Постанова

від 21.07.2019 по справі 676/2594/17

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 676/2594/17

Провадження № 22-ц/4820/1089/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2019 року м. Хмельницький

Хмельницький апеляційний суд

у складі колегії суддів з розгляду цивільних справ

Гринчука Р. С., Грох Л. М., Костенка А. М.,

розглянув без повідомлення учасників справи справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Леон-Агро-2011» на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 18 березня 2019 року, суддя Семенюк В.В., у справі за позовом Приватного підприємства «Леон-Агро-2011» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Кам`янець-Подільський об`єднаний міський військовий комісаріат, про повернення безпідставно отриманих коштів та процентів за їх використання,

встановив :

У травні 2017 року ПП «Леон-Агро-2011» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про повернення безпідставно отриманих коштів та процентів за їх використання.

В обґрунтування позову було зазначено, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ПП «Леон-Агро-2011» з 01.08.2012 року по 01.12.2015 року посаді директора та заступника директора.

29.08.2014 року Кам`янець-Подільським ОМВК ОСОБА_1 було призвано на військову службу під час мобілізації на особливий період, на підтвердження чого останній надав підприємству повістку.

З 01.09.2014 року по день звільнення, 01.12.2015 року відповідач не виходив на роботу та не виконував свої трудові обов`язки.

Вважаючи відповідача призваним на військову службу під час мобілізації на особливий період та враховуючи вимоги положення ч.3ст.119КЗпП України підприємство зберегло відповідачу місце роботи, посаду та середній заробіток. При цьому, за період з 01.09.2014 року по 02.12.2015 року відповідачу було нараховано та виплачено середній заробіток на загальну суму 116693,00 грн.

Однак в 2017 році позивачу стало відомо про те, що відповідач ОСОБА_1 не перебував на військовій службі під час мобілізації на особливий період з 29.08.2014 року по 02.12.2015 року, тому виплата відповідачу середнього заробітку за вказаний період була здійснена без достатньої правової підстави в результаті обману з боку відповідача, в зв`язку з чим отримання останнім середнього заробітку слід вважати недобросовісним і безпідставним та таким, що підлягає поверненню в повному обсязі.

ПП «Леон-Агро-2011» просило суд стягнути з ОСОБА_1 безпідставно отримані кошти на загальну суму 116693,00 грн., проценти за користування грошовими коштами в розмірі 45701,00 грн., 1894,00 грн. виплаченої індексації заробітної плати, компенсацію за затримку її виплати в сумі 1557,00 грн. та судові витрати.

Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 18 березня 2019 року в задоволенні позову було відмовлено.

В апеляційній скарзі ПП «Леон-Агро-2011», посилаючись на норми ЦК України щодо безпідставно набутого майна у зв`язку з недобросовісністю ОСОБА_1 просило рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що в кінці травня 2017 року апелянту стало відомо про те, що ОСОБА_1 не був мобілізований, а лише був зарахований до новоствореної роти охорони Кам`янець-Подільського ОМВК.

На думку апелянта суд дійшов помилкового висновку про те, що ПП «Леон-Агро-2011» не було надано наказу про звільнення ОСОБА_1 з роботи під час дії особливого періоду. Відповідно до положень ст. 119 КЗпП України у випадку призову працівника підприємства на військову службу під час мобілізації на особливий період, за ним зберігається місце роботи, посада і середній заробіток. Саме на підставі ст. 119 КЗпП України, а не п. 3 ч. 1 ст. 36 КЗпП України відповідачу нараховувалась заробітна плата.

Також підприємство не зобов`язане, а має право звернутися до військкомату для затвердження Звіту про фактичні витрати на виплату середнього заробітку працівнику, призваному на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період. Більше того, були відсутні підстави для складання такого звіту, оскільки відповідач військову службу не проходив.

Незвернення підприємства до Управління соціального захисту населення Кам`янець-Подільської РДА щодо отримання компенсації з державного бюджету витрат на виплату середнього заробітку також не може бути підставою для відмови у задоволенні позову в зв`язку з тим, що відповідач не перебував на військовій службі.

Табель обліку робочого часу на підприємстві не був затверджений, оскільки повноваження по обліку робочого часу працівників були покладені на бухгалтерію шляхом нарахування заробітної плати.

Відповідач не надав доказів свого перебування на роботі та виконання своїх трудових обов`язків. Натомість одним із доказів того, що відповідач не перебував на робочому місці є протокол загальних зборів трудового колективу від 28.07.2015 року.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 вказав на необґрунтованість доводів апелянта, зазначив, що суд першої інстанції правомірно застосував норми матеріального та процесуального права, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Розгляд справи проведений в порядку ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що наказом ПП «Леон-Агро-2011» № 1 від 01.08.2012 року ОСОБА_1 було прийнято на посаду директора підприємства (т. 1 а.с. 8).

Наказом № 9 від 26.08.2014 року ОСОБА_1 було переведено на посаду заступника директора ПП «Леон-Агро-2011» (т. 1 а.с. 10).

Відповідно доУказу Президента України від 21.07.2014 року за № 607/2014 «Про часткову мобілізацію»у Кам`янець-Подільському ОМВК проводилися заходи щодо проведення в особливий період мобілізації людських ресурсів. З метою визначення ступеня придатності до військової служби, вивчення морально-ділових якостей та уточнення особистих даних на 15.07.2014 року до військового комісаріату було викликано молодшого сержанта запасу ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 63).

Повісткою Кам`янець-Подільського ОМВК від 29.08.2014 року ОСОБА_1 було призвано на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період у відповідності до ч. 3 ст.119 КЗпП України (т. 1 а.с. 16).

Згідно рішення Кам`янець-Подільського ОМВК ОСОБА_1 було визнано придатним до військової служби, було заплановано провести його призов під час мобілізації війська спеціального призначення (т. 1 а.с. 63).

Відповідно до наказу військового комісара Кам`янець-Подільського ОМВК «Про зарахування військовозобов`язаних Кам`янець-Подільського ОМВК до територіального резерву і призначення у роту охорони» № 143 від 11.09.2015 року у зв`язку зі службовою необхідністю молодшого сержанта ОСОБА_1 було зараховано в роту охорону (т. 1 а.с. 87).

ОСОБА_1 за мобілізацією не призивався (т. 1 а.с. 90).

Відповідно до довідки ОК-5 Пенсійного фонду України від 20.06.2017 року ОСОБА_1 з серпня 2012 року по грудень 2015 року (за винятком періоду вересень-грудень 2013 року) отримував заробітну плату від ПП «Леон-Агро-2011» (т. 1 а.с. 60-62).

Комісією ПП «Леон-Агро-2011» було складено акт про відсутність на робочому місці ОСОБА_1 з 23.11.2015 року по 04.12.2015 року (т. 1 а.с.129).

Наказом № 10-0000000001 від 01.12.2015 року ОСОБА_1 було звільнено у порядку п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України за згодою сторін (т. 1 а.с. 12).

Постановою Управління Держпраці у Хмельницькій області від 21.03.2017 року на ПП «Леон-Агро-2011» було накладено штраф у розмірі 9600 грн. у зв`язку з ненарахованою компенсацією суми індексації заробітної плати ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 106).

Компенсація за невчасну виплату індексації за період 2014 року по лютий 2017 року у сумі 1557 грн. була виплачена ОСОБА_1 . ПП «Леон-Агро-2011» 02.03.2017 року в добровільному порядку (т. 1 а.с. 109).

Станом на 09.08.2017 року ОСОБА_1 перебував на посаді стрільця в роті охороні Кам`янець-Подільського ОМВК, без залучення до фактичного проходження військової служби. (т. 1 а.с. 91).

Відмовляючи в задоволенні позову суд виходив з тієї обставини, що позивачем не було доведено факту того, що відповідач не виконував своїх обов`язків і був відсутній на роботі. Не було сформовано наказу про звільнення працівника від роботи під час дії особливого періоду і збереження за ним середнього заробітку, підприємство не проводило обліку робочого часу, табеля обліку робочого часу, відсутні докази звернення підприємства до військомату про затвердження Звіту про фактичні витрати на виплату середнього заробітку, не було наведено підстав для нарахування відповідачу саме середнього заробітку як працівнику, призваному на військову службу, відсутні докази недобросовісності з боку набувача.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно дост. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частини першої статті 21 КЗпП Українитрудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно пункту 3 частини першоїстатті 36 КЗпП України,в редакціїчинній намомент виникненняспірних правовідносин, підставами припинення трудового договору єпризов або вступ працівника або власника - фізичної особи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім призову працівника на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року.

Статтею 119 КЗпП України,в редакціїчинній намомент виникненняспірних правовідносин,визначено,що начас виконаннядержавних абогромадських обов`язків,якщо зачинним законодавствомУкраїни ціобов`язкиможуть здійснюватисьу робочийчас,працівникам гарантуєтьсязбереження місцяроботи (посади)і середньогозаробітку. За працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року, зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності. Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

ПП «Леон-Агро-2011» за період з 01.09.2014 року до 02.12.2015 року виплачувало ОСОБА_1 заробітну плату (т. 1 а.с. 14, 66-82).

