Крим-інвестбуд і компанія" у період з 1986 р. по 2003 р.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення Ямпільського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Вінницької області від 31.05.2019 за № 18-А про відмову у розрахунку пенсії із добавкою стажу та заробітної плати зазначеної у виданих командатним товариством "Крим-інвестбуд і компанія" довідках № 34-С, № 35-С, № 36-С, № 37-С, № 38-С, № 39-С, № 40-С від 07 травня 2018 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Крім того, з метою належного захисту порушених прав позивачки є необхідним зобов`язати Ямпільське об`єднане Управління Пенсійного фонду України Вінницької області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з врахуванням виданих командатним товариством "Крим-інвестбуд і компанія" довідок з місця роботи про заробітну плату № 34-С, № 35-С, №36-С, № 37-С, № 38-С, № 39-С, № 40-С від 07 травня 2018 року, починаючи з 17.07.2018 (дата звернення позивача до пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії).

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності своїх дій, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи відсутність судових витрат у даній справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Ямпільського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Вінницької області від 31.05.2019 за № 18-А про відмову у розрахунку пенсії із добавкою стажу та заробітної плати зазначеної у виданих командатним товариством "Крим-інвестбуд і компанія" довідках № 34-С, № 35-С, № 36-С, № 37-С, № 38-С, № 39-С, № 40-С від 07 травня 2018 року.

Зобов`язати Ямпільське об`єднане Управління Пенсійного фонду України Вінницької області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з врахуванням виданих командатним товариством "Крим-інвестбуд і компанія" довідок з місця роботи про заробітну плату № 34-С, № 35-С, №36-С, № 37-С, № 38-С, № 39-С, № 40-С від 07 травня 2018 року, з дати звернення ОСОБА_1 до пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії, а саме з 17.07.2018.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Ямпільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області (вул. Незалежності, 9, м. Ямпіль, Вінницька область, 24500, код ЄДРПОУ 41247227)

Повний текст рішення виготовлено та підписано: 19.07.2019

Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна

СудВінницький окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення19.07.2019
Оприлюднено21.07.2019
Номер документу83136312
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —120/1929/19-а

Рішення від 19.07.2019

Адміністративне

Вінницький окружний адміністративний суд

Жданкіна Наталія Володимирівна

Ухвала від 19.06.2019

Адміністративне

Вінницький окружний адміністративний суд

Жданкіна Наталія Володимирівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні