Рішення

від 16.07.2019 по справі 910/4530/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.07.2019Справа № 910/4530/19

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Бондаренко Г. П.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/4530/19

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю КТА (08306, Київська область, м. Бориспіль, вул. Сергія Оврашка, 1)

До Товариства з обмеженою відповідальністю ХОРЕКАМАРКЕТ (01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 13/2-Б)

Про стягнення 15 316, 08 грн

Без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю КТА звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ХОРЕКАМАРКЕТ про стягнення 15 316, 08 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором поставки № ХМ-81713 від 03.08.2017, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача 15 316, 08 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.04.2019 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю КТА залишено без руху, встановлено позивачеві строк на усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) днів з дня вручення даної ухвали шляхом: подання до суду письмової заяви з зазначенням електронної адреси та адреси електронної пошти відповідача; подання заяви з поясненнями щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; подання до суду письмової заяви з доданням до неї доказів відповідно до ст. 91 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України.

02.05.2019 від позивача до суду надійшов супровідний лист з додатками на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

16.05.2019 суд відкрив провадження у справі, з огляду на малозначність справи в розумінні ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, беручи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, ціну позову, яка не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд дійшов висновку, що справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження на підставі ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, без проведення судового засідання та виклику сторін, запропоновано сторонам надати докази по справі та повідомлено, що подання ними додаткових письмових доказів, висновків експертів, клопотань, заяв, пояснень, можуть бути подані до суду у строк до 13.06.2019.

Частиною 5 ст. 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст. 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч. 4 ст. 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 ГПК України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 16.05.2019 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 13/2-Б).

Згідно із ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Також у відповідності до ч. 7 ст. 120 ГПК України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи про повернення поштового відправлення ухвала суду від 16.05.2019 була повернена до Господарського суду м. Києва 27.05.2019.

Зі змісту п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали.

Крім того, судом враховано, що у відповідності до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень (ч. 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

З урахуванням наведеного відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2019 у справі № 910/4530/19 у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Приписами ч. 2 ст. 178 ГПК України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, 03.08.2017 між позивачем, як продавцем за умовами договору, та відповідачем, як покупцем за договором, укладено договір поставки № ХМ-81713 (далі - Договір), відповідно до якого продавець зобов`язується поставляти та передавати у власність покупця продовольчі та (або) не продовольчі Товари, зазначені в Додатку №1 до Договору (далі - Товари), на підставі замовлень покупця, а покупець зобов`язується приймати і оплачувати Товари на умовах і в порядку встановлених в цьому Договорі (п. 1.1. Договору).

За цим Договором найменування Товару, його асортимент, необхідна інформація про Товари що поставляються та ціна визначається Специфікацією (Додаток №1 до цього Договору), що є його невід`ємною частиною (п. 1.2. Договору).

Пункти 2.8., 8.4., 11.2. Договору, були погоджені сторонами в протоколі розбіжностей до договору поставки товарів №ХМ-81713 від 03.08.2017, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Відповідно до п. 4.1.1. Договору, поставка товару здійснюється окремими партіями силами і за рахунок продавця на умовах DDP у відповідності до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів Інкотермс (в редакції 2000 року) та на підставі прийнятих продавцем до виконання замовлень покупця до розподільного центру ТОВ ХОРЕКАМАРКЕТ .

Дата, час та адресу доставки Товару відповідно до замовлення визначається сторонами в Графіку поставок (Додаток №3), який діє протягом строку дії цього Договору. Графік поставок обов`язковий для виконання сторонами (п. 4.1.6. Договору).

Відповідно до п. 4.1.7. Договору, право власності на Товар переходить до Покупця в момент підписання та оформлення необхідних документів (товарно-транспортної та видаткової накладної) з передачі товарів на розподільчому центрі. Датою поставки вважається дата передачі постачальником товару покупцю.

Пунктом 4.2. визначено, що зміна порядку поставки Товару можливо тільки на підставі додаткової угоди сторін.

Відповідно до п. 5.1. Договору, покупець проводить розрахунки з продавцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця за такими правилами: а) оплата кожного Замовлення продовольчих Товарів, на які термін придатності встановлений менш ніж 15 робочих днів з дня приймання таких Товарів, проводиться не пізніше 15 календарних днів з дня приймання таких Товарів; б) оплата кожного замовлення продовольчих Товарів, на які термін придатності встановлений від 15 до 30 днів включно, проводиться не пізніше 30 календарних днів з дня приймання таких Товарів; в) оплата кожного Замовлення продовольчих Товарів, на які термін придатності встановлений понад 30 дні, проводиться не пізніше 45 календарних днів з дня приймання таких Товарів; г) оплата кожного Замовлення непродовольчих Товарів, проводиться протягом 45 календарних днів з дня приймання таких Товарів.

Відповідно до п. 5.2. Договору, зобов`язання покупця з оплати є виконаним при проведенні оплати і списанні грошових коштів з його розрахункового рахунку обслуговуючого банку, коли з найближчим платежем (і раз в тиждень), призначеним для оплати поставлених товарів постачальником, який слідує за встановленим в договорі терміном платежу, покупець перераховує грошові засоби.

Згідно п. 5.5. Договору, покупець має право віднімати з суми, яка повинна бути сплачена постачальника, вартість повернутих товарів, а також витрати, які згідно з умовами цього Договору повинен був нести постачальник. Відрахування може бути проведений покупцем в односторонньому порядку з направленням письмового повідомлення постачальнику.

Відповідно до п. 7.3. Договору, покупець має право повернути продавцю оплачений і прийнятий Товар повністю або частково в будь-який час протягом терміну дії цього Договору, а продавець зобов`язується прийняти такий Товар і повернути сплачені покупцем за даний Товар кошти в повному обсязі, якщо інше не обумовлено сторонами. У цьому випадку, продавець зобов`язаний протягом 5 днів з моменту отримання повідомлення від покупця про повернення Товару продавцеві, прийняти даний Товар і перерахувати кошти на розрахунковий рахунок покупця, якщо інше не обумовлено сторонами. покупець має право зарахувати грошові кошти на підставі документів про повернення Товару продавцю в рахунок сум, що підлягають оплаті продавцю за поставлені Товари.

Згідно п. 8.2. Договору, продавець зобов`язаний надати всю необхідну і достовірну інформацію відповідно до умов цього Договору. Підписання цього Договору є підтвердженням того, що сторони приймають і погоджуються виконувати всі умови викладені в цьому Договорі.

Пунктом 11.1. встановлено, що під форс-мажором розуміються такі надзвичайні обставини, як лиха, війни, окупація, громадянська війна, громадські заворушення, акти органів держави і органів місцевого самоврядування, і інші невідворотні обставини.

Відповідно до п. 11.2. (в редакції узгодженій в протоколі розбіжностей) Договору, сторона для якої створилася неможливість виконання зобов`язань за Договором, зобов`язана негайно, але не пізніше 3 днів з моменту їх настання, у письмовій формі повідомити іншу сторону про настання і припинення вищевказаних обставин. Сторона, яка не повідомить іншу сторону про настання надзвичайних обставин, позбавляється права посилатися на ці обставини як на підставу для звільнення від відповідальності. Факт настання обставин форс-мажору підтверджується довідкою Торгово-промислової палати України.

Крім цього, покупець має право в односторонньому порядку відмовитися від подальшого виконання цього Договору без дотримання терміну в позасудовому порядку (розірвати договір, якщо постачальник порушить одне або кілька умов цього Договору (п. 14.3. Договору), а саме: Якщо постачальник неодноразово поставляє товар, упаковка і / або маркування якого не дозволяють визначити тип товару або маркування якого не дозволяють визначити тип товару або вводять в оману щодо кількості та найменування товару (п. 14.3.2. Договору); Якщо якість товару не відповідає законодавчим приписам та / або законодавчим актам або відсутні товаросупровідні документи, зокрема, керівництво про застосування, сертифікати якості, відповідності і гігієнічний сертифікат і / або маркування українською або російською мовою (п. 14.3.3. Договору); Якщо упаковка не відповідає вимогам технічних регламентів або чинним нормам (п. 14.3.4. Договору).

Відповідно до п. 13.2. Договору, будь-яка зі сторін може достроково розірвати цей договір, повідомивши про свій намір іншу сторону за 30 днів до передбачуваної дати розірвання.

Відповідно до п. 13.3. Договору, у разі розірвання цього Договору сторони повинні виконати всі свої зобов`язання, що виникли до розірвання договору.

На виконання договору позивач поставив відповідачу в період з 07.08.2017 по 04.04.2018 продукцію на загальну суму 33 876, 06 грн, за видатковими накладними, копії яких наявні в матеріалах справи, а саме: №2015 від 07.08.2017 на суму 6 885, 48 грн; №2016 від 07.08.2017 на суму 2 390, 94 грн; №2542 від 03.10.2017 на суму 6 908, 16 грн; №3423 від 30.11.2017 на суму 1 242, 00 грн; №3487 від 01.12.2017 на суму 1 133, 40 грн; №945 від 19.03.2018 на суму 2 049, 60 грн; №1142 від 04.04.2018 на суму 13 266, 48 грн.

Відповідачем була здійснена часткова оплата за Товар на загальну суму 10 832, 21 грн, що підтверджується банківськими виписками, копії яких наявні в матеріалах справи, а саме: від 31.08.2017 на суму 4 390, 00 грн; від 28.11.2017 на суму 4 066, 81 грн; від 12.02.2018 на суму 2 375, 40 грн.

02.10.2017 відповідачем було здійснене повернення Товару поставленого по Договору на загальну суму 7 727, 77 грн, що підтверджується накладними на повернення, копії яких наявні в матеріалах справи, а саме: №ПР00000024 від 02.10.2017 на суму 2 280, 78 грн; №ПР00000018 від 02.10.2017 на суму 5 446, 99 грн.

Покупець свої зобов`язання щодо оплати поставленого товару належним чином не виконав, за розрахунком позивача, сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 15 316, 08 грн.

Предметом позову у справі є матеріально - правові вимоги позивача до відповідача про стягнення з останнього 15 316, 08 грн заборгованості за договором.

Договір, укладений між сторонами, є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 ЦК України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу (далі - ГК) України, ст. 11, 202, 509, 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, ст. 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Як встановлено судом, позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору поставлено відповідачу товар на загальну суму 33 876, 06 грн, що підтверджується матеріалами справи, які відповідач в силу положень п.п. Г п. 5.1. Договору був зобов`язаний оплатити в строк, що не перевищує 45 календарних днів з дня приймання Товарів, тобто відповідач зобов`язаний був оплатити 6 885, 48 грн - до 21.09.2017 включно, 2 390, 94 грн - до 21.09.2017 включно, 6 908, 16 грн - до 17.11.2017 включно, 1 242, 00 грн - до 14.01.2018 включно, 1 133, 40 грн - до 15.01.2018 включно, 2 049, 60 грн - до 03.04.2018 включно, 13 266, 48 грн - до 18.06.2018 включно.

Відповідачем поставлений Товар був оплачений частково на загальну суму 10 832, 21 грн. Крім того, 02.10.2017 відповідачем було здійснене повернення поставленого товару на загальну суму 7 727, 77 грн. В повному обсязі поставлений товар оплачений відповідачем не був, і доказів іншого матеріали справи не містять. Заборгованість відповідача за поставлений товар складає 15 316, 08 грн (33 876, 06 - 10 832, 21 - 7 727, 77 = 15 316, 08)

Позивачем умови договору виконані в повному обсязі, у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору.

Відповідачем, в свою чергу, жодних претензій у строки визначені договором, щодо невідповідності поставки умовам договору, порушення постачальником умов договору, дострокового розірвання договору, настання форс-мажорної ситуації не заявлялось та доказів іншого суду не надано.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості у розмірі 15 316, 08 грн відповідачем суду не надано.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором в сумі 15 316, 08 грн належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк оплати товару, у відповідності до п.п. Г п 5.1. договору є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 15 316, 08 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги або свідчили про відсутність у відповідача обов`язку сплати заборгованості у заявленому позивачем розмірі.

Стаття 74 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, оцінивши подані докази, які досліджені в судовому засіданні, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю КТА до Товариства з обмеженою відповідальністю ХОРЕКАМАРКЕТ про стягнення 15 316, 08 грн задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ХОРЕКАМАРКЕТ (01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 13/2-Б; ідентифікаційний код 41361065) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю КТА (08306, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Сергія Оврашка, буд. 1; ідентифікаційний код 31477924) 15 316 (п`ятнадцять тисяч триста шістнадцять) грн 08 коп. заборгованості та 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одну) грн 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення підписано 19.07.2019.

Суддя Г.П. Бондаренко