Відповідно до Порядку виплати компенсації за 2014-2015 роки підприємствам, установам, організаціям, фермерським господарствам, сільськогосподарським виробничим кооперативам незалежно від підпорядкування і форми власності та фізичним особам - підприємцям у межах середнього заробітку працівників, призваних на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, а також працівникам, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у зв`язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв`язку з прийняттям на військову службу за контрактом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2015 року № 105 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), звіт про фактичні витрати на виплату середнього заробітку працівнику призваному на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період заповнюється підприємством та подається щомісяця. Подання звіту підтверджує саме фактичні витрати на виплату середнього заробітку працівникам, тобто суму компенсації уже нарахованого середнього заробітку за звітний місяць. Звіт погоджується з районним (міським) військкоматом, який здійснював призов працівника на військову службу, у частині підтвердження призову та проходження військової служби (п. 4 Порядку № 105).

Листом № 1374/к від 07.06.2018 року Кам`янець-Подільський ОМВК відмовив ПП «Леон-Агро-2011» у затвердженні звіту про фактичні витрати на виплату середнього заробітку працівнику призваному на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період працівнику ОСОБА_1 у зв`язку з тим, що він на військову службу по мобілізації не призивався і військової служби під час дії особливого періоду не проходив (т. 1 а.с. 240).

Листом № 513/04-03 від 12.06.2018 року Управління соціального захисту населення Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації відмовило ПП «Леон-Агро-2011» у компенсації із державного бюджету фактичних витрат на виплату середнього заробітку працівнику ОСОБА_1 , оскільки він не був призваний на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період і підприємство не надало погоджений військовим комісаріатом Звіт про фактичні витрати на виплату середнього заробітку працівнику призваному на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період (т. 1 а.с. 242).

У зв`язку із зазначеним, доводи апелянта про те, що підприємство не зобов`язане, а лише має право звернутися до військомату для затвердження такого звіту є необгрунтованими.

Доводи апелянта, що підприємство дізналося про те, що військовозобов`язаний ОСОБА_1 за мобілізацією не призивався, лише у кінці травня 2017 року, є безпідставними, що підтверджується листом Кам`янець-Подільського ОМВК від 13.11.2015 (т. 1 а.с. 89, 90).

Твердження апелянта про те, що протягом 01.09.2014 02.12.2015 року ОСОБА_2 був відсутній на робочому місці не підтверджено доказами.

Доказів того,що ОСОБА_1 як працівникне виконувавтрудові обов`язкисуду наданоне було. Протокол загальних зборів трудового колективу від 28.07.2015 року (т. 1 а.с. 244), який на думку апелянта, встановлював відсутність ОСОБА_1 на робочому місці, не є належними та допустимим доказом цієї обставини.

Акт комісії ПП «Леон-Агро-2011», який міститься в матеріалах справи (т. 1 а.с. 129), про відсутність на підприємстві ОСОБА_1 з 23.11.2015 до 04.12.2015 року (02.12.2015 року ОСОБА_1 був звільнений), не є допустимим доказом його відсутності на робочому місці, як зазначає позивач, протягом 01.09.2014-02.12.2015 року.

При цьому колегія суддів зазначає, що предметом спору у даній справі є повернення безпідставно отриманих коштів та процентів за їх використання, що регулююється нормами ЦК України, а тому спосіб виконання ОСОБА_1 його посадових обов`язків не є предметом розгляду у даній справі.

Наказом від 01.12.2015 року ОСОБА_1 було звільнено саме за згодою сторін, а не за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку тощо. Більше того, ПП «Леон-Агро-2011» виплатило ОСОБА_1 02.03.2017 року компенсацію за невчасну виплату індексації заробітної плати за період 2014 року по лютий 2017 року.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця.

З огляду на зазначене, заробітна плата є результатом виконаної працівником роботи, виплата якої підтверджує виконання трудових обов`язків.

З довідки ОК-5 Пенсійного фонду України від 20.06.2017 року вбачається, що у спірний період 01.09.2014-02.12.2015 року ОСОБА_1 отримував заробітну плату із зазначенням кількості днів стажу в місяці (т. 1 а.с. 60-62).

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (ч. 1 ст. 1212 ЦК України).

Відповідно до ст. 1215 ЦК України не підлягаєповерненню безпідставнонабуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом.

Колегія суддів приходить до висновку, що відсутні правові підстави для повернення ОСОБА_1 заробітної плати, яка є його власністю, а його недобросовісність у набутті добровільно виплаченого ПП «Леон-Агро-2011» заробітку доказами не була підтверджена.

Необхідно також зауважити, що рішенням Кам`янець Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 20.11.2017 року, яке набрало законної сили, стягнуто з ПП «Леон-Агро-2011» на користь ОСОБА_1 2000 грн. середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні.

Таким чином, слід визнати обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо необхідності відмови у задоволенні позовних вимог з підстав їх недоведеності доказами.

Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Леон-Агро-2011» залишити без задоволення.

Рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 18 березня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Судді