Рішення
від 15.07.2019 по справі 371/1655/18
МИРОНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15.07.2019 Єдиний унікальний № 371/1655/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2019 року м. Миронівка

ЄУН 371/1655/18

Провадження № 2/371/266/19

Миронівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Капшук Л.О.,

за участі:

секретаря судових засідань Овчаренко В.С.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника третьої особи Андрущенко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, орган опіки та піклування Миронівської районної державної адміністрації Київської області, про позбавлення батьківських прав,

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, посилаючись на ті обставини, що відповідач, являючись батьком малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не бере участі в їх вихованні та утриманні.

У 2013 році, ще до народження сина ОСОБА_7 , відповідач залишив сім`ю та перестав контактувати з дітьми, аліменти на утримання дітей не сплачує. Станом на 01 вересня 2017 року відповідач має заборгованість по сплаті аліментів на утримання дітей у розмірі 42300,00 грн.

Вона проживає з дітьми в будинку своєї матері по АДРЕСА_1 , самостійно здійснює виховання та догляд за дітьми, створила належні умови для їх проживання, виховання та духовного розвитку. Діти перебувають в позитивному сімейному оточенні, в атмосфері щастя та любові, мають все необхідне для нормального розвитку, обліковуються у медичному закладі, відвідують школу, дитячий садок.

Оскільки відповідач не піклується про своїх дітей, не піклується про їх фізичний і духовний розвиток, не забезпечує необхідного харчування та лікування, не показує власного позитивного прикладу дітям та взагалі повністю самоусунувся від виховання та утримання власних дітей, з метою захисту їх інтересів позивач просила позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно його дітей: ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_6 .

Ухвалою судді Миронівського районного суду Київської області від 01 березня 2019 року відкрито провадження у справі, за клопотанням позивача суддею вирішено питання про витребування у органу опіки та піклування Миронівської районної державної адміністрації Київської області висновку про доцільність позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відносно його малолітніх дітей.

Відповідач відзиву на позов не подав.

В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали, в поясненнях послалися на обставини, викладені в поданій до суду заяві.

Відповідач в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи в його відсутності. У заяві вказав, що позовні вимоги визнає, не заперечує проти позбавлення його батьківських прав відносно дітей.

Представник третьої особи органу опіки та піклування Миронівської райдержадміністрації Київської області вважає заяву обґрунтованою, наявними підстави для позбавлення відповідача батьківських прав.

Свідок ОСОБА_8 вказала, що проживає по сусідству з позивачем по АДРЕСА_1 , є членом виконавчого комітету Тулинської сільської ради Миронівського району Київської області та брала участь в оглядах житлово-побутових умов будинку, в якому проживають діти. Також їй відомо, що ОСОБА_3 не було за місцем проживання сім`ї з часу народження дітей.

Суд, заслухавши позивача та його представника, представника третьої особи, свідка, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, дійшов висновку, що позов належить задовольнити.

Як зазначено в Декларації ООН прав дитини 1959 року, дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння. Вона повинна, якщо це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і, в усякому разі, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

За змістом статтей 51, 52 Конституції України, батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Закон України Про охорону дитинства від 26 квітня 2001 року передбачає, що кожна дитина має право на достатній життєвий рівень. При цьому, виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини.

На підставі статті 12 Закону України Про охорону дитинства , батьки мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Батьки несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Статтею 150 Сімейного кодексу України визначені обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини. Вказаною нормою передбачено, що батьки повинні піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дітьми повної загальної середньої освіти, готувати їх до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати своїх дітей. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Згідно з частиною 1 статті 152 Сімейного кодексу України, право дітей на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, яка встановлена законом.

Частиною 4 статті 155 Сімейного кодексу України передбачено, що ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом. Правовою санкцією, яка може вважатися юридичною відповідальністю, є, в тому числі, позбавлення батьківських прав.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 164 Сімейного кодексу України, підставами до позбавлення батьків батьківських прав судом є ухилення їх від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач являється батьком малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Вказані обставини підтверджуються даними свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого повторно 16 березня 2012 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Миронівського районного управління юстиції у Київській області, свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 16 травня 2012 року виконавчим комітетом Шандрівської сільської ради Миронівського району Київської області, свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 21 серпня 2013 року Шандрівською сільською радою Миронівського району Київської області.

Малолітні ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_6 фактично проживають разом з матір`ю ОСОБА_1 та братом ОСОБА_9 у будинку бабусі під номером АДРЕСА_1 .

Обставини підтверджені даними довідки про склад сім`ї №123 від 01 жовтня 2018 року, виданої виконавчим комітетом Тулинської сільської ради Миронівського району Київської області,

Комісією виконавчого комітету Тулинської сільської ради Миронівського району Київської області проводилося обстеження житлово-побутових умов, у яких проживають малолітні ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_6 .

Відповідно до актів обстеження житлово-побутових умов, в будинку під номером АДРЕСА_1 зроблений косметичний ремонт, кожна дитина має своє ліжко. Особистих речей батька ОСОБА_3 в будинку не виявлено.

Такі обставини підтверджені даними акту обстеження житлово-побутових умов №02-31/729 від 01 жовтня 2018 року, виданого виконавчим комітетом Тулинської сільської ради Миронівського району Київської області, акту огляду житлового будинку №02-31/731 від 02 жовтня 2018 року.

Відповідно до довідки Шандрівської амбулаторії загальної практики-сімейної медицини Комунального закладу Миронівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги , малолітні ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_6 щорічно проходять медичні огляди, вчасно приходять на щеплення та звертаються за медичною допомогою в супроводі з матір`ю ОСОБА_1 .

Встановлено, що відповідач ОСОБА_3 за час перебування дітей у Тулинській філії НВК жодного разу їх не відвідав, не приводив і не забирав, не був на жодних батьківських зборах та святах. Вихованням дітей займається мама ОСОБА_1 , вона приводить дітей до дитячого садка та завжди забирає вчасно, відвідує батьківські збори та заходи за участю дітей. Діти завжди мають чистий та охайний вигляд, доглянуті, між собою дуже дружні, в колективі привітні, дружелюбні, неконфліктні, спокійні та врівноважені. Про матір діти висловлюються з ніжністю та повагою.

До сільської ради з приводу порушень його батьківських прав ОСОБА_3 не звертався, заяв про встановлення днів побачень та способів участі у вихованні дітей не подавав.

Вказане підтверджується даними довідки № 2493 від 02 жовтня 2018 року, виданої Шандрівською амбулаторією загальної практики-сімейної медицини Комунального закладу Миронівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги , характеристики від 02 жовтня 2018 року, виданої Тулинською філією НВК, довідки № 160 від 26 грудня 2018 року, виданої Тулинською сільською радою Миронівського району Київської області.

За змістом довідки-розрахунку про стан заборгованості по аліментах, виданої Миронівським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області № 5635 від 25 вересня 2017 року відповідач має заборгованість по сплаті аліментів на утримання дітей у розмірі 42300,00 грн.

Відповідно до положень статті 19 Сімейного кодексу України, орган опіки та піклування подає до суду письмовий висновок щодо вирішення спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які не бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Органом опіки та піклування Миронівської райдержадміністрації Київської області розглядалося питання про доцільність позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відносно його малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_6 та складено висновок.

У висновку органу опіки та піклування Миронівської райдержадміністрації Київської області № 59/06/27-984 від 18 березня 2019 року вказаний орган вважає за доцільне позбавити відповідача ОСОБА_3 батьківських прав відносно його малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Органом опіки та піклування встановлено, що ОСОБА_3 зареєстрований по АДРЕСА_2 , проте фактично за вищевказаною адресою тривалий час не проживає. З 2013 року не проживає зі своїми малолітніми дітьми, вихованням, доглядом та утриманням дітей не займається, не цікавиться їх життям та станом здоров`я, з приводу вирішення питання призначення регламенту побачень з дітьми та визначення способів участі у вихованні дітей та спілкуванні з ними не звертався.

Висновок мотивований тим, що відповідач безвідповідально відноситься до своїх батьківських обов`язків, не створив належних умов для проживання та виховання дітей та не має наміру створювати. Висновок є достатньо обґрунтованим.

Згідно п. 16 Постанови Пленуму ВСУ № 3 від 30 березня 2007 року Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав , ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема не забезпечують необхідного харчування; медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Досліджені в судовому засіданні докази вказують на те, що відповідач не виконує батьківських обов`язків по вихованню неповнолітньої дитини та її утриманню, не піклується про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, свідомо нехтує своїми обов`язками. Будучи зобов`язаним створити умови для проживання, виховання та розвитку, відповідач самоусунувся від піклування та виховання синів ОСОБА_10 та ОСОБА_7 , дочки ОСОБА_11 , постійного спілкування з ними.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 неналежно виконує батьківські обов`язки та взагалі нехтує ними, зокрема, не створив належних умов для проживання, виховання, навчання та всебічного розвитку дітей, не піклується про їх духовний розвиток, не виявляє інтересу до їх внутрішнього світу, не забезпечує дітям необхідного харчування та лікування, не піклується про належний психологічний клімат сім`ї, не показує власного позитивного прикладу дітям, не сприяє засвоєнню ними загальновизнаних норм моралі та не виявляє батьківського піклування відносно дітей.

Така поведінка батька є винною по відношенню до дітей. Ухилення від виконання батьківських обов`язків є навмисним.

Суд вважає, що позбавлення відповідача батьківських прав має стати засобом захисту прав дітей та заходом впливу на батька, який неналежним чином виконує свої батьківські обов`язки стосовно дітей.

Згідно з вимогами статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Як зазначено в частині 6 статті 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Аналіз наведених норм процесуального та матеріального права дає підставу вважати, що кожна сторона сама визначає зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів.

За правилами статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Вказані норми процесуального права вказують на необхідність доведення стороною, що звернулась до суду, належними та допустимими доказами вимог, що нею заявлені.

Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що обставини, якими обґрунтовані заявлені вимоги, мали місце, позовні вимоги є доведеними.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню малолітніх дітей ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_7 , не забезпечує дітей мінімально необхідними благами, що потрібні для їхнього життя та виховання, і єдиним способом захисту прав та інтересів дітей є позбавлення їхнього батька батьківських прав щодо них.

Вказаний захід є крайнім, проте єдиним для захисту прав малолітніх дітей з урахуванням ставлення до них батька.

З урахуванням викладеного, на підставі ст.ст. 19, 150, 152, 155, 164, 166, 180, Сімейного кодексу України, ст. 12 Закону України Про охорону дитинства , керуючись ст.ст. 3, 10, 12, 13, 19, 76 - 81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263 - 264, 268, 354, ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, орган опіки та піклування Миронівської районної державної адміністрації Київської області, про позбавлення батьківських прав задовольнити повністю.

Позбавити громадянина України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав відносно його малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 704 гривні 80 копійок сплаченого судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 1 Розділу ХШ Перехідні положення ЦПК України в новій редакції до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий Миронівським РС Управління ДМС України в Київській області 26 червня 2015 року, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , місце перебування: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Третя особа: Орган опіки та піклування Миронівської районної державної адміністрації Київської області, код ЄДРПОУ 33461481, місцезнаходження: Київська область, місто Миронівка, вулиця Соборності, 58.

Дата складання повного тексту судового рішення 22 липня 2019 року.

Суддя підпис Л.О. Капшук

Згідно з оригіналом

Суддя Л.О. Капшук

СудМиронівський районний суд Київської області
Дата ухвалення рішення15.07.2019
Оприлюднено23.07.2019
Номер документу83162864
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —371/1655/18

Рішення від 15.07.2019

Цивільне

Миронівський районний суд Київської області

Капшук Л. О.

Рішення від 15.07.2019

Цивільне

Миронівський районний суд Київської області

Капшук Л. О.

Ухвала від 27.03.2019

Цивільне

Миронівський районний суд Київської області

Капшук Л. О.

Ухвала від 01.03.2019

Цивільне

Миронівський районний суд Київської області

Капшук Л. О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні