Рішення

від 19.07.2019 по справі 420/6775/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/6775/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2019 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю АЛКОМІКС до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В:

27.12.2018 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю АЛКОМІКС до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу № 10024 від 19.12.2018 року Про внесення змін до наказу № 2404 від 06.04.2018 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки .

Ухвалою суду від 29.12.2018 року позов залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків позову.

15.01.2019 року (вх. №1493/19) через канцелярію суду від позивача надійшла заява на виконання ухвали суду разом із зміненим адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю АЛКОМІКС до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу №10024 від 19.12.2018 року Про внесення змін до наказу № 2404 від 06.04.2018 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки .

В обґрунтування позовних вимог позивач, з посиланням на фактичні обставини справи щодо прийняття відповідачем наказу №2404 від 06.04.2018 року та №10024 від 19.12.2018 року, положення п.75.1 ст.75, п.78.1 ст.78, ст.81 Податкового кодексу України, зазначає, що у Головного управління ДФС в Одеській області були відсутні підстави для проведення документальної позапланової перевірки та для прийняття спірного рішення.

Ухвалою від 23.01.2019 року Одеським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

11.02.2019 року (вх. № 4755/19) від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що ГУ ДФС в Одеській області не визнає позовні вимоги у повному обсязі, не погоджується з доводами позивача та в якому, з посиланням на фактичні обставини справи щодо підстав для прийняття спірних наказів та нормативно обґрунтовуючи доводи відзиву приписами пп.19-1.1.14, п.19-1.1 п.19.1.1 ст.19-1, пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.42.1 ст.42, п.62.1.3 п.62.1 ст.62, п.75.1 ст.75, п.78.1 ст.78, п.78.4 ст.78 Податкового кодексу України, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

15.02.2019 року (вх. № 5660/19) від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що виходячи з приписів ст.78 Податкового кодексу України, немає жодних правових підстав для прийняття спірного наказу. Також, позивач зазначає, що наказ №10024 від 19.12.2018 року прийнято на підставі доповідної записки заступника начальника ГУ ДФС в Одеській області Бондаренко А.Б. від 07.12.2018 року, однак, серед підстав, визначених у Податковому кодексі України відсутня така правова підстава для проведення позапланової перевірки. Зважаючи на вищевикладене та посилаючись на відсутність правових підстав для проведення перевірки, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги.

28.02.2019 року (вх.№7289/19) від представника відповідача надійшли заперечення проти відповіді на відзив, в яких зазначено, що доповідна записка є лише пропозицією керівника контролюючого органу на підставі якої останній приймає рішення про наявність або відсутність підстав, передбачених ст.78 Податкового кодексу України.

01.03.2019 року (вх. № 7470/19) від представника позивача надійшли додаткові пояснення, в яких позивач, з посиланням на положення ст.80 Податкового кодексу України, вказує на відсутність правових підстав для проведення перевірки.

Ухвалою суду від 26.03.2019 року судом вирішено розглядати справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю АЛКОМІКС до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 24.04.2019 року, яка прийнята на місці та занесена до протоколу судового засідання судом продовжено строк підготовчого провадження по справі на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 18.06.2019 року о 10:30 год.

18.06.2019 року (вх. №21597/19) від представника відповідача до суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, згідно з переліком, наведеним у ньому.

Ухвалою суду від 26.06.2019 року, яка прийнята на місці та занесена до протоколу судового засідання судом закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

До судового засідання 16.07.2019 року сторони не прибули, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялись належним чином та завчасно.

При цьому від представника позивача 14.06.2019 року (вх. №21568/19) надійшла заява про розгляд справи за відсутності ТОВ АЛКОМІКС .

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

За приписами ч.1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч. 9 ст. 205 КАС України).

