Рішення

від 22.07.2019 по справі 711/1399/19

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/1399/19

Р І Ш Е Н Н Я

9 липня 2019 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого-судді Демчика Р.В.,

при секретарі Бузун Л.В.,

за участі позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Кисельова В.Є..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ДП СВ АЛЬТЕРА Черкаси про розірвання договору та повернення сплаченої грошової суми за товар, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ТОВ ДП СВ АЛЬТЕРА Черкаси про розірвання договору та повернення сплаченої грошової суми за товар.

Свій позов обгрнутовує тим, що 8 квітня 2017 року він уклав усний договір з відповідачем та придбав у останнього електротехнічний вироб Пристрій безперебійної подачі живлення серії ІНПО 3000 для забезпечення роботи свого комп`ютерного обладнання у разі відключення напруги в сеті на суму 11 236 грн. На підтвердження купівлі продавець ТОВ ДП СВ АЛЬТЕРА Черкаси надав товарний чек №3351 від 8 квітня 2017 року.

19 квітня 2017 року на тих же умовах та ціною він придбав у відповідача такий же пристрій безперебійної подачі живлення серії ІНПО 3000, серійний №201605300007 на підтвердження чого останній надав товарний чек № 9951засвідчений печаткою з торговою маркою товару і гарантійний талон засвідчений печаткою продавця. В графі Гарантійне зобов`язання вказаного приладу зазначалося, що гарантійний строк складає 12 місяців.

Через 10 місяців, прилад, який був придбаний 19 квітня 2017 року вийшов із ладу і не виконував своїх функцій, не працював, що змусило його 14 лютого 2018 року звернутися з вимогою до відповідача про здійснення безоплатного ремонту на гарантійних умовах.

Через тиждень відповідач повідомив його листом про те, що у гарантійному ремонті йому відмовлено, посилаючись на те, що експлуатація приладу здійснювалася з порушеннями норм експлуатації. У висновку зазначено, що має місце пошкодження вхідного каскаду основної плати в районі клем живлення приладу внаслідок його забруднення побутовим пилом в середині приладу.

Висновок відповідача з перекладанням вини за непрацюючий прилад на покупця вважаю необ`єктивним, бо відповідач так і не вказав, який саме пункт керівництва по експлуатації приладу він порушив. Посилання відповідача на побутовий пил не може бути прийнятим до уваги, бо, по-перше, у керівництві по експлуатації рівень такого пилу не застережується, а, по-друге, побутовий пил є скрізь, де є якийсь рух і виробник повинен був це враховувати, якщо вважав побутовий пил загрозою для безперебійної роботи приладу, і передбачити відповідні фільтри.

Не заслуговує на увагу посилання відповідача на побутовий пил ще і з того боку, що такий же саме пристрій, придбаний 8 квітня 2017 року, тобто, на дві неділі раніше у того ж самого продавця, працює у нього в тому ж самому приміщенні вже два гарантійних строку без будь-яких претензій до його властивостей. Вважає, що вихід приладу, виготовленого у Китаї, з ладу вже через 10 місяців після начала експлуатації, прямо свідчить про наявність виробничого дефекту.

З огляду на той факт, що відповідач не зміг усунути дефект проданого ним товару у строк до 14 днів, вступає в силу положення п. 12 ст. 1 Закону України Про захист прав споживачів про визначення істотного недоліку товару, згідно якого істотний недолік - недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), і при цьому його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів.

На день звернення до суду ціна на вказаний товар, вказана на сайті Продавця, становить вже 14 030 грн.

На підставі наведеного, просить суд визнати порушення прав споживача, які полягають у нездійснення відповідачем у 14-дений строк безоплатного гарантійного ремонту, придбаного товару, а також стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти в сумі 14030 грн. за проданий з істотними недоліками товар.

Ухвалою суду від 19 лютого 2019 року провадження у даній справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду, занесеною до журналу судового засідання, в задоволенні клопотання ввідповідача ТОВ ДП СВ Альтера Черкаси про заслучення в якості співвідповідача Державну фіксальну службу України відмовлено.

29 березня 2019 року від директора ТОВ ДП СВ Альтера Черкаси - Кисельова В. Є. на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, оскільки в процесі експлуатації вироб підлягає технічному обслуговуванню один раз в пів року , про що користувач повинен внести помітку в паспорт виробу. Крім того, позивачем було порушено правило експлуатації товару, не було здійснено технічне обслуговування у встановлені в експлуатаційній документації строки. Також позивач користувався приладом десять місяців гарантійного терміну із дванадцяти місяців

20 травня 2019 року позивачем на адресу суду була надана відповідь на відзив. З даної відповіді вбачається, що позивач вважає, що твердження відповідача, є безпідставними та необґрунтованими. Крім того, у відповіді зазначив, що оскільки відповідач публічно та безпідставно звинувачує його в обмані державі в особі суду, що завдає йому моральних страждань він буде клопотати про доповнення вимог позову про стягнення з останнього моральної шкоди.

20 травня 2019 року представник відповідача - директор ТОВ ДП СВ Альтера Черкаси надав заперечення на відповідь на відзив, зазначивши , що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження своїх вимог, а ґрунтуються вони лише на припущеннях. Вважає, що позивачем не доведено порушення його законних прав та інтересів збоку відповідача.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав свої вимоги обґрунтовуючи їх доводами викладеними у позові.

В судовому засіданні представник відповідача - Кисельова В.Є. заперечувала повністю проти заявлених позовних вимог, повністю підтримала доводи викладенні у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.(ч.3 ст. 12 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Пунктом 11 постанови Пленуму ВСУ №14 від 18 грудня 2009 року Про судове рішення у цивільній справі передбачено, що оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частини перша та друга статті 3 ЦПК), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент: Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29-30).

Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною (параграф 32 рішення у справі Hirvisaari v. Finland ( Хірвісаарі проти Фінляндії )).

Національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, проте зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі Suominen v. Finland ( Суомінен проти Фінляндії ) від 1 липня 2003 року, № 37801/97, пункт 36).

Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль за здійсненням правосуддя (рішення у справі Hirvisaari v. Finland ( Гірвісаарі проти Фінляндії ) від 27 вересня 2001 року). Залишення без уваги ключових доводів сторони є прямим порушенням загальної вимоги про справедливість розгляду.

Відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , ст. 3 ЦПК України, суд, застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав та основоположних свобод 1959 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною радою України, та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Враховуючи вищевикладене, в процесі повного і всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що 14 лютого 2018 року ОСОБА_1 звернувся з вимогою до відповідача про здійснення ремонту пристрою безперебійної подачі живлення ІНПО 3000 (201605300007).

З висновку ДП СВ АЛЬТЕРА Черкаси вбачається, що для проведення діагностики та ремонту в сервісний центр ТМ Елім-Україна надійшли наступні прилади: пристрій безперебійної подачі живлення ІНПО 3000 (201605300007). Дата продажу 19.04.2017. Дата надходження: 14.02.2018. Опис дефекту з яким надійшли данні вироби: не вмикається. Була проведена діагностика за штатною методикою. Виявлення пошкодження вхідного каскаду, вихід зі строю пристрою відбувся в наслідок високою забрудненістю побутовим пилом в середині приладу. Що призвело до прибою між елементами на платі. Причина невідповідність норм експлуатації приладу.

Суд вважає, що правовідносини, які виниклим між сторонами регулюються ЦК України та Законом України Про захист прав споживачів .

Так, відповідно до ст. 42 Конституції України держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.

Частинами 2,3 ст. 675 ЦК України передбачено, що договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк). Гарантія якості товару поширюється на всі комплектуючі вироби, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 698 ЦК України до відносин за договором роздрібної купівлі-продажу з участю покупця-фізичної особи, не врегульованих цим Кодексом, застосовується законодавство про захист прав споживачів.

Закон України Про захист прав споживачів регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.1 Закону України Про захист прав споживачів гарантійний строк - строк, протягом якого виробник (продавець, виконавець або будь-яка третя особа) бере на себе зобов`язання про здійснення безоплатного ремонту або заміни відповідної продукції у зв`язку з введенням її в обіг, а відповідно п.22 ч.1 ст.1 цього Закону, споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Права та обов`язки споживачів визначені ст. 4 Закону України Про захист прав споживачів . Зокрема, ч.1 ст. 4 Закону України Про захист прав споживачів передбачено, що споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: захист своїх прав державою; належну якість продукції та обслуговування; безпеку продукції; необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця); відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.

У відповідності до ч.1 ст. 6 Закону України Про захист прав споживачів продавець зобов`язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.

Відповідно до положень ст. 8 Закону України Про захист прав споживачів у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов`язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: 1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

Вимоги споживача, передбачені цією статтею, не підлягають задоволенню, якщо продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) доведуть, що недоліки товару виникли внаслідок порушення споживачем правил користування товаром або його зберігання. Споживач має право брати участь у перевірці якості товару особисто або через свого представника.

Згідно з ч. 9 ст. 8 вказаного Закону при пред`явленні споживачем вимоги про безоплатне усунення недоліків товару вони повинні бути усунуті протягом чотирнадцяти днів з дати його пред`явлення або за згодою сторін в інший строк. На письмову вимогу споживача на час ремонту йому надається (з доставкою) товар аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) незалежно від моделі. Для цього продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) зобов`язані створювати (мати) обмінний фонд товарів. Перелік таких товарів визначається Кабінетом Міністрів України. За кожний день затримки виконання вимоги про надання товару аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) та за кожний день затримки усунення недоліків понад установлений строк (чотирнадцять днів) споживачеві виплачується неустойка відповідно в розмірі одного відсотка вартості товару.

У відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 16 березня 2017 року №231 джерела безперебійного живлення відносяться до переліку груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні.

Частиною 2 ст.678 ЦК України визначено, що у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару.

Відповідно до ч.2 ст.679 ЦК України якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

Згідно ч.1 ст.680 ЦК України покупець має право пред`явити вимогу у зв`язку з недоліками товару за умови, що недоліки виявлені в строки, встановленні цією статтею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до пункту 12 частини першої статті 1 Закону України Про захист прав споживачів істотний недолік - недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: а) він взагалі не може бути усунутий; б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.

Тобто, тільки сукупність трьох обов`язкових ознак недоліку надає підстави вважати його істотним недоліком із усіма правовими наслідками щодо задоволення вимог споживачів, та повернення грошових коштів, сплачених за товар.

Істотні недоліки, що виникли з вини виробника (продавця, виконавця), чи фальсифікований товар у разі виникнення потреби у визначенні причини втрати якості товару, гарантійний термін якого не вичерпався, підтверджуються висновком експертизи, яку продавець відповідно до п. 13 Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 року № 506, зобов`язаний організувати у триденний термін із дня одержання письмової заяви від споживача.

Експертиза проводиться за рахунок продавця. Якщо в результаті експертизи буде доведено, що недоліки виникли після передачі товару споживачеві внаслідок порушення ним встановлених правил використання, зберігання чи транспортування, дій третіх осіб, вимоги споживача не підлягають задоволенню, а споживач зобов`язаний відшкодувати продавцю (підприємству, яке виконує його функції) витрати на проведення експертизи. Споживач, продавець (виконавець) має право на оскарження висновків експертизи у

судовому порядку.

Відповідно до п.16 Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 року № 506, у разі виявлення недоліків чи фальсифікації товару

протягом гарантійного терміну споживач має право в установленому

порядку за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: безоплатного усунення недоліків або відшкодування витрат на їх виправлення споживачем чи третьою особою; заміни на товар аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) належної якості; и відповідного зменшення його купівельної ціни; заміни на такий же товар іншої марки (моделі, артикулу, модифікації) з відповідним перерахуванням купівельної ціни;

розірвання договору купівлі-продажу та відшкодування заподіяних збитків.

Вимоги споживача, встановлені цим пунктом, пред`являються за вибором споживача продавцеві за місцем купівлі товару, виробникові або підприємству, що виконує його функції, за місцем знаходження споживача у формі письмової заяви (додаток 8).

Відповідно п.п.26,27,28,30,31 Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 року № 506, гарантійний ремонт полягає у виконанні робіт, пов`язаних з усуненням недоліків товару для забезпечення використання його за

призначенням протягом гарантійного терміну експлуатації. Усунення недоліків здійснюється шляхом заміни чи ремонту комплектуючого виробу або окремої складової частини, а також виконання регулювальних робіт відповідно до вимог нормативних документів.

Виконавець робіт з гарантійного ремонту на вимогу споживача зобов`язаний ознайомити споживача з цим Порядком та нормативними документами стосовно гарантійного ремонту.

Термін виконання гарантійного ремонту узгоджується за домовленістю сторін, але не може перевищувати встановленого законодавством. За кожний день затримки усунення недоліків понад установлений термін виконавець виплачує споживачеві неустойку в

розмірі 1 відсотка вартості товару.

Під час приймання товару на гарантійний ремонт виконавець у присутності споживача перевіряє споживчі властивості товару, його комплектність, зовнішній вигляд, заводський номер, дату виготовлення, наявність пломб виробника або виконавця (за дорученням виробника) та гарантійних талонів і встановлює наявність заявленого недоліку. Товару надається номер, під яким він береться на гарантійний облік.

Після прийняття товару на гарантійний ремонт виконавець видає споживачеві квитанцію за формою N 7-гарант (додаток 9), в якій зазначаються усі недоліки та термін виконання ремонту.

Встановлено, що позивач із заявою про проведення експертизи визначення причини втрати якості товару, гарантійний термін якого не вичерпався, до відповідача не звертався.

Підтвердженням правильного застосування п. 12 ст. 1 Закону України Про захист прав споживачів є рішення (судова практика) Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 вересня 2011 року у справі N 6-5651св10, в якому зазначено, що "для визнання недоліків істотними мають бути три обов`язкові ознаки (п. п. 1-3) та хоча б одна із факультативних ознак (п. п. а-в)".

Якщо споживач стверджує про істотність недоліків, то як свідчить судова практика Верховного Суду України (Ухвала Верховного Суду України по справі N 6-20618св08 від 18 листопада 2009 р.) саме споживач повинен підтвердити обставину істотності недоліків у товарі.

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в Постанові від 09 вересня 2015 року приходить до висновку, що саме на споживача покладається обов`язок довести наявність істотного дефекту продукції, а тягар доказування причин виникнення недоліку товару покладений на продавця.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доказів про те, що пристрій безперебійної подачі живлення ІНПО 3000 (201605300007) має істотній недолік у розумінні п.12 ч. 1 ст. 1 Закону України Про захист прав споживачів , позивач на порушення вимог статей12,81 ЦПК України суду не подав. Також позивачем не надано й доказів того, що він звертався до відповідача з

Крім того, суд приходить до висновку що позивачем не доведено, що продавцем пристрою безперебійної подачі живлення ІНПО 3000 №201605300007 є саме ТОВ ДП СВ Альтера Черкаси .

Пунктом 7 частини 1 Закону України Про захист прав споживачів передбачено, що договір це усний або письмовий правочин між споживачем та продавцем (виконавцем) про якість, строк, ціну та інші умови, при яких реалізується продукція; підтвердження оформлення усної угоди оформлюється квитанцією, товарним чи касовим чеком, білетом, талоном чи іншими документами (розрахунковий документ). Письмовий правочин стосовно товару, на який встановлено гарантійний строк - технічний паспорт чи інший документ, що його замінює, з позначкою про дату продажу (п. 11 ст. 8 Закону України Про захист прав споживачів ).

Продавцем у розумінні Закону України Про захист прав споживачів є суб`єкт господарювання, який згідно з договором реалізує споживачеві товари або пропонує їх до реалізації.

При розгляді справи встановлено, що 19 квітня 2017 року відповідно до товарного чеку виданого Элим -Україна № 9951 придбано товар ИНПП 3000 на суму 11 236 грн.

19 квітня 2017 року Элим -Україна надано гарантійний талон на тип стабілізатора - ИНПО 3000 № 201605300007.

Як вбачається з інформаційної довідки ЄДРПОУ, ТОВ ДП СВ Альтера Черкаси зареєстроване за адресою м. Черкаси, вул. Луценка, 8. Товариство займається оптовою торгівлею електронним устаткуванням.

Отже, позивачем судовому засіданні не надано доказів що пристрій безперебійної подачі живлення ІНПО 3000 (201605300007) має істотній недолік та не надано доказів того, що він звертався до відповідача з заявою щодо проведення гарантійного ремонту виробу, яка б відповідала додатку 8 Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 року № 506.

У матеріалах справи також відсутні докази того, що позивач придбав товар саме у ТОВ ДП СВ Альтера Черкаси , за таких обставин відсутній підстави для виникнення у споживача права на повернення сплаченої за товар грошової суми.

Відтак, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У разі залишення без задоволення позову позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 7ст. 141 ЦПК України).

На підставі викладеного, ст.ст. Закону України Про захист прав споживачів , Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 року № 506 керуючись ст.ст. 655,673,675, 678-680,698 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 76, 77, 79, 80, 83, 95, 141, 223, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, -

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю ДП СВ АЛЬТЕРА Черкаси (код ЄДРПОУ 35579361, 18007, м. Черкаси. вул. Луценка,8) про розірвання договору та поверенення сплаченої грошової суми за товар відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: Р.В.Демчик.

Повне судове рішення складено 19 липня 2019 року.

Головуючий: Р. В. Демчик