Рішення

від 19.07.2019 по справі 540/1091/19

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/1091/19 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Василяки Д.К., розглянувши в порядку письмового спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Новокаховського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, третя особа ОСОБА_2 про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

У травні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою до Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Новокаховський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану, третя особа на стороні позивача ОСОБА_2 , в якій просила суд:

- визнати протиправною відмову Новокаховського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області у внесені змін до актового запису про народження в частині зміни власного імені дитини з ОСОБА_3 на ОСОБА_4 ,

- зобов`язати Новокаховський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 № 90 в частині зміни власного імені з ОСОБА_5 на ОСОБА_6 .

Позовні вимоги вмотивовані тим, що при обранні ім`я дитині мати мала постродовий синдром, і не зовсім розуміла бажання надати дитині саме ім`я ОСОБА_5 , так як з дитинства має вади в промові букви р та ім`я ОСОБА_5 взагалі не може вимовити. В зв`язку з чим просить суд визнати відмову протиправною та зобов`язати відповідача вчинити певні дії.

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 31.05.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження.

11.07.2019 року від представника позивача надійшла заява про продовження розгляду справи у порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

11.07.2019 року від представника відповідача надійшла заява про продовження розгляду справи у порядку письмового провадження, проти задоволення позовних вимог не заперечував.

Частиною 3 статті 194 КАС України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

За таких обставин суд розглядає справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 07.09.2019 року Новокаховським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області здійснив державну реєстрацію, актовий запис № 902 про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 .

Так, в матеріалах справи наявна довідка психоневрологічного поліклінічного відділення КНП Центральної міської лікарні міста Нова Каховка Новокаховської міської ради, відповідно до якої ОСОБА_1 має певні вади щодо складності вимовляння букви "р" .

Крім того, матеріали справи містять заяву матері та батька про визнання батьківства № 11/15.20-57 від 07.03.2019 р. та заяву про державну реєстрацію народження № 1077/15.20 -31 в яких зазначено ім`я дитини, як ОСОБА_5 .

12.03.2019 року ОСОБА_1 звернулась до Новокаховськго міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головоного територіального управління юстиції у Херсонській області з заявою про зміну власного імені дитини з ОСОБА_5 на ОСОБА_6 , в зв`язку з тим, що має ваду в промовлянні літери р .

Листом Новокаховськго міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головоного територіального управління юстиції у Херсонській області № 1336/15.20-25 від 14.03.2019 року ОСОБА_1 відмовлено в зв`язку з тим, що при державінй реєстрації народження дитини заявником були бутько та мати дитини, надано написані власноручно дві письмові заяви про державну реєстрацію народження та про визнання батьківства на яких поставлені власноручно підписи обох батьків, враховуючи побажання обох батьків дитині присвоєно власне ім`я ОСОБА_5 . Крім того рекомендовано звернутись для вирішення питання до органу опіки та піклування або до суду.

Вважаючи таку відмову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду із позовною заявою за захистом прав та інтересів.

Суд, вирішуючи заявлений спір виходить з того, що спірні правовідносини регулюються Законом України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" від 01.07.2010 р. № 2398-VI (далі - Закон № 2398-VI) та Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 р. № 96/5 (далі - Правила № 96/5).

Згідно визначення, наданого у статті 28 Цивільного кодексу України, фізична особа набуває прав та обов`язків і здійснює їх під своїм ім`ям.

Ім`я фізичної особи, яка є громадянином України, складається із прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить.

При здійсненні окремих цивільних прав фізична особа відповідно до закону може використовувати псевдонім (вигадане ім`я) або діяти без зазначення імені.

Ім`я фізичній особі надається відповідно до закону.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України № 2398-VI відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.

Згідно з частиною 2 та частиною 3 статті 9 Закону України № 2398-VI державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану.

Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану.

Актовий запис цивільного стану є безспірним доказом фактів, реєстрація яких посвідчується, до спростування його в судовому порядку.

Відповідно до частини 1 статті 22 Закону України № 2398-VI внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 22 Закону № 2398-VI внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться за заявою особи, щодо якої складено актовий запис.

Відповідно до пункту 1.1 Правил № 96/5 внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться районними, районними у містах, міськими (міст обласного значення), міськрайонними, міжрайонними відділами державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством.

У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.

Зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису, за винятком випадків, встановлених у пункті 2.28 розділу II цих Правил (пункт 1.7 Правил № 96/5).

Згідно з п. 2.6 Правил № 96/5 разом із заявою про внесення змін до актового запису цивільного стану заявником подаються:

свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану, у яких зазначені неправильні, неповні відомості або відомості, які підлягають зміні;

інші документи, необхідні для розгляду заяви та вирішення питання по суті.

У відповідності до пункту 2.12 Правил № 96/5 на підставі зібраних документів та за наслідками перевірки відділ державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне представництво чи консульська установа України складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису (або декількох актових записів) цивільного стану або про відмову в цьому за формою, наведеною в додатку 2.

У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку мають бути чітко вказані причини відмови та зазначено про можливість її оскарження в судовому порядку.

У відповідності до пункут 2.7 Правил № 96/5 на підтвердження достовірності представлених заявником документів про державну реєстрацію актів цивільного стану відділом державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичним представництвом чи консульською установою України додаються до матеріалів справи повні витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, копії відповідних актових записів цивільного стану, на підставі яких вирішується питання щодо необхідності внесення змін або відмови в цьому.

Якщо в актовому записі про народження відсутні графи По батькові та Місце народження , що стосуються відомостей про дитину, або відсутні відомості у цих графах, їх доповнення проводиться з урахуванням даних паспорта громадянина України або паспортного документа особи, відносно якої складено запис, та імені батька дитини, зазначеного в ньому.

Якщо актовий запис цивільного стану, до якого потрібно внести зміни, зберігається в архіві іншого відділу державної реєстрації актів цивільного стану України, то відділ державної реєстрації актів цивільного стану, який прийняв заяву, надсилає відповідний запит щодо підтвердження відповідності відомостей у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян даним паперового носія актового запису цивільного стану, яке в подальшому додається до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян у відповідній справі. Копія актового запису цивільного стану направляється, якщо про необхідність її надіслання було зазначено у запиті.

У разі якщо неможливо витребувати копії актових записів цивільного стану або підтвердження відповідності відомостей у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян даним паперового носія актового запису цивільного стану у зв`язку з тимчасовою окупацією території України, державна реєстрація актів цивільного стану підтверджується відповідними свідоцтвами про державну реєстрацію актів цивільного стану, витягами з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, якщо вони не містять незастережених виправлень, дописок чи явних ознак підробки.

Реєстрація актів цивільного стану компетентними органами іноземних держав, з якими Україна не уклала договорів про правову допомогу та правові відносини у цивільних і сімейних справах, підтверджується відповідними легалізованими у встановленому порядку документами про реєстрацію актів цивільного стану без витребування копій актових записів цивільного стану. ;

Згідно п. 2.10 правил № 96/5 заяви батьків про виправлення (зміну) прізвища або власного імені дитини в актовому записі про її народження у зв`язку з тим, що при державній реєстрації народження дитині присвоєно прізвище або власне ім`я без урахування побажань обох або одного з батьків, приймаються відділами державної реєстрації актів цивільного стану не пізніше одного року з дня народження, а заяви про виправлення власного імені дитини у зв`язку з тим, що вона фактично має власне ім`я, відмінне від зазначеного в актовому записі про її народження, - до досягнення нею 14-річного віку.

Визначення імені дитини закріплено ст. 146 Сімейного Кодексу України , відповдіно до якої:

1. Ім`я дитини визначається за згодою батьків.

Ім`я дитини, народженої жінкою, яка не перебуває у шлюбі, у разі відсутності добровільного визнання батьківства визначається матір`ю дитини.

2. Дитині може бути дано не більше двох імен, якщо інше не випливає із звичаю національної меншини, до якої належать мати і (або) батько.

3. Спір між батьками щодо імені дитини може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Суд враховуючи емоційне становище заявника після пологів при виборі імені, вади в мовлені та бажання змінити ім`я дитині з ОСОБА_5 на ОСОБА_6 , враховуючи згоду батьків дитини та з урахуванням визнання позовних вимог відповідачем, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд вказує, що для того, щоб бути ефективним, засіб захисту має бути незалежним від будь-якої вжитої на розсуд державних органів дії, бути безпосередньо доступним для тих, кого він стосується (рішення від 6 вересня 2005 року у справі "Гурепка проти України" (Gurepka v. Ukraine), заява № 61406/00, п. 59); спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваному порушенню чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце (рішення у справі "Кудла проти Польщі" () [ВП], заява № 30210/96, п. 158, ECHR 2000-ХІ).

Статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованою Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 р., закріплено право на повагу до приватного і сімейного життя, та зазначено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Судом, також, враховується рішення Європейського суду з прав людини від 16 травня 2013 року у справі "Гарнага проти України" (Заява № 20390/07), за яким Суд нагадав, що хоча зобов`язання щодо зміни імені особи може вважатися втручанням у приватне життя такої особи, відмову в наданні особі дозволу взяти нове ім`я не можна автоматично вважати таким втручанням. Суд ще раз нагадує, що хоча мета статті 8 Конвенції головним чином стосується захисту особи від свавільного втручання державних органів, вона не лише зобов`язує державу утриматися від такого втручання, але й покладає на неї позитивні зобов`язання, властиві дієвій повазі до приватного та сімейного життя. Якщо межі між позитивними та негативними зобов`язаннями держави за статтею 8 не можна визначити з достатньою точністю, то застосовні принципи, тим не менш, є подібними. В обох контекстах слід дотримуватись справедливого балансу, який потрібно встановити між конкуруючими інтересами особи та суспільства в цілому (див. вищезазначене рішення у справі "Ст`єрна проти Фінляндії" (Stjerna v. Finland), п. 38, та рішення від 6 вересня 2007 року у справі "Юханссон проти Фінляндії" (Johansson v. Finland), заява № 10163/02, п. 29) (пункт 37 рішення).

У пункті 39 вказаного рішення Суд також нагадує, що Договірні держави мають широкі межі свободи розсуду у сфері регулювання зміни імен особами, а його завдання полягає не у тому, щоб замінити собою компетентні державні органи при визначенні найбільш відповідної політики у зазначеній сфері, а у перевірці згідно з Конвенцією рішень, ухвалених зазначеними органами при здійсненні своїх дискреційних повноважень (див. вищезазначене рішення у справі "Ст`єрна проти Фінляндії" (Stjerna v. Finland), п. 39). Саме державному органу належить навести відповідні та достатні підстави на підтримку своєї відмови у наданні дозволу на зміну імені особи для того, щоб це обмеження вважалося "необхідним у демократичному суспільстві" (див. рішення від 21 жовтня 2008 року у справі "Гюзель Ердагьоз проти Туреччини" (), заява № 37483/02, пп. 50-55).

У пункті 41 рішення у справі "Гарнага проти України" (Заява № 20390/07) вказано, що навіть якщо існує суперечність стосовно правильного тлумачення закону, безперечним є те, що право особи на збереження свого імені, як і право на його зміну, визнається законодавством України. Слід зауважити, що українська система зміни імен видається доволі гнучкою та особа може змінити своє ім`я, дотримуючись спеціальної процедури, яка передбачає тільки мінімальні обмеження, які застосовуються у дуже конкретних випадках, здебільшого пов`язаних з кримінальним судочинством. У той самий час, як видається, будь-яких ширших міркувань для накладення обмежень на зміну імені особи - таких як точний облік населення або зв`язок носіїв певного імені з сім`єю - державними органами не висувається. За такої ситуації майже повної свободи зміни імені або прізвища особи обмеження, накладені на зміну по батькові, не видаються належним чином та достатньою мірою мотивованими національним законодавством. Крім того, державними органами не було надано жодного обґрунтування позбавлення заявниці її права приймати рішення з цього важливого аспекту її приватного та сімейного життя, і таке обґрунтування не було встановлено жодним іншим способом. Оскільки державні органи не забезпечили балансу відповідних інтересів, про які йдеться (див. пункт 38 вище), вони не виконали своє позитивне зобов`язання щодо забезпечення права заявниці на повагу до її приватного життя.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В адміністративному судочинстві діє принцип офіційності, який полягає в активній позиції суду щодо з`ясування всіх обставин у справі. Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов`язку суд витребовує названі документи та матеріали", а якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів (частина 5 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

З урахуванням вищезазначеного, суд приходить висновку, що відмова відповідача від 14.03.2019 року, у внесенні змін до актового запису про народження № 90 від 07.03.2019 року складений не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з порушенням використаного повноваження з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без врахування усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення, є протиправною.

Отже, оскільки відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірність прийнятого рішення, з огляду на що позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Новокаховського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану (код ЄДРПОУ 04060447, 74900, м.Нова Каховка, пр.. Дніпровський, 40), третя особа ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправною відмову Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Новокаховського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану (код ЄДРПОУ 04060447, 74900, м.Нова Каховка, пр. Дніпровський, 40) від 14.03.2019 року у внесенні змін до актового запису цивільного стану від 07.03.2019 року №90 про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в частині зміни власного імені дитини з ОСОБА_3 на ОСОБА_4 .

Зобов`язати Головне територіальне управління юстиції у Херсонській області Новокаховського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану (код ЄДРПОУ 04060447, 74900, м.Нова Каховка, пр. Дніпровський, 40) внести зміни до актового запису від 07.03.2019 №90 про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом зміни власного імені ОСОБА_5 на ОСОБА_6 .

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Новокаховського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану (код ЄДРПОУ 04060447, 74900, м.Нова Каховка, пр.. Дніпровський, 40) документально підтверджені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок), шляхом безспірного списання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Василяка Д.К.

кат. 102080000