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи наведене, у зв`язку із неприбуттям у судове засідання 16.07.2019 року всіх учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового розгляду, та надання представником позивача заяви про розгляд справи за його відсутності, суд дійшов висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі письмовими доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Згідно з ч.6 ст.120 КАС України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Таким чином, зважаючи на дату відкриття провадження по даній справі, враховуючи те, що ухвалою суду від 26.03.2019 року судом вирішено проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження, судом приймається рішення по зазначеній справі у межах визначеного строку - 19.07.2019 року

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позов і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судам встановлено наступні факти та обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю АЛКОМІКС (код ЄДРПОУ 40957902) зареєстроване як юридична особа 14.11.2016 року з основним видом діяльності за КВЕД: 46.34 Оптова торгівля напоями.

Судом встановлено, що з метою забезпечення об`єктивності та прозорості при здійсненні контрольно-перевірочної роботи та на виконання пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.78.1.2 п.78.1 ст.78 ПК України та згідно доповідної записки заступника начальника ГУ ДФС в Одеській області від 23.03.2018 № 304/11/15-32-14-08 начальником ГУ ДФС в Одеській області виданий наказ від 06.04.2018 № 2404 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Алкомікс , згідно якого з 10.04.2018 належить провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Алкомікс з питань дотримання вимог чинного законодавства, яке регулює обіг підакцизних товарів за період - лютий 2018 р., тривалістю 5 робочих днів (а.с.23).

Правомірність прийняття наказу ГУ ДФС в Одеській області від 06.04.2018 №2404 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Алкомікс була предметом розгляду у справі №815/1616/18.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30.05.2018 року по справі №815/1616/18 (а.с.48-49), яке залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08.11.2018 року (а.с.50-51) та набрало законної сили 08.11.2018 року, відмовлено в задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю АЛКОМІКС до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу про проведення позапланової перевірки.

Згідно вказаного рішення, підставами для його прийняття були, зокрема, наступні висновки суду: …Під час розгляду справи судом встановлено, що ТОВ АЛКОМІКС у встановленому Порядку не було подано звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі за лютий 2018 р., що й слугувало підставою для видання оскаржуваного наказу на підставі пп.78.1.2 п.78.1 ст.78 ПК України. Вищезазначений факт ТОВ АЛКОМІКС не спростований та фактично не заперечується у відповіді на відзив. Натомість відповідь на відзив складається з розмірковувань представника позивача щодо підстав про проведення фактичної перевірки, тоді як спірним наказом № 2404 від 06.04.2018 призначена не фактична перевірка, а документальна позапланова виїзна перевірка. За таких обставин, суд дійшов висновку, що ГУ ДФС в Одеській області, отримавши інформацію щодо неподання вищевказаного звіту, мало право на призначення позапланової документальної перевірки позивача та видання оскаржуваного наказу .

Отже, при розгляді адміністративної справи №815/1616/18 судом встановлено, що наказ № 2404 від 06.04.2018 року прийнятий Головним управлінням ДФС в Одеській області в межах компетенції та у спосіб, що передбачені законодавством, що регулює спірні правовідносини та обґрунтовано, у відповідності з пп.78.1.2 п.78.1 ст.78 ПК України та є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки.

Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, обставини, встановлені рішенням суду в адміністративній справі №815/1616/18 не підлягають доказуванню при розгляді даної справи, зокрема, щодо наявності підстав у відповідача для призначення по підприємству позивача документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог чинного законодавства, яке регулює обіг підакцизних товарів за період - лютий 2018 року.

Судом встановлено, що у зв`язку із отриманням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.05.2018 року по справі №815/1616/18 та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду по справі №815/1616/18, з метою забезпечення об`єктивності та прозорості при здійсненні контрольно-перевірочної роботи, на виконання пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.78.1.2 п.78.1 ст.78 вимог Податкового кодекс України для проведення документальних перевірок суб`єктів господарювання та згідно з доповідною запискою начальника управління аудиту ГУ ДФС в Одеській області Білоус М.А. від 07.12.2018 року №2229/11/15-32-14-08, Головним управлінням ДФС в Одеській області 19.12.2018 року прийнято наказ №10024 Про внесення змін до наказу ГУ ДФС в Одеській області від 06.04.2018 року №2404 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Алкомікс код ЄДРПОУ 40957902 , яким внесено зміни до наказу ГУ ДФС в Одеській області від 06.04.2018 року №2404 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Алкомікс (код ЄДРПОУ 40957902), а саме п.1 викладено у наступній редакції: 1. Провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Алкомікс (код ЄДРПОУ 40957902) з питань дотримання вимог чинного законодавства, яке регулює обіг підакцизних товарів за період лютий 2018 року, з 26.12.2018 року тривалістю 5 робочих днів (а.с.41).

30 жовтня 2018 року на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.2 п.78.1 ст.78 ПК України та наказу ГУ ДФС в Одеській області від 19.12.2018 року №10024 Головним управлінням видано посадовим особам направлення на проведення перевірки ТОВ АЛКОМІКС №11352/14-08, №11353/14-08, №11354/14-08 (а.с.42-44).

Судом встановлено, що 26.12.2018 року Головним управлінням ДФС в Одеській області складено акт №5895/15-32-14-08/40957902 Про відмову посадових осіб ТОВ АЛКОМІКС (код ЄДРПОУ 40957902) у допуску до проведення документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог чинного законодавства, яке регулює обіг підакцизних товарів за період лютий 2018 року (а.с.46).

Окрім того, до суду з боку відповідача надано копію акту від 26.12.2018 року №5894/15-32-14-08/40957902 Про відмову від отримання копії наказу на проведення документальної позапланової виїзної перевірки та ознайомлення з направленнями на перевірку ТОВ АЛКОМІКС (код ЄДРПОУ 40957902) (а.с.115) та копію акту від 26.12.2018 року №5896/15-32-14-08/40957902 Про відмову від підпис та отримання акту про відмову у допуску ТОВ АЛКОМІКС (код ЄДРПОУ 40957902) до проведення позапланової виїзної документальної перевірки (а.с.47).

З наданих до суду копії цих акті вбачається, що представник ТОВ АЛКОМІКС за довіреністю ОСОБА_1 відмовився від отримання наказу на перевірку від 19.12.2018 року №10024, ознайомлення з направленнями на проведення перевірки та у допуску до перевірки.

Вважаючи наказ Головного управління ДФС в Одеській області № 10024 від 19.12.2018 року Про внесення змін до наказу № 2404 від 06.04.2018 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Вирішуючи дану адміністративну справу, суд виходить з наступного.

Статтею 1 Податкового кодексу України визначено, що цей Кодекс відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 61.1 ст.61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п.61.2 ст.61 ПК України податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пп.62.1.3 п.62.1 ст.62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно з пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Види перевірок, які контролюючі органи мають право проводити, визначені ст.75 ПК України, пунктом 75.1 якої визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підстави для проведення документальної позапланової перевірки визначені в пункті 78.1 статті 78 ПК України.

Відповідно до пп.78.1.2 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності такої підстави, як платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звіт про контрольовані операції або документацію з трансфертного ціноутворення, якщо їх подання передбачено законом.

Згідно з п. 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Пунктом 78.5 статті 78 Податкового кодексу України визначено, що допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки, службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Цим же пунктом передбачено, що непред`явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Отже, документальна позапланова виїзна перевірка платника податків проводиться виключно у випадку наявності принаймні однієї з підстав, визначених у статті 78 ПК України, та за умови пред`явлення посадовими особами контролюючого органу направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки, службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. Натомість недотримання контролюючим органом будь-якої з вказаних умов призначення та проведення перевірки зумовлює виникнення у платника податків права не допустити посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної перевірки.

Відповідно до п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України тривалість перевірок, визначених у статті 78 цього Кодексу, не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб`єктів малого підприємництва - 5 робочих днів, для фізичних осіб - підприємців, які не мають найманих працівників, за наявності умов, визначених в абзацах третьому - восьмому цього пункту, - 3 робочі дні, інших платників податків - 10 робочих днів.

Як вже встановлено судом, оскаржуваним у даній справі наказом Головного управління ДФС в Одеській області № 10024 від 19.12.2018 року Про внесення змін до наказу ГУ ДФС в Одеській області від 06.04.2018 року №2404 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Алкомікс код ЄДРПОУ 40957902 внесено зміни до наказу від 06.04.2018 року №2404 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Алкомікс код ЄДРПОУ 40957902 лише в частині п.1 щодо дати початку такої перевірки.

Тобто, спірним наказом фактично змінено дату початку проведення такої перевірки з 10.04.2018 року на 26.12.2018 року, а інші обставини залишилися незмінними.

Водночас, як встановлено судом та не заперечувалось сторонами у справі, Головним управлінням ДФС в Одеській області не було проведено перевірку ТОВ АЛКОМІКС у встановлені наказом № 10024 від 19.12.2018 терміни у зв`язку з відмовою позивача у допуску посадових осіб відповідача до проведення позапланової виїзної документальної перевірки та оскарженням ним цього наказу до суду.

Таким чином, наказ №2404 від 06.04.2018 року не був реалізований контролюючим органом, що не заперечується учасниками справи.

Суд зазначає, що наявність рішення контролюючого органу про призначення перевірки, прийнятого на підставі, в порядку і у спосіб, передбачений законодавством, зумовлює необхідність його реалізації у спосіб, не заборонений законом, у разі встановлення обставин, які унеможливлюють проведення перевірки у визначений наказом строк.

Обставинами, що унеможливили проведення перевірки підприємства позивача у визначений наказом строк слугував недопуск посадових осіб до перевірки та оскарження наказу до суду, тобто строк перевірки сплинув через незалежні від контролюючого органу обставини.

При цьому, нормами Податкового кодексу України не визначено порядок дій контролюючого органу, у тому випадку, коли не вдалося провести документальну позапланову перевірку, зокрема, у випадку не допуску посадових осіб до перевірки та оскарженням відповідного наказу, однак, наказом Державної фіскальної служби України №22 від 31.07.2014 затверджені Методичні рекомендації щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, які розроблено відповідно до вимог Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 1.4.6 таких Методичних рекомендацій (у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб органу державної фіскальної служби до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови, та вживаються заходи, передбачені пунктом 81.2 статті 81 та статтею 94 розділу ІІ Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 1.2.7 Методичних рекомендацій після усунення причин, передбачених підпунктами 1.4.5 - 1.4.6 пункту 1.4 розділу І Методичних рекомендацій, через які своєчасно не розпочато перевірку, видається наказ про внесення відповідних змін до попереднього наказу на проведення перевірки, або видається новий наказ про її проведення (з дотриманням порядку, встановленого пунктом 1.2 розділу І Методичних рекомендацій), копія якого вручається платнику податків у встановленому Кодексом порядку.

Підпунктами п 1.2.3.1. пункту 1.2 Методичних рекомендацій визначено, що наказ про проведення перевірки, що здійснюється відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, видається на підставі рішення суду (слідчого судді) про призначення такої перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) Державної фіскальної служби України або територіального органу ДФС (з урахуванням передбачених статтею 19 1 Кодексу функцій та Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 236).

Як вбачається з викладеного, контролюючий орган наділений повноваженнями на прийняття наказу про внесення відповідних змін до попереднього наказу після усунення причин, передбачених підпунктами 1.4.5 - 1.4.6 пункту 1.4 розділу І Методичних рекомендацій, через які своєчасно не розпочато перевірку.

Суд зазначає, що повноваження контролюючого органу щодо зміни (перенесення) дати початку проведення перевірки у разі встановлення обставин, які унеможливлюють проведення перевірки у визначений наказом строк, є дискреційними повноваженнями контролюючого органу.

Отже, в даному випадку, аналізуючи зміст вищенаведених норм законодавства у взаємозв`язку із обставинами справи, вбачається, що відповідач мав повноваження та був наділений правом внести зміни до наказу від 06.04.2018 №2404 з метою його виконання, після усунення причин, через які своєчасно не розпочато перевірку, з метою визначення нової дати початку перевірки.

Вказані висновки суду узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду з цього питання, та викладені у постанові Верховного суду від 27.11.2018 по справі № 820/3963/17, в якій зазначається, зокрема, що: …перенесення строків початку проведення перевірки, подовження строків проведення перевірок та зупинення проведення перевірки є різними поняттями та мають різну юридичну природу та різні правові наслідки. Подовження строків проведення перевірок та зупинення проведення перевірки врегульовано нормами Податкового кодексу України, зокрема статтею 82, натомість перенесення строків початку проведення перевірки нормами Кодексу не врегульовано, проте це не означає, що контролюючий орган позбавлений такого права і що таке перенесення не можливе. Колегія суддів зазначає, що повноваження контролюючого органу щодо зміни дати початку проведення перевірки, у разі встановлення обставин, які унеможливлюють розпочати проведення перевірки у визначений наказом строк, є дискреційними повноваженнями контролюючого органу. … контролюючий орган мав право внести зміни до наказу в частині дати початку проведення перевірки, оскільки внесення таких змін до наказу є дискреційними повноваженнями контролюючого органу .

Окрім того, у постанові від 27.11.2018 року по справі №820/3963/17, суд дійшов наступних висновків: …Щодо перенесення строків початку проведення перевірки, згідно оскаржуваного наказу №4118 від 17.08.2017, то в цій частині колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції також помилковими з огляду на те, що перенесення строків початку проведення перевірки, подовження строків проведення перевірок та зупинення проведення перевірки є різними поняттями та мають різну юридичну природу та різні правові наслідки. Подовження строків проведення перевірок та зупинення проведення перевірки врегульовано нормами Податкового кодексу України, зокрема статтею 82, натомість перенесення строків початку проведення перевірки нормами Кодексу не врегульовано, проте це не означає, що контролюючий орган позбавлений такого права і що таке перенесення не можливе. Колегія суддів зазначає, що повноваження контролюючого органу щодо зміни дати початку проведення перевірки, у разі встановлення обставин, які унеможливлюють розпочати проведення перевірки у визначений наказом строк, є дискреційними повноваженнями контролюючого органу. .

Також, у постанові Верховного суду від 12.03.2019 року по справі №820/2777/18 суд дійшов наступних висновків: …суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, що повноваження контролюючого органі щодо зміни (перенесення) дати початку проведення перевірки у разі встановлення обставин, які унеможливлюють проведення перевірки у визначений наказом строк, є дискреційними повноваженнями контролюючого органу. При цьому, за платником податків зберігається право перевірки дотримання контролюючим органом положень статті 81 Податкового кодексу України, яка визначає умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок .

Відповідно до ч.5 ст.16 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Згідно з ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, аналізуючи зміст вищенаведених норм законодавства у взаємозв`язку із обставинами справи, враховуючи вищенаведені висновки Верховного Суду суд зазначає, що Головне управління ДФС в Одеській області, постановляючи оскаржувані накази, діяло з урахуванням покладених на нього завдань та обов`язків, в межах повноважень, наданих Податковим кодексом України.

Разом з цим, суд вважає необґрунтованими посилання представника позивача як на підставу для задоволення позовних вимог на постанову Верховного суду від 19.04.2018 року по справі №813/4282/16, оскільки в рамках даної справи, судом перевірялась правомірність призначення перевірки, а не внесення змін в частині періоду її проведення.

За викладених обставин, суд вважає, що вимоги є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Перевіряючи обґрунтованість та законність дій та рішень суб`єкта владних повноважень, суд враховує наведене нормативне регулювання та вимоги частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи..

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні дії суд приймає у справах, де відповідач допустив неправомірну бездіяльність за умови обов`язку вчинити певну дію. В цьому випадку суд повинен зазначити, яку саме дію повинен вчинити відповідач, але не повинен втручатися в його компетенцію.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішення має бути прийняте з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У Рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

У Рішенні від 27 вересня 2010 року по справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» зазначено, що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 262, 295, КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю АЛКОМІКС до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу №10024 від 19.12.2018 року Про внесення змін до наказу № 2404 від 06.04.2018 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю АЛКОМІКС ( вул.Космонавтів, буд.32, кабінет 1106, м.Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 40957902);

Відповідач - Головне управління ДФС в Одеській області (вул.Семінарська 5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 3938646).

Суддя Корой С.М.

.