Рішення

від 11.02.2019 по справі 495/10561/17

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 495/10561/17

рішення

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

11 лютого 2019 року м. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого - одноособово судді Шевчук Ю.В.

при секретарі - Савенко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білгород-Дністровському цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Управління комунальної власності Білгород-Дністровської міської ради, Білгород-Дністровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області про визнання договору оренди на нежитлові приміщення багатоквартирного будинку недійним та скасування та зобов`язати звільнити приміщення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Управління комунальної власності Білгород-Дністровської міської ради, Білгород-Дністровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області про визнання договору оренди на нежитлові приміщення багатоквартирного будинку недійним та скасування.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка зазначає наступне, 27 вересня 2005 року було створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Центр (протокол № 1 від 27.09.2005 року) розташованого в АДРЕСА_1 . На підставі даного протоколу, позивачка є співвласником багатоквартирного будинку (додаток до протоколу запис № 12) та Закону України всі нежитлові приміщення, які розташовані в будинку по АДРЕСА_1 є власністю ОСББ Центр . Згідно технічного паспорту КП БТІ Білгород-Дністровської міської ради інвентаризаційна справа №860 від 10.12.02015 року нежитлові приміщення, площею - 429,4 кв.м. належить співвласникам багатоквартирного будинку. З відповіді виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради від 19.06.2017 року за № 02/62-81/86 на громадський запит від 14.06.2017 року за № 14/06 вбачається, що згідно переліку основних засобів, нежитлові приміщення першого поверху, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 знаходяться на обліку управління комунальної власності. В свою чергу згідно відповіді архівного відділу було надано рішення виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради №806 від 08.12.2005 року Про передачу комунального майна на баланс комунальних підприємств міста та об`єднань багатоквартирних будинків згідно якого об`єднанню багатоквартирного будинку Центр було передано на баланс житлові приміщення по АДРЕСА_1 , загальною площею - 8489,6 кв.м., тобто перший та другий поверх. На теперішній час нежитлові приміщення, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 згідно договору №7 від 01.03.2002 року, Управління комунальної власності надає в оренду Білгород-Дністровському об`єднаному управлінню Пенсійного фонду України Одеської області, вказаний договір оренди діє на теперішній час. Про договір оренди позивач дізналась з листа відповіді запит від 09.08.2017 року №02/15-33-5276/2326. На підставі вищезазначеного позивач ОСОБА_1 звернулась до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 . позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини які зазначені в позові та наполягав на задоволенні.

В судовому засіданні представник відповідача Гавриленко Є.В. просила відмовити у задоволені позовних вимог, з огляду на те, що укладеним договором оренди права та інтереси позивача не порушені, а власником спірних нежитлових приміщень є територіальна громада м. Білгород-Дністровського, крім того, позов поданий особою не уповноваженою на представлення інтересів ОСББ Центр та до неналежного відповідача.

В судовому засіданні представник третьої особи Юрченко О .Р. просив відмовити у задоволені позовних вимог, посилаючись на те, що позивач не є стороною даного договору, не обґрунтувала та не довела належним чином, які саме її права та законні інтереси порушуються договором та яким чином обраний нею спосіб захисту у вигляді визнання недійсним та скасування договору призведе до відновлення її права, крім того, договір оренди було укладено до створення ОСББ Центр .

В судовому засіданні представник третьої особи Тюпа І.В. просила відмовити у задоволені позовних вимог з підстав їх необґрунтованості та безпідставності.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, проаналізувавши всі представлені докази та обставини справи, суд встановив.

Відповідно до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно вимог ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Згідно ст.264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка звернулась до суду з позовом та просить суд визнати договір оренди №7 від 01.03.2002 року укладеним між Фондом приватизації та управління комунальною власністю та Білгород-Дністровським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Одеської області на житлові приміщення на першому поверсі №1-26 літ. А , загальною площею - 329,4 кв.м. по АДРЕСА_1 недійсним, скасувати та зобов`язати звільнити приміщення.

В обґрунтування посилається на те, що вказаний договір укладено в порушення вимоги Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку та на думку позивача вказані нежитлові приміщення багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 є власністю саме ОСББ Центр .

Фондом приватизації та управління комунальною власністю з однієї сторони та Білгород-Дністровським міським відділом пенсійного фонду України з іншої сторони, укладено договір оренди комунального майна № 7 від 01.03.2002 року, який є предметом позову.

Сторонами цього правочину є Фонд приватизації і управління комунальною власності Білгород-Дністровської ради та Білгород-Дністровський міський відділ Пенсійного фонду.

Рішенням Білгород-Дністровської міської ради від 27.02.2004 року № 552-ХХІV Про затвердження Положення про фонд приватизації та управління комунальною власністю міської ради вирішено:

- надати Фонду статус самостійного виконавчого органу Білгород- Дністровської міської ради, їй підконтрольного та підзвітного. Передати Фонду повноваження по управлінню майном, яке належить до комунальної власності міської ради, його приватизації, відчуженню та укладанню договорів оренди на підставі рішень виконавчого комітету міської ради.

Отже, відповідно до Положення про Фонд приватизації і управління комунальною власності затвердженого рішенням Білгород-Дністровської міської ради від 27.02.2004 року № 552-ХХІV, Фонд визначався як самостійний виконавчий орган Білгород-Дністровської міської ради, який є юридичною особою, має самостійний баланс, поточні та інші рахунки в фінансових установах, гербову печатка зі своїм найменуванням, штампи та бланки, а також може бути позивачем та відповідачем в судах.

На теперішній час, вказане рішення втратило чинність на підставі рішення Білгород-Дністровської міської ради від 17.04.2008 року № 468-V Про затвердження Положення про управління комунальної власності міської ради відповідно до якого, правонаступником Фонду є Управління комунальної власності Білгород-Дністровської міської ради.

Згідно з вказаним рішенням Управління також має статус самостійного виконавчого органу Білгород-Дністровської міської ради, є юридичною особою, має самостійний баланс, поточні та інші рахунки в фінансових установах, гербову печатка зі своїм найменуванням, штампи та бланки, а також здійснює судово-претензійну роботу з питань оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста.

Позовні вимоги пред`явлені до Білгород-Дністровської міської ради в особі управління комунальної власності.

Відповідно до ст. 140 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Згідно протоколу установчих зборів власників квартир будинків позивач ОСОБА_1 є співвласником багатоквартирного будинку та членом ОСББ Центр .

Відповідно до Статуту ОСББ Центр зареєстрованим виконавчим комітетом Білгород-Дністровської міської ради від 18.10.2005 року, ОСББ Центр є господарською організацією і юридичною особою, яке має захищати права та законні інтереси власників квартир, жилих і нежилих приміщень будинку у державних органах влади і управління, органах місцевого самоврядування, в судах ( п. 7.1.15. Статуту).Така ж норма закріплена у ст.4 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , об`єднання відповідає за своїми зобов`язаннями коштами і майном об`єднання, від свого імені набуває майнові і немайнові права та обов`язки, виступає позивачем та відповідачем у суді.

Але, в супереч зазначеної норми закону позивач ОСОБА_1 по справі виступає не як голова ОСББ Центр , а член об`єднання.

В обґрунтування позовних вимог позивач ОСОБА_1 не вказує яким чином та які її законні права як члена ОСББ Центр порушуються, оспорюються та/або не визнаються міською радою та яким чином вони можуть бути відновлені у разі задоволення позовних вимог по справі.

Обов`язковою підставою для звернення особи до суду з позовом є її суб`єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод, але обов`язковою умовою для здійснення такого захисту судом є об`єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

Згідно ч.1 ст.15, ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Так, у відповідності до положень ст.ст.1,3,15 ЦПК України завданням цивільного судочинства є захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають, зокрема, з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

При цьому, як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.11 своєї постанови Про судове рішення у цивільних справах , оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (ч.ч.1, 2 ст.3 ЦПК України), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чиє залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Тобто, тлумачення вказаних норм дозволяє зробити висновок, що для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права або інтереси позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав чи інтересів позивач звернувся до суду.

01.03.2002 року Фондом приватизації та управління комунальною власністю (Орендодавець) з однієї сторони та Білгород-Дністровським міським відділом пенсійного фонду України (Орендар) з іншої сторони, було укладено договір оренди комунального майна №7 на нежитлові приміщення на першому поверсі №1-26 літ.А, загальною площею 329,4 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

На теперішній час правонаступником Фонду приватизації та управління комунальною власністю є Управління комунальної власності Білгород-Дністровської міської Ради та правонаступником Білгород-Дністровського міського відділу пенсійного фонду України є Білгород-Дністровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області.

Згідно з п. 9.6 вказаного договору, у випадку відсутності заяви однієї із сторін про зупинення чи зміну договору в період його дії, але не пізніше одного місяця після його закінчення - він вважається продовженим на той же строк і на тих же умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до п.9.7 договору, реорганізація Орендодавця чи Орендаря або перехід права власності на орендоване майно третім особам не вважається підставою для зміни чи зупинення дії даного договору, і він зберігає свою дію для нового власника орендованого майна (його правонаступника), за винятком випадку приватизації орендованого майна Орендарем.

За змістом положень ст.ст.626, 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягай згоди з усіх істотних умов договору (ст.638 ЦК України).

Відтак, договір оренди №7 від 01.03.2002 року регулює відносини сторін - Фонду приватизації та управління комунальною власністю та Білгород-Дністровського міського відділу пенсійного фонду України.

Договір оренди №7 від 01.03.2002 року не застосовується до відповідача, не обмежує і не порушує його прав.

Крім того, рішенням виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради №449 від 27.06.2006 року, вирішено оформити право власності територіальної громади м.Білгород-Дністровського, в особі Білгород-Дністровської міської ради на вбудовані-прибудовані нежитлові приміщення в житловому будинку по АДРЕСА_2 .

Згідно свідоцтво про право власності територіальна громада м.Білгород- Дністровського, в особі Білгород-Дністровської міської ради є власником вбудованих-прибудованих нежитлових приміщень в житловому будинку по АДРЕСА_2 в складі: нежитлові приміщення першого поверху з №1 по №41, з№1 по №Y, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 11457049 від 07.08.2006 року.

Посилання позивача на п.1.4. рішення виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради від 08.12.2005 року №806 Про передачу комунального майна на баланс комунальних підприємств та об`єднань багатоквартирних будинків за яким ніби то ОСББ Центр набуло права власності не можливо прийняти до уваги.

Відповідно до ч.ч.4, 5 ст.7 Закону України Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності разом з житловим фондом передаються вбудовані і прибудовані приміщення, зовнішні мережі електро-, тепло-, газо-, водопостачання та водовідведення, а також будівлі, призначені для обслуговування цього фонду (бойлерні, котельні, каналізаційні та водопровідні споруди, обладнання тощо).

Передача оформляється актом приймання-передачі, який підписується головою і членами комісії. Форма акта приймання передачі затверджується Кабінетом Міністрів України.

Право власності на об`єкт передачі виникає з дати підписання акта приймання-передачі, а у випадках, передбачених законом, з дня державної реєстрації такого права.

Частиною 1 ст.215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Таким чином, для визнання правочину недійсним необхідна одночасна наявність двох обставин: 1) недодержання саме в момент вчинення правочину чинного на момент такого вчинення законодавства; 2) порушення вчиненням такого правочину прав або охоронюваних законом інтересів суб`єктів цивільних або господарських правовідносин.

При цьому, оскільки законність спірного правочину в даному випадку оцінюється саме в момент його вчинення, то і порушення прав або охоронюваних інтересів суб`єктів цивільних або господарських правовідносин повинно і може мати місце лише в момент вчинення такого правочину.

Позивач не наводить жодних обставин, з якими положення ст.ст.203, 215 ЦК України пов`язують можливість визнання Договору недійсним.

Крім того, позивач ОСОБА_1 , яка не є стороною даного договору, не обґрунтувала та не довела належним чином, які саме її права та законні інтереси порушуються цим договором та яким чином обраний нею спосіб захисту у вигляді визнання недійсним та скасування договору призведе до відновлення її прав.

Позивач в свою чергу позовні вимоги обґрунтовує тим, що договір укладено в порушення вимог Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку та помилково вважає, що нежитлові приміщення багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , що є предметом вказаного договору, відносяться до допоміжних приміщень багатоквартирного будинку та перебувають у спільній власності багатоквартирного будинку.

Проте, головним критерієм, на підставі якого певне приміщення відноситься до допоміжних приміщень будинку є його цільове призначення.

Відповідно до ст.1 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення). Нежитлове приміщення - ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об`єктом нерухомого майна. Спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

Згідно ч.2 ст.382 ЦК України, власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.

Зважаючи на відсутність даних про те, що спірне приміщення є допоміжним, призначене для експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців, дане приміщення є нежитловим приміщенням, що не підлягає передачі у власність громадян при приватизації ними квартир у будинку, виходячи із норм Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку .

Крім того, нежитлові приміщення першого поверху, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , належать на праві власності територіальній громаді м. Білгород-Дністровський в особі міської ради згідно свідоцтва про право власності від 03.08.2006 року на підставі рішення виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради №449 від 27.06.2006 року.

Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1,2 ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Статтею 327 ЦК України визначено, що управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Згідно з ч.1 ст.60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні територіальним органам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме та нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Відповідно до ч.5 ст.60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизовуються та передаються у користування і оренду.

Стосовно звернення до суду співвласника багатоквартирного будинку, то статтею 14 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку встановлений вичерпний перелік прав співвласника багатоквартирного будинку, серед яких відсутнє право на звернення до суду за захистом прав об`єднання співвласників.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення).

Орендовані вбудовано-прибудовані приміщення жодним чином не призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців та окремого члена ОСББ, який наполягає на розірванні договору оренди.

Отже, жодних прав або інтересів ОСББ Центр , а тим більше члена ОСББ ОСОБА_1 , Білгород-Дністровською міською радою не порушено, а відтак для звернення за їх захистом або відновленням, правових підстав не має.

Фактично позивачкою на її обґрунтування наведені лише її письмові пояснення та міркування загального характеру, які не є доказом у цивільній справі, що не доводить порушення її прав та інтересів.

Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування . Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Приймаючи до уваги, що нежитлові приміщення по АДРЕСА_1 належать на праві комунальної власності Білгород-Дністровській міській раді, та лише передані на баланс ОСББ „Центр" у користування, тобто усі права володіння, користування та розпорядження належать саме Білгород-Дністровській міській раді як власнику, отже позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.258, 259, 23, 265, 268 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Управління комунальної власності Білгород-Дністровської міської ради, Білгород-Дністровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області про визнання договору оренди на нежитлові приміщення багатоквартирного будинку недійним та скасування - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: