ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
19 липня 2019 року № 826/8987/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши у письмовому провадженні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ранді до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, Державної фіскальної служби України про визнання дій, бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,
встановив:
11.06.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю Ранді (далі - ТОВ Ранді ) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - ДПІ у Шевченківському районі), Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України), в якій висловлено прохання:
- визнати дії ДПІ у Шевченківському районі щодо одностороннього розірвання Договору №9109648693 про визнання електронних документів від 01.07.2016, - протиправними;
- визнати бездіяльність ДПІ у Шевченківському районі щодо неприйняття податкових накладних з розрахунками коригувань в електронному вигляді, надісланих засобами електронного зв`язку у період з 22.05.2017 по 22.05.2018, - протиправною;
- визнати бездіяльність ДФС України щодо неприйняття податкових накладних з розрахунками коригувань в електронному вигляді, надісланих засобами електронного зв`язку у період з 22.05.2017 по 22.05.2018, - протиправною;
- зобов`язати ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних датою фактичного отримання податковим органом податкові накладні: податкову накладну №7 від 18.05.2017, такою, що прийнята та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних з 15.06.2017; податкову накладну №8 від 18.05.2017 такою, що прийнята та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних з 15.06.2017; податкову накладну №13 від 23.05.2017 такою, що прийнята та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних з 15.06.2017; податкову накладну №14 від 23.05.2017 такою, що прийнята та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних з 02.06.2017; податкову накладну №15 від 24.05.2017 такою, що прийнята та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних з 15.06.2017; податкову накладну №16 від 25.05.2017 такою, що прийнята та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних з 02.06.2017; податкову накладну №17 від 25.05.2017 такою, що прийнята та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних з 02.06.2017; податкову накладну №18 від 25.05.2017 такою, що прийнята та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних з 02.06.2017; податкову накладну №19 від 25.05.2017 такою, що прийнята та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних з 02.06.2017; податкову накладну №20 від 25.05.2017 такою, що прийнята та прийнята та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних з 02.06.2017; податкову накладну №23 від 26.05.2017 такою, що прийнята та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних з 02.06.2017; податкову накладну №25 від 30.05.2017 такою, що прийнята та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних з 15.06.2017; податкову накладну №26 від 30.05.2017 такою, що прийнята та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних з 15.06.2017; податкову накладну №27 від 31.05.2017 такою, що прийнята та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних з 15.06.2017; податкову накладну №28 від 31.05.2017 такою, що прийнята та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних з 15.06.2017; податкову накладну №29 від 31.05.2017 такою, що прийнята та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних з 02.06.2017; податкову накладну №30 від 31.05.2017 такою, що прийнята та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних з 02.06.2017; податкову накладну №31 від 31.05.2017 такою, що прийнята та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних з 15.06.2017; податкову накладну №36 від 31.05.2017 такою, що прийнята та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних з 15.06.2017; податкову накладну №37 від 31.05.2017 такою, що прийнята та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних з 15.06.2017; податкову накладну №38 від 31.05.2017 такою, що прийнята та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних з 15.06.2017; податкову накладну №39 від 31.05.2017 такою, що прийнята та зареєстрована в Єдиному податкових накладних з 02.06.2017; податкову накладну №40 від 31.05.2017 такою, що прийнята та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних з 15.06.2017; податкову накладну №41 від 31.05.2017 такою, що прийнята та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних з 15.06.2017; податкову накладну №211 від 31.05.2017 такою, що прийнята та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних з 15.06.2017.
В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що ДПІ у Шевченківському районі без достатніх для того підстав в односторонньому порядку розірвано договір від 01.07.2016 №9109648693 про визнання електронних документів. У зв`язку із розірвання вказаного Договору позивач втратив можливість в період з червня 2017 року реєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних.
При цьому, позивач неодноразово звертався до контролюючих органів із заявами в яких просив пояснити причини розірвання договору про визнання електронних документів, укласти новий договір про визнання електронних документів, забезпечити право ТОВ Ранді на подачу податкових документів в електронній формі. Відповіді на такі заяви не отримано.
Також позивач подавав до контролюючих органів скарги на дії ДПІ у Шевченківському районі та Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - ГУ ДФС у м. Києві). У відповідь на скаргу позивача листом ДФС України від 28.11.2017 №38659/10/26-15-41-10-14 повідомлено ТОВ Ранді про те, що наявна інформація про автоматичне розірвання укладеного між ДПІ у Шевченківському районі та ТОВ Ранді Договору від 01.07.2016 №9109648693 про визнання електронних документів. Тому, позивач вважає безпідставними доводи відповідачів про те, що договір від 01.07.2016 №9109648693 про визнання електронних документів взагалі не існував. Також в цій частині позивач зазначає про те, що в січні - квітні 2017 року подавав без будь яких перешкод документи в електронній формі, ДФС України приймались податкові накладні.
Крім того, позивач пояснив, що окремі квитанції від 15.06.2017 про неприйняття податкових накладних втрачені у зв`язку із масштабною кібератакою вірусу Petya. Тому, позивач просив витребувати такі документи у відповідачів.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.07.2018 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.10.2018 залучено до участі у справі співвідповідача - ГУ ДФС у м. Києві.
Представник відповідачів подала відзиви на позовну заяву в яких просила відмовити у задоволенні позову.
Так, у відзиві від ДПІ у Шевченківському районі зазначено, що згідно даних ІТС Архів електронної звітності договір від 01.07.2016 №9109648693 про визнання електронних документів між ДПІ у Шевченківському районі та ТОВ Ранді не укладався. Під вказаним номером зареєстровано повідомлення про надання інформації щодо електронного цифрового підпису підприємства від 01.07.2016 №10720161.
04.01.2018 між ДПІ у Шевченківському районі та ТОВ Ранді укладено договір про визнання електронних документів від 31.01.2017 №2659002 шляхом приєднання до такого договору ТОВ Ранді на підставі заяви від 04.01.2018. 12.07.2018 дію даного договору припинено автоматично у зв`язку із завершенням строку чинності посиленого сертифіката керівника.
На заперечення клопотання позивача про витребування втрачених позивачем документів, зазначено, що позивач не вжив передбачених законом заходів для відновлення таких документів.
У відзиві від ДФС України зазначено, що платник податків може подати податкову накладну до контролюючого органу виключно засобами телекомунікаційного зв`язку, за умови, що з контролюючим органом укладено договір про визнання електронних документів, а також проведено обмін посиленими сертифікатами відкритих ключів, сформованими акредитованим центром сертифікації ключів. 21.04.2017 між ДПІ у Шевченківському районі та ТОВ Ранді укладено договір №2 про визнання електронних документів. При цьому, згідно із даними архіву податкової звітності, податкові накладні, складені ТОВ Ранді , не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку із виявленими помилками: Порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 №233, а саме: - ЄДРПОУ: 39652256 . Можливо, припинено дію Договору про визнання електронних документів .
Тому, у зв`язку із розірванням вказаного договору, ДФС України діяла правомірно та не реєструвала відповідні податкові накладні. Також зазначено, що прийом або неприйняття податкових накладних надісланих засобами електронного зв`язку на рівні ДФС України відбувається автоматично з урахуванням особливостей електронного документообігу, не залежить від будь яких дій ДФС України.
В ході судових засідань представник позивача заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві та наданих у справу доказах.
Представник відповідачів проти задоволення позову заперечувала, зіславшись на письмово викладену позицію та надані докази.
Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні та потреби заслухати свідка чи експерта, суд за клопотаннями представників сторін, на підставі частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження.
Суд, дослідив матеріали справи, оцінив пояснення, надані учасниками судового процесу, а також докази в їх сукупності, проаналізував положення чинного законодавства та встановив наступне.
ТОВ Ранді направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних:
- 02.06.2017 податкові накладні: №14 від 23.05.2017, №16 від 25.05.2017, №17 від 25.05.2017, №18 від 25.05.2017, №19 від 25.05.2017, №20 від 25.05.2017, №23 від 26.05.2017, №29 від 31.05.2017, №30 від 31.05.2017, №39 від 31.05.2017;
- 15.06.2017 податкові накладні: №8 від 18.05.2017, №13 від 23.05.2017, №15 від 24.05.2017, №25 від 30.05.2017, №26 від 30.05.2017, №27 від 31.05.2017, №28 від 31.05.2017, №31 від 31.05.2017, №36 від 31.05.2017, №37 від 31.05.2017, №38 від 31.05.2017, №40 від 31.05.2017, №41 від 31.05.2017, №211 від 31.05.2017.
