Рішення

від 12.06.2019 по справі 910/4534/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.06.2019Справа № 910/4534/19

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Меч Інвест"

До Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

Про стягнення 19 552,34 грн.

Суддя Борисенко І.І.

секретар судового засідання Холодна Н.С.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У квітні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Меч Інвест" звернулося до господарського суду міста Києва із позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Київенерго" про стягнення 19 552,34 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не було належним чином виконано взяті на себе зобов`язання за Договором на постачання теплової енергії №532819 від 18.10.2013, у зв`язку з чим позивач вказує на існування правових підстав для стягнення з відповідача надмірно сплачених коштів у загальному розмірі 19 552,34 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.04.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/4534/19 та призначено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання), встановлено відповідачу п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження, для подання до суду відзиву на позов у порядку, передбаченому статтею 178 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; доказів направлення відзиву позивачу.

Встановлено Позивачу строк, який становить п`ять днів з дня отримання відзиву на позов, але не пізніше 27.05.2019 (включно), для подання до суду відповіді на відзив на позов, а також доказів направлення відповіді на відзив відповідачу.

Судом встановлено, що відповідач належним чином повідомлявся про здійснення розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

Так, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 06.02.2019 була відправлена за адресою місцезнаходження відповідача, визначена в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 01021, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 31.

17.05.2019 в установлений судом строк від Публічного акціонерного товариства "Київенерго" до суду надійшов Відзив на позовну заяву від 16.05.2019, в якому Відповідач зазначає що Позивачем невірно застосовано нормативно-правове обґрунтування позовних вимог, зокрема Відповідач вважає, що стягнення з Відповідача спірної суми коштів є правомірним і обґрунтованим лише на підставі ст.1212 ЦК України, оскільки ПАТ "Київенерго" було набуто кошти у розмірі 19 552,34грн. в якості передоплати за поставку теплової енергії у гарячій воді, в той час як таке зобов`язання Відповідача припинилось. Тобто, на думку Відповідача, підстава для набуття вказаної суми коштів є такою, що відпала, підстав для збереження цих коштів Відповідачем також немає.

Крім того, Відповідач стверджує, що інформація щодо існування переплати Позивача саме в розмірі 19 552,34 грн. є не достовірною та не відповідає дійсності. В підтвердження своїх тверджень надав суду Акт №5/2018-532819 приймання-передавання товарної продукції від 31.05.2018р. та Акт звіряння розрахунків за теплову енергію від 31.05.2018.

28.05.2019 в установлений судом строк від Товариства з обмеженою відповідальністю "Меч Інвест" надійшла Відповідь на Відзив від 24.05.2019 за № 9/19, в якій Позивач звернув увагу суду на Акт звіряння розрахунків за теплову енергію від 30.04.2018 станом на 01.05.2018р., в якому сторони зазначили, що після документальної перевірки та встановили наявну заборгованість Відповідача в розмірі 19 552,34грн., а також стверджує, що жодних актів в травні місяці 2018 р між сторонами не підписувались. Наданий Відповідачем Акт №5/2018-532819 примання - передавання товарної продукції від 31.05.2018р. та Акт звіряння розрахунків за теплову енергію від 31.05.2018 є односторонніми, такими, що складені з порушенням вимог Договору №532819 та чинного законодавства України, не є належним, допустимим та достовірним доказом. А тому не визнаються Позивачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін від сторін до суду не надходило.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву, відзив на позовну заяву, Відповідь на Відзив та додані до них докази.

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного то обґрунтованого судового рішення, відповідно до ст.ст. 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.

З`ясувавши обставини справи, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог та відповідач як на підставу своїх заперечень, та дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

18.10.2013 між Публічним акціонерним товариством "Київенерго" (енергопостачальна організація) та Компанією Гранд Інвест енд Файненс Інк. (абонент) укладено Договір №532819 на постачання теплової енергії у гарячій воді (надалі - Договір), предметом якого є постачання, користування та своєчасна сплата у повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді на умовах, передбачених цим Договором.

23.12.2016р. між Публічним акціонерним товариством "Київенерго" (Кредитором), Товариства з обмеженою відповідальністю "Меч Інвест" (Поручителем) та Компанією Гранд Інвест енд Файненс Інк. (боржником) укладено Договір поруки, відповідно до якого Поручитель (Товариство з обмеженою відповідальністю "Меч Інвест") зобов`язався солідарно відповідати перед Кредитором за виконання зобов`язання щодо оплати спожитої теплової енергії Компанією Гранд Інвест енд Файненс Інк. (Боржника).

