Ухвала

від 22.07.2019 по справі 917/406/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"22" липня 2019 р. Справа № 917/406/19

Суддя-доповідач Барбашова С.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (вх.№2189 П/1) на рішення господарського суду Полтавської області від 05.06.2019 (суддя Кльопов І.Г., повний текст складено 13.06.2019) у справі

за позовом Приватного підприємства "Бурякорадгосп цукрокомбінату імені Халтуріна", с. Мартинівка, Карлівський район, Полтавська область,

до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, м. Полтава,

про поновлення договору оренди землі, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Бурякорадгосп цукрокомбінату імені Халтуріна" (далі - ПП "Бурякорадгосп цукрокомбінату імені Халтуріна") звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Полтавській області) про визнання поновленим договору оренди землі від 11.08.2008 на земельну ділянку площею 16,3219 га (рілля) (16,32 га на 11.08.2008), кадастровий номер 5321685600:00:005:2007 ( 5321685600:00:005:0007 на 11.08.2008), яка перебувала в користуванні ВАТ "Бурякорадгосп цукрокомбінату імені Халтуріна" (правонаступник ПП "Бурякорадгосп цукрокомбінату імені Халтуріна") згідно договору оренди землі від 11.08.2008, зареєстрованого у Карлівському районному відділі Полтавської Регіональної філії ДП "Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" 29.01.2009 за №040955600001 (з урахуванням заяви від 03.04.2019 за вхід. №3419 та заяви від 05.06.2019 за вхід. №5852)

В обґрунтування позову вказує на те, що відповідачем було порушено переважне право позивача, як добросовісного орендаря, на поновлення договору оренди землі, оскільки домовленість щодо істотних умов договору була досягнута. В якості правових підстав, зокрема посилається на положення ст. 33 Закону України "Про оренду землі", судову практику Верховного Суду та ЄСПЛ.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 05.06.2019 у справі №917/406/19 позовні вимоги задоволено.

Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області з рішенням суду першої інстанції не погодилось, звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 05.06.2019 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Судові витрати просить покласти на позивача та розглянути справу за участю представника відповідача.

Крім того, скаржник заявив клопотання про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги в порядку ст. 256 ГПК України, оскільки повний текст оскаржуваного рішення було ним отримано 21.06.2019. Вказана обставина унеможливила подання апеляційної скарги у встановлений процесуальним законом строк.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України, суддя-доповідач дійшов висновку про залишення її без руху з наступних підстав.

Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 2 частини 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Згідно положень ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 4 пункту 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Спір у даній справі є за своїм змістом немайновим, а отже і розмір судового збору необхідно розраховувати як за ставкою подання позовної заяви за немайновим спором. При цьому, слід звернути увагу на те, що при зверненні з позовною заявою до суду першої інстанції позивачем було сплачено судовий збір за ставкою немайнового спору та у вірному розмірі.

Так, позивач, звертаючись до суду з позовною заявою, яка містить вимоги майнового характеру, сплатив судовий збір у розмірі 1921,00 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №1148 від 04.03.2019.

Враховуючи характер вимог, а також вимоги чинного законодавства щодо порядку сплати судового збору у відповідних категоріях справ, слід відзначити, що судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду у даній справі становить 2881,50 грн. (150 відсотків від 1921,00 грн. - ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви).

Проте, скаржником до апеляційної скарги не надано доказів про сплату судового збору в порядку та розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір".

Разом з тим, заявник в апеляційній скарзі просить суд відстрочити сплату судового збору у даній справі до ухвалення судового рішення.

При розгляді вказаного клопотання суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

З огляду на викладене, підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 цього Закону, є врахування ним майнового стану сторін та лише за наявності умов визначених у частині 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір".

Суд вказує, що особа, яка заявляє відповідне клопотання (що може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або в окремому документі), повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Проте, ГУ Держгеокадастру у Полтавській області не доведено наявність передбачених чинним законодавством умов, необхідних для вирішення судом питання про відстрочення сплати судового збору. Також ГУ Держгеокадастру у Полтавській області не надано доказів на підтвердження факту тяжкого майнового становища станом на дату подання апеляційної скарги.

Крім того, ГУ Держгеокадастру у Полтавській області не надав будь-яких доказів в обґрунтування заявленого клопотання, які б свідчили про вжиття скаржником всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору та які б підтверджували можливість сплати судового збору протягом визначеного процесуальним законом строку розгляду апеляційної скарги.

Суд звертає увагу скаржника на те, що як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 року у справі "Пелевін проти України" (заява №24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" [рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 року зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (пункт 60).

Враховуючи, що ГУ Держгеокадастру у Полтавській області не наведено жодного обґрунтування підстав відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Полтавської області від 05.06.2019 у справі №917/406/19, клопотання про відстрочення сплати судового збору є необґрунтованим, що виключає його задоволення.

Пунктом 3 частини 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення (ст. 259 Господарського процесуального кодексу України).

Проте, перевіркою матеріалів апеляційної скарги встановлено, що апеляційну скаргу на рішення господарського суду Полтавської області від 05.06.2019 у справі №917/406/19 подано з порушенням вимог ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, а саме: до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі та належних доказів надсилання копії апеляційної скарги іншій стороні у справі (до скарги додано не засвідчену належним чином копію фіскального чека).

Частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, та відповідно апеляційна скарга підлягає залишенню без руху.

З урахуванням викладеного, суддя-доповідач дійшов висновку, що апелянтом не було виконано вимоги п.п. 2, 3 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до приписів статті 260 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст. 174, ст. 234, п.п. 2, 3 ч.3 ст. 258, ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, суддя-доповідач, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області на рішення господарського суду Полтавської області від 05.06.2019 у справі №917/406/19 залишити без руху.

2. Головному управлінню Держгеокадастру у Полтавській області усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, а саме: надати суду докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі та докази надсилання копії апеляційної скарги іншій стороні у справі (оригінали опису вкладення до цінного листа та чека).

3. Роз`яснити Головному управлінню Держгеокадастру у Полтавській області, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач С.В. Барбашова