Однак, вказані податкові накладні не були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних про що позивачу направлялись відповідні квитанції із зазначенням виявлених помилок: Блок даних. Невірний підпис - необхідно підтвердити право підпису - особа: ОСОБА_1 ; Порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 №233, а саме: - ЄДРПОУ: 39652256 . Можливо, припинено дію Договору про визнання електронних документів .
За змістом вказаних квитанцій не можливо встановити конкретні підстави для відмови у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
21.06.2017 та 22.06.2017 ТОВ Ранді направлено до ДПІ у Шевченківському районі заяви із вимогою надати інформацію на якій правовій підставі органами державної податкової служби України не приймаються документи ТОВ Ранді в електронній формі (копія додається), а також, забезпечити право ТОВ Ранді на подачу в органи державної податкової служби України документів в електронній формі (копію додано до позовної заяви).
Відповіді на зазначені заяви ТОВ Ранді не отримано. Посилання відповідачів на те, що ДПІ у Шевченківському районі надано відповідь на заяву позивач від 21.06.2017 листом від 13.07.2017 №16196/10/26-59-08-04-14 який повернувся на адресу ДПІ у Шевченківському районі із відміткою за закінченням терміну зберігання , суд не враховує адже такі посилання не підтверджені жодними доказами.
23.08.2017 ТОВ Ранді повторно звернулося до ДПІ у Шевченківському районі з аналогічною заявою за вих. №48/1. Ідентичну заяву від 23.08.2017 за вих. №48/2 направлено до ГУ ДФС у м. Києві.
Проте, відповіді на вказані заяви також ТОВ Ранді не отримано.
23.08.2017 ТОВ Ранді звернулося до ДФС України зі скаргами за вих. №48/3 та №48/4 на бездіяльність ДПІ у Шевченківському районі та ГУ ДФС у м. Києві, а також з вимогою надати інформацію на якій правовій підставі органами державної податкової служби України не приймаються документи ТОВ Ранді в електронній формі, а також, забезпечити право ТОВ Ранді на подачу в органи державної податкової служби України документів в електронній формі.
Відповідь на зазначені скарги ТОВ Ранді надана ДФС України листом від 27.11.2017 №27628/6/99-99-08-02-01-15, який отримано позивачем 29.12.2017, про що свідчить відмітка на першій сторінці даного листа та не заперечується відповідачами.
У листі ДФС України від 27.11.2017 №27628/6/99-99-08-02-01-15 зазначено, що на звернення ТОВ Ранді від 21.06.2017 ДПІ у Шевченківському районі надано відповідь рекомендованим листом від 13.07.2017 №16196/10/26-59-08-04-14, який повернувся за закінченням терміну зберігання .
У зв`язку із ненаданням відповіді ГУ ДФС у м. Києві на звернення ТОВ Ранді від 22.06.2017 №38, ДФС України зобов`язало зазначений контролюючий орган розглянути вказане звернення та надати відповідь.
При цьому в матеріалах справи наявний лист ГУ ДФС у м. Києві від 28.11.2017 №38659/10/26-15-41-10-14 в якому зазначено, що згідно інформаційних систем ДФС між ДПІ у Шевченківському районі та ТОВ Ранді було укладено договір №9109648693 про визнання електронних документів від 01.07.2016. З 08.06.2017 наявна інформація про автоматичне розірвання зазначеного договору. Станом на 28.11.2017 договір про визнання електронних документів на розгляді відсутній.
Матеріали справи не містять доказів надсилання ГУ ДФС у м. Києві листа від 28.11.2017 №38659/10/26-15-41-10-14 на адресу позивача, а також виконання вимог листа ДФС України від 27.11.2017 №27628/6/99-99-08-02-01-15.
Представником відповідачів подано до суду інформацію щодо автоматичного припинення дії договору про визнання електронних документів з ТОВ Ранді 08.06.2017, 15.06.2017, 12.07.2018 з огляду на недійсність сертифікатів директора. Також надано відомості про те, що посилені сертифікати відкритих ключів ТОВ Ранді та директора ТОВ Ранді ОСОБА_1 дійсні з 01.07.2016 по 30.06.2018.
