Рішення

від 10.07.2019 по справі 147/968/17

ТРОСТЯНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Тростянецький районний суд

Вінницької області

справа № 147/968/17

номер провадження № 2/147/20/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2019 року Тростянецький районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Дудікова А.В.,

при секретарі Подолян Т.І.,

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Штефанюка В.Ф. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні Тростянецького районного суду Вінницької області цивільну справу №147/968/17 за позовом ОСОБА_1 до Гордіївської сільської ради Тростянецького району Вінницької області про поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в:

У жовтні 2017р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Гордіївської сільської ради Тростянецького району Вінницької області про поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позову зазначила, що 04.05.2017р. розпорядженням голови Гордіївської сільської ради Штефанюка В.Ф. була прийнята на посаду завідуючої сільським клубом с. Митківка. Протягом трьох місяців вона добросовісно виконувала свої обов`язки, зауважень з боку керівництва не було. В кінці липня позивачка отримала інформацію про те, що сільський голова звільнив її з роботи. 28.07.2017р. ОСОБА_1 звернулася з заявою до відповідача з проханням пояснити причину її звільнення. Не отримавши відповіді, 05.09.2017р. остання звернулася до секретаря Гордіївської сільської ради, яка вручила їй повідомлення про звільнення. У розпорядженні №16 від 05.07.2017р. зазначено, що ОСОБА_1 звільнено з посади завідуючої сільським клубом с. Митківка на підставі ст. 28 КЗпП України у зв`язку з неналежним виконанням трудових обов`язків. Також зазначила, що їй не було відомо про те, що вона була прийнята на роботу з випробувальним терміном. Зазначене питання з нею не погоджувалося та з розпорядженням про прийняття на роботу вона під підпис не ознайомлювалась. Вважає, що відповідач зазначеними діями порушив ст. 26 та ст. 27 КЗпП України, та звільнівши її з роботи, Штефанюк В.Ф. порушив ст. 47 КЗпП України. У зв`язку з чим, позивач просила суд скасувати розпорядження Гордіївського сільського голови №16 від 05.07.2017р., поновити її на посаді завідуючої сільським клубом с. Митківка та зобов`язати виплатити їй заробітну плату за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Тростянецького районного суду Вінницької області від 05.10.2017р. відкрито провадження у даній справі та призначено її до попереднього судового засідання.

08.11.2017р. від відповідача надійшло заперечення на позовну заяву, обґрунтоване тим, що відповідно до ст. 26 КЗпП України, при укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу. Обумовленість випробувального терміну при прийнятті на роботу позивача підтверджується її заявою, при написанні якої було погоджено і його термін, тому заявниця і не зазначила дату з якої просить прийняти її на роботу.

Згідно розпорядження голови Гордіївської сільської ради №9 від 04.05.2017р. ОСОБА_1 було прийнято на посаду завідуючої сільським клубом на випробувальний термін 2 місяці з 05.07.2017 р. У зв`язку з неналежним виконанням трудових обов`язків позивача було звільнено з займаної посади на підставі ст. 28 КЗпП України. Факт неналежного виконання ОСОБА_1 покладених на нею обов`язків підтверджується доповідною запискою депутата Гордіївської сільської ради Брижатого В.О . Також зазначив, що в телефонному режимі позивачці неодноразово повідомлялося про необхідність отримання копії розпорядження про звільнення. Однак вона до сільської ради не з`являлася. Фактично копію розпорядження про звільнення з роботи позивач отримала 02.08.2017 р., а до суду звернулася 03.10.2017 р., чим пропустила строк звернення до суду, визначений ст. 233 КЗпП України, доказів про поважність причин пропуску позивачем не надано. Відповідач просив у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

23.02.2018 р. від позивача надійшла відповідь на заперечення Гордіївської сільської ради від 08.11.2017р. в якій зазначила, що ніяких зауважень з приводу невиконання нею своїх обов`язків від сільського голови не отримувала, а також не було розпоряджень про притягнення до дисциплінарної відповідальності. Вважає, що доповідна записка Брижатого В.О. не може бути доказом неналежного виконання її посадових обов`язків, оскільки він не був її керівником і він не мав права вимагати, щоб ОСОБА_1 покосила бур`яни по селі. Посилаючись на дану доповідну записку, відповідач не перевірив її достовірність. Також зазначила, що ні в телефонному режимі, ні в письмовому не отримувала повідомлень про звільнення. В кінці липня 2017р. при перевірці банківської картки звернула увагу, що їй не перераховану заробітну плату. Щодо поновлення строків зазначила, що Тростянецький районний суд, керуючись ст. 233, 234 КЗпП України, правомірно виніс ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду. Просила позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою Тростянецького районного суду Вінницької області від 13.04.2018р. закрито підготовче провадження по справі та призначено до судового розгляду по суті.

15.02.2019р. справу прийнято до свого провадження суддею Дудіковим А.В. та призначено судове засідання.

В судовому засіданні позивач пояснила, що про те, що про звільнення з роботи дізналась приблизно 20.02.2017 року, після чого 28 липня написала заяву в якій просила пояснити причини її звільнення. Відповідь отримала 2 чи 3 серпня. Трудову книжку при прийнятті на роботу не надавала. Просили позовні вимоги задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що 01.08.2017р. ОСОБА_1 повідомили про звільнення через депутата сільської ради, оскілки вона більшість часу проводила в м. Ладижин. За два місяці, з початку призначення її на посаду була на роботі дві години. Про прийняття на посаду з випробуванням, ОСОБА_1 було проінформована в усній формі, оскільки розпорядження було підписано при ній. В задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до наступного висновку.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом ст.43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Судом встановлено, що у 03.05.2017р. ОСОБА_1 звернулася до сільського голови Гордіївської сільської ради із заявою про прийняття її на посаду на 0,25 посадового окладу завідуючої сільським клубом з травня 2017 р. (а.с.8).

Розпорядженням сільського голови с. Гордіївка від 04.05.2017 р. №9, ОСОБА_1 прийнято на посаду завідуючої сільським клубом с. Митківка на випробувальний термін 2 (два) місяці з 05.05.2017р. на 0,25 посадового окладу (а.с.5).

Відповідно до доповідної депутата Гордіївської сільської ради Брижатого В.О. , ОСОБА_1 до наведення порядку в приміщенні клубу приступила наприкінці випробувального терміну, а саме 23-24 червня. Зазначену частину випробувального терміну перебувала поза межами с. Митківка. Також не проводила ніяких святкувань, в роботі ініціативи не проявляла, тощо. На його погляд, при такому відношенні до своїх обов`язків у випробувальний термін, вести мову про оформлення ОСОБА_1 на постійну роботу завідуючої сільським клубом неможливо (а.с. 22).

Згідно з розпорядженням сільського голови с. Гордіївка від 05.07.2017р. №16, ОСОБА_1 звільнено з роботи з посади завідуючої сільським клубом с.Митківка на підставі ст. 28 КЗпПУ у зв`язку з неналежним виконанням трудових обов`язків з 05.07.2017р. (а.с. 6).

Відповідно до частини 1 статті 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно частин 1, 3 статті 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 26 КЗпП України при укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу.

В період випробування на працівників поширюється законодавство про працю.

Строк випробування при прийнятті на роботу, якщо інше не встановлено законодавством України, не може перевищувати трьох місяців, а в окремих випадках, за погодженням з відповідним виборним органом первинної профспілкової організації, - шести місяців (частина 1 статті 27 КЗпП України).

В листі Міністерства соціальної політики України від 04 квітня 2012 року №54/06/187-12 роз`яснюється, що умова про випробування буде вважатися законною у таких випадках: умова про випробування внесена в письмово оформлений трудовий договір і повторена у наказі про прийняття на роботу; умова про випробування застережена в заяві про прийняття на роботу і повторена в наказі про прийняття на роботу; умова про випробування не міститься в заяві про прийняття на роботу, але внесена в наказ про прийняття на роботу, з яким працівник ознайомлений під розписку до початку роботи; умова про випробування не застережена в заяві про прийняття на роботу, але внесена в наказ про прийняття на роботу, з яким працівник ознайомлений після початку роботи і при цьому він не заперечував проти внесення в наказ такої умови.

Враховуючи наведене, умова про випробування у самій заяві про призначення на посаду завідуючої сільським клубом с. Митківка позивачем не вказана. Зазначення випробувального терміну лише у розпорядженні про прийняття на роботу є незаконним. Окрім того, розпорядження про прийняття на роботу №9 від 04.05.2017р. не містить підпису ОСОБА_1 про ознайомлення з строками випробувального терміну.

Відповідно до ст. 28 КЗпП України, у разі встановлення власником або уповноваженим ним органом невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі він має право протягом строку випробування звільнити такого працівника, письмово попередивши його про це за три дні. Розірвання трудового договору з цих підстав може бути оскаржене працівником в порядку, встановленому для розгляду трудових спорів у питаннях звільнення.

Судом встановлено, що зазначених вимог відповідачем дотримано не було.

Крім того суд зазначає, що сама по собі доповідна записка депутата Гордіївської сільської ради Брижатого В.О. не встановлює вину ОСОБА_1 . Відповідачем не відбиралися пояснення щодо порушення нею трудової дисципліни чи не виконання функціональних обов`язків. Також, матеріали справи не містять доказів того, що відповідачем чи уповноваженою особою складалися акти про відмову позивача надати пояснення щодо фактів наведених в доповідній від 03.07.2017 р.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідач незаконно звільнив ОСОБА_1 із посади завідуючої сільським клубом с. Митківка і порушив трудові права позивачки.

Разом з тим, відповідно до статті 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Отже, статтею 233 КЗпП України визначено три випадки обчислення початку перебігу строку звернення до суду. Так, перебіг строку звернення до суду починається у разі: 1) вирішення трудового спору - з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права (тримісячний строк звернення до суду); 2) розгляду справи про звільнення - з дня вручення копії наказу про звільнення (місячний строк звернення до суду); 3) розгляду справи про звільнення - з дня видачі трудової книжки (місячний строк звернення до суду).

Відповідно до статті 234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки.

Встановлені статтею 233 КЗпП України строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. У кожному випадку суд зобов`язаний перевірити і обговорити причини пропуску цих строків, а також навести у рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити порушений строк.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України № 6-409цс16 від 06 квітня 2016 року.

Судом встановлено, що розпорядженням сільського голови с. Гордіївка від 05.07.2017 р. №16, ОСОБА_1 звільнено з роботи з посади завідуючої сільським клубом с.Митківка на підставі ст. 28 КЗпПУ у зв`язку з неналежним виконанням трудових обов`язків з 05.07.2017р. (а.с. 6).

Трудову книжку при прийнятті на роботу позивач не надавала.

28.07.2017р. ОСОБА_1 звернулася з письмовою заявою до Гордіївського сільського голови Штефанюка В.Ф. , в якій просила пояснити причини її звільнення з посади завідуючої клубом. Заява зареєстрована Гордіївською сільською радою 28.07.2017р., що підтверджується штампом вхідної кореспонденції (а.с.7).

Листом від 02.08.2017р. ОСОБА_1 повідомлено, що розпорядженням сільського голови від 05.07.2017 р. її звільнено з посади на підставі ст. 28 КЗпП України. Лист позивач отримала 02.08.2017р., що підтверджується її власним підписом.

Також, даний факт позивач підтвердила в судовому засіданні, окрім того пояснила, що про факт звільнення її з роботи дізналась в двадцятих числах липня 2017р.

Таким чином, про порушення свого трудового права ОСОБА_1 дізналася 02.08.2017 р., однак до суду звернулася лише 03.10.2017 р., тобто з порушенням строку звернення до суду. Клопотання про поновлення строку до суду не подавала та поважних причин, які б давали суду право поновити строк звернення до суду не вказала. Прийняття позовної заяви до розгляду, не свідчить про відсутність пропуску строку для звернення до суду.

У зв`язку з вищевикладеним, суд вважає, що в задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити у зв`язку з пропуском строку звернення до суду.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно із ч. 7 ст. 141 ЦПК України якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову позивача звільненого від сплати судових витрат без задоволення, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інші судові втрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача, згідно п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України.

Судом встановлено, що позивач на момент звернення до суду була звільнена від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1ст. 5 Закону України Про судовий збір (в редакції від 08.07.2017 р.), а тому судовий збір слід компенсувати за рахунок держави.

Доказів понесення відповідачем по справі судових витрат суду не надано.

Керуючись ст.ст. 4, 141, 259, 263-265, 268, 272 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Гордіївської сільської ради Тростянецького району Вінницької області про поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу, - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до або через відповідні суди, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українка, громадянка України, жителька АДРЕСА_1 .

Відповідач - Гордіївська сільська рада Тростянецького району Вінницької області, місцезнаходження якої зареєстровано за адресою: с. Гордіївка, вул. Центральна, 40, Тростянецький район, Вінницька область, ЄДРПОУ 04331053.

Повний текст рішення складено 19.07.2019р.

Суддя: