Рішення

від 22.07.2019 по справі 910/7607/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.07.2019Справа № 910/7607/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Макартранс

до Товариства з обмеженою відповідальністю Лідер-Логістик Компані

про стягнення 39.800,00 грн

Представники сторін: не викликались

СУТЬ СПОРУ:

10.06.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Макартранс до Товариства з обмеженою відповідальністю Лідер-Логістик Компані про стягнення 39.800,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами виникли договірні зобов`язання на підставі укладеного договору транспортно експедиційного обслуговування № 2019/2002 від 20.02.2019 та договору-заявки № 2019/2002/9 від 20.02.2019, на виконання умов якого позивачем здійснено міжнародне перевезення, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною. Умовами договору визначено, що відповідач зобов`язаний сплатити позивачу 39.800,00 грн шляхом безготівкового розрахунку протягом 10 (десяти) банківських днів. 06.03.2019 позивачем було надіслано відповідачу документи, перелік яких міститься в договорі-заявці, які в свою чергу є підставою для проведення відповідачем оплати. Проте, відповідачем не було сплачено позивачу кошти, у зв`язку з чим позивачем було направлено на адресу відповідача письмову претензію з вимогою сплатити заборгованість. Враховуючи те, що відповідачем кошти сплачено не було, позивач звернуся до суду з вимогою стягнути з останнього 39.800,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2019 відкрито провадження у справі № 910/7607/19 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Даною ухвалою суду зобов`язано відповідача протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати суду відзив на позов в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 18.06.2019 було 19.06.2019 направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0103050840780 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 03186, м. Київ, вул. Мартиросяна, 16/14 , яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 14.06.2019 є місцезнаходженням відповідача.

Проте, конверт разом з ухвалою від 18.06.2019 (номер відправлення 0103050840780) було повернуто до суду поштовим відділенням зв`язку без вручення адресату з довідкою форми Ф-20 від 21.06.2019 з позначкою не зареєстровано, не розшукано .

Згідно з ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідач вимог ухвали про відкриття провадження у справі від 18.06.2019 не виконав, письмовий відзив на позовну заяву не подав.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.02.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю Лідер-Логістик Компані (експедитор, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Макартранс (перевізник, позивач) було укладено договір на транспортно-експедиційне обслуговування № 2019/2002 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору експедитор замовляє, а перевізник надає послуги з організації і виконання перевезень вантажів експедитора (далі - послуги) автомобільним транспортом у міських, міжміських і міжнародних сполученнях.

Згідно з п. 1.2 договору об`єм і кількість перевезень, терміни їх виконання, маршрути, вартість послуг визначаються сторонами окремо для кожного перевезення в додатках або замовленнях на перевезення, що є невід`ємною частиною цього договору.

20.02.2019 між сторонами укладено договір-заявку, предметом якого є виконання автотранспортного перевезення вантажу у міжнародному сполученні (харчові інгредієнти масою 21 тонна, об`єм 86 куб. м) за маршрутом: Німеччина - Україна. Адреса завантаження - Ingredion GmbH Kune+Nagel (AG+Co) KG Neiderlassug Baden-Airperk Calgary Avenue A40076549 Hugelsheim Germany. Адреса розвантаження - м. Київ, вул. Сім`ї Сосніних, 7-Д, склад ДСВ. Автотранспорт Volvo , держ. номер НОМЕР_1 , причеп НОМЕР_2 . Датою завантаження є 22.02.2019 та датою прибуття є 26.02.2019.

Спір виник в зв`язку з тим, що відповідачем в порушення умов договору не було сплачено вартість наданих послуг з перевезення, в зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість в сумі 39.800,00 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Наявна в матеріалах справи міжнародна товарно-транспортна накладна CMR свідчить про наступне: 22.02.2019 вантаж був відвантажений у Німеччині, доставлений у м. Київ (Україна) та отриманий відповідачем 27.02.2019.

Зі змісту статті 909 Цивільного кодексу України вбачається, що обов`язковою підставою для здійснення відправником свого обов`язку щодо оплати послуг перевезення є надання цих послуг.

Суд приходить до висновку, що послуги перевезення вантажу були надані відповідачу, а отже у останнього виник обов`язок по їх сплаті.

Згідно з п. 3.1 договору ціна послуги узгоджується сторонами в замовленнях на перевезення і вказується у рахунках фактурах перевізника на підставі діючих у експедитора тарифів, узгоджених сторонами.

У договорі-заявці від 20.02.2019 сторонами вартість перевезення визначена в сумі 39.800,00 грн.

Умовами п. 4.1 договору визначено, що розрахунки за цим договором здійснюються у безготівковій формі шляхом переведення коштів з рахунку експедитора на рахунок перевізника протягом 10 - 15-ти банківських днів (оплати здійснюються щочетверга) з моменту підписання сторонами відповідного акту приймання-передачі наданих послуг на підставі рахунку-фактури перевізника, товарно-транспортної накладної (CMR) з відміткою вантажоодержувача про отримання вантажу, підписаного сторонами акту приймання-передачі наданих послуг, якщо в замовленнях на перевезення не вказані інші умови оплати за кожне окреме перевезення.

У договорі-заявці визначено форму оплати: безготівковий розрахунок на протязі 10-ти банківських днів. Оплата щочетверга.

Матеріали справи свідчать, що 06.03.2019 через ТОВ Нова Пошта згідно накладної № 59000405384358 на адресу відповідача позивачем було направлено необхідні документи, які отримані відповідачем 09.03.2019. Дана обставина не спростована відповідачем.

Також позивач звертався до відповідача з претензією № 17/04/19-01 від 17.04.2019, в якій вимагав сплатити кошти за здійснене позивачем перевезення протягом 5-ти днів з моменту отримання цієї вимоги. Дана претензія надіслана відповідачу рекомендованою кореспонденцією № 4410108280393, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 27.04.2019.

Відповідач відповіді на претензію не надав та кошти позивачу не перерахував.

Частиною 1 статті 916 Цивільного кодексу України визначено, що за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Матеріали справи свідчать, що відповідач, в порушення взятих на себе зобов`язань за договором, вартість наданих послуг перевезення не виконав, в зв`язку з чим виникла заборгованість перед позивачем, яка не оспорена відповідачем та складає 39.800,00 грн.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З урахуванням існування належних доказів надання позивачем послуг, суд дійшов висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача їх вартості в загальному розмірі 39.800,00 грн.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Зважаючи на вищенаведене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Макартранс є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Лідер-Логістик Компані (03186, м. Київ, вул. Мартиросяна, 16/14, код ЄДРПОУ 39504588) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Макартранс (44100, Волинська область, Ратнівський район, смт Ратне, вул. Нова, 6-А, код ЄДРПОУ 40799729) 39.800 (тридцять дев`ять тисяч вісімсот) грн 00 коп. основного боргу, 1.921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн 00 коп. витрат судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя В.В.Сівакова