Рішення

від 09.07.2019 по справі 910/6023/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.07.2019Справа № 910/6023/19

За позовом Селянського (Фермерського) господарства "СХІД"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗОТ -АГРО "

про стягнення 105 099,92 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Секретар судового засідання Холодна Н.С.

Представники сторін:

від позивача не з`явився

від відповідача не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення 105 099,92 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу, укладеним у спрощений спосіб.

Ухвалою суду від 15.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 11.06.2019 р.

10.06.2019 до суду надійшла Заява Позивача про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача крім суми основного боргу 105 099,92 грн., яка була заявлена Позивачем в позовній заяві ще 561,49грн. - 3% річних, відповідно до ст. 625 ЦК України.

В судове засідання 11.06.2019 представники сторін не з`явилися, проте були повідомленні належним чином про час, дату та місце судового засідання.

Представник позивача подав 30.05.2019 через загальний відділ діловодства суду Клопотання про відкладення розгляду справи в порядку ст. 202 ГПК України, оскільки представник позивача приймає участь в іншому судовому засіданні.

Суд розглянувши клопотання позивача про відкладення судового засідання вирішив задовольнити клопотання та відкласти судове засідання в порядку ст. 202 ГПК України, Ухвалою суду від 11.06.2019р відкладено розгляд справи на 09.07.2019.

Враховуючи, що задоволено клопотання Позивача про відкладення розгляду справи, Заява Позивача про збільшення позовних вимог не була розглянута в судовому засіданні 11.06.2019.

В судове засідання 09.07. 2019 представники сторін в судове засідання не з`явилися, проте були повідомлені належним чином.

08.07.2019 через загальний відділ діловодства господарського суду від Позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника Позивача, за наявними в матеріалах справи документами та зазначив, що позовні вимоги, з врахуванням раніше поданої до суду Заяви про збільшення позовних вимог від 07.06.2019 підтримує в повному обсязі. До клопотання Позивач подав розрахунок суми судових витрат від 03.07.2019.

Також Позивач просить долучити до матеріалів справи №910/6023/19 докази поважності відсутності можливості прийняти участь у судовому засіданні 11.06.2019 р. як представника Селянського (Фермерського) господарства "СХІД" та платіжне доручення №1027 від 06.03.2019, скріплене печаткою банку, з відміткою про дату виконання платіжного доручення. Судом долучені зазначені документи до матеріалів справи.

В судовому засіданні розглянута Заява Позивача про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача крім суми основного боргу 105 099,92 грн., яка була заявлена Позивачем в позовній заяві ще 561,49грн. - 3% річних, відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 46 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема збільшити або зменшити розмір позовних вимог.

Під збільшенням (зменшенням) розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціна позову.

Заява Позивача від 07.06.2019 №б/н не приймається судом до розгляду в частині стягнення 561,49 грн. - сума трьох процентів річних від прострочено суми за період з 04.04.2019 по 07.06.2019, оскільки зазначена вимога не була заявлена в позовній заяві від 09.04.2019р. №б/н, фактично це нова вимога.

Суд вважає, що неправомірно під виглядом збільшення позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі та призначення судового засідання та ухвала про відкладення розгляду справи були надіслані за адресою місцезнаходження відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 02160, м. Київ, вул. Каунаська, буд.13.

Проте, за зазначеною адресою відповідача не було розшукано, а тому конверт з вказаною ухвалою суду було повернуто назад до суду, із відповідною відміткою про це органу поштового зв`язку (за закінченням встановленого терміну зберігання).

Відповідно до статті 176 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

За встановлених обставин справи, відповідач належним чином був повідомлений про місце, дату та час судових засідань.

На призначені судові засідання 11.06.2019р, 09.07.2019р. представник відповідача не з`явився, будь-яких обґрунтованих заяв чи клопотань про відкладення судового засідання з зазначенням підстав щодо своєї неявки не направив.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що представник відповідача був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АЗОТ - АГРО " виставило Позивачу рахунок-фактуру №АА-0001554 від 06.03.2019р. на оплату товару з поміткою його дійсності до 07.03.2019 в розмірі 105 099,92 грн.

Позивачем на підставі виставленого рахунку-фактури №АА-0001554 від 06.03.2019р., в якому відсутне посилання на договір, а зазначено: рахунку-фактури №АА-0001554 від 06.03.2019р., платіжним дорученням №1027 від 06.03.2019р. було перераховано на користь Відповідача грошові кошти у розмірі 105 099,92 грн. з призначенням платежу: за добрива згідно рахунку-фактури №АА-0001554 від 06.03.2019р., в т.ч.ПДВ-17 516,65грн.

Отже, суду доведено факт здійснення Позивачем оплати за товар на підставі виставленого рахунку-фактури №АА-0001554 від 06.03.2019р. в сумі 105 099,92 грн.

Проте, Відповідач порушуючи умови вищезазначеної досягнутої домовленості, не виконав зобов`язань по поставці добрива. Зворотного відповідачем не доведено, а матеріали справи не містять.

Позивачем було направлено Відповідачу вимогу - Претензію від 14.03.2019р. №11 щодо повернення сплаченої суму грошових коштів в загальній сумі 105 099,92 грн. Вказана вимога була направлена Позивачем 14.03.2019р., про що свідчить фіскальний чек від 14.03.20179. про надання послуг поштового зв`язку.

Не отримавши грошові кошти у визначений строк та з огляду на виробничу необхідність в товарі, Позивачем на адресу Відповідача 25.03.2019 було повторно направлено претензію-вимогу №12, вже з вимогою поставити оплачений товар у строк до 03.04.2019 на юридичну адресу Позивача, а у разі відсутності можливості поставити товар, повернути кошти у такий строк на банківські реквізити Позивача.

Відповідачем відповіді на вказані вимоги не надано, товар (добриво : селітра аміачна №34.4% міш. ПАТ у кількості 8 500 та Карбамід 46,2% № міш ПАТ АЗОТ у кількості 1,000) не поставив, грошові кошти перераховані за зазначене добриво не повернув.

За таких обставин позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 1 Господарського кодексу України цей Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб`єктами господарювання, а також між цими суб`єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Статтею 4 ГК України передбачено, що не є предметом регулювання цього Кодексу, зокрема, майнові та особисті немайнові відносини, що регулюються Цивільним кодексом України (частина 1). Проте, частиною 2 цієї статті передбачено, що особливості регулювання майнових відносин суб`єктів господарювання визначаються цим Кодексом.

Вказані положення кореспондуються з частиною 1 статті 175 ГК України, згідно з якою майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 2 ст. 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Враховуючи зазначене, судом встановлено, що між сторонами укладено договір купівлі-продажу у спрощений спосіб, що не суперечить вимогам ст. 181 ГК України.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань (частина 7).

Згідно з ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 662 ЦК України Продавець зобов`язується передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом позивач 25.03.2019р. направив відповідачу претензію від 25.03.2019р., отже відповідач повинен був виконати послугу по поставці товару (добриво : селітра аміачна №34.4% міш. ПАТ у кількості 8 500 та Карбамід 46,2% № міш ПАТ АЗОТ у кількості 1,000), або сплатити грошові кошти в строк до 04.04.2019р.(включаючи поштовий перебіг).

Проте, свого обов`язку щодо передачі товару Відповідач не виконав.

Статтею 525 ЦК України не передбачає права сторони на односторонню відмову від виконання зобов`язань, а згідно ст.526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 527 ЦК України встановлено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання.

Згідно зі ст. 615 ЦК України у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов`язання або воно припиняється.

Судом встановлено, що Позивачем 25.03.2019р. направлена вимога щодо повернення сплачених коштів за товар, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та чеком на підтвердження факту надання поштових послуг.

Таким чином, відповідач повинен був повернути суму попередньої оплати в строк встановлений приписами частини 2 статті 530 ЦК України, тобто в строк до 04.04.2019р.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Проте, Відповідач, як у встановлений приписами частини 2 статті 530 ЦК України строк, так і на дату судового розгляду, свого зобов`язання щодо повернення суми в розмірі 105 099,92 грн. не виконав.

Оскільки станом на час прийняття рішення відповідач суму попередньої оплати не повернув, строк повернення якої настав, позов в частині стягнення з відповідача 105 099,92 грн. попередньої оплати підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що позивачем заявлено до стягнення з відповідача кошти, які були перераховані позивачем у якості авансового внеску.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов Селянського (Фермерського) господарства "СХІД" задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗОТ -АГРО " (02160, м.Київ, вул. Каунаська, будинок 13, код ЄДРПОУ 41094378) на користь Селянського (Фермерського) господарства "СХІД" (70315, Запорізька обл., Розівський район, село Святотроїцьке, вул. Молодіжна, 40, код ЄДРПОУ 31337240) борг в розмірі 105 099 (сто п`ять тисяч дев`яносо девять) грн. 92 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн.00 коп.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 18.07.2019

Суддя І.І. Борисенко