Відповідно до п. 3.1 Договору поруки Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання Боржником зобов`язання щодо оплати спожитої теплової енергії, а також за відшкодування Кредитору збитків та сплату неустойки відповідно до умов Основного договору.

Відповідно до ч.2 ст. 556 ЦК України, до поручителя, який виконав зобов`язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов`язанні , в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

Згідно частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Пунктом 2.2.1 Договору передбачено, що енергопостачальна організація зобов`язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та в обсягах згідно з Додатком №1 до цього Договору.

Пунктом 2.3.2 Договору визначено, що абонент зобов`язується виконувати умови та порядок оплати в обсягах і в терміни, які передбачені в Додатку №4 до Договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.

Порядок розрахунків сторони погодили у Додатку №4 до Договору, яким передбачено, що Абонент до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує Енергопостачальній організації вартість заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця, абож оформлює Договір на Заставу майна, згідно Закону України Про заставу , як засіб гарантії спожитої теплової енергії (п 2 Додатку №4 до Договору).

Абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у РТМ Печерськ ) за адресою вул. Курганівська, буд.4, розрахункова група:

- облікову картку фактичного споживання теплової енергії за звітний період; - акт звіряння розрахунків на початок розрахункового періоду; - акт виконаних робіт; -податкову накладну.

За твердженням Позивача на виконання умов Договору та з метою отримання теплової енергії 30.03.2018 платіжним дорученням №476 було перераховано передплату на рахунок Відповідача у розмірі 46 443,07грн.

Проте, відповідно до Акту приймання-передавання товарної продукції від 30.04.2018, підписаного сторонами, Компанією Гранд Інвест енд Файненс Інк. (абонент) фактично було отримано в квітні 2018 р. теплової енергії на суму 26 890,73грн.

Таким чином, станом на 01.05.2018 у позивача наявна переплата (сальдо, сума попередньої оплати) за теплову енергію у розмірі 19 552,34 грн. (грошові кошти, сплачені позивачем як абонентом за Договором №532819 від 18.10.2013).

Рішенням Київської міської ради від 24.04.2018 №517/4581 для забезпечення неперервності технологічного процесу виробництва, транспортування та постачання теплової енергії споживачам міста Києва та недопущення виникнення позаштатних ситуацій під час опалювального сезону 2018/2019 років вирішено продовжити дію Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" на підставі рішень Київської міської ради від 21.12.2000 №128/1105, від 21.12.2000 №129/1106, від 21.12.2000 №131/1108 (зі змінами, внесеними додатковими угодами від 25.11.2002, від 28.09.2006, від 29.12.2006, від 30.04.2007, від 07.11.2013, від 30.11.2016, від 19.12.2017 відповідно до рішень Київської міської ради від 28.09.2006 №31/88, від 28.09.2006 №102/159, від 26.04.2007 №474/1135, від 23.10.2013 №274/9762, від 28.07.2016 №854/854, від 20.06.2017 №439/2661, розпорядження Київської міської державної адміністрації від 29.12.2006 №1868) (далі - Угода), щодо:

- Користування майном ТЕЦ №5 та ТЕЦ №6, електроенергетичним майном, необхідним для передачі та постачання електричної енергії, майном сміттєспалювального заводу, розташованого на вул. Колекторній, 44 у Дарницькому районі м. Києва (Завод "Енергія"), що є комунальною власністю територіальної громади міста Києва та відповідно до Угоди перебуває у володінні та користуванні ПАТ "Київенерго", до 31 липня 2018 року включно;

- Користування іншим майном комунальної власності територіальної громади міста Києва, що відповідно до Угоди перебуває у володінні та користуванні ПАТ "Київенерго", крім майна, зазначеного у підпункті 1.1 пункту 1 цього рішення, до 30 квітня 2018 року включно.

Матеріалами справи доведено, що з 01.05.2018 відповідач припинив діяльність у сфері теплопостачання для юридичних та побутових клієнтів м. Києва та припинив дію пропозиції із надання послуг у сфері теплопостачання, оскільки не є теплопостачальною організацією та ліцензіатом у сфері теплопостачання.

Оскільки постачання теплової енергії з боку Відповідача стало неможливим, між сторонами укладено додаткову угоду про розірвання договору від 30.04.2018, відповідно до умов якої сторони дійшли згоди розірвати з 30.04.2018 договір від 18.10.2013 №532819, у зв`язку з чим з вказаної дати припиняються зобов`язання енергопостачальної організації перед абонентом щодо здійснення постачання теплової енергії, а грошові зобов`язання абонента, що виникли за Договором та залишилися невиконаними на дату підписання цієї угоди, підлягають виконанню до 25.05.2018.

На підтвердження наявності суми передплати сторони підписали акт звіряння розрахунків за теплову енергію станом на 01.05.2018 сума передплати становить з врахуванням ПДВ 19 552,34грн.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що позивач вказує про наявність у відповідача заборгованості у загальному розмірі 19 552,34грн., яка виникла у зв`язку з переплатою Товариством з обмеженою відповідальністю "Меч Інвест" коштів за Договором на постачання теплової енергії у гарячій воді №532819 від 18.10.2013.

Позивачем долучено до позовної заяви копії листів від 31.05.2018 №10/18, від 13.07.2018 №6, адресованих відповідачу, в яких позивач просить відповідача повернути надмірно сплачені (переплачені) кошти у розмірі 19 552,34грн.

У зв`язку з тим, що відповідач не повернув позивачу грошові кошти у розмірі 19 552,34грн. (попередня оплата за договором), посилаючись на норми ст.ст. 525, 526, 556, 610, 693, 714 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193 Господарського кодексу України, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 19 552,34грн.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Так, предметом позову у даній справі є стягнення з відповідача суми надмірно сплачених коштів у розмірі 19 552,34грн., які в свою чергу були сплачені Товариством з обмеженою відповідальністю "Меч Інвест" в якості передплати за Договором на постачання теплової енергії у гарячій воді №532819 від 18.10.2018.

Підставою позову позивачем визначено порушення відповідачем норм ст.ст. 525, 526, 556, 610, 693, 714 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193 Господарського кодексу України (відповідно до поданої позовної заяви).

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За своїм змістом та правовою природою укладений сторонами Договір є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм ст. ст. 901-907 Цивільного кодексу України.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом 2.2.1. Договору передбачено, що строки надання послуг Виконавцем визначені у Додатку №1 до цього Договору.

Як було зазначено раніше, позивачем по Договору було перераховано передплату у розмірі 46 443,07 грн. Відповідно до Акту приймання-передавання товарної продукції, підписаного сторонами за квітень 2018, Позивачем фактично було отримано теплової енергії на суму 26 890,73грн.

Сума за ненадані послуги складає 19 552,34 грн. (46 443,07 грн. - 26 890,73грн.).

В свою чергу, доказів надання послуг Публічним акціонерним товариством "Київенерго" на суму 19 552,34 грн. матеріали справи не містять.

Наданий Відповідачем Акт №5/2018-532819 приймання-передавання товарної продукції від 31.05.2018 та Акт звіряння розрахунків за теплову енергію від 31.05.2018 є односторонніми, такими що складені з порушенням вимог Договору №532819 та чинного законодавства України, тому не є належними, допустимими та достовірними доказами, а тому не приймаються судом до уваги.

На спростування доводів Відповідача щодо надання послуг з постачання теплової енергії в період з 25.04.2018 по 30.04.2018 та на підтвердження своїх доводів, Позивачем наданий Наряд №1580 від 04.04.2018 про відключення опалення в адміністративному будинку Позивача в зв`язку з закінченням опалювального сезону та підтвердженням припинення надання послуг з постачання теплової енергії саме 05.04.2018 о 14 год. 00хв. Зазначений Наряд від 04.04.2018 виданий ПАТ "Київенерго", складений, підписаний уповноваженими представниками енергопостачальної організації та затверджений Заступником начальника району з продажу РТМ "Печерськ", як відповідальний уповноважений представник (п. 9.2 Договору).

Тому, у Відповідача відсутні жодні підстави стверджувати, що послуги надавались у період з 25.04.2018 по 30.04.2018 та складені односторонні, безпідставні акти та датовані травнем 2018 року після того, як відбулась реорганізація ПАТ "Київенерго".

Отже, судом встановлено, що відповідачем не здійснювались послуги по договору від 18.10.2013 №532819 на суму 19 552,34 грн.

В той же час, сторонами укладено додаткову угоду про розірвання договору, відповідно до умов якої сторони дійшли згоди розірвати з 30.04.2018 договір від 18.10.2013 №532819, у зв`язку з чим з вказаної дати припиняються зобов`язання енергопостачальної організації перед абонентом щодо здійснення постачання теплової енергії, а грошові зобов`язання абонента, що виникли за Договором та залишилися невиконаними на дату підписання цієї угоди, підлягають виконанню до 25.05.2018.

Доказів продовження строку дії Договору матеріали справи не містять.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач в даній справі звернувся до Господарського суду міста Києва 09.04.2019.

Таким чином, на час звернення позивача з даним позовом Договір припинив свою дію.

Разом з цим, спірні правовідносини, виникли з укладеного між ними Договору від 18.10.2013 №532819, тобто мають договірний характер.

Правовідносини сторін у цьому спорі регулюються нормами зобов`язального права, а договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них положень ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України, у тому числі й щодо вимоги до виконавця повернути замовнику попередньо сплачені кошти в зв`язку з неналежним виконанням умов договору, строк дії якого закінчився.

Суд звертає увагу, що грошові кошти в сумі 19 552,34 грн. отримані відповідачем на підставі Договору, тобто за наявності правової підстави. При цьому, припинення дії Договору не свідчить про те, що правова підстава для набуття грошових коштів відпала, оскільки Договір є припиненим з дати, визначеної сторонами, а на момент сплати грошових коштів правочин був чинним та створив для сторін взаємні права та обов`язки.

Таким чином, враховуючи, що грошові кошти в сумі 19 552,34 грн., про стягнення яких заявлено даний позов, сплачені позивачем на виконання договору, то останні набуті відповідачем за правової підстави та не можуть бути витребувані на підставі ст.1212 Цивільного кодексу України, як безпідставне збагачення, як стверджує Відповідач.

Такі висновки суду підтверджуються позицією Верховного Суду України, яка викладена у постановах від 14.10.2014 по справі №922/1136/13, 02.03.2016 по справі №6-3090цс15, від 23.03.2016 по справі №6-2978цс15, та висновками Вищого господарського суду України, зокрема, у постановах від 15.07.2015 по справі №904/6434/14, від 03.02.2016 по справі №910/19990/15 та від 15.03.2017 по справі №910/10308/15.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позивачем правильно визначено правову кваліфікацію спірних правовідносин, обґрунтувавши свої вимоги ст.ст. 525, 526, 556, 610, 693, 714 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193 Господарського кодексу України

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог, щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтями 525, 615 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Частиною 2 статті 570 Цивільного кодексу України визначено, що якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Водночас, за приписами положень чинного в Україні законодавства, авансом є грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані). На відміну від завдатку аванс - це спосіб платежу. Він не виконує забезпечувальної функції. Аванс сплачується боржником у момент настання обов`язку платити та виконує функцію попередньої оплати.

Тобто, у разі невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила.

Такі висновки суду повністю узгоджуються з позицією Вищого господарського суду України, яка викладена, в тому числі, в постановах від 23.07.2014 по справі №910/24568/13, від 19.05.2016 по справі №922/5045/15, від 09.11.2016 по справі №910/28956/15, від 07.02.2017 по справі №910/20324/15.

Враховуючи вищевикладене, та беручи до уваги, що доказів надання послуг на суму 19 552,34 грн., відповідачем не надано, суд дійшов до висновку про наявність підстав для повернення замовнику частини авансового платежу в розмірі сумі 19 552,34 грн.

Враховуючи наведене, вимога позивача про стягнення з відповідача суми попередньої оплати в розмірі сумі 19 552,34 грн., визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 921,00 грн. відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 73, 74, 76 - 80, 129, 236, 237, 238, 240, 241, Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Меч Інвест" задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 31, код ЄДРПОУ 00131305) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Меч Інвест" (01021, м.Київ, вул. Мечникова, буд. 16, офіс 3-4 код ЄДРПОУ 40953960) 19 552 (дев`ятнадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят дві) грн.34 коп. суми попередньої оплати, витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн.00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 18.07.2019

Суддя І.І. Борисенко