Рішення

від 22.07.2019 по справі 910/6346/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.07.2019Справа № 910/6346/19 Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін господарську справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Макарді" (22000, Вінницька область, м.Хмільник, вул.Липова 40, код ЄДРПОУ 32407672)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Хім Україна" (04119, м.Київ, вул.Зоологічна,4-а, к.139, код ЄДРПОУ 42454092)

про стягнення 211 200,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Макарді" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Хім Україна" про повернення 211 200,00 грн. попередньої оплати за товар, покладення на відповідача 3168,00 грн. судового збору та 5500,00 грн. витрат на правову допомогу адвоката.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/6346/19, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання); визначено сторонам строк на подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив.

Згідно положень ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі .

Відповідач письмового відзиву на позов, у т.ч. у встановлений строк, заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не подав. Ухвала суду від 21.05.2019 була надіслана відповідачу на адресу, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та отримана - 27.05.2019.

Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, позивач отримав ухвалу суду від 21.05.2019 - 28.05.2019.

Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

25.02.2019 між позивачем (покупець за договором) та відповідачем (постачальник) був укладений договір поставки № 2/08-К, відповідно до якого постачальник зобов`язується в порядку та на умовах визначених цим Договором поставити у власність Покупця мінеральні добрива Селітру аміачну (далі по тексту - Товар ), а покупець зобов`язується в порядку та на умовах визначених цим Договором прийняти Товар та оплатити його вартість.

Кількість, ціна, загальна вартість партії Товару, одиниця виміру, асортимент вказується у відповідних Специфікаціях, товарно-транспортних, видаткових накладних (надалі - іменуються Накладні ), відповідно до наданих Покупцем та прийнятих Постачальником письмових Заявок (п.1.2 договору).

Сторони у пп.2.1, 2.2 договору визначили, що загальна вартість договору отримується шляхом складання всіх сум, вказаних в оформлених Сторонами накладних. Ціна Товару включає в себе вартість товару, упаковки, навантаження на складі Продавця за адресою: Херсонська обл., м. Херсон , пров. Портовий , 1.

Відповідно до п.3.1 договору, розрахунки проводяться шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника. Покупець оплачує товар на поточний рахунок Постачальника в розмірі 100% . Датою поставки вважається дата вказана у видатковій накладній.

Сторони прийшли до згоди вважати датою здійснення оплати - дату зарахування грошових коштів на розрахунковий (поточний) рахунок Постачальника (п.3.2 договору).

Згідно п.7.7 договору, приймання-передача Товару оформлюється Накладною, яка підписується уповноваженими представниками Сторін.

Відповідно до п.7.9 договору, товар вважається прийнятим Покупцем по кількості та якості, з дати підписання представником Покупця Накладної. Представник Покупця при прийманні Товару зобов`язаний надати Постачальникові довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Судом встановлено, що відповідачем було виставлено рахунок-фактуру № 8/2-В від 25.02.2019 на суму 211 200,00 грн. вартості товару Селітра аміачна (виробник Турція) пакування мішок 50 кг) в кількості 22 тн.

27.02.2019 позивач надав відповідачу заявку листом за вих..№ 15/1 від 27.02.2019 про завантаження 28.02.2019 вищевказаного товару в Херсонському порту за адресою: м.Херсон, провулок Портовий, 1, згідно договору поставки № 2/08-К від 25.02.2019 та рахунку № 8/2-В від 25.02.2019 у визначений автомобіль із зазначенням про присутність при завантаження представника ТОВ Макарді .

Позивачем на виконання умов договору за платіжними дорученнями № 1605 від 27.02.2019 на суму 100 000 грн.. № 1607 від 28.02.2019 на суму 90 000,00 грн., меморіальним ордером № 167 від 28.02.219 на суму 21 200,00 грн. було перераховано на рахунок ТОВ Євро-хім Україна 211 200,00 грн. попередньої оплати за товар 22 тон аміачної селітри.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач в порушення умов договору товар не відвантажив, 28.02.2019 упованожений представник покупця прибув на місце завантаження товару, проте передача товару не відбулась, на вимоги про повернення коштів постачальник не відреагував, після звернення із повідомленням про розірвання договору суму 211 200,00 грн. вартості оплаченого, проте не поставленого товару не повернув, у зв`язку з чим його заборгованість становить 211 200,00 грн.

Розглядаючи даний спір та вирішуючи його по суті, суд враховував наступне.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до приписів статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 ЦК України порушення зобов`язання - це його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Проаналізувавши положення укладеного між сторонами договору поставки № 2/08-К від 25.02.2019 та надані документи, судом встановлено, що позивачем за платіжними документами, які долучені до справи, було сплачено суму 211 200,00 грн. авансу на користь ТОВ "Євро-Хім Україна" по договору, в свою чергу відповідач зобов`язаний був виконати поставку товару за заявкою покупця 28.02.2019 та передати товар у встановлений договором спосіб шляхом підписання сторонами видаткової накладної.

За умовами розділу 6 договору було визначено, що поставка товару здійснюється за попередньою письмовою заявкою покупця, яка надсилається постачальнику за допомогою засобів факсимільного або інших видів зв`язку.

У позовній заяві позивач зазначає, що заявка № 15/1 від 27.02.2019 про відвантаження товару 28.02.2019 була надіслана відповідачу засобами електронної пошти, що відповідачем жодним чином не спростовано.

У зв`язку із невиконання відповідачем своїх зобов`язань, позивач звернувся до останнього із вимогою за вих. № 29 від 08.05.2019, в якій повідомив про односторонню відмову від договору поставки № 2/08-К від 25.02.2019 відповідно до п.2 ст. 693 ЦК України та висловив вимогу негайно повернути 211 200 грн. попередньої оплати за товар.

Позивач стверджує, що відповідач свої зобов`язання повернення суми 211 200,00 грн. за оплату непоставленого товару селітри аміачної 22 тон, у т.ч. після відмови позивача від договірних відносин не виконав, тому просить стягнути їх у судовому порядку відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України.

Частиною 2 ст. 693 ЦК України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Отже, зі змісту зазначеної норми права можна зробити висновок, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.

У даному випадку, позивачем обрано такий варіант поведінки як повернення суми попередньої оплати товару шляхом пред`явлення вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 612 Цивільного кодексу України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Частинами 2, 3 ст. 653 Цивільного кодексу України визначено, що у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази виконання відповідачем зобов`язань за договором купівлі-продажу на спірну суму, передачі товару за актами приймання-передачі у власність позивачу, тому враховуючи вищевказані норми права та наявність надісланої позивачем на адресу відповідача вимоги № 29 від 08.05.2019 з повідомленням про відмову від договірних відносин, вказані обставини свідчать про припинення правовідносин сторін.

Враховуючи вищевикладене, та встановивши факт відсутності доказів передачі відповідачем товару на суму 211 200,00 грн., перераховану позивачем відповідачу як попередню оплата товару, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на підставі ч. 2 ст. 693 ЦК України грошових коштів у вказаному розмірі.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не надано суду письмового відзиву та доказів на спростування викладених у позові обставин.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.

Заявлені позивачем вимоги у позовній заяві щодо покладення на відповідача 5500,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката судом не задовольняються у зв`язку із ненаданням доказів фактичного понесення позивачем вказаних витрат.

Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст. 86, 129, 232, 233, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Хім Україна" (04119, м.Київ, вул.Зоологічна,4-а, к.139, код ЄДРПОУ 42454092) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Макарді" (22000, Вінницька область, м.Хмільник, вул.Липова 40, код ЄДРПОУ 32407672) 211 200 (двісті одинадцять тисяч двісті) грн. 00 коп. боргу, 3168 (три тисячі сто шістдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Суддя О.М.Ярмак