Ухвала

від 19.07.2019 по справі 320/3869/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

19 липня 2019 року м. Київ № 320/3869/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Будкомпані-Груп" до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області , Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення та зобовязання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду в порядку оскарження рішення ГУ ДФС у Київській області про відмову в реєстрації податкових накладних та зобовязання здійснити таку реєстрацію.

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

За результатом розгляду позовної заяви, суд приходить до висновку про необхідність її повернення, ураховуючи таке:

частинами 1, 3 ст. 55 КАСУ встановлено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Юридична особа, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Документами, що підтверджують повноваження представника, згідно п.1 ч.1 ст. 59 КАСУ, є, зокрема довіреність фізичної або юридичної особи.

Представник стає самостійним учасником судового адміністративного процесу і набуває право на вчинення від імені особи, яку він представляє, усіх процесуальних дій, які може вчинити ця особа за умови, що він має належним чином оформлені повноваження.

На підставі ч.5 ст.94 КАСУ, учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Позовна заява ТОВ "Будкомпані-Груп" підписана директором ОСОБА_1 , на підтвердження повноважень якого надані ксерокопії: витягу першої сторінки статуту товариства та наказу №3-к від 01.03.2018 р. про прийняття ОСОБА_1 обовязків директора, який підписано ним же, які не засвідчені у встановленому законом порядку.

Вказані документи не є належними докази повноважень представника.

За правилами ч.1-2 ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Частиною 1 ст. 1 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" встановлено, що цей закон визначає правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов`язки їх учасників.

Відповідно до ст.11 цього ж Закону, установчим документом товариства є статут, в якому поміж іншого зазначається органи управління, їх компетенція та порядок прийняття ними рішень.

На підставі положень ч.1-2 39 Закону України № 2275-VIII, виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства. До компетенції виконавчого органу товариства належить вирішення всіх питань, пов`язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників та наглядової ради товариства (у разі утворення). Виконавчий орган товариства підзвітний загальним зборам учасників і наглядовій раді товариства (у разі утворення) та організовує виконання їхніх рішень. Виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є "директор", якщо статутом не передбачена інша назва. Статутом може бути встановлено, що виконавчий орган товариства є колегіальним, та визначено його кількісний склад. Назвою колегіального виконавчого органу є "дирекція", а його голови - "генеральний директор", якщо статутом не передбачені інші назви. Обрання членів колегіального виконавчого органу та його голови здійснюється голосуванням щодо кожного кандидата окремо, якщо статутом не передбачено обрання членів виконавчого органу та його голови списком, кумулятивним голосуванням чи в іншому порядку.

Пунктом 7 ст.38 Закону №2275-VIII встановлено, що для прийняття рішень з питань, які віднесені до компетенції виконавчого органу, але виходять за межі звичайної щоденної діяльності товариства, голова колегіального виконавчого органу зобов`язаний скликати засідання виконавчого органу. Статутом товариства можуть встановлюватися обмеження щодо суми, типу, предмета правочинів, для прийняття рішення щодо яких голова колегіального виконавчого органу має скликати засідання виконавчого органу товариства. Порушення вимог цієї частини головою виконавчого органу є підставою для розірвання з ним цивільно-правового або трудового договору (контракту).

Таким чином, на законодавчому рівні визначені повноваження директора (генерального директора), які дають йому право діяти від імені товариства без довіреності, і такі повноваження обмежуються лише звичайною щоденною діяльністю.

Із поданого витягу статуту позивача неможливо встановити обсяг повноважень, якими вищий орган товариства наділив директора ОСОБА_1 .

До того ж, вказані копії документів посвідчені невідомою особою.

У цьому зв`язку, суд приймає до уваги висновки Верховного Суду, які викладені у справах №317/343/17, № 308/8995/17. Верховний Суд вже вкотре визначив якими документами має підтверджувати свої повноваження адвокат. Постановою у справі № 308/8995/17, ВС зазначив, що " розглянувши скаргу, згідно із п. 1 ч. 4 ст. 298 КАСУ вирішив апеляційну скарги не прийняти до розгляду і повернути, оскільки вона подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 КАСУ представником у суді може бути адвокат або законний представник. Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону Про адвокатуру та адвокатську діяльність (ч. 4 ст. 59 КАСУ).

Також відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу цього документа може бути засвідчена підписом судді (ч. 5 ст. 59 КАСУ). Разом з тим ч. 6 ст. 59 КАСУ встановлює, що оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи. Підставою надання правової допомоги є договір, а документами, що підтверджують повноваження адвоката, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер (ч.ч. 1, 3 ст. 26 Закону Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 5 липня 2012 р. № 5076-VI).

Аналізуючи вказані положення, Верховний Суд дійшов висновку, що повноваження адвоката як представника сторони мають бути підтверджені оригіналом ордера або довіреністю (оригіналом) цієї сторони, що посвідчує такі повноваження, або її копією, засвідченою у визначеному законом порядку, зокрема, особою, яка має повноваження на засвідчення копії довіреності" .

Отже, посвідчувати копії документів, які додаються до справи має лише та особа, яка наділена цим правом в силу закону та/або договору.

Також суд урахував правову позицію Верховного Суду щодо порядку посвідчення копій документів, яка викладена у постанові від 08.05.2019 р. у справі №160/7887/18, де в пп. 18-21 вказано таке:" під час перевірки копій документів, що підтверджують повноваження представників, на предмет їх відповідності ст.59 КАС слід брати до уваги правила засвідчення копій документів, визначені Національним стандартом України Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003 , затвердженим наказом Держспоживстандарту від 7.04.2003 №55, Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Міністерства юстиції від 18.06.2015 №1000/5, інструкції з діловодства в окремих органах державної влади (місцевого самоврядування) та інші нормативно-правові акти.

19. Серед іншого відповідно до п.8 розд.10 зазначених правил копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку.

Напис про засвідчення копії складається зі слів Згідно з оригіналом , назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії.

Напис про засвідчення копії скріплюється відбитком печатки відповідного структурного підрозділу установи або печатки Для копій . У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчуються відбитком печатки установи. На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка Копія .

20. Оскільки під засвідченням копії документа слід розуміти саме засвідчення відповідності копії оригіналу відповідного документа, відсутність на копії напису про її засвідчення Згідно з оригіналом чи в іншому словесному виразі дає підстави вважати її такою, що не посвідчена в установленому порядку.

21. Отже, висновок апеляційного суду про недотримання апелянтом вимог ст.59 КАС є правильним, а доводи касаційної скарги у цій частині - безпідставними".

Подані ксерокопії документів, які посвідчують повноваження представника на здійснення представницьких функцій не містять прізвища, ім`я по батькові особи, яка здійснила посвідчення та її посади, тому ці ксерокопії не мають юридичної сили.

Оскільки при звернення до суду повноваження директора ТОВ "Будкомпані -Груп" не встановлені та непідтверджені у законний спосіб, суд приходить до висновку, що позовна заява підписана особою, яка не мала права її підписувати, п.3 ч.4 ст.169 КАСУ.

Керуючись статтями 55, 59, 94, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Будкомпані- Груп" (код 41340658, м. Біла Церква Київської області, Торгова площа, буд.10) до Головного управління ДФС у Київській області (код 39393260, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5а), Державної фіскальної служби України (код 39292197, м. Київ, Львівська площа, 8) про визнання протиправним та скасування рішення та зобовязання вчинити певні дії, - повернути позивачеві.

2. Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

3. Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Брагіна О.Є.