Рішення

від 19.07.2019 по справі 910/6760/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.07.2019Справа №910/6760/19

Суддя господарського суду міста Києва Бойко Р.В., розглянувши в нарадчій кімнаті в порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новатон Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Позитив-В"

про стягнення 25 758,31 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Новатон Україна" звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Позитив-В" про стягнення 25 758,31 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не в повному обсязі виконано свої грошові зобов`язання перед позивачем з оплати поставленого згідно Договору поставки товару №12/01/19 від 28.01.2019 товару, у зв`язку з чим у Товариства з обмеженою відповідальністю "Позитив-В" виникла заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Новатон Україна" у розмірі 20 677,38 грн. Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем свого грошового зобов`язання позивачем нараховано до стягнення пеню у розмірі 2 201,46 грн., 3% річних у розмірі 184,73 грн., інфляційні втрати у розмірі 627,00 грн. та штраф у розмірі 2 067,74 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.05.2019 відкрито провадження у справі №910/6760/19; вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); визначено сторонам у справі строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Вказана ухвала суду від 30.05.2019 була надіслана відповідачу 31.05.2019 рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження відповідача, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд. 2-А, та як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0103050316398 була вручена Товариству з обмеженою відповідальністю "Позитив-В" 05.06.2019.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався.

Інших заяв, клопотань, пояснень від сторін по справі до суду не надходило.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва встановив наступне.

28.01.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Новатон Україна" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Позитив-В" (покупець) укладено Договір поставки товару №12/01/19 (надалі - Договір), у відповідності до п. 1.1 якого постачальник зобов`язався поставити і передати у власність покупцю товар, а покупець зобов`язався прийняти цей товар та своєчасно здійснити оплату його вартості на уовах даного договору.

Предметом постачання є автомобільні запасні частини, мастила, інші комплектуючі для транспортних засобів, що надалі іменуються - Товар, найменування асортимент та кількість якого зазначаються в заявці покупця, яка узгоджується між сторонами за допомогою факсимільного зв`язку або електронної пошти (п. 1.2 Договору).

Згідно пункту 1.3 Договору підтвердженням факту узгодження сторонами асортименту, кількості і ціни товару є прийняття покупцем товару по видатковій накладній постачальника, яка після підписання її обома сторонами має юридичну силу специфікації і є невід`ємною частиною цього договору.

Загальна сума кожної окремої поставки зазначається в рахунках-фактури та видаткових накладних на товар (п. 3.4 Договору).

Пунктом 3.6 Договору передбачено, що оплата товару покупцем проводиться в національній валюті України на умовах відстрочки платежу шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 21 календарного дня з моменту поставки товару.

У пункті 3.8 Договору сторонами було погоджено, що будь-які кошти покупця, які надходять на виконання даного договору, сторони вважають такими, що надійшли на погашення тієї заборгованості покупця перед продавцем, що виникла раніше, відповідно до календарної черговості її виникнення.

Пунктом 7.2 Договору визначено, що у випадку порушення строків оплати товару, встановлених умовами цього договору, покупець зобов`язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен календарний день прострочки в оплаті.

Відповідно до п. 7.3 Договору порушення покупцем строків оплати більш ніж на 30 календарних днів вважається односторонньою відмовою від виконання умов цього договору. За односторонню відмову від виконання умов договору покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 10% від вартості неоплаченого товару.

Даний Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2019 включно, а в частині здійснення розрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 9.1 Договору).

За твердженнями позивача, на виконання умов Договору ним було поставлено відповідачу товар загальною вартістю 32 844,42 грн., в той час як відповідачем було його оплачено частково, а саме - у розмірі 12 167,04 грн.

Спір у справі виник у зв`язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов`язання по оплаті поставленого згідно Договору товару, у зв`язку з чим Товариство з обмеженою відповідальністю "Новатон Україна" вказує на існування у Товариства з обмеженою відповідальністю "Позитив-В" заборгованості у розмірі 20 677,38 грн. та за несвоєчасне виконання зобов`язань позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 2 201,46 грн., 3% річних у розмірі 184,73 грн., інфляційні втрати у розмірі 627,00 грн. та штраф у розмірі 2 067,74 грн.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання, в тому числі Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 165, 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 662, 692, 712 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною 2 вказаної статті передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Наявними у матеріалах справи видатковими накладними, які підписані представниками та скріплені печатками сторін, підтверджується виконання позивачем своїх зобов`язань за Договором з поставки товарів відповідачу загальною вартістю 32 844,42 грн., а саме:

- згідно видаткової накладної №657 від 11.02.2019 позивачем передано, а відповідачем прийнято товар вартістю 19 019,70 грн.;

- згідно видаткової накладної №656 від 11.02.2019 позивачем передано, а відповідачем прийнято товар вартістю 4 100,04 грн.;

- згідно видаткової накладної №685 від 12.02.2019 позивачем передано, а відповідачем в прийнято товар вартістю 9 724,68 грн.

Приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторонами у п. 3.6 Договору було визначено, що оплата товару покупцем проводиться в національній валюті України на умовах відстрочки платежу шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 21 календарного дня з моменту поставки товару.

З урахуванням п. 3.6 Договору відповідач зобов`язаний був оплатити поставлений йому 11.02.2019 товар загальною вартістю 23 119,74 грн. до 04.03.2019, а поставлений 12.02.2019 вартістю 9 724,68 грн. - до 05.03.2019.

Як вбачається з матеріалів справи 24.04.2019 відповідачем було перераховано позивачу 7 700,04 грн. за платіжним дорученням №425, які, як стверджує позивач, на підставі пункту 3.8 Договору були ним зараховані в частині 3 233,04 грн. в рахунок оплати заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Позитив-В", яка виникла у попередній період, а в частині 4 467,00 грн. - в оплату поставленого за видатковою №657 від 11.02.2019 товару.

Також, 26.04.2019 відповідачем було сплачено позивачу згідно Договору кошти у розмірі 7 700,04 грн., що підтверджується платіжним дорученням №553 від 26.04.2019.

Отже, у відповідності до тверджень Товариства з обмеженою відповідальністю "Новатон Україна" та наявних в матеріалах справи документів відповідачем було оплачено поставлений позивачем згідно видаткових накладних №657 від 11.02.2019, №656 від 11.02.2019, №685 від 12.02.2019 товар з простроченням та лише частково - у загальному розмірі 12 167,04 грн.

Частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

Твердження позивача щодо часткової оплати відповідачем поставленого згідно Договору товару не були спростовані Товариством з обмеженою відповідальністю "Позитив-В" належними та допустимими доказами, зокрема відповідачем не надано суду доказів оплати поставленого Товариством з обмеженою відповідальністю "Новатон Україна" товару.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов та не спростував твердження позивача про наявність у нього заборгованості з оплати поставленого за Договором товару, у зв`язку з чим суд, керуючись приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, приходить до висновку, що покупець взятих на себе зобов`язань за Договором в повному обсязі не виконав, вартість переданого йому товару у визначений Договором строк не сплатив, у зв`язку з чим у Товариства з обмеженою відповідальністю "Позитив-В" виникла заборгованість перед позивачем, яка складає суму 20 677,38 грн.

Частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов`язання по сплаті на користь позивача 20 677,38 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання, не наведено.

За таких обставин, суд приходить до висновку про правомірність вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Новатон Україна" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Позитив-В" заборгованості з оплати поставленого за Договором товаруї у розмірі 20 677,38 грн.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 2 201,46 грн., 3% річних у розмірі 184,73 грн., інфляційних втрат у розмірі 627,00 грн. та штрафу у розмірі 2 067,74 грн.

Судом встановлено, що відповідач обов`язку по сплаті грошових коштів у визначений строк не виконав, допустивши прострочення виконання зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.

Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

У пункті 7.3 Договору сторонами було погоджено, що за порушення покупцем строків оплати більш ніж на 30 календарних днів він сплачує постачальнику штраф у розмірі 10% від вартості неоплаченого товару.

Здійснивши перерахунок 10% від суми не сплаченої вартості поставленого товару понад 30 календарних днів (20 677,38 грн.), суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення штрафу розмірі 2 067,74 грн. за прострочення виконання відповідачем зобов`язання за спірним Договором є правомірною.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання зобов`язання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Пунктом 7.2 Договору встановлено, що у випадку порушення строків оплати товару, встановлених умовами цього договору, покупець зобов`язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен календарний день прострочки в оплаті.

Суд, здійснивши перерахунок заявленої до стягнення пені з урахуванням визначеного позивачем періоду - з 05.03.2019 по 22.05.2019, приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення пені у розмірі 2 201,45 грн. за прострочення виконання відповідачем зобов`язання за спірним Договором є правомірною та підлягає задоволенню.

Суд не застосовує правову позицію Верховного Суду України, наведену у постанові №6-2003цс15 від 21.10.2015, оскільки даного висновку Верховний Суд України дійшов за результатом розгляду цивільних спорів щодо боржників фізичних осіб за кредитними договорами, що не є подібними правовідносинами до правовідносин у даній справі щодо стягнення неустойки за порушення господарського зобов`язання за договором поставки, яке регулюється Господарським кодексом України.

Аналогійний висновок щодо неможливості застосування правової позиції Верховного Суду України, наведеної у постанові №6-2003цс15 від 21.10.2015, до господарських правовідносин наведений у постановах Верховного Суду від 08.08.2018 у справі №908/1843/17 та від 20.06.2018 у справі №911/2314/17.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, здійснивши перерахунок заявлених до стягнення позивачем 3% річних та інфляційних витрат з урахуванням визначеного позивачем періоду щодо відсотків - з 05.03.2019 по 22.05.2019, щодо інфляційних втрат - з 05.03.2019 по 30.04.2019, та керуючись приписами ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України, якими встановлено обов`язок суду розглядати спір не інакше як в межах заявлених вимог, в частині вимоги щодо стягнення інфляційних, втрат прийшов до висновку про правомірність стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Позитив-В" 3% річних у розмірі 184,73 грн. та інфляційних втрат у розмірі 627,00 грн.

З огляду на наведене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Новатон Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Позитив-В" про стягнення 25 758,31 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 13, 74, 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Новатон Україна" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Позитив-В" (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд. 2-А; ідентифікаційний код 38897504) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Новатон Україна" (01013, м. Київ, вул. Промислова, буд. 1; ідентифікаційний код 41668857) заборгованість у розмірі 20 677 (двадцять тисяч шістсот сімдесят сім) грн. 38 коп., штраф у розмірі 2 067 (дві тисячі шістдесят сім) грн. 74 коп., пеню у розмірі 2 201 (дві тисячі двісті один) грн. 46 коп., 3% річних у розмірі 184 (сто вісімдесят чотири) грн. 73 коп., інфляційні витрати у розмірі 627 (шістсот двадцять сім) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять один) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.17.5 ч.1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду або через господарський суд міста Києва.

Повний текст рішення складено 19.07.2019.

Суддя Р.В.Бойко