Постанова

від 11.07.2019 по справі 560/4349/18

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/4349/18

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Блонський В.К.

Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.

11 липня 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Бондаренко С.А.,

представника позивача: ОСОБА_1 ,

представника відповідача: Войтюка С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 березня 2019 року (повне рішення складене 15.03.2019) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в грудні 2018 року позивач, ОСОБА_2 , звернувся в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (з урахуванням уточнюючих позовних вимог), про:

- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 09.10.2018 №5942 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;

- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_2 до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за пунктом "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", періоди роботи з 05.09.1988 по 21.08.1992 та з 17.10.1995 по 01.09.2003 на посаді бурильника у відкритому акціонерному товаристві "Хмельницьке будівельно-монтажне управління-69";

- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_2 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, з 18.07.2018 року.

Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 12.03.2019 позов задовольнив у повному обсязі. Судове рішення мотивоване тим, що періоди трудового стажу позивача з 05.09.1988 по 21.08.1992, та з 17.10.1995 по 01.09.2003 належним чином підтверджені записами у дублікаті трудової книжки позивача, внесеними відповідно до вимог трудового законодавства, а відтак не потребують підтвердження іншими первинними документами.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області позивачу було відмовлено у зв`язку з недостатністю необхідного пільгового стажу роботи за пунктом "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", тому у діях пенсійного органу відсутня будь - яка протиправність. Вважає, що судом першої інстанції проігноровано вимоги п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, відповідно до якого у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив, що необхідність підтвердження трудового стажу уточнюючими довідками, первинними документами, виникає виключно у випадку відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Вважає, що періоди трудового стажу позивача з 05.09.1988 по 21.08.1992, та з 17.10.1995 по 01.09.2003 належним чином підтверджені записами у дублікаті трудової книжки позивача, внесеними відповідно до вимог трудового законодавства, а відтак не потребують підтвердження іншими первинними документами.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача та просив суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до записів дублікату трудової книжки позивача, ОСОБА_2 з 05.09.1988 по 01.09.2003 працював на посаді бурильника у Хмельницькому БМУ - 69. 18.07.1963 позивачу виповнилось 55 років.

17.07.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Листом №34828/03 від 22.10.2018 відповідач повідомив позивача про те, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №5942 від 09.10.2018 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу роботи.

У листі зазначається про те, що страховий стаж позивача складає 33 роки 3 місяці 21 день, в тому числі робота на пільгових умовах за Списком №2 - 5 років 4 місяці 13 днів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Згідно частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ від 05.11.1991, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків.

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування": чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Зазначена норма також встановлена пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно пункту 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 (далі - Порядок №383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що були чинними на період роботи особи.

Слід зазначити, що до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Також, однією із умов зарахування до пільгового стажу певного періоду роботи на відповідній посаді або за професією є включення цієї посади або професії до списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що діяли в період такої роботи і за результатами атестації робочих місць.

Вимоги щодо обов`язкового підтвердження документами умов праці до 21 серпня 1992 року та проведення атестації після цієї дати є похідними від основної умови про внесення цієї професії до діючих списків.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 №442, яка набула чинності 21.08.1992 року (далі Порядок №442) та розробленими Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 1 вересня 1992 року №41 (далі - Методичні рекомендації №41).

Результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника (п. 4.2 Порядку №383).

У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку (п.4.3 Порядку №383).

Пунктом 4.4 Порядку №383 визначено, що якщо атестація була вперше проведена після 21.08.97, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.92, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Отже, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться в Списку №2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації робочого місця за умовами праці.

Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговими пенсійними забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу. Відсутність підтвердження вищевказаних обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.

У періоди роботи позивача з 05.09.1988 по 21.08.1992 та з 17.10.1995 по 01.09.2003 у ВАТ "Хмельницьке БМУ №69", діяли Списки №1, 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджені: постановою Ради Міністрів СССР від 22.08.1956 №1173 року Про затвердження списків виробництв, цехів, професій та посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах; постановою Кабінету Міністрів СССР від 26.01.1991 №10 Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад та показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення; постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162 Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах; постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36 Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

До розділу ХХІХ (мовою оригіналу)" Строительство зданий и сооружений: промышленных, энергетических, гидротехнических, дорожно-мостовых, транспорта и связи, жилых и культурно-бытовых, а также надземных зданий и сооружений шахт, рудников и коммуникаций" Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з тяжкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженою постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956, входять: " бурильщики (перфораторщики, ключники)".

До розділу XXVII " Строительство, реконструкция, техническое перевооружение, реставрация и ремонт зданий, сооружений и других объектов" Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з тяжкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженою постановою Кабінету Міністрів СССР від 26.01.1991 №10, входять: (позиція 2290000а-11295) "бурильщики шпуров"

До розділу XXVII "Будівництво, реконструкція, технічне переоснащення, реставрація та ремонт будівель, споруд та інших об`єктів" Списку №2 виробництв, цехів, професій і посад з тяжкими умовами праці, роботи в яких надає право на державну на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162, входять: "(позиція2290000а-11295) Бурильники шпурів"

До розділу XXVII "Будівництво" Списку №2 виробництв, цехів, професій і посад з тяжкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від № 36 від 16.01.2003, входять: "(позиція 27а) бурильники шпурів".

Як встановлено судом першої інстанції, за результатами розгляду заяви позивача про призначення пенсії від 17.07.2018 до стажу роботи за списком №2 йому зараховано 5 років 4 місяці 13 днів, що включає періоди роботи позивача з 15.05.2012 по 16.08.2013, 01.09.2013 по 16.08.2014 та з 07.09.2014 по 31.10.2017 у ПАТ "Інтербудтонель".

Також, пенсійний орган не зарахував позивачу періоди роботи з 05.09.1988 по 21.08.1992 та з 17.10.1995 по 01.09.2003 на посаді бурильника у відкритому акціонерному товаристві "Хмельницьке будівельно-монтажне управління-69", оскільки позивач при поданні заяви про призначення пенсії не надав жодних документів, які б підтверджували пільговий характер роботи у зазначені періоди та давали право дострокового виходу на пенсію.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", є трудова книжка, а порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Слід зазначити, що за приписами пунктів 3, 20 порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Однак, необхідність підтвердження трудового стажу уточнюючими довідками, первинними документами, виникає виключно у випадку відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, що спростовує доводи апеляційної скарги щодо недотримання вимог п. 20 порядку №637.

Як вірно зазначено судом першої інстанції періоди трудового стажу позивача з 05.09.1988 по 21.08.1992, та з 17.10.1995 по 01.09.2003 року належним чином підтверджені записами у дублікаті трудової книжки позивача, внесеними відповідно до вимог трудового законодавства, а відтак не потребують підтвердження іншими первинними документами.

Крім того, посада бурильника відноситься до Списку №2, відповідно позивач перебував на даній посаді та виконував роботу з шкідливими і важкими умовами праці у період роботи з 05.09.1988 по 21.08.1992, та з 17.10.1995у по 01.09.2003 у Хмельницькому БМУ №69.

Та, оскільки вимога щодо обов`язковості проведення атестації робочого місця для зарахування трудового стажу до пільгового застосовується виключно для періодів роботи після 21.08.1992 року, відповідач протиправно не зарахував період роботи позивача з 05.09.1988 року по 21.08.1992 на посаді бурильника до його пільгового стажу.

Також, у Хмельницькому будівельно-монтажному управлінні №69 після 21.08.1997, а саме у серпні-вересні 2000 року була проведена атестація робочих місць по підприємству для визначення права робітників на пенсійне забезпечення по віку на пільгових умовах по Списку №1, №2 за шкідливими умовами праці.

За результатами проведеної атестації наказом директора Хмельницького БМУ №69 №40/1 від 17.10.2000 "Про результати атестації робочих місць за умовами праці для визначення права на пільгове пенсійне забезпечення по Спискам №1, №2, та компенсація за шкідливі умови праці" затверджено "Перелік робочих місць, професій і посад працівникам яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення". До даного переліку входить професія "Бурильник на ручному і механічному бурінні у тому числі зайняті на бурінні розвідувально-експлуатаційних свердловин на воду глибиною понад 50 м", що підтверджується копіями архівних документів наданих управлінням праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради.

Враховуючи норми пункту 4.4 Порядку №383, яким встановлено, якщо атестація була вперше проведена після 21.08.1997, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.1992, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років, суд зазначає наступне. Оскільки наказ за результатами проведення атестації робочих місць на ВАТ "Хмельницьке БМУ №69" датований 17.10.2000, 5- річний період роботи позивача на посаді бурильника до дати видання наказу про результати атестації та 5-річний період роботи після проведення атестації повинен бути зарахований до пільгового стажу позивача, а саме з 17.10.1995 року по 01.09.2003 року (по дату звільнення позивача з даної посади).

Зважаючи на вище викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач протиправно не зарахував позивачу періоди роботи з 05.09.1988 по 21.08.1992 та з 17.10.1995 по 01.09.2003 року на посаді бурильника у ВАТ "Хмельницьке БМУ №69" до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, а тому правомірно скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 09.10.2018 №5942 про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.

Також, з матеріалів справи та пояснень сторін встановлено, що станом на 18.07.2018 позивачу виповнилось 55 років, за розрахунком пенсійного органу його загальний страховий стаж складає 33 роки 3 місяці 2 день, стаж роботи на посадах за Списком №2 складає 5 років 4 місяці 13 днів.

Так, як відповідач протиправно відмовив позивачу у зарахуванні періодів роботи з 05.09.1988 по 21.08.1992, та з 17.10.1995 по 01.09.2003 до пільгового стажу, що дає право на пенсію за списком №2, суд першої інстанції правомірно вважав за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати позивачу до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, періоди роботи з 05.09.1988 по 21.08.1992, та з 17.10.1995 по 01.09.2003.

З підстав того, що позивач станом час звернення до пенсійного органу досягнув 55 років та має загальний стаж роботи понад 33 роки, з них більше 12 років 6 місяців він пропрацював на посаді бурильника, яка передбачена Списком №2, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_2 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України з 18.07.2018 (з дати досягнення позивачем 55 років).

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 березня 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 19 липня 2019 року.

Головуючий Смілянець Е. С. Судді Залімський І. Г. Сушко О.О.