Рішення

від 17.07.2019 по справі 904/2041/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.07.2019м. ДніпроСправа № 904/2041/19

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м. Дніпро

до Управління соціального захисту населення Софіївської районної державної адміністрації, смт. Софіївка, Дніпропетровська область

про стягнення коштів на відшкодування витрат, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах, у розмірі 17 593,43 грн.

Суддя Ніколенко М.О.

При помічникові судді, який за дорученням судді здійснює

повноваження секретаря судового засідання, Яковлєвій А.Ю.

Представники:

Від позивача: Малишевський О.І., дов. №3898 від 17.12.2018

Від відповідача: Єремєєв А.В., дов. №01-30-975/0/370-19 від 15.07.2019

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Управління соціального захисту населення Софіївської районної державної адміністрації про стягнення коштів на відшкодування витрат, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах, у розмірі 17 593,43 грн.

Позов обґрунтований порушенням відповідачем норм діючого законодавства України у частині компенсації позивачу витрат за надання телекомунікаційних послуг громадянам, проживаючим на території Софіївського району Дніпропетровської області, на пільгових умовах у період з липня 2018 по грудень 2018.

Ухвалою суду від 21.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Через канцелярію суду, 13.06.2019 надійшов відзив на позов, у якому відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог посилаючись на те, що у бюджеті Софіївського району, затвердженому рішенням Софіївської районної ради від 12.12.2017 № 191-21/VII, коштів на відшкодування пільг зв`язку не передбачено.

Також відповідач вказав, що заявлена позивачем до стягнення сума є надмірною та має бути зменшена на 544,89 грн., оскільки стосовно фактично наданих послуг з 01.06.2018 по 31.12.2018 ним було виявлено такі розбіжності:

- гр. ОСОБА_1 - згідно довідки від 13.09.2018 Територіального центру обслуговування громадян похилого віку з 29.06.2017 перебуває на повному державному утриманні в відділенні стаціонарного догляду громадян похилого віку. За липень 2018 року - 26,3 грн., серпень 2018 року - 26,3 грн., вересень 2018 року - 26,3 грн., жовтень 2018 року - 26,32 грн., листопад 2018 року - 30,78 грн., грудень 2018 року - 30,78 грн. Всього - 166,78 грн.;

- гр. ОСОБА_2 - згідно довідки Новоюлівської сільської ради від 11.06.2019 з 13.07.2018 вибув до м. Кривий Ріг, тоді як за липень 2018 сума включена за повний місяць (зайво нараховано пільгову знижку в сумі 11,06 грн.);

- гр. ОСОБА_3 - згідно довідки Миколаївської сільської ради від 01.02.2018 не проживає на території району. За липень 2018 року - 47,62 грн., серпень 2018 року - 47,62 грн., вересень 2018 року - 47,62 грн., всього 142,86 грн.;

- гр. ОСОБА_4 - померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тоді як за липень 2018 року сума включена за повний місяць (зайво нараховано пільгову знижку в сумі 35,37 грн. Всього - 35,37 грн.;

- гр. ОСОБА_5 - перебувала на обліку в ЄДАРП як абонент, який має право на пільги за категорією "багатодітні сім`ї". Згідно п. 11 Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім`ї, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 № 389, пільги вищевказаній категорії осіб призначаються та надаються протягом дванадцяти місяців. Після закінчення дванадцяти місяців управління соціального захисту населення визначає право пільговика на отримання пільг на наступний період. Пільгова знижка ОСОБА_5 була призначена на 12 місяців до 30.06.2018. З 30.06.2018 заявницею не надано відомості про отримані доходи за 6 останніх місяців для повторного визначення права пільги. За липень 2018 року - 26,3 грн., серпень 2018 року - 26,3 грн., вересень 2018 року - 26,3 грн., жовтень 2018 року - 26,3 грн., листопад 2018 року - 30,78 грн., грудень 2018 року - 30,78 грн. Всього - 166,76 грн.;

- гр. ОСОБА_6 - помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , тоді як за жовтень 2018 року сума включена за повний місяць (зайво нараховано пільгову знижку в сумі 22,06 грн.). Всього - 22,06 грн.

Крім того, відповідач просить покласти витрати зі сплати судового збору за подання даного позову на позивача незалежно від результатів вирішення спору. В обґрунтування зазначеного клопотання відповідач послався на ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою суду від 24.06.2019 справу № 904/2041/19 ухвалено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Справу призначено до розгляду в засіданні на 17.07.2019.

Представники сторін в судове засідання з`явились.

Представник позивача надав у судовому засіданні відповідь на відзив. У своїй відповіді позивач, зокрема, зазначив, що відповідачем, в порушення норм чинного законодавства, не проводилась щомісячна звірка списків громадян, яким надаються послуги зв`язку, а надано відповідну інформацію лише у відзиві.

Після отримання відповідної інформації позивачем було здійснено перерахунок та зменшено відповідачу нарахування у відповідному розмірі за червень 2019.

В порядку ст. 233, 240 ГПК України, в судовому засіданні від 17.07.2019 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, повідомлено строк складання повного тексту рішення.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Статутом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" передбачено, що предметом його діяльності є надання телекомунікаційних послуг, у тому числі послуг фіксованого місцевого, міжміського, міжнародного та рухомого (мобільного) зв`язку, комп`ютерного зв`язку, радіозв`язку (з використанням радіочастот), послуг цифрового телебачення, інших послуг мультисервісних мереж та інших телекомунікаційних додаткових (супутніх) послуг.

У період з липня 2018 по грудень 2018 включно позивач надав телекомунікаційні послуги на пільгових умовах громадянам, проживаючим на території Софіївського району Дніпропетровської області, які підпадають під дію ст. 17 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", ст. 63 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст. 9 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист", ст. 23 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", - на загальну суму 17 593,43 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач направляв протягом спірного періоду листи на адресу Управління соціального захисту населення Софіївської районної державної адміністрації, в яких надавав останньому згідно з формою "2-пільга" списки пільговиків, яким були надані телекомунікаційні послуги у спірний період з проханням звірити інформацію щодо кількості пільговиків за категоріями з інформацією, яка міститься в Єдиному державному автоматизованому реєстрі, та повідомити про наявність/відсутність розбіжностей, а також просив надавати щомісячно до 25 числа інформацію щодо громадян пільгових категорій, які мають право на отримання пільг з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім`ї.

Також позивач щомісячно направляв відповідачу відповідні розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг, та рахунки-фактури на відшкодування коштів за послуги електрозв`язку пільговій категорії громадян.

Позивач, 03.05.2019 направив на адресу відповідача вимогу № б/н від 30.04.2019 про відшкодування витрат з надання телекомунікаційних послуг громадянам міста Кривий Ріг на пільгових умовах у розмірі 17 593,43 грн.

Відповідач відповіді на зазначену вимогу не надав, витрати позивача не відшкодував.

Пунктом 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012р. № 295, визначено, що установлені законами пільги з оплати послуг надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня пред`явлення ним документа, що підтверджує право на пільги.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права і обов`язки.

Згідно з ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.2 ст. 530 ЦК України визначено, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 №256 затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету (далі Порядок), вказаним порядком встановлено механізм фінансування видатків місцевих бюджетів і здійснення компенсаційних виплат за надані пільги окремим категоріям громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету України. Пунктом 2 Постанови, встановлено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ним щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.

Пунктами 3, 4 Порядку передбачено, що головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевий держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення; а перерахування сум субвенцій на фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення провадиться Державною казначейською службою згідно з помісячним розписом асигнувань державного бюджету, але в межах фактичних зобов`язань відповідних бюджетів щодо пільг, субсидій і допомоги населенню. Щомісячні суми субвенцій перераховуються на рахунки місцевих бюджетів, відкриті Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій у відповідних органах Державної казначейської служби, пропорційно обсягам субвенцій, передбаченим у державному бюджеті для бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів, бюджетів мм. Києва та Севастополя.

Згідно з п. 5, 7, 8 Порядку головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення); Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим, фінансові органи обласних держадміністрацій протягом двох операційних днів після отримання коштів субвенцій надають органам Державної казначейської служби платіжні доручення щодо перерахування цих коштів на рахунки районних бюджетів, бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення пропорційно фактичним зобов`язанням з пільг, субсидій, допомоги та компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян відповідних бюджетів на дату проведення платежів з їх оплати. Щомісячні суми субвенцій перераховуються органами Державної казначейської служби на рахунки місцевих бюджетів з урахуванням їх обсягів, передбачених у бюджеті Автономної Республіки Крим, обласних бюджетах для відповідних місцевих бюджетів. Органи Державної казначейської служби протягом операційного дня з часу отримання відповідних платіжних доручень направляють кошти субвенцій на рахунки місцевих бюджетів, відкриті в територіальних управліннях Державної казначейської служби; отримані місцевими бюджетами суми субвенцій перераховуються протягом одного операційного дня на рахунки головних розпорядників коштів, відкриті в територіальних управліннях Державної казначейської служби, для здійснення відповідних видатків. Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють у п`ятиденний строк розрахунки з постачальниками відповідних послуг і ведуть облік за видами пільг, у тому числі на оплату пільг з послуг зв`язку, зокрема безпровідного доступу до телекомунікаційної мережі з придбанням відповідних стаціонарних абонентських терміналів.

Компенсаційні виплати на державні програми соціального захисту, в тому числі компенсаційні виплати за пільгові послуги телекомунікаційного зв`язку окремих категорій громадян, відповідно до підпункту "б" п. 4 ч. 1 ст.89 Бюджетного кодексу України віднесено до видатків, які здійснюються з бюджетів міст республіканського, Автономної Республіки Крим та обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

Видатки місцевих бюджетів, передбачені вказаною вище правовою нормою, проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ч. 1 ст. 102 Бюджетного кодексу України).

Частиною 1 ст. 193 ГК України унормовано, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Пунктами 1, 6 ст. 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов`язки громадянина; основи соціального захисту тощо.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію, закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначено Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії".

Статтею 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" встановлено, що виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв`язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Згідно з ч. 3 ст. 63 Закону України "Про телекомунікації" телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Загальні засади фінансування витрат, пов`язаних з наданням пільг на підставі вищевказаних законів, визначено безпосередньо у даних законах, зокрема:

- у ст.17 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" вказано, що фінансування витрат, пов`язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів;

- у ст. 63 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" вказано, що фінансування витрат, пов`язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, коштів, які враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, та інших джерел, не заборонених законодавством;

- у ст. 9 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист" вказано, що витрати, пов`язані з реалізацією цього Закону, здійснюються за рахунок коштів державного бюджету, коштів, які враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, та інших джерел, не заборонених законодавством;

- у ст.23 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" вказано, що фінансове забезпечення витрат, пов`язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів, що передбачаються в Державному бюджеті України на відповідний рік. Пільги, компенсації та гарантії, передбачені цим Законом надаються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання відповідних бюджетних установ.

Зазначеними Законами закріплюється реалізація державних гарантій певним категоріям громадян та є нормами прямої дії: безумовний обов`язок оператора телекомунікацій надавати пільги визначеним категоріям громадян кореспондує безумовний обов`язок держави в особі її органів відшкодувати такі пільги.

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету" від 04.03.2002 № 256 визначено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги .

Отже, зобов`язання сторін у даній справі виникають безпосередньо із закону і не залежать від їх бажання.

Крім того, законодавством не передбачена залежність розміру відшкодування від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, чи випадки повного або часткового звільнення від обов`язку здійснення розрахунків з постачальниками послуг на пільгових умовах, оскільки надання пільг певним категоріям населення відбувається у відповідності до вимог законів України.

Згідно з частиною 6 статті 48 Бюджетного кодексу України зобов`язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг по оплаті за надані послуги та компенсації громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються органами Державного казначейства України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень. Зазначена норма є спеціальною по відношенню до загальних положень частини 1- 4 статті 48 Бюджетного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

За змістом ч. 2 ст. 617 ЦК України, ч. 2 ст. 218 ГК України та рішення Європейського суду з прав людини від 18.10.2005 у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не виправдовує бездіяльність боржника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 22.03.2017 у справі № 905/2358/16 та від 15.05.2012 у справі №11/446, постановах Вищого господарського суду України від 12.04.2017 у справі №927/1039/16, від 08.08.2017 у справі №910/599/17, від 05.09.2017 у справі №908/3196/16, від 26.09.2017 у справі №921/19/17-г/14.

Як вбачається з матеріалів справи та відзиву на позовну заяву, у нарахуваннях позивача розміру наданих послуг за період з липня 2018 по грудень 2018 було виявлено такі розбіжності:

- гр. ОСОБА_1 - згідно довідки від 13.09.2018 Територіального центру обслуговування громадян похилого віку з 29.06.2017 перебуває на повному державному утриманні в відділенні стаціонарного догляду громадян похилого віку. За липень 2018 року - 26,3 грн., серпень 2018 року - 26,3 грн., вересень 2018 року - 26,3 грн., жовтень 2018 року - 26,32 грн., листопад 2018 року - 30,78 грн., грудень 2018 року - 30,78 грн. Всього - 166,78 грн.;

- гр. ОСОБА_2 - згідно довідки Новоюлівської сільської ради від 11.06.2019 з 13.07.2018 вибув до м. Кривий Ріг, тоді як за липень 2018 сума включена за повний місяць (зайво нараховано пільгову знижку в сумі 11,06 грн.);

- гр. ОСОБА_3 - згідно довідки Миколаївської сільської ради від 01.02.2018 не проживає на території району. За липень 2018 року - 47,62 грн., серпень 2018 року - 47,62 грн., вересень 2018 року - 47,62 грн., всього 142,86 грн.;

- гр. ОСОБА_4 - померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тоді як за липень 2018 року сума включена за повний місяць (зайво нараховано пільгову знижку в сумі 35,37 грн. Всього - 35,37 грн.;

- гр. ОСОБА_5 - перебувала на обліку в ЄДАРП як абонент, який має право на пільги за категорією "багатодітні сім`ї". Згідно п. 11 Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім`ї, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 № 389, пільги вищевказаній категорії осіб призначаються та надаються протягом дванадцяти місяців. Після закінчення дванадцяти місяців управління соціального захисту населення визначає право пільговика на отримання пільг на наступний період. Пільгова знижка ОСОБА_5 була призначена на 12 місяців до 30.06.2018. З 30.06.2018 заявницею не надано відомості про отримані доходи за 6 останніх місяців для повторного визначення права пільги. За липень 2018 року - 26,3 грн., серпень 2018 року - 26,3 грн., вересень 2018 року - 26,3 грн., жовтень 2018 року - 26,3 грн., листопад 2018 року - 30,78 грн., грудень 2018 року - 30,78 грн. Всього - 166,76 грн.;

- гр. ОСОБА_6 - помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , тоді як за жовтень 2018 року сума включена за повний місяць (зайво нараховано пільгову знижку в сумі 22,06 грн.). Всього - 22,06 грн.

Згідно ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача компенсації витрат з надання телекомунікаційних послуг громадянам, проживаючим на території Софіївського району Дніпропетровської області, на пільгових умовах слід задовольнити частково у розмірі 17 048,54 грн.

У задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача компенсації витрат з надання телекомунікаційних послуг у розмірі 544,89 грн. слід відмовити.

Твердження позивача про те, що ним було здійснено перерахунок та зменшено відповідачу нарахування у розмірі 544,89 грн. за червень 2019 судом не прийнято до уваги, оскільки фактично відсутні правові підстави для включення відповідної суми у розрахунок заборгованості з компенсації наданих послуг за період з липня 2018 по грудень 2018 та стягнення суми 544,89 грн. з відповідача у відповідному періоді.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору розподіляються пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись положеннями Господарського Кодексу України, Цивільного кодексу України, ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Управління соціального захисту населення Софіївської районної державної адміністрації (місцезнаходження: 53100, Дніпровська область, смт. Софіївка, вул. Незалежності, буд. 58; код ЄДРПОУ: 03192307) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, бул. Тараса Шевченка, буд. 18; ідентифікаційний код 21560766) в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (49600, м. Дніпро, вул. Херсонська, буд. 26; ідентифікаційний код 25543196) витрати з надання телекомунікаційних послуг громадянам, проживаючим на території Софіївського району Дніпропетровської області, на пільгових умовах у розмірі 17 048,54 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 861,50 грн.

Відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача компенсації витрат з надання телекомунікаційних послуг у розмірі 544,89 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження. Рішення може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 22.07.2019.

Суддя Ніколенко М.О.