В період з 09.06.2017 по 21.08.2017 ТОВ Ранді сім разів направляло до ДПІ у Шевченківському районі в електронному вигляді Договори про визнання електронних документів №080617 від 08.06.2017. Згідно квитанцій такі Договори отримано ДФС України, але не прийнято без зазначення підстави відмови у прийнятті.
У зв`язку зі зміною порядку укладення договору про визнання електронних документів, з метою його укладення ТОВ Ранді направлено в електронному вигляді до ДІЛ у Шевченківському районі заяву про приєднання до Договору про визнання електронних документів від 04.01.2018 №1.
Згідно квитанції документ отримано ДФС України 09.01.2018 та прийнято даний документ. Отже, 04.01.2018 між ДПІ у Шевченківському районі та ТОВ Ранді укладено договір про визнання електронних документів, що також підтверджується й тим, що наступну заяву про приєднання до Договору про визнання електронних документів від 23.04.2018 №2 згідно квитанції не прийнято, зазначено: діючий Договір присутній: від 04.01.2018 №1 .
22.05.2018 ТОВ Ранді здійснено спробу повторної реєстрації вказаних податкових накладних, однак отримано квитанції про відмову у прийнятті таких документів із зазначенням помилки: Відсутній укладений з платником '39652256' договір приєднання, який визначає права та обов`язки сторін в процесі електронного документообігу .
Позивач зазначає, що відповідачі чинять незаконні перешкоди для реєстрацій його податкових накладних у зв`язку із чим звернувся до суду із даним позовом.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до положень Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України), серед інших обов`язків платників податків передбачено і обов`язок складати звітність, що стосується обчислення та сплати податків і зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16) та подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням та сплатою податків і зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16).
Підпунктом 21.1.1 пункту 21.1 статті 21 ПК України визначено, що посадові особи контролюючих органів зобов`язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.
Згідно пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пункт 201.10 статті 201 ПК України передбачає, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Відповідно до пунктів 11-15 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246) після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.
Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.
У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.
Судом встановлено, що позивачем засобами електронного зв`язку направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних: 02.06.2017 податкові накладні: №14 від 23.05.2017, №16 від 25.05.2017, №17 від 25.05.2017, №18 від 25.05.2017, №19 від 25.05.2017, №20 від 25.05.2017, №23 від 26.05.2017, №29 від 31.05.2017, №30 від 31.05.2017, №39 від 31.05.2017; 15.06.2017 податкові накладні: №8 від 18.05.2017, №13 від 23.05.2017, №15 від 24.05.2017, №25 від 30.05.2017, №26 від 30.05.2017, №27 від 31.05.2017, №28 від 31.05.2017, №31 від 31.05.2017, №36 від 31.05.2017, №37 від 31.05.2017, №38 від 31.05.2017, №40 від 31.05.2017, №41 від 31.05.2017, №211 від 31.05.2017.
Однак, згідно квитанцій №1 від 02.06.2017 та 15.06.2017 вказані податкові накладні не прийняті. В розділі квитанцій Виявлені помилки , заявлено: Порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 №233, а саме: - ЄДРПОУ: 39652256 . Можливо, припинено дію Договору про визнання електронних документів .
Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 №233 затверджено Інструкцію з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку (далі - Інструкція №233), яка визначає загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису.
Пунктом 1 розділу 2 Інструкції №233 закріплено, що платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором.
Для подання податкових документів в електронному вигляді платник податків, серед іншого, має заповнити та подати до органу ДПС за місцем реєстрації підписані та скріплені печаткою два примірники договору про визнання електронних документів, а орган ДПС де зареєстрований платник податків, на його запит, приймає від платника податків підписані та скріплені печаткою (для фізичної особи суб`єкта підприємницької діяльності за наявності печатки) два примірники договору та електронний носій з посиленими сертифікатами відкритих ключів; звіряє реквізити, вказані у договорі, з реєстраційними даними платника податків в органах ДПС; після підписання договору вносить відповідний запис до журналу обліку договорів про визнання електронних документів з платниками податків та видає платнику податків один примірник договору.
Пунктом 5 розділу III Інструкції №233 встановлено, що платник податків:
- отримує в будь-якому включеному до системи подання податкових документів в електронному вигляді акредитованому центрі сертифікації ключів посилені сертифікати відкритих ключів посадових осіб юридичної особи, що мають право підпису (керівника, бухгалтера), та печатку юридичної особи. Платник податків фізична особа-суб`єкт підприємницької діяльності може обмежитись одним ключем ЕЦП. Особисті ключі знаходяться на ключових (електронних) носіях, що зберігаються в таємниці;
- отримує в органі ДПС за місцем реєстрації або на WEB-сайті ДПА чи регіональної ДПА текст тримірного договору про визнання електронних документів (додаток 1), безкоштовне спеціалізоване програмне забезпечення формування та подання до органів ДПС податкових документів в електронному вигляді;
- ознайомившись з редакцією договору, заповнює необхідні реквізити, у тому числі вписує свою електронну адресу, підписує та скріплює печаткою два примірники договору (для фізичної особи суб`єкта підприємницької діяльності за наявності печатки);
- надає до органу ДПС за місцем реєстрації підписані та скріплені печаткою два примірники договору та посилені сертифікати відкритих ключів на електронному носії;
- після підписання договору в органі ДПС за місцем реєстрації отримує один примірник договору. При цьому ставить підпис у журналі обліку договорів про визнання електронних документів (додаток 2) для засвідчення того, що платнику податків було повернуто його примірник договору.
Відповідно до пункту 7 розділу III Інструкції №233, при поданні податкових документів в електронній формі телекомунікаційними каналами зв`язку платник податків та органи ДПС повинні додержуватися такого порядку:
7.1 платник податків створює податковий документ в електронному вигляді відповідно до затвердженого формату (стандарту) за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення. Після підготовки платником податків податкового документа в електронному вигляді на нього накладаються ЕЦП посадових осіб платника податків у такому порядку: першим - ЕЦП головного бухгалтера (бухгалтера), другим - ЕЦП керівника, третім - ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки платника податків. За відсутності у платника податків посади бухгалтера електронні цифрові підписи посадових осіб платника податків накладаються у такому порядку: першим - ЕЦП керівника, другим - ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки платника податків;
7.2 після накладання ЕЦП платник податків здійснює шифрування податкового документа в електронному вигляді та направляє його до органів ДПС через телекомунікаційні канали зв`язку. Другий примірник податкового документа в електронному вигляді зберігається у платника податків;
7.3 після одержання від платника податків податкового документа в електронному вигляді органи ДПС проводять його розшифрування, перевірку ЕЦП, перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту);
7.4 перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв`язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним;
7.5 підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв`язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС;
7.6 якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв`язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС;
7.7 датою та часом надання податкового документа в електронному вигляді до органів ДПС є дата та час, зафіксовані у першій квитанції.
Аналізуючи зазначені вище норми права, суд дійшов висновку, що підставами для відмови у прийнятті податкової звітності є:
- недійсність електронного цифрового підпису;
- закінчення строку дії сертифіката відкритого ключа;
- наявність помилок у податковій накладній та у розрахунку до неї або декларації з податку на додану вартість.
Додатком 1 до Інструкції №233 затверджено примірний договір про визнання електронних документів, згідно пункту 6.4 якого орган ДПС має право розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.
З аналізу норм Інструкції №233 та умов примірного договору вбачається, що законодавчо обґрунтованими підставами для розірвання договору про визнання електронних документів органом ДПС в односторонньому порядку є:
- ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих;
- зміна платником податків місця реєстрації.
В листі ГУ ДФС у м. Києві від 28.11.2017 №38659/10/26-15-41-10-14 зазначено, що згідно інформаційних систем ДФС між ДПІ у Шевченківському районі та ТОВ Ранді було укладено Договір №9109648693 про визнання електронних документів від 01.07.2016. З 08.06.2017 наявна інформація про автоматичне розірвання зазначеного договору.
Суд враховує, що в матеріалах справи відсутня копія Договору №9109648693 про визнання електронних документів від 01.07.2016, а ДПІ у Шевченківському районі зазначає, що такий договір не укладався.
Однак, суд дійшов висновку, що між ДПІ у Шевченківському районі та ТОВ Ранді діяв Договір про визнання електронних документів №9109648693 від 01.07.2016, який 08.06.2017 розірвано в автоматичному порядку, про що свідчить вказаний лист ГУ ДФС у м. Києві від 28.11.2017 №38659/10/26-15-41-10-14, а також те, що в період, зокрема з січня по квітень 2017 року ТОВ Ранді безперешкодно подавало в електронній формі податкові накладні для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується відповідними квитанціями.
