Постанова

від 11.07.2019 по справі 756/2436/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

11 липня 2019 року

м. Київ

справа № 756/2436/15-ц

провадження № 61-14637св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,

учасники справи:

позивач - кооператив по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів Водник - 2 ,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів Водник - 2 на рішення Оболонського районного суду міста Києва у складі судді Луценка О. М. від 17 жовтня 2016 року та рішення Апеляційного суду міста Києва у складі колегії суддів: Кирилюк Г. М., Рейнарт І. М., Музичко С. Г., від 08 грудня 2016 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2015 року кооператив по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів Водник - 2 (далі - ГБК Водник - 2 ) звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про примусове звільнення гаражного приміщення.

Позовна заява мотивована тим, що відповідач був членом ГБК Водник - 2 , однак рішенням зборів правління кооперативу від 30 червня 2010 року № 10 його виключено зі складу членів у зв`язку із навмисним невиконанням положень статуту кооперативу.

Посилаючись на те, що ОСОБА_1 не є членом кооперативу, просив зобов`язати останнього звільнити від особистих речей гаражне приміщення під № НОМЕР_3 та передати голові правління ключі від гаражного боксу.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 17 жовтня 2016 року позов ГБК Водник - 2 задоволено. Зобов`язано ОСОБА_1 звільнити від особистих речей гаражне приміщення під НОМЕР_3 та передати голові правління ключі від гаражного боксу, що розташований на території ГБК Водник - 2 .

Рішення суду мотивовано тим, що є доведеними вимоги ГБК Водник - 2 про те, що відповідача було виключено з його складу, однак у добровільному порядку він не звільнив гаражне приміщення, що свідчить про наявність підстав для задоволення позовних вимог про примусове звільнення гаражного боксу.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 08 грудня 2016 року рішення Оболонського районного суду міста Києва від 17 жовтня 2016 року скасовано та ухвалено нове, яким у задоволенні позову відмовлено.

Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що матеріали справи не містять належних доказів того, що ОСОБА_1 є користувачем або власником спірного гаражного боксу.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У касаційній скарзі, поданій у грудні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ГБК Водник - 2 просить скасувати судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції визначив власника гаражного боксу № НОМЕР_1 , посилаючись на суперечливі довідки про членство в кооперативі, які видані на іншу особу. Крім того, суд апеляційної інстанції не надав правової оцінки копіям платіжних документів про сплату членських внесків виписаних на відповідача та дійшов необгрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Відзив на касаційну скаргу

У лютому 2017 року від ОСОБА_1 надійшло заперечення на касаційну скаргу, в якому він посилається на необґрунтованість доводів скарги та законність ухваленого у справі рішення суду апеляційної інстанції. Зазначає, що неодноразово повідомляв суд першої інстанції, що його батько ОСОБА_2 є власником спірного гаража.

Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 січня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Справа передана до Верховного Суду.

Відповідно до підпунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 Про здійснення правосуддя у Верховному Суді та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки , у справі № 714/854/15-ц (провадження № 61-27905св18) призначено повторний автоматизований розподіл.

04 червня 2019 року справу розподілено судді-доповідачу.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Відповідно до довідок ГБК Водник - 2 та технічного паспорту на гаражний бокс № НОМЕР_1 від 17 листопада 2008 рокуОСОБА_2 є членом гаражного кооперативу ГБК Водник - 2 на підставі протоколу від 01 травня 2006 року, вступний внесок сплачено повністю, та є власником гаражного боксу НОМЕР_3 що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 75, 161-169 том 1).

Починаючи з 2009 року по травень 2016 року внески на утримання гаражного боксу НОМЕР_3 сплачував саме ОСОБА_2 (а. с. 180-186 том 1).

Будь-яких правовстановлюючих документів на вказаний гаражний бокс або на особу, яка його використовує, матеріали справи не містять.

Рішеннями зборів правління ГБК Водник - 2 від 30 червня 2010 року, 07 вересня та 19 жовтня 2012 року (протоколи №№ 10, 25) ОСОБА_1 виключено зі складу членів вказаного кооперативу.

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Статтею 319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до статті 8 Закону України Про кооперацію статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність.

Частинами третьою, четвертою статті 19 Закону України Про кооперацію встановлено, що кооператив є власником будівель, споруд, грошових та майнових внесків його членів, виготовленої продукції, доходів, одержаних від її реалізації та провадження іншої, передбаченої статутом діяльності, а також іншого майна, придбаного на підставах, що не заборонені законом; володіння, користування та розпорядження майном кооперативу здійснюють органи управління кооперативу відповідно до їх компетенції, що визначена статутом кооперативу.

У пункті 33 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі від 07 лютого 2014 року № 5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав судам роз`яснено, що застосовуючи положення статті 391 ЦК України, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, навіть якщо вони не пов`язані із позбавленням права володіння, суд має виходити із такого. Відповідно до: положень статей 391, 396 ЦК України позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння. Такий позов підлягає задоволенню і в тому разі, коли позивач доведе, що є реальна небезпека порушення його права власності чи законного володіння зі сторони відповідача. При цьому суди повинні брати до уваги будь-які фактичні дані (статті 57 - 59 ЦПК України 2004 року), на підставі яких за звичайних умов можна зробити висновок про наявність такої небезпеки. Позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню незалежно від того, на своїй чи на чужій земельній ділянці або іншому об`єкті нерухомості відповідач вчиняє дії (бездіяльність), що порушують право позивача.

Відповідно до положень пункту 4 статті 10 Статуту ГБК Водник-2 в редакції 2007 року, що діяла на час прийняття рішення про виключення відповідача з членів кооперативу, виключений член кооперативу, що є власником гаражного боксу, повинен протягом 90 днів після дати винесення рішення про виключення здійснити відчуження свого гаражного боксу.

У випадку невиконання цієї вимоги, Правління приймає на його місце нового члена Кооперативу і у 15-денний строк після дати внесення новим членом Кооперативу пайового внеску повертає виключеному членові Кооперативу пайовий внесок з вирахуванням заборгованості по внескам на утримання, експлуатацію і капітальний ремонт кооперативного гаражу за час виключення до дати прийому нового члена Кооперативу на місце виключеного (пункт 5 цього Статуту).

Виключений член Кооперативу не може користуватися своїм гаражним боксом після прийняття рішення про виключення - виключений член Кооперативу може дати Голові Правління Кооперативу за його згодою доручення про здачу гаражного боксу в оренду до прийняття нового члена Кооперативу з внесенням орендної плати на покриття заборгованості по внескам.

Відповідно до пункту 3 статі 10 Статуту ГБК Водник-2 в редакції 2015 року, виключений член Кооперативу, що є користувачем гаражного боксу, повинен протягом 14 календарних днів звільнити займаний ним гаражний бокс (а. с.20 том 1).

Встановивши, що позивач не надав докази, що саме він є власником спірного гаражного боксу, який використовує відповідач без належної правової підстави, апеляційний суд дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову про усунення перешкод у здійсненні права власності на цей гараж.

Позивачем не надано належних доказів того, що гаражний бокс № НОМЕР_1 було надано ОСОБА_1 в користування та що за наслідками невиконання відповідачем вимог Статуту про необхідність здійснення відчуження належного йому гаражного боксу було прийнято нового члена кооперативу, а відповідачу - повернуто пайовий внесок.

Статтею 60 ЦПК України, у редакції, чинній на момент розгляду справи судами, на сторін покладено обов`язок довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку в силу вимог статей 10, 60, 212 ЦПК України 2004 року, враховуючи те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтвердили порушення його прав та факт користування ОСОБА_1 спірним гаражем, дійшов правильного та обґрунтованого висновку, що заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Докази та обставини, на які посилається заявник в касаційній скарзі, були предметом дослідження судом апеляційної інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Рішення суду першої інстанції не переглядається, оскільки скасоване судом апеляційної інстанції.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів Водник - 2 залишити без задоволення, а рішення Апеляційного суду міста Києва від 08 грудня 2016 року - без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара