ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2019 року Справа № 160/5272/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Турової О.М.,
за участі секретаря судового засідання: Бороздун Л.М.,
представників позивача: Коновалова В.М., Мілешка С.С.,
представника відповідача: Панковської Е.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об`єднання КОРУНД до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об`єднання КОРУНД звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якій просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за формою Р від 13.12.2018р. №0034861420.
В обґрунтування пред`явленого позову, зазначалося, що відповідач за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки позивача дійшов помилкового висновку про порушення останнім приписів податкового законодавства та про заниження ним внаслідок цього податку на додану вартість, оскільки позивач правомірно включив до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за реальними господарськими операціями з ТОВ ЮРКОМ ГОЛД , ТОВ МЕТ-ПРОЕКТ . Вказані правочини недійсними в судовому порядку не визнавалися та є реальними, про що свідчать відповідні первинні документи, які були надані до перевірки, а акт перевірки не містить фактів, які б спростовували підтвердження цими первинними документами відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між сторонами даних правочинів. Надані до перевірки первинні документи: договори поставки, специфікації, податкові та видаткові накладні, платіжні доручення, рахунки-фактури, акти прийому-передачі підтверджують фактичне здійснення господарських операцій мiж позивачем та його контрагентами. Підприємством були надані всі первинні бухгалтерські документи, за виключенням товарно-транспортних накладних (далі - ТТН) та сертифікату якості товарів. При цьому, ТТН та сертифікат якості товарів не належать до первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів і їх не надання не є доказом наявності складу податкового правопорушення. Посилання відповідача в акті перевірки на податкову інформацію щодо відсутності у вказаних контрагентів позивача необхідних для здійснення господарської діяльності трудових ресурсів, транспортного, виробничого та торгівельного обладнання, основних засобів, матеріалів (сировини), товарних запасів не спростовують факту реальності господарських операцій позивача з вищевказаними контрагентами, оскільки позивач не повинен відповідати за будь-які порушення податкового законодавства з боку своїх контрагентів, бо навіть якщо контрагенти позивача і допускали будь-які порушення податкового законодавства, то позивач, як платник податків, не несе жодної відповідальності за порушення іншими платниками податків законодавчих вимог. Взаємовідносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.06.2019 року прийнято до розгляду вищевказану позовну заяву ТОВ Науково-виробниче об`єднання КОРУНД та відкрито провадження в адміністративній справі №160/5272/19, призначено цю справу до розгляду у судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи на 09.07.2019 року о 15:00 год., а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
27 червня 2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов відзив ГУ ДФС у Дніпропетровській області на позовну заяву ТОВ Науково-виробниче об`єднання КОРУНД , в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що документальною позаплановою виїзною перевіркою позивача встановлено завищення останнім податкового кредиту внаслідок віднесення до його складу сум податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними його контрагентами ТОВ ЮРКОМ ГОЛД , ТОВ МЕТ-ПРОЕКТ , оскільки правочини, укладені з цими суб`єктами господарювання, не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними. Так, позивачем до перевірки не надано товарно-транспортні накладні, які підтверджували би фактичну поставку товару за цими правочинами та сертифікати якості такого товару. Крім того, згідно з наявною податковою інформацією у вказаних контрагентів позивача відсутні необхідних для здійснення господарської діяльності трудові ресурси, транспортне, виробниче та торгівельне обладнання, основні засобів, матеріали (сировина), товарні запаси, при цьому податковий кредит сформований за рахунок зміни номенклатури товарів, придбаних у постачальників по ланцюгу постачання, а саме: контрагенти позивача переважно придбавали продукти харчування, вугілля, брухт стальний та інші товари, а на адресу ТОВ Науково-виробниче об`єднання КОРУНД постачали зовсім інші товари з урахуванням їх потреб по ланцюгу виписки податкових накладних на продаж ТМЦ. Водночас, позивач на час укладання договорів поставки з цими контрагентами не мав підтверджень їх ділової репутації, гарантій виконання ними зобов`язань, наявності у них необхідних ресурсів та необхідного досвіду і інших ознак комерційної привабливості для обрання саме них у якості своїх контрагентів, що свідчить про відсутність належної обачності ТОВ Науково-виробниче об`єднання КОРУНД при виборі контрагентів та є ознакою штучного характеру оформлених договорів, мета укладання яких - формування документообігу по нереальним господарським операціям. Таким чином, взаємовідносини позивача з його контрагентами були направлені на мінімізацію податкових зобов`язань та здійснені з метою збільшення податкового кредиту.
У судовому засіданні представники позивача підтримали пред`явлену позовну заяву у повному обсязі та, посилаючись на викладені у ній доводи, просили повністю її задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував щодо задоволення позовної заяви, посилаючись на доводи, викладені у відзиві на неї, та зазначаючи, що висновки акту перевірки, на підставі якого винесено оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення є обґрунтованим, а позивачем не надано жодних доказів якими б вони спростовувалися.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовної заяви у повному обсязі, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об`єднання Корунд (далі - ТОВ НВО Корунд ) (код ЄДРПОУ 37064667) зареєстроване виконавчим комітетом Криворізької міської ради, номер державної реєстрації 12271020000011617, та перебуває на обліку в Криворізькій південній об`єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - Криворізька південна ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області).
На підставі направлення на перевірку від 16.08.2018р. №10033, виданого Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області, відповідно пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, абз.1,4,5 п.75.1.2 ст.75, п.78.1.1, пп.78.1.4 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та на підставі наказу від 16.08.2018 року №4695-п Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ НВО Корунд (код ЄДРПОУ 37064667) , виданого Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області, головним державним ревізор-інспектором відділу аудиту платників території обслуговування Криворізької південної ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області Прокопенко Тетяною Олександрівною було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ НВО Корунд з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ ЮРКОМ ГОЛД (код ЄДРПОУ 39911739) за період з 01.09.2015 року по 30.09.2015 року та з ТОВ МЕТ-ПРОЕКТ (код ЄДРПОУ 39220651) за період з 01.12.2016 року по 31.12.2016 року.
За результатами означеної перевірки складено акт №50227/04-36-14-20/37064667 від 07.09.2018р., яким зафіксовано встановлене перевіркою допущення позивачем порушення приписів п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 ПК України, в результаті чого останнім безпідставно завищено податковий кредит на загальну суму 105660,00 грн., у тому числі по взаємовідносинам з ТОВ ЮРКОМ ГОЛД за вересень 2015 року на суму 66060,00 грн. та по взаємовідносинам з ТОВ МЕТ-ПРОЕКТ за грудень 2016 року у сумі 33908,00 грн. та за липень 2017 року у сумі 5692,00 грн.
Висновки означеного акту перевірки обґрунтовані тим, що позивачем безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними ТОВ ЮРКОМ ГОЛД та ТОВ МЕТ-ПРОЕКТ , оскільки проведеною перевіркою не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з цими суб`єктами господарювання, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а, отже, встановлено відсутність об`єктів оподаткування податком на додану вартість. Так, операції з вищеозначеними контрагентами є документально непідтвердженими, оскільки ТОВ НВО Корунд до перевірки не надано документи, що підтверджують транспортування ТМЦ за договорами поставки (товарно-транспортні накладні), чим порушено Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженим Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року №363. Крім того, ТОВ НВО Корунд не надані сертифікати якості товару, оскільки вони у позивача взагалі відсутні. Крім того, згідно з наявною податковою інформацією у вказаних контрагентів позивача відсутні необхідних для здійснення господарської діяльності трудові ресурси, транспортне, виробниче та торгівельне обладнання, основні засобів, матеріали (сировина), товарні запаси, при цьому податковий кредит сформований за рахунок зміни номенклатури товарів, придбаних у постачальників по ланцюгу постачання, а саме: контрагенти позивача переважно придбавали продукти харчування, вугілля, брухт стальний та інші товари, а на адресу ТОВ НВО КОРУНД постачали зовсім інші товари з урахуванням їх потреб по ланцюгу виписки податкових накладних на продаж ТМЦ. Водночас, позивач на час укладання договорів поставки з цими контрагентами не мав підтверджень їх ділової репутації, гарантій виконання ними зобов`язань, наявності у них необхідних ресурсів та необхідного досвіду і інших ознак комерційної привабливості для обрання саме них у якості своїх контрагентів, що свідчить про відсутність належної обачності ТОВ НВО КОРУНД при виборі контрагентів та є ознакою штучного характеру оформлених договорів, мета укладання яких - формування документообігу по нереальним господарським операціям. Таким чином, взаємовідносини позивача з його контрагентами були направлені на мінімізацію податкових зобов`язань та здійснені з метою збільшення податкового кредиту.
На підставі акту перевірки №50227/04-36-14-20/37064667 від 07.09.2018р. ГУ ДФС у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення рішення форми Р від 13.12.2018р. №0034861420, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 49500,00 грн., з яких за основним платежем - 39600,00 грн. та за штрафними санкціями - 9900,00грн.
З розрахунку штрафних санкцій за актом перевірки ТОВ НВО Корунд від 07.09.2018р. №50227/04-36-14-20/37064667 слідує, що нарахування грошових зобов`язань були здійснені виключно по взаємовідносинам позивача з контрагентом ТОВ МЕТ-ПРОЕКТ за грудень 2016 року та липень 2017 року.
Разом з цим, нарахування по взаємовідносинам позивача з ТОВ ЮРКОМ ГОЛД за вересень 2015 року у сумі 66060,00грн. здійснені не були у зв`язку зі спливом строку давності, визначеного ст.102 ПК України, для нарахування цих грошових зобов`язань контролюючим органом.
Означене також підтвердив представник ГУ ДФС у Дніпропетровській області у судовому засіданні.
За таких обставин, вирішуючи позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області за формою Р від 13.12.2018р. №0034861420, суд досліджує саме взаємовідносини з контрагентом ТОВ МЕТ-ПРОЕКТ за грудень 2016 року та липень 2017 року, оскільки у спірне податкове повідомлення-рішення увійшли нарахування грошових зобов`язань лише за взаємовідносинами з цим контрагентом та саме за ці періоди.
Розглядаючи позовні вимоги про визнання протиправним та скасування вищевказаного податкового повідомлення-рішення, суд зважає на таке.
Так, відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
При цьому п.198.2 ст.198 цього Кодексу передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Отже необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.
Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6. цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Відповідно до ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Як свідчать матеріали справи, позивачем, як покупцем, було укладено договір поставки з постачальником ТОВ МЕТ-ПРОЕКТ від 03.11.2016 року №112.
Відповідно до п.1.1 договору постачальник зобов`язується протягом дії даного Договору передати покупцю товар окремими партіями, за цінами, в асортименті (номенклатурі) та кількості, які погоджуються сторонами в накладних, які є невід`ємною частиною Договору, а покупець прийняти товар та оплатити його на умовах, встановлених даним Договором.
Згідно з п.2.1 договору поставка товару здійснюється за попередньою заявкою покупця. Відповідно до заявки покупця оформляється та направляється на його адресу рахунок-фактура, який є підтвердженням взяття заявки до виконання.
Відповідно до п.2.2 договору постачальник зобов`язаний передати покупцю товар окремими партіями в кількості та асортименті (номенклатурі), погодженими сторонами в накладних.
Ціна договору визначається специфікацією, рахунком-фактурою та видатковими накладними відповідно до п.3.1 договорів.