ДПІ у Шевченківському районі надано відомості про те, що посилені сертифікати відкритих ключів ТОВ Ранді та директора ТОВ Ранді ОСОБА_1 дійсні з 01.07.2016 по 30.06.2018.
Разом з цим, вказані вище податкові накладні ТОВ Ранді не були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних про що позивачу направлялись відповідні квитанції із зазначенням виявлених помилок: Блок даних. Невірний підпис - необхідно підтвердити право підпису - особа: ОСОБА_1 ; Порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 №233, а саме: - ЄДРПОУ: 39652256 . Можливо, припинено дію Договору про визнання електронних документів .
Оскільки відповідачами не заперечується те, що до 08.06.2017 діяв договір про визнання електронних документів, укладений між ТОВ Ранді та ДПІ у Шевченківському районі, строк дії сертифіката відкритого ключа ТОВ Ранді та ОСОБА_1 не закінчився, суд вважає, що податкові накладні ТОВ Ранді , які 02.06.2017 подані для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, безпідставно не прийняті контролюючими органами.
Суд враховує позиції відповідачів, висловлені на звернення товариства про те, що договір про визнання електронних документів, укладений між ТОВ Ранді та ДПІ у Шевченківському районі розірвано 08.06.2017. Також, суд враховує, що в ході судового розгляду даної справи представником змінено позицію та заначено про відсутність договору взагалі, у підтвердження чого надано витяг із журналу реєстрації договорів. Разом з тим, інших причин неприйняття податкових накладних суб`єктом владних повноважень не наведено.
Відповідно, враховуючи обов`язок доказування та відсутність зі сторони відповідачів іншого обґрунтування, на підставі досліджених у матеріалах справи доказів, суд виходить з того, що оскільки станом на момент подання податкових накладних для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (15.06.2017) за повідомленням позивачу договір про визнання електронних документів розірвано, а про інші підстави для відмови в прийнятті податкових накладних відповідачі не зазначають, суд вважає встановленим такий факт, а відтак, необхідним дослідження питання щодо правомірності відмови у прийняття податкових накладних, поданих ТОВ Ранді 15.06.2017 та законність розірвання вказаного договору про визнання електронних документів.
Так, позивач не підтвердив вчинення будь яких дій, спрямованих на розірвання такого договору, тому суд дійшов висновку, що такий договір розірвано ДПІ у Шевченківському районі в односторонньому порядку для чого необхідна наявність одна із таких підстав: ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих; зміна платником податків місця реєстрації.
Як зазначено вище, ДПІ у Шевченківському районі підтвердило, що посилені сертифікати відкритих ключів ТОВ Ранді та директора ТОВ Ранді ОСОБА_1 були дійсні з 01.07.2016 по 30.06.2018.
Також судом не встановлено, а відповідачами не доведено, що ТОВ Ранді як платник податків змінювало місце реєстрації.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що у ДПІ у Шевченківському районі не було достатніх підстав для розірвання в односторонньому порядку договору з ТОВ Ранді про визнання електронних документів.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що зазначення у квитанціях №1 в якості підстави для відмови у прийнятті податкових накладних ТОВ Ранді , поданих для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних 15.06.2017 вказаних вище підстав свідчить про незаконність таких дій відповідачів та порушення прав позивача в цій частині.
Також суд звертає увагу на те, що в період з червня 2017 року по травень 2018 року позивач намагався захистити свої права шляхом подачі заяв роз`яснення про причин відмови у прийнятті його податкових накладних, а також скарг на дії ДПІ у Шевченківському районі та ГУ ДФС у м. Києві, обґрунтовано очікуючи на те що відповідачі або відновлять можливість подання документів в електронній формі, або обґрунтують причини неприйняття електронних документів.
Суд наголошує на тому, що обов`язковою ознакою рішень та дій суб`єкта владних повноважень є їх обґрунтованість. Однак, відповідачі незважаючи на неодноразові звернення позивача, а також обов`язок доведення правомірності своїх дій у суді, не надали ні позивачу, ні в подальшому суду, конкретних та достатніх обґрунтувань відмови у реєстрації вказаних податкових накладних ТОВ Ранді . Пояснення, які надані відповідачами суду є суперечливими, не узгоджуються між собою, не містять однозначного викладу позиції контролюючих органів, з них не можливо встановити підстав неприйняття електронних документів ТОВ Ранді .
Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з частиною першої статті 17 Закону України Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 20.10.2011 у справі Рисовський проти України (заява №29979/04) підкреслив особливу важливість принципу належного урядування , який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.
Також Європейський суд з прав людини у справі Лелас проти Хорватії зазначив, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати своєчасного виконання своїх обов`язків.
Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справі Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки , Ґаші проти Хорватії , Трґо проти Хорватії ).
Судом встановлено та не заперечується відповідачами, що 04.01.2018 між ДПІ у Шевченківському районі та ТОВ Ранді укладено Договір про визнання електронних документів від 31.01.2017 №2659002 шляхом приєднання до такого договору ТОВ Ранді на підставі заяви від 04.01.2018. Укладення даного договору підтверджується й тим, що наступну заяву про приєднання до Договору про визнання електронних документів від 23.04.2018 №2 згідно квитанції не прийнято, зазначено: діючий Договір присутній: від 04.01.2018 №1 .
У відзиві на позовну заяву ДПІ у Шевченківському районі вказує, що 12.07.2018 дію даного договору припинено автоматично у зв`язку із завершенням строку чинності посиленого сертифіката керівника.
Отже, відповідачі не заперечують, що зазначений договір про визнання електронних документів діяв з 04.01.2018 по 12.07.2018.
Водночас, 22.05.2018 зазначені вище податкові накладні ТОВ Ранді повторно направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, однак такі документи не прийняті у зв`язку із виявленою помилкою Документ не може бути прийнятий - Відсутній укладений з платником 39652256 договір приєднання, який визначає права та обов`язки сторін в процесі електронного документообігу. Надішліть заяву про приєднання до договору .
Наведене безумовно свідчить про безпідставність такої відмови та порушення прав позивача в межах спірних правовідносин.
Посилання ДФС України на те, що неприйняття податкових накладних надісланих засобами електронного зв`язку на рівні ДФС України відбувається автоматично з урахуванням особливостей електронного документообігу, не залежить від будь яких дій ДФС України, а у зв`язку із розірванням договору про визнання електронних документів, ДФС України діяла правомірно та не реєструвала відповідні податкові накладні, суд вважає необґрунтованими.
Як встановлено судом, відмови у прийнятті податкових накладних та, як наслідок, їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, мали місце й при наявності діючих договорів про визнання електронних документів. До того ж, ДФС України як центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не вжито належних заходів для відновлення порушених прав позивача, незважаючи на його неодноразові звернення та скарги.
Відповідно до підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 ПК України податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:
а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;
б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
У першому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яке ухвалюється саме Комісією ДФС України.
У другому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.
Таким чином, нормами ПК України чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.
Пунктом 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, встановлено, що у разі надходження до ДФС України рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Враховуючи, що судом встановлено протиправність бездіяльності ДФС України щодо реєстрації податкових накладних ТОВ Ранді , суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного прав позивача є зобов`язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначені вище податкові накладні ТОВ Ранді датами їх фактичного надходження.
При вирішенні даної справи суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах Салов проти України , Проніна проти України та Серявін та інші проти України : принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії .
З огляду на наведене суд надав правову оцінку лише визначальним доводам сторін, при цьому, суд зауважує, що це жодним чином не відобразилось на повноті та об`єктивності дослідження обставин справи та вплинуло на результат судового розгляду, прийняте рішення по суті спору.
Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З урахуванням наведеного у сукупності суд дійшов висновку, що позивачем доведено факт порушення його прав та охоронюваних законом інтересів в межах спірних правовідносин, в той час, як відповідачами, як суб`єктами владних повноважень не виконано, покладений на них обов`язок доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 КАС України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки даний позов сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, підлягає задоволенню повністю, а згідно наявних у справі платіжних доручень №1434 від 08.06.2018 та №1458 від 17.07.2018 позивачем за його подання сплачено судовий збір у розмірі 5 287 грн, то вказана сума підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб`єктів владних повноважень пропорційно заявленим та задоволеним вимогам.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246 КАС України,
вирішив:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Ранді задовольнити повністю.
Визнати дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві щодо одностороннього розірвання Договору №9109648693 про визнання електронних документів від 01.07.2016, - протиправними.
Визнати бездіяльність Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві щодо неприйняття податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю Ранді з розрахунками коригувань в електронному вигляді, надісланих засобами електронного зв`язку у період з 22.05.2017 по 22.05.2018, - протиправною.
Визнати бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо неприйняття податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю Ранді з розрахунками коригувань в електронному вигляді, надісланих засобами електронного зв`язку у період з 22.05.2017 по 22.05.2018, - протиправною.
Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних датою фактичного отримання податковим органом податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю Ранді : податкову накладну №7 від 18.05.2017, такою, що прийнята та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних з 15.06.2017; податкову накладну №8 від 18.05.2017 такою, що прийнята та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних з 15.06.2017; податкову накладну №13 від 23.05.2017 такою, що прийнята та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних з 15.06.2017; податкову накладну №14 від 23.05.2017 такою, що прийнята та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних з 02.06.2017; податкову накладну №15 від 24.05.2017 такою, що прийнята та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних з 15.06.2017; податкову накладну №16 від 25.05.2017 такою, що прийнята та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних з 02.06.2017; податкову накладну №17 від 25.05.2017 такою, що прийнята та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних з 02.06.2017; податкову накладну №18 від 25.05.2017 такою, що прийнята та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних з 02.06.2017; податкову накладну №19 від 25.05.2017 такою, що прийнята та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних з 02.06.2017; податкову накладну №20 від 25.05.2017 такою, що прийнята та прийнята та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних з 02.06.2017; податкову накладну №23 від 26.05.2017 такою, що прийнята та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних з 02.06.2017; податкову накладну №25 від 30.05.2017 такою, що прийнята та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних з 15.06.2017; податкову накладну №26 від 30.05.2017 такою, що прийнята та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних з 15.06.2017; податкову накладну №27 від 31.05.2017 такою, що прийнята та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних з 15.06.2017; податкову накладну №28 від 31.05.2017 такою, що прийнята та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних з 15.06.2017; податкову накладну №29 від 31.05.2017 такою, що прийнята та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних з 02.06.2017; податкову накладну №30 від 31.05.2017 такою, що прийнята та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних з 02.06.2017; податкову накладну №31 від 31.05.2017 такою, що прийнята та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних з 15.06.2017; податкову накладну №36 від 31.05.2017 такою, що прийнята та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних з 15.06.2017; податкову накладну №37 від 31.05.2017 такою, що прийнята та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних з 15.06.2017; податкову накладну №38 від 31.05.2017 такою, що прийнята та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних з 15.06.2017; податкову накладну №39 від 31.05.2017 такою, що прийнята та зареєстрована в Єдиному податкових накладних з 02.06.2017; податкову накладну №40 від 31.05.2017 такою, що прийнята та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних з 15.06.2017; податкову накладну №41 від 31.05.2017 такою, що прийнята та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних з 15.06.2017; податкову накладну №211 від 31.05.2017 такою, що прийнята та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних з 15.06.2017.
Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ранді витрати по сплаті судового збору у розмірі 3524,61 грн (три тисячі п`ятсот двадцять чотири гривні шістдесят одна копійка).
Стягнути з Державної фіскальної служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ранді витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762,30 грн (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні тридцять копійок).
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Ранді (місцезнаходження юридичної особи: 04107, місто Київ, вулиця Отто Шмідта, будинок 6; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 39652256).
Відповідач - Державна податкова інспекція в Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (місцезнаходження юридичної особи: 04107, місто Київ, вулиця Багговутівська, будинок 26; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 39561761).
Відповідач - Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві (місцезнаходження юридичної особи: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 39439980).
Відповідач - Державна фіскальна служба України (місцезнаходження юридичної особи: 04053, місто Київ, вулиця Львівська площа, будинок 8; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 39292197).
Суддя О.М. Чудак
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 19.07.2019 |
Оприлюднено | 21.07.2019 |
Номер документу | 83140907 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Файдюк Віталій Васильович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Файдюк Віталій Васильович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Федотов Ігор В'ячеславович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Федотов Ігор В'ячеславович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні