Рішення

від 22.07.2019 по справі 910/6317/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.07.2019Справа № 910/6317/19

Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В., розглянувши без виклику сторін (без проведення судового засідання) у спрощеному позовному провадженні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Органік Стандарт"

(03115, м. Київ, вул. Краснова Миколи, буд. 27; ідентифікаційний код: 34806675)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дністер Біо Обертин"

(01021, м. Київ, вул. М.Грушевського, буд. 28/2, офіс 43; ідентифікаційний код: 39649070)

про стягнення 28 138,00 грн, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Органік Стандарт" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дністер Біо Обертин" (далі - відповідач) про стягнення суми заборгованості у розмірі 28 138,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Контрактом з проведення сертифікаційних робіт № 0705/16 від 22.09.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2019 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків - протягом 10 днів з дня вручення цієї ухвали.

30.05.2019 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли пояснення з додатками в порядку усунення недоліків позовної заяви. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

У встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України строк відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

У випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (частина 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 93 Цивільного кодексу України передбачено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи.

Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, місцезнаходження юридичної особи.

Відомості про офіційну адресу місцезнаходження юридичної особи, зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до ч. 1 ст. 7 та ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", є достовірними.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням відповідача (ідентифікаційний код: 39649070) є: 01021, м. Київ, вул. М.Грушевського, буд. 28/2, офіс 43.

На зазначену адресу судом відповідно до вищевказаних вимог процесуального закону була направлена копія ухвали про відкриття провадження у цій справі з метою повідомлення відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та про його право подати, зокрема, відзив на позовну заяву.

До суду повернулось поштове відправлення, адресоване відповідачеві разом з копією ухвали суду про відкриття провадження від 04.06.2019, яке відповідно до повідомлення підприємства поштового зв`язку не вручене під час доставки відповідачеві та за закінченням встановленого строку зберігання повернуто до суду.

Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Пунктом 4 частини 6 ст. 242 ГПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17.

За приписами частини першої статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Ухвала Господарського суду міста Києва про відкриття провадження від 04.06.2019 була оприлюднена на офіційному сайті Єдиного державного реєстру судових рішень.

З урахуванням викладеного, за висновком суду, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у цій справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд цієї справи та останньому були створені достатні умови для реалізації ним своїх процесуальних прав.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Крім того, з метою належного повідомлення відповідача, судом було виявлено ще одну адресу можливого місцезнаходження відповідача, а саме: 78060 , Івано - Франківська обл., смт. Обертин, вул. Довбуша, буд . 2. За вказаною адресою копію ухвали було отримано уповноваженим представником відповідача 02.07.2019, що підтверджується особистим підписом особи, яка отримала поштове відправлення.

Проте, відповідач своїм безумовним правом на подання відзиву не скористався, а тому, справа підлягає розгляду за наявними у ній матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

22.09.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю Дністер Біо Обертин (далі - оператор, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Органік Стандарт (далі - виконавець, позивач) було укладено Контракт з проведення сертифікаційних робіт (далі - Контракт), відповідно до умов якого виконавець, у відповідності до вимог та умов нормативних документів, вказаних у статті 1 цього Контракту, проводить сертифікацію оператора для всіх вироблених оператором продуктів, обіг яких здійснюється оператором і перевіряє продукти на їх відповідність наступним вимогам: стандарту з органічного виробництва та переробки для третіх країн, рівнозначний стандарту Європейського Союзу (Постанова Ради (ЄС) 834/2007, 889/2008).

Відповідно до п. 5.1 Контракту замовник здійснює замовлення і оплачує послуги сертифікації оператора. Замовник зобов`язується прийняти результати сертифікації, здійсненої виконавцем, і оплатити її на умовах, вказаних у цьому Контракті.

Пунктами 7.1, 7.2 Контракту визначено, що вартість Контракту відповідає вартості таких робіт, що необхідні виконавцю для проведення сертифікації оператора згідно вимог та умов нормативних документів, зазначених в п.п. 1.1 Контракту і узгоджується сторонами шляхом укладення Додаткової угоди до цього Контракту, а також вартості додаткових витрат (у разі їх наявності).

Вартість послуг сертифікації, в тому числі проведення додаткових інспекцій, а також витрати, пов`язані з відбором зразків, їх транспортування та проведення їх лабораторних випробувань покладаються на замовника. Вартість таких робіт визначається Додатковою угодою. Включення результатів лабораторних випробувань (аналізів) до подальших робіт з оцінювання/сертифікації відбувається після повної оплати замовником вартості таких випробувань.

Згідно з п. 8.1 Контракту порядок розрахунків та вартість робіт за даним Контрактом визначаються шляхом укладення Додаткової угоди, яка є невід`ємною частиною Контракту.

Відповідно до п. 10.1 Контракту він вступає в силу з дня його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх обов`язків за Контрактом.

22.09.2016 між сторонами було укладено Додаткову угоду №1 до Контракту (далі - Додаткова угода №1), відповідно до умов якої загальна вартість робіт за цією Додатковою угодою на період з 22.09.2016 по 31.03.2017 становить 11 760,00 грн, включаючи ПДВ - 1 960,00 грн.

Відповідно до п. 2 Додаткової угоди №1 замовник зобов`язується оплатити загальну вартість робіт за цією Додатковою угодою у наступному порядку:

- 70% загальної вартості робіт цієї Додаткової угоди, зазначеної у п. 1, до початку інспекції робіт;

- 30% загальної вартості робіт цієї Додаткової угоди, зазначеної в п. 1, до початку оцінки інспекційних документів.

Позивач зазначає суду у своєму позові про те, що на даний час відповідач сплатив лише 70% загальної вартості робіт у сумі 8 232,00 грн. Відповідач повинен був сплатити до початку оцінки інспекційних документів (в даному випадку до 22.09.2016) 30% в сумі 3 528,00 грн.

23.09.2019 між сторонами було укладено Додаткову Угоду №2 до Контракту (далі - Додаткова угода №2), відповідно до п. 2 якої замовник зобов`язується оплатити загальну вартість робіт за цією Додатковою угодою у наступному порядку:

- 100% загальної вартості робіт цієї Додаткової угоди, зазначеної в п. 1, до початку інспекційних робіт;

- 100% загальної вартості робіт цієї Додаткової угоди, зазначеної в п. 1, до початку оцінки інспекційних документів.

Позивач зазначає суду про те, що у відповідності до умов Контракту, з урахуванням всіх змін та доповнень, відповідач був зобов`язаний сплатити позивачу 100% загальної вартості робіт у сумі 8 400,00 грн до початку інспекційних робіт (в даному випадку до 22.09.2016). На даний час відповідач сплатив лише 5 000,00 грн. Іншу частину вартості робіт у сумі 3 400,00 грн відповідач не сплатив.

Крім того, позивач зазначає суду про те, що Контракт продовжував діяти в 2017, 2018 роках і діє до сьогоднішнього дня. На виконання умов Контракту позивачем у 2017 році було надано відповідачу послуги, а саме: проведені сертифікаційні роботи за Стандартом еквівалентному Постановам ЄС 834/2007, 889/2008 на загальну суму 21 210,00 грн, що підтверджується Інспекційним звітом виробництва продукції рослинництва № 0705 від 11.10.2017 року, Інспекційним звітом з тваринництва № 17 0705 02 від 11.10.2017 року, Додатковим звітом з тваринництва (ВРХ, вівці, кози, коні) № 17 0705 02 від 11.10.2017 року, які підписані обома Сторонами, Підсумковою оцінкою відповідно до Стандарту, що еквівалентний Регламентам ЄС № 834/2007 та 889/2008 від 01.02.2018 року, Сертифікаційним рішенням по ТОВ ДНІСТЕР БІО ОБЕРТИН 2017 № 10047 від 02.02.2018 року.

Таким чином, позивач зазначає суду про наявність у відповідача заборгованості за Контрактом на загальну суму 28 138,00 грн.

Відповідач своїм правом не скористався і не подав письмовий відзив на позов, а тому суд розглядає справу за наявними у ній матеріалами.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений мім сторонами договір, з огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні норм ст. 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків, та за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (частина друга статті 837 ЦК України).

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами (частини перша та друга статті 843 ЦК України).

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту (стаття 846 ЦК України).

Як вже зазначалось судом вище, сторонами було визначено поетапну оплату виконаної позивачем роботи, шляхом укладення додаткових угод до Контракту, які містили порядок оплати загальної вартості робіт, визначений наступним чином: відповідно до п. 2 Додаткової угоди №1 замовник зобов`язується оплатити загальну вартість робіт за цією Додатковою угодою у наступному порядку:

1) 70% загальної вартості робіт цієї Додаткової угоди, зазначеної у п. 1, до початку інспекції робіт;

1) 30% загальної вартості робіт цієї Додаткової угоди, зазначеної в п. 1, до початку оцінки інспекційних документів.

За визначеннями, які містяться безпосередньо у Контракті, інспекцією (аудитом) є виїзна перевірка, яка проводиться інспектором (аудитором), призначеним виконавцем, з метою аналізу та фіксації в інспекційних документах об`єктивної інформації про реальну ситуацію щодо діяльності оператора з виробництва та/або обігу продукції.

В свою чергу, оцінка інспекційних документів - це аналіз інспекційних документів, перевірка виконання вимог попередньої сертифікації та прийняття сертифікаційного рішення.

Суд установив факт виконання позивачем роботи, передбаченої Контрактом, що підтверджується наявними у матеріалах справи документами, а саме інспекційними звітами, додатковими звітами та підсумковою оцінкою.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було сплачено лише 70% загальної вартості робіт, передбачених Контрактом та Додатковою угодою №1. Доказів щодо оплати відповідачем залишкових 30% загальної вартості робіт, передбачних згаданими Контрактом та Додатковою угодою №1, до початку оцінки інспекційних документів, що складає 3 528,00 грн, матеріали справи не містять.

За умовами пунктів 8.6, 8.7 Контракту, за результатами надання послуг сторони підписують акти здачі приймання робіт (надання послуг), що містять перелік та вартість наданих послуг. Замовник зобов`язаний підписати відповідний акт здачі приймання робіт (надання послуг) протягом 5 календарних днів з моменту його отримання від виконавця, або надати письмову вмотивовану відмову від підписання в той же строк. Якщо у строк, визначений у п. 8.6 Контракту, замовник не підпише та не надасть виконавцю підписаний примірник акту здачі приймання робіт (надання послуг) або вмотивовану відмову від підписання, то послуга вважається надана належним чином без заперечень.

Матеріали справи містять копію Акту надання послуг №430 від 01.12.2017 на суму 3 528,00 грн, підписаного лише виконавцем.

Крім того, 23.09.2019 між сторонами було укладено Додаткову угоду №2 до Контракту (далі - Додаткова угода №2), відповідно до п. 2 якої замовник зобов`язується оплатити загальну вартість робіт за цією Додатковою угодою у наступному порядку:

- 100% загальної вартості робіт цієї Додаткової угоди, зазначеної в п. 1, до початку інспекційних робіт;

- 100% загальної вартості робіт цієї Додаткової угоди, зазначеної в п. 1, до початку оцінки інспекційних документів.

Судом було установлено факт виконання робіт, вартість яких погоджена Додатковою угодою №2 до Контракту, що також підтверджується матеріалами справи.

Матеріали справи також містять копію Акту надання послуг №429 від 01.12.2017 на суму 8 400,00 грн, підписаний лише виконавцем.

В свою чергу, доказів оплати відповідачем 100% загальної вартості робіт, які передбачені Контрактом та Додатковою уодою №2, до початку інспекційних робіт та оцінки інспекційних документів, яка становить 8 400,00 грн, матеріали справи не містять. Відповідачем було лише частково оплачено роботи позивача у сумі 5 000,00 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи банківськими виписками, які є первинними фінансовими документами.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

При цьому, непідписання відповідачем актів надання послуг, здачі-приймання робіт (надання послуг) не свідчить про відсутність належних і допустимих доказів, які є підставою для проведення розрахунків, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів здійснення сторонами дій, спрямованих на виконання Контракту (виконані позивачем роботи та часткова їх оплата відповідачем), а відповідачем, в свою чергу, не заперечується факт виконання позивачем робіт, передбачених Контрактом.

Таким чином, непідписання сторонами вказаних вище актів не може бути підставою для звільнення відповідача від обов`язку щодо оплати вартості виконаних позивачем робіт за Контрактом.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність (пункт 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004).

Добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Тобто в даному випадку може бути застосовано доктрину venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - non concedit venire contra factum proprium (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).

В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Наприклад, у статті I.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказується, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Очевидно, що в даній ситуації, факт виникнення між сторонами прав і обов`язків за Контрактом зобов`язує їх добросовісно виконувати те, що декларувалось ними, як контрагентами, при укладенні цього правочину.

Оскільки невиконання зобов`язання відповідача за Контрактом підтверджується матеріалами справи, в свою чергу, доказів оплати заборгованості відповідачем не надано, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 6 928,00 грн (3 528,00 грн за Додатковою угодою №1; 3 400,00 грн за Додатковою угодою №2) визнаються судом обґрунтованими.

Крім цього, згідно з п. 1.1 Контракту на підставі цього Контракту виконавець, у відповідності до вимог та умов нормативних документів, вказаних у статті 1 цього Контракту проводить сертифікацію оператора для всіх вироблених оператором продуктів, а також для всіх продуктів, обіг яких здійснюється оператором і перевіряє такі продукти на їх відповідність наступним умовам та вимогам: Стандарту з органічного виробництва та переробки для Третіх країн, рівнозначний Стандарту Європейського Союзу (Постанова Ради (ЄС) 834/2007, 889/2008) .

Відповідно до п. 10.1. Контракту він вступає в силу з дня його підписання Сторонами і діє до повного виконання Сторонами своїх обов`язків за Контрактом. Контракт може бути розірваний кожною зі Сторін за умови надання письмової заяви, направленої рекомендованим листом, принаймні за 3 місяці до дати розірвання Контракту.

В даному випадку, на думку позивача, Контракт продовжував діяти в 2017, 2018 році та діє до сьогоднішнього дня.

На виконання умов цього Контракту позивачем у 2017 році були надані відповідачу послуги, а саме: проведені сертифікаційні роботи за Стандартом еквівалентному Постановам ЄС 834/2007, 889/2008 на загальну суму 21 210 грн, що підтверджується Інспекційним звітом виробництва продукції рослинництва № 0705 від 11.10.2017 року, Інспекційним звітом з тваринництва № 17 0705 02 від 11.10.2017 року, Додатковим звітом з тваринництва (ВРХ, вівці, кози, коні) № 17 0705 02 від 11.10.2017, які підписані обома сторонами, Підсумковою оцінкою відповідно до Стандарту, що еквівалентний Регламентам ЄС № 834/2007 та 889/2008 від 01.02.2018 року, Сертифікаційним рішенням по ТОВ ДНІСТЕР БІО ОБЕРТИН 2017 № 10047 від 02.02.2018.

Згідно з п. 5.1 Контракту замовник здійснює замовлення і оплачує послуги сертифікації оператора. Замовник зобов`язується прийняти результати сертифікації, здійсненої виконавцем, і оплатити її на умовах, вказаних у цьому Контракті.

Відповідно до п. 7.2 Контракту вартість послуг сертифікації, в тому числі проведення додаткових інспекцій, а також витрати пов`язані з відбором зразків, їх транспортування та проведення їх лабораторних випробувань покладаються на замовника.

Матеріали справи містять Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №943 від 01.12.2017 на суму 21 210,00 грн, підписаний тільки виконавцем. При цьому, докази оплати такого акту у матеріалах справи відсутні.

За умовами Контракту строк на оплату вартості послуг сертифікації, в тому числі проведення додаткових інспекцій, а також витрати пов`язані з відбором зразків, їх транспортування та проведення їх лабораторних випробувань, відсутній.

Позивач зазначає про те, що ним було неодноразово направлено на адресу відповідача рахунок № 2091 від 16.11.2017 року на суму 21 210,00 грн та вимогу про оплату відповідного рахунку, останнього разу 14.03.2019.

Проте, судом встановлено, що 14.03.2019 позивачем було направлено на адресу відповідача акти надання послуг №№ 429, 430 від 01.12.2017, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №943 від 01.12.2017, рахунки №№ 1282 від 29.09.2016, 16087 від 09.11.2016, 2091 від 16.11.2017, копію інспекційного звіту з рослинництва №16 0705 01 від 22.09.2016, копію інспекційного звіту з виробництва продукції рослинництва №0705 від 11.10.2017, копію додаткового звіту з тваринництва (ВРХ, вівці, кози, коні) №16 0750 01 від 22.09.2016, копію інспекційного звіту виробництва продукції рослинництва №0705 від 11.10.2017, копію інспекційного звіту з тваринництва № 17 0705 02 від 11.10.2017, копію додаткового звіту з тваринництва (ВРХ, вівці, кози, коні) №17 0707 02 від 11.10.2017, копію підсумкової оцінки відповідно до Стандарту, що еквівалентний Регламентам ЄС №834/2007 та 889/2008 від 01.02.2018, копію підсумкової оцінки відповідно до Стандарту, що еквівалентний Постановам ЄС 834/2007 та 889/2008 від 23.12.2016, копію сертифікаційного рішення по ТОВ Дністер Біо Обертин 2016 №10058 від 23.12.2016, копію сертифікаційного рішення по ТОВ Дністер Біо Обертин 2017 №10047 від 02.02.2018.

Направлення на адресу відповідача 14.03.2019 вказаних вище документів підтверджується наявною у матеріалах справи копією опису вкладення у цінний лист.

Статтею 253 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом установлено, що у згаданому вище описі вкладення у цінний лист відсутнє будь-яке посилання на направлення відповідачу претензії, проте, як вже було зазначено судом вище, позиивачем було направлено на адресу відповідача рахунок на оплату сертифікаційних робіт №2091 від 16.11.2017 на суму 21 210,00 грн.

Вказаний рахунок фактично містить всі необхідні реквізити та дані для його оплати та посилання не необхідність здійснення такої оплати, а відтак, суд розцінює вказаний фінансовий документ як вимогу до відповідача щодо здійснення оплати сертифікаційних робіт на суму 21 210,00 грн.

Враховуючи те, що рахунок на оплату сертифікаційних робіт №2091 від 16.11.2017 на суму 21 210,00 грн був направлений позивачем на адресу відповідача 14.03.2019, то у відповідності до приписів статті 530 Цивільного кодексу України, семиденний строк, відведений на виконання грошового зобов`язання, з урахуванням поштового обігу, сплив.

Згідно зі ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із статтями 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування позовних вимог, щодо стягнення з відповідача суми основного боргу, не спростовано.

За таких обставин, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено обґрунтованість заявленого позову, відтак до стягнення з відповідача підлягає 28 138,00 грн.

Судовий збір в розмірі 1 921,00 грн, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача, оскільки позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 73 - 74, 76 - 79, 86, 129, 232, 233, 237 - 238, 240 - 241, 247 - 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дністер Біо Обертин" (01021, м. Київ, вул. М.Грушевського, буд. 28/2, офіс 43; ідентифікаційний код: 39649070) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Органік Стандарт" (03115, м. Київ, вул. Краснова Миколи, буд. 27; ідентифікаційний код: 34806675) 28 138 (двадцять вісім тисяч сто тридцять вісім) грн 00 коп. та судовий збір в розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням суду законної сили видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Апеляційна скарга на рішення суду у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення, в порядку передбаченому ст. 257 та п. 17.5. розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Нечай О.В.