Так, з вищевказаних договору та специфікації №1 від 10.11.2016 року слідує, що ТОВ МЕТ-ПРОЕКТ було поставлено позивачу наступні товари:
Редуктор з пневмозахватом НКР100МА-1-2000- 1шт.;
Падаючий патрон НКР-100МА-1000-1 шт.;
Пульт управління НКР100МПА-1-3000- 1 шт.;
Податчик НКР100МА 1-4000-2 шт.;
Перехідник НКР100М- 2-2008-1 шт.;
Перехідний редуктор в зборі - 1шт.;
Фланець НКР100МП-1-2600- 1 шт.;
Перехідник НКР100МА 2-2008 - 1шт.;
Вал проміжний НКР100М 2-2008-1шт.;
Каток НКР100МА-1-0700-1шт.;
Тройник НКР100МП-1-0004-1 шт.;
Рукав НКР100МПА-1-4200А-1 шт.;
Кронштейн НКР100МА-0-0600-1 шт.;
Коліно НКР100ИП-1-0200-1 шт.;
Штанга НКР100МПА-0-100-38 шт.;
Штанга НКР100МПА-0-1000-01-5 шт.;
Муфта НКР100МА-0-2000-2шт.;
Рукав НКР100М-0-4000-2-1 шт.;
Рукав НКР100М-0-4000-3- 2 шт.;
Рукав НКР100М-0-5100-02 - 1 шт.;
Фільтравтомасленка НКР100М-2-8000- 2 шт.;
Гайка колпачкова НКР100МА-1-0030- 1 шт.
На загальну суму 237600,00 грн., у т.ч. ПДВ 39600,00 грн.
На суму вартості поставлених ТМЦ ТОВ МЕТ-ПРОЕКТ 04.12.2016р. виписано податкову накладну №1.
При цьому судом встановлено, що товар, отриманий від ТОВ МЕТ-ПРОЕКТ , був належним чином оприбуткований позивачем, що підтверджується даними бухгалтерського обліку, які відображені наступним чином: Д-т 20 Виробничі запаси К-т 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками 198000,00грн.; Д-т 6442 Податковий кредит К-т 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками - 39600,00грн.
На підтвердження факту виконання умов вищевказаного договору поставки позивачем було надано до перевірки оригінали та долучено копії до матеріалів справи наступних документів: договір поставки від 03.11.2016 року №112, специфікація до договору №1 від 10.11.2016 року, податкова накладна №1 від 04.12.2016 року, видаткова накладна № РН-1204/01 від 04.12.2016 року, рахунок-фактура №1204/01 від 04.12.2016 року, а також платіжні доручення № 893 від 28.12.2016 року, №895 від 11.01.2017 року та №897 від 11.01.2017 року, що підтверджують здійснення позивачем повної оплати за поставлений товар.
Судом також встановлено, що ТМЦ, отримані позивачем за договором поставки від ТОВ МЕТ-ПРОЕКТ від 03.11.2016 року №112, були використані ТОВ НВО Корунд у власній господарській діяльності, що підтверджується: договором №21/16 від 01.06.2016р. на виконання послуг по збиранню із комплектуючих та вузлів замовника (ТОВ НВО Корунд ) станків бурових НКР, укладеним позивачем з ТОВ Бурові машини та комплекси (ТОВ БМК ) (виконавець), накладною-вимогою на відпуск/внутрішнє переміщення матеріалів №003 від 04.12.2016р., специфікацією №1 до цього договору, актом прийому-передачі №3/НКР від 05.12.2016р. (на передачу ТМЦ від ТОВ НВО Корунд до ТОВ БМК ), актом прийому-передачі №6 від 05.12.2016р. (на передачу станка бурового НКР100МПА в кількості 1 шт. від ТОВ БМК до ТОВ НВО Корунд ), актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №6 від 05.12.2016р., рахунком на оплату №58 від 05.12.2016р., податковою накладною №1 від 05.12.2016р. та платіжним дорученням №913 від 27.03.2017р.; договором поставки №1680 від 15.04.2016р. ,специфікацією №2 від 12.08.2016р. та видатковою накладною до нього №061216/001 від 06.12.2016р., згідно з яким ТОВ НВО Корунд здійснило поставку вищевказаного станка бурового НКР100МПА в кількості 1 шт. на адресу ПАТ Євраз Суха Балка , довіреністю №0001494 від 05.05.2016р. на отримання цінностей за договором №1680 від 15.04.2016р., товарно-транспортною накладною №НВО 34 від 06.12.2016р. на поставку означеного станка,а також рахунком, податковою накладною та платіжним дорученням, які підтверджують факт оплати за його поставку.
Таким чином, факт здійснення реальних господарських операцій між позивачем та ТОВ МЕТ-ПРОЕКТ підтверджується відповідними первинними документами, копії яких наявні в матеріалах справи та які відображають зміст та обсяг цих господарських операцій, а також свідчать про зміни в майновому стані позивача, що відбувалися у зв`язку із здійсненням оплати за отриманий товар, та підтверджують подальше використання позивачем цього товару у власній господарській діяльності.
Як зазначалося вище, відповідач вважає зазначені господарські операції нереальними, оскільки до перевірки не надано товарно-транспортні накладні на підтвердження факту перевезення товару від ТОВ МЕТ-ПРОЕКТ на адресу позивача, а також сертифікати якості цього товару, проте суд не погоджується з такими висновками контролюючого органу, з огляду на таке.
Так, податкове законодавство не ставить в залежність право платника податків на податковий кредит від наявності чи відсутності товарно-транспортних накладних, оскільки факт відсутності у підприємства товарно-транспортних накладних на поставлений товар або наявність в таких накладних певних недоліків при наявності інших документів, які підтверджують факт його передачі покупцю, не є безумовною підставою, яка позбавляє підприємство права формування податкового кредиту.
Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14 жовтня 1997 року, товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.
Згідно із п. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.
При цьому Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р., не встановлюються правила податкового обліку, а лише встановлюються права, обов`язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). Документи, обумовлені вказаними правилами, зокрема, ТТН та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку.
Відсутність та/або дефектність документів на транспортне перевезення, обумовленого договорами, не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій, тим більше, що товарно-транспортна накладна є обов`язковою саме для підтвердження відомостей про господарську операцію з перевезення товару, в той час, як законодавчі норми не ставлять в залежність відсутність транспортних документів на перевезення вантажу (товару) або допущення недоліків при їх оформленні з наслідками формування бази оподаткування податком на додану вартість.
Також суд критично ставиться до посилань відповідача на відсутність сертифікатів якості на товар, оскільки за змістом ч.1 та 2 ст. 666 Цивільного Кодексу України єдиними правовими наслідками невиконання продавцем обов`язку передати покупцеві документи, що стосуються товару, в тому числі і сертифікати якості, є право (а не обов`язок) покупця відмовитись від договору купівлі-продажу та повернути товар покупцеві. Податковий орган не вправі контролювати наявність або відсутність сертифікатів якості на товар (продукцію) і в залежності від їх наявності або відсутності робити висновок про нереальність господарських правочинів. Крім того, сертифікат якості на товар не є первинним документом в розумінні Закону України від 16.07.99 № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , оскільки не містить інформації про господарську операцію та не підтверджує її здійснення, і його наявність не передбачена правилами ведення бухгалтерського та/або податкового обліку на підприємстві.
Щодо посилань відповідача на те, що позивач неправомірно занизив податок на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ МЕТ-ПРОЕКТ , оскільки правочини, укладені з цим контрагентом, не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ним, підтвердженням чого є неможливість встановлення ланцюгу постачання придбаного позивачем товару, суд зазначає, що не є обов`язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов`язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податку та його безпосереднім контрагентом.
Навіть, якщо контрагент (постачальник по ланцюгу) і порушив вимоги податкового законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування ПДВ за правочином з таким контрагентом у разі, якщо платник податку виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування, сплатив за виконані послуги і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту та здійснених витрат.
При цьому жодною нормою законодавства України не передбачається обов`язку платників податків - одержувачів товарів - вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей щодо повноти сплати ними податків за окремою операцією придбання товарів, відомостей щодо третіх осіб (постачальників у ланцюгу), перевіряти додержання чи порушення ними законодавчих приписів, а також наявність у цих контрагентів умов для належного здійснення господарської діяльності, оскільки податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік певного платника податків від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, а також від господарських та виробничих можливостей контрагента.
У свою чергу, статтею 61 Конституції України встановлено індивідуальний характер відповідальності, що виявляється і у персональній відповідальності кожного платника податку за ведення податкового обліку.
Крім того, неприпустимість притягнення до відповідальності одного суб`єкта господарювання за неправомірні дії іншого підтверджується практикою Європейського Суду з прав людини. Так, в пункті 7.1 рішення у справі Булвес АД проти Болгарії Європейський Суд з прав людини дійшов такого висновку: ...Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності .
Вищенаведений висновок Європейський Суд з прав людини повторно підтвердив в рішенні у справі Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії , у пункті 23 якого зазначено, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов`язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, як зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.
Отже, Європейський Суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.
Згідно зі ст.ст.46-49 Податкового кодексу України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку, при цьому такий платник податків несе самостійну відповідальність за порушення ведення податкового обліку.
Також суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту розірвання, визнання недійсними чи неукладеними вказаних правочинів. Також відповідачем не було надано належних та допустимих доказів нікчемності означених договорів, фіктивної господарської діяльності контрагентів позивача, безтоварності господарських операцій, відсутності зв`язку укладених угод з господарською діяльністю позивача, притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб вказаних підприємств за ухилення від сплати податків або інші податкові правопорушення, а також, що укладені правочини порушують публічний порядок відповідно до ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України.
Необхідними умовами для визнання угоди нікчемною в силу вимог ст. 228 Цивільного кодексу України є її укладання з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних протиправних наслідків. При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Проте, існування відповідних обставин у даній справі податковим органом не доведено.
Зміст укладеного ТОВ НВО Корунд та ТОВ МЕТ-ПРОЕКТ договору не суперечить актам цивільного законодавства, а відповідачем не надано доказів, які б підтверджували, що зміст цієї угоди не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов`язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договорів або приховування дійсного об`єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо. В межах спірних правовідносин позивач не складав податкових накладних, а отримував такі податкові накладні від контрагента та згідно них і формував податковий кредит за відповідні періоди.
При цьому, як на час укладення угод між позивачем та його означеним вище контрагентом, так і на час їх виконання, вказані суб`єкти господарювання знаходилися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також є платниками податку на додану вартість, що відповідачем не заперечується.
Виписана цим суб`єктом господарювання податкова накладна на підставі укладеного з позивачем договору оформлена з дотриманням вимог ст.201 Податкового кодексу України, що відповідачем не заперечується.
Відповідні податкові зобов`язання та податковий кредит по взаємовідносинам з вказаним контрагентом були задекларовані позивачем у податковій звітності з податку на додану вартість, що відповідачем не заперечується.
З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку про те, що позивачем правомірно було віднесено до складу податкового кредиту грудня 2016 року та липня 2017 року суми податку на додану вартість у загальному розмірі 39600,00грн. за податковою накладною, виписаною його контрагентом ТОВ МЕТ-ПРОЕКТ в ході виконання реальної господарської операції з поставки товару.
Таким чином, податкове повідомлення-рішення форми Р від 13.12.2018р. №0034861420 є протиправним, а, отже, підлягає скасуванню.
Згідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, тому судові витрати в розмірі 1921,00 грн., понесені позивачем при зверненні до суду із цим позовом, підлягають стягненню на його користь з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.
Керуючись ст. ст. 242-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об`єднання КОРУНД (код ЄДРПОУ 37064667, місцезнаходження: вул. Зоологічна, 4-А, офіс 139, м. Київ, 04119) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856, місцезнаходження: вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49000) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 13.12.2018р. №0034861420.
Стягнути з Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856, місцезнаходження: вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49000) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об`єднання КОРУНД (код ЄДРПОУ 37064667, місцезнаходження: вул. Зоологічна, 4-А, офіс 139, м. Київ, 04119) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1921,00грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 19.07.2019 року.
Суддя О.М. Турова
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 09.07.2019 |
Оприлюднено | 22.07.2019 |
Номер документу | 83136658 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Турова Олена Михайлівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Турова Олена Михайлівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Турова Олена Михайлівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні