Рішення

від 19.07.2019 по справі 754/6444/19

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2-о/754/230/19

Справа №754/6444/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2019 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Лісовської О.В.

за участю секретаря - Грей О.П.

представника заявниці ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Лютізька сільська рада Вишгородського району Київської області, про встановлення факту належності документу, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про встановлення факту належності документу, мотивуючи свої вимоги тим, що він є племінником померлої ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . За час життя, а саме 07.03.1997 року ОСОБА_3 склала заповіт, відповідно до якого все її майно, де б воно не було та з чого б воно не складалось, заповідає заявнику ОСОБА_2 . Він у встановлений законом строк звернувся до Бориспільської міської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом та із заявою про видачу свідоцтва про спадщину на земельну ділянку площею 0,1461 га для будівництва і обслуговування житлових будівель та господарських споруд, розташованих на території с. Лютіж Нового масиву Вишгородського району Київської області, але йому було відмовлено у зв`язку із розбіжністю імені померлої в Державному акті на право приватної власності на землю, в якому зазначено ім`я померлої ОСОБА_3 , замість правильного імені ОСОБА_3 . На підставі викладеного заявник звертається до суду з даною заявою, в якій просить суд встановити факт того, що Державний акт на право приватної власності на землю серія НОМЕР_1 , виданий на ім`я ОСОБА_3 на підставі рішення Лютізької сільської ради від 30.09.1998 року за № 81, зареєстрований у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 285 від 04.03.1999 року, для будівництва, обслуговування житлових будівель та господарських споруд, площею 0, 1461 га, що розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, Новий масив, с. Лютіж , кадастровий номер НОМЕР_2 , належить ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва від 06.05.2019 року відкрито провадження по даній справі.

У судовому засіданні представник заявника ОСОБА_1 повністю підтримала заяву, просила її задовольнити.

Представник заінтересованої особи у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. 22.05.2019 року та 08.07.2019 року від голови Лютізької сільської ради Савенок Т.Г. до суду надійшли листи, в яких він не заперечує проти задоволення заяви ОСОБА_2 та просить справу розглянути у відсутність представника. Суд вважає можливим розглядати справу у відсутності представника заінтересованої особи, за наявних у справі матеріалів.

Вислухавши пояснення представника заявника, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_2 підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_2 є племінником померлої ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть.

За час життя, а саме 07.03.1997 року ОСОБА_3 склала заповіт, відповідно до якого все її майно, де б воно не було та з чого б воно не складалось заповідає заявнику ОСОБА_2 .

Заявник ОСОБА_2 у встановлений законом строк звернувся до Бориспільської міської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом, відповідно до якої 01.06.2007 року була заведена спадкова справа № 200.

03.10.2017 року заявник звернувся до Бориспільської міської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про спадщину на земельну ділянку площею 0,1461 га яка розташована на території с. Лютіж Нового масиву Вишгородського району Київської області.

Відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю від 04.03.1999 року вбачається, що він був виданий на ім`я ОСОБА_3 , яка мешкає в АДРЕСА_2 , у тому, що на підставі рішення виконкому Лютізької сільської ради Ради народних депутатів № 81 від 30.09.1998 року, їй передається у приватну власність земельна ділянка площею 0,1461 га в межах згідно з планом, яка розташована на території с. Лютіж Нового масиву Вишгородського району Київської області для будівництва і обслуговування житлових будівель та господарських споруд.

Постановою державного нотаріуса Бориспільської міської державної нотаріальної контори Кардашевської М.В. від 03.10.2017 року відмовлено заявнику ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 0,1461 га для будівництва і обслуговування житлових будівель та господарських споруд, розташовану на території с. Лютіж Нового масиву Вишгородського району Київської області, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , у зв`язку із розбіжністю імені померлої, а саме в Державному акті на право приватної власності на землю зазначено ім`я померлої ОСОБА_3 , в свою чергу згідно свідоцтва про смерть, виданого 08.01.2004 року відділом реєстрації актів цивільного стану Бориспільського міського управління юстиції Київської області прізвище, ім`я по батькові спадкодавця зазначено ОСОБА_3 .

Як встановлено судом, заявник не може оформити належним чином свої права на спадщину після смерті тітки ОСОБА_3 , оскільки у Державному акті на право приватної власності на землю та у свідоцтві про смерть ОСОБА_3 помилково зазначено різні імена спадкодавця. Заявник позбавлений можливості усунути зазначені помилки у позасудовому порядку.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або паспорті.

Статтею 319 ЦПК України визначено, що у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт. Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

Відповідно до листа Верховного суду України від 01.01.2012 року "Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення", громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа у відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Згідно з законом встановлення вказаного факту породжує юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав заявника, а саме встановлення факту належності вказаного документу дає змогу реалізувати права на спадщину.

Аналізуючи наявні в справі докази в їх сукупності, суд вважає доведеним той факт, що ОСОБА_3 та ОСОБА_3 , на ім`я якої видано Державний акт на право приватної власності на землю від 04.03.1999 року, є одна й та ж сама особа.

Крім того, експертним висновком Українського бюро лінгвістичних експертиз від 04.06.2018 року встановлено, що український запис імені по батькові ОСОБА_3 (свідоцтво про смерть, запис ОСОБА_3 ; витяг про реєстрацію в спадковому реєстрі, запис ОСОБА_3 ) й ОСОБА_3 (державний акт на право приватної власності на землю, запис ОСОБА_3 ) у документах, наданих для експертизи, є ідентичними.

Враховуючи викладене вище, вимоги діючого законодавства, встановлені у справі обставини, аналізуючи досліджені судом докази, суд дійшов висновку, що вимоги ОСОБА_2 є підставними та обґрунтованими, а тому такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265, 293-294, 315-319 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Лютізька сільська рада Вишгородського району Київської області, про встановлення факту належності документу - задовольнити.

Встановити факт того, що Державний акт на право приватної власності на землю серія НОМЕР_1 , виданий на ім`я ОСОБА_3 на підставі рішення Лютізької сільської ради від 30.09.1998 року за № 81, зареєстрований у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 285 від 04.03.1999 року, для будівництва, обслуговування житлових будівель та господарських споруд, площею 0, 1461 га, що розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, Новий масив, с. Лютіж , кадастровий номер НОМЕР_2 , належить ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Заявник - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .

Заінтересована особа - Лютізька сільська рада Вишгородського району Київської області, ідентифікаційний номер: 04359593, адреса: Київська область, Вишгородський район, с. Лютіж, вул. Вітряного,1.

Повний текст рішення виготовлений 19 липня 2019 року.

Суддя О.В